Урок "Форсована індустріалізація України"

10 клас

Історія України

ТЕМА уроку:  ФОРСОВАНА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ    УКРАЇНИ.

Мета уроку: 

навчальна - розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; розкрити основні джерела індустріалізації, основні підсумки перших п’ятирічок,  удосконалювати в учнів уміння оцінювати історичні події і процеси;

розвивальна: - удосконалювати в учнів навички критичного мислення, аналітичного підходу до історичних джерел;

виховна –виховувати повагу та пошану до людей  праці.

Очікувані  результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати основні тенденції та суперечності форсованої індустріалізації;
• використовувати історичну  карту та документи як джерело інформації про  основні новобудови в УСРР, про методи індустріалізації;
• застосовувати нові поняття і терміни

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  підручник,  атлас, практичний довідник «Історія України. Робота з документами».

Основні терміни та поняття:   форсована індустріалізація, п’ятирічний план, директивне планування. реконструкція, моральні стимули, матеріальні стимули, виробниче змагання,  стаханівський рух.                     

Хід уроку:

Ι. Організаційний момент.

ΙΙ. Актуалізація опорних знань:

Робота з тестами:

1. Комплекс заходів, вжитих ВКП(б) у 1920, що мав на меті модернізацію промисловості, має назву:

 а) колективізація

 б) експропріація

 в) індустріалізація

 г) інкорпорація

2.  Коли і де було взято курс на індустріалізацію?

 а) квітень 1923 р., на ХІІ з`їзді РКП(б)

 б) травень 1924р., на ХVII з`їзді РКП(б)

 в) грудні 1925 р., на XIV з`їзді ВКП (б)

 г) грудень 1927р., на XV ВКП (б)

3.  Назвіть роки першої п`ятирічки, ухвалені на ХV з`їзді ВКП(б):

 а) 1923-1928 рр.

 б) 1928-1932 рр.

 в) 1933-1938 рр.

 г) 1938-1942 рр.

4. Політика встановлення радянською владою завищених цін на промислові товари й занижених на сільськогосподарську продукцію мала назву:

 а) форсована індустріалізація

 б) «ножиці цін»

 в) «стаханівщина»

 г) штурмовщина

5)Дати відповідь:

-Які негативні прояви мала нова економічна політика?

Усно:

-  Чим був зумовлений поворот від політики непу до її згортання? Чому неп не став, за висловом В. Леніна, «всерйоз і надовго»?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Застосовуючи метод критичного мислення  використовується прийом «Генератор ідей», у ході якого пропонується учням коротко написати, що відомо їм по цій  проблемі. Обмін інформацією проводиться по наступній процедурі:
- Спочатку кожний учень згадує й записує в зошиті все, що знає по тій або іншій проблемі (строго індивідуальна робота, тривалість 1- 2 хв.).
- Потім відбувається обмін інформацією в парах. Час на обговорення не більше 2 хв. Це обговорення повинне бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати, у чому збіглися наявні подання, із приводу чого виникли розбіжності.
- Далі учні називають якусь одну відомість або факт, при цьому, не повторюючи раніше сказаного (складається список ідей).
- Всі відомості коротко у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів), навіть якщо вони помилкові.
- Всі помилки виправляються далі, у міру освоєння нової інформації.

Інформація від учителя:

У 1929 р. більшовицьке керівництво відмовилося від НЕПу. Було проголошено  курс на різке форсування індустріалізації. Було здійснено перехід до політики комуністичного штурму з примусовою продрозкладкою, забороною торгівлі, картковою системою для міського населення, інфляційним випуском паперових грошей, розкуркуленням заможних селян та об'єднанням решти селянства в колгоспи з метою зручнішого стягнення податків.

      На кінець 1920-х років  Радянський Союз суттєво відставав від передових країн в економічному розвитку. Була необхідність технічного переозброєння економіки, створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності. Постало завдання перетворити країну, яка ввозить машини та обладнання, на країну, яка виготовляє машини та обладнання. Важливе питання створення великого машинного виробництва мали вирішити п’ятирічні плани. Україна перетворилася на великий будівничий майданчик. Завдяки першій п’ятирічці, побудові ХТЗ, з’явився наш район – селище ХТЗ. Тепер це великий район, в якому ми живемо, вчимося, працюємо, відпочиваємо, займаємося спортом, і, я думаю, нам цікаво і необхідно знати як все починалося. Великі досягнення в розвитку індустрії відбулися завдяки народному ентузіазму, надзвичайній за масштабами енергії народу.

