Урок "Фразеологізми. Джерела походження"

Тема: Фразеологізми, їхнє лексичне значення. Джерела українських фразеологізмів.

         Мета:   ознайомити  учнів з фразеологізмами; навчити визначати їх роль  в системі мови; сформувати уявлення про джерела виникнення фразеологізмів; розвивати навички  визначення фразеологізмів в текстах та їхнього лексичного значення;  удосконалювати  вміння  створювати усні й писемні висловлювання, використовуючи фразеологізми; збагачувати словниковий запас п’ятикласників; виховувати любов до рідної мови та літератури.

          Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок

          Методично-дидактичне забезпечення: Програмовий педагогічний засіб «Українська мова», Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т., Жук М.Г. Українська мова: підручн. для 6 кл. загальноосв. навч. закл. – К.: Грамота, 2014. – 272с.,  М. Стельмах « Гуси- лебеді летять», Г. Бойко. «Вереда. Шедеври української дитячої поезії», мультимедійний проектор, ПК, фразеологічний словник.

                                                        Хід  уроку

             І. Етап орієнтації

         -  Як називається розділ мовознавчої науки , який ми зараз вивчаємо?

         -  Що цікавого ви дізналися з розділу « Лексикологія. Фразеологія» ?

         -  Про що ми ще з вами не говорили?

           ІІ. Етап цілепокладання

Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.

      Прослухайте вірш Г. Бойка і дайте відповіді на запитання.

Це дідусь хороший мій,                                     
Звуть дідуся — Веремій. 
Так він дивно розмовляє, 
Що попробуй зрозумій!

В цирку був я з дідусем — 
Ми там бачили усе: 
І жонглера, і ведмедя 
На швидкім велосипеді... 
Я вертівся — дід спитав:
— Ти прийшов ловити ґав?

Аж піднявся я із лави:
— Та які ж у цирку ґави?.. —
Ну й дідусь мій, Веремій! 
Що він каже? Зрозумій.

Через того самоката 
Посварилися ми з братом. 
Брат мовчав, і я мовчав, 
А дідусь обох повчав:
— Що це ви розбили глека? 
Так до бійки недалеко!

Братик плачучи сказав:
— Глека я не розбивав!.. — 
Ну й дідусь мій, Веремій! 
Що він каже? Зрозумій.

Я, сестричка й менший брат — 
Втрьох збирали виноград. 
Сперечалися ми все, 
Хто з нас кошик понесе. 
Дідуся ми розгнівили:
— Що ви кашу заварили?

Мій читачу! Зрозумій, 
Що сказав тут Веремій, 
В мами, в тата запитай 
І НА ВУСА НАМОТАЙ!

- Як ви розумієте значення виразів   ловити гав, розбити глека,  кашу заварити,  на вус  намотай?                                                 

- Ці вирази вжито в прямому чи переносному значенні?

 Отже, сьогодні на уроці ми дізнаємося, що це за вирази, як вони з’явилися у нашій мові.

                                                                                       Епіграф до уроку:

                                                                                        Нема мудріших ,

                                                                                         ніж народ, учителів.

                                                                                         У нього кожне слово –

                                                                                     це перлина  (М. Рильський).

       ІІІ. Етап проектування

 1. Робота з епіграфом уроку.

2. «Доповни поняття».

3. Робота з текстом.

4. Робота з підручником.

5. «Упізнай мене».

6. «Утвори пару».

7. «Хвилинка- цікавинка».

8. «Знайди сусіда».

9. «Майстри слова».

10. «Літературна хвилинка».

11. «Латка» для фразеологізму».

12. Незакінчене речення.

13. Домашнє завдання.

        ІV. Етап організації виконання плану.

1. Робота з епіграфом:

-Слово вчителя про роль  слова в житті людини.

Питання до учнів:

• Як ви розумієте вислів  М. Рильського?

( Учні висловлюють свої думки)

-Завдання: зробити синтаксичний розбір  другого речення епіграфа.

      У нього кожне слово – це перлина.

(Учень пояснює  написання слів з вивченими орфограмами та пунктограму)

-Завдання: усно скласти   «Мовний портрет»  речення.

• Просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, неускладнене.

-Питання: у якому слові епіграфа звуків менше, ніж букв? ( нього)

           2. «Доповни поняття»: усне повторення теоретичного матеріалу   

1. Розділ науки про мову, що вивчає всі наявні в мові слова,називається…
2.  Усі слова, що вживаються в мові – це … .

3.   Те, що слово означає- це …  .

4.  Слова з одним лексичним значенням