ΙΙΙ.    Вивчення нового матеріалу.

1. Джерела, труднощі форсованої індустріалізації

Курс на індустріалізацію був спрямований на:

1) забезпечення економічної самостійності, незалежності СРСР в умовах капіталістичного оточення;

2) зміцнення обороноздатності країни;

3) створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості і сільського господарства;

4) зростання продуктивності праці;

5) підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.

А)  Завдання визначити можливі джерела, методи і особливості форсованої індустріалізації.

Робота в групах з документами.

І група  опрацьовує  документ  «Витяг з резолюції Х з’їзду КП (б)У (20-29 листопада 1927р.) (додаток 1)

Проблемне питання:

Які галузі промисловості мали розвиватися в першу чергу? Чому? Які положення викликають у вас сумніви? Обґрунтуйте відповідь.

ІІ група - документ «Торгівля алкогольними напоями як джерело засобів для індустріалізації». (додаток 2)

Проблемне питання:

Проаналізуйте джерела індустріалізації. Які ще джерела індустріалізації вам відомі?

ІІІ група - документ «Державні позики як джерело засобів для індустріалізації». (додаток №)

Проблемне питання:

Проаналізуйте джерела індустріалізації. Які ще джерела індустріалізації вам відомі? Що ви можете розповісти про методи проведення індустріалізації?

ІV група - документ « Відозва ІІ конференції КП (б) У про розгортання соціалістичного  змагання».

Проблемне питання:

Визначне мету соціалістичного змагання. Чому соціалістичному змаганню компартія приділяла таке велике значення?

Завдання: заслухавши і обговоривши відповіді, опрацювати матеріал підручника і заповнити   схему «Джерела індустріалізації»:

До схеми заносять:

• доходи від сільськогосподарського виробництва;

• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;

• внутрішні позики;

• безкоштовна праця у вихідні дні;

• праця в'язнів у таборах;

• збільшення випуску спиртних напоїв;

• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;

•  режим економії.

Б) Форсована індустріалізація мала цілий ряд труднощів:

• величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантській території, що вкрай загострило проблему розвитку інфраструктури (дороги, мости), стан якої не відповідав новим потребам; нестача коштів;

• обмаль кваліфікованих кадрів робітників та інженерно-технічних працівників; застаріле обладнання на більшості заводів і фабрик;

• індустріалізація була першою в історії безпрецедентною спробою планового розвитку важкої промисловості.

Використання методу «мозкового штурму», коли вчитель пропонує проблему, потім всі учасники штурму висувають свої шляхи розв’язання даної проблеми.

 Питання: Чому індустріалізація розпочиналася з важкої, а не з легкої промисловості? Чим пояснити її ударні темпи?

2. Новий господарський механізм

Робота над формуванням понять

 Згортання  непу, курс на форсовану індустріалізацію вимагали створення нового господарського механізму

Протягом перших п'ятирічок утверджувався господарський механізм, відірваний від ринкової економіки. 5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову, згідно з якою підприємства, а не трести, стали головними ланками управління. На відміну від трестів, підприємства були позбавлені економічної самостійності. Чітко простежувалася тенденція монополізації центром управління промисловістю республік. Республіканські наркомати керували лише місцевою промисловістю. Отже, новий господарський механізм спирався на директивні методи управління, вів до створення командно-адміністративної системи, для якого був характерний високий рівень централізації управління.

Учням пропонується дати визначення, що таке «господарський механізм»; пояснити, чому, на їх погляд, існувала потреба в новому господарському механізмі.

3. Наслідки індустріалізації.

Робота з історичною картою.

В атласі на сторінці «Радянська модернізація  України. Стан економіки у 1928-1939рр.»

• Знайдіть місця розташування промислових підприємств-гігантів.
• Спростуйте або підтвердьте  факт  нераціонального та нерівномірного розміщення продуктивних сил.
• Серед збудованих і реконструйованих в Україні підприємств переважали підприємства групи «А» чи «Б»? Чому?
• Назвіть регіони України, у яких переважала важка промисловість.

Завдання: Визначити позитивні і негативні наслідки індустріалізації.

Робота з підручником.

Орієнтовні відповіді:

Досягнення І п’ятирічки.

1. Завод у Запоріжжі „Дніпроспецсталь“ .
2. Донбас: 53 нових шахти, 12 доменних печей, 24 мартенівських печей.

Недоліки:

1. Виконання планів фальсифіковано.
2. Експлуатація праці робітників і селян.
3. Згорнуто неп.
4. Низька заробітна плата.
5. Запроваджено карткову систему.
6. Репресії проти господарників.

Досягнення ІІ п’ятирічки.

1. Розвиток машинобудування, випуск машин, верстатів, підйомних кранів.
2. Введено в дію Ново краматорський завод важкого машинобудування.
3. Металургійні заводи „Запоріжсталь“, „Криворіжсталь“, „Азовсталь“.
4. Розвиток легкої і харчової промисловості.
5. Побудовано Харківський турбінний завод.
6. Масове виробниче змагання. Рух ударників.
7. Ліквідація карткової системи.

Недоліки:

1. Невиконання планів.
2. Репресії проти інженерно-технічних робітників.
3. Експлуатація праці робітників.

ІV. Закріплення нових знань.

Прокоментуйте лозунг більшовиків:

 «Спочатку завод, а потім місто, спочатку верстати, вугілля, нафта, а потім будемо піклуватися про життя і школи».

V. Підсумки уроку.

Отже, у 1929 р. сталінське керівництво відкинуло неп і почало форсовану індустріалізацію. Індустріалізація поклала початок  інтенсивному розвитку промисловості . Україна стала головною промисловою базою СРСР.  Вже на кінець  30-х рр. внаслідок індустріалізації Україна посіла друге місце в Європі (після Німеччини) з плавки чавуну, четверте місце у світі з видобутку вугілля. За обсягами  виробництва металу і машин республіка випередила Францію та Італію. Але  новий господарський механізм, створений у цей період призвів до встановлення командно-адміністративної системи, директивного планування.

Саме тому блискучі успіхи індустріалізації не могли приховати негативні і навіть трагічні наслідки здійснення цієї складової частини модернізації, оскільки результати праці стимулювалися здебільшого позаекономічними методами.

VІ. Домашнє завдання.

• Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання до параграфу (усно).
• Підготувати доповіді про стаханівський рух в Україні в 1930-х рр.

Додатки

Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник

Додаток 1.

Документ: Витяг з резолюції X з'їзду КП(б)У (20-29 листопада 1927 р.).

Джерело: «Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК 1918-1941 рр.», т. 1.

«У п’ятирічному плані УСРР необхідно забезпечити максимально можливий в даних умовах темп розвитку індустрії при неодмінній умові збільшення питомої ваги промисловості в усій продукції республіки. Особливу увагу треба звернути на відбудову, реконструкцію і розвиток металургії та важкого машинобудування, які відстають більше, ніж інші галузі виробництва.

Поряд із збільшенням виробітку продукції та підвищенням її якості треба передбачити систематичне зниження собівартості і відпускних цін, особливо на руду та паливо, що забезпечило б дальший розвиток промисловості УСРР в умовах внутрішніх і зовнішніх ринків.

Важливим завданням, яке треба розв’язати в поточному п’ятиріччі, є водопостачання Донбасу.

Відповідно до загального зростання господарства і успіхів у галузі реконструкції та раціоналізації виробництва на основі дальшого підвищення продуктивності праці, необхідно передбачити в плані дальше поліпшення становища робітників і забезпечити зростання реальної заробітної плати. В плані треба передбачити непохитне проведення рішень ювілейної сесії про перехід у промисловості на 7-годинний робочий день.»

Додаток 2.

Документ: А) Торгівля алкогольними напоями як джерело засобів для індустріалізації (мовою оригіналу).

Джерело: «Хрестоматія з новітньої Історії України (1917-1945 рр.)».

«а) Розпорядження Луганського Округового виконавчого комітету Рад

...З метою утворення нормального збуту горілки та поступання прибутків до бюджету Президія Окрвиконкому категорично пропонує провести такі міроприємства:

Райвиконкоми повинні повністю забезпечити своєчасне надіслання підвод за горілкою, обов’язавши сільради та колгоспи виділяти деяку кількість підвод для кооперативних організацій та торговельних одиниць спирт-тресту.

Окрпотребсоюз повинен забезпечити безперебійне постачання торговельних одиниць горілкою.

Окрторг — негайно дати вказівки Райторгам, аби останні вжили заходи до забезпечення нормального збуту горілки в районах.

Начальнику міської станції забезпечити переброску горілки на залізничну станцію.

Про вжиті заходи повідомити не пізніш 10 серпня ц/р.

б) Директива Дніпропетровського облвиконкому Криничанському районному споживчому товариству (районному потребительському товариству РАЙПО)

24 січня 1931 р.

До РАЙПО

Плян реалізації горілки в січні місяці Вами зірваний, чим порушили загального плану здобути її на суму 102740 карб. За відомостями при РВК, Ваші філії торгують горілкою з перебоями та млявість її продажу, що з Вашого боку ніяких заходів для цього не вживається й навіть не перевіряєте завдання продажу тієї чи іншої Вашої філії.

На підставі директиви Вукопспілки РВК категорично пропонує вжити найрішучіших заходів щодо негайного усунення причин млявого продажу горілки та ганебного прориву завдань січневого пляну Вашими філіями з виявленням причин реалізації, які усувайте та винних в невиконанні завдань притягайте до відповідальности.

Б) Державні позики як джерело засобів для індустріалізації.

Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».

«До всіх голів сільських рад Криничанського р-ну.

На місцях ще і досі не з’ясували того надзвичайно-важливого значення в соціалістичній перебудові країни, якого набирає в собі завдання успішної та цілковитої реалізації державної позики «п’ятирічка в чотири роки».

Коли взяти відсоткове виконання контрольних завдань за останній час, то в результаті стверджується, що майже по всім сільрадам будь-якого зламу в цій роботі зовсім не має; за станом на 30/ІХ-30 р. реалізовано було всього по району 34,1%; на 5/Х-30 — 35,1%, тобто за п’ять днів реалізовано позики лише на один відсоток.

Зокрема зобов’язується проробити:

1) Максимум розгорнути масові роботи навколо питання щодо реалізації п’ятирічки, як серед бідноти, середняцтва, батрацтва, так і серед колгоспівської маси, добившись безперечних наслідків 100% реалізації своїх контрольних завдань.

2) Ужити всебічних заходів до того, аби реалізація державної позики головним чином переводилась за готівку; поруч з цим пропонується загострити виключну увагу на негайне оформлення раніш передбаченої державної позики, в першу чергу організаціями села, колгоспами тощо, але одноразово забезпечити оформлення позики і серед останніх прошарків селянства.

3) На дотермінову оплату грошей за підпискою на державну позику через розгорнення масової роботи домогтись відповідних постанов, як загальних зборів колгоспів, так і постанов громадських зборів; навколо питання щодо реалізації «п’ятирічки», слід згуртувати активність всієї громадськості села, практикуючи окремі виклики поодиноких осіб та в цілому сотні, або населищні пункти через стінні газети та т. ін.

   Додаток 3

Документ: Відозва II конференції КП(б)У про розгортання соціалістичного змагання.

Джерело: «Промисловість і робочий клас Української РСР в період побудови фундаменту соціалістичної економіки».

«...В умовах капіталістичного оточення, при господарській і культурній відсталості країни, при скаженому опорі куркулів, непманів і їхніх прибічників із буржуазної інтелігенції, всіляких шкідників і бюрократів, щоб розв’язати це завдання, необхідно рішуче, неухильно здійснювати генеральну лінію партії...

«Виконаємо вугільну п'ятирічку за три роки». Український радянський плакат 1930-х р.

Ми повинні в найкоротший термін ліквідувати нашу господарську відсталість. Ми маємо наздогнати і перегнати в техніко-економічному відношенні передові капіталістичні країни... Аби пробудити пролетарські, треба об’єднати їх, організувати, повести в похід проти виробничої розхитаності, необхідно насамперед, щоб комуністи й комсомольці були зразковими робітниками..; необхідно, щоб зрушились усі важелі партійного впливу та зв’язку з масами й особливо професійні спілки, маючи на увазі генеральну ідею соціалістичного змагання...

Хай живе соціалістичне змагання пролетарів Радянського Союзу — могутнє знаряддя соціалістичного виховання мас, залучення мільйонів робітників до керівництва господарством!

За генеральну лінію партії!

За перемогу соціалізму!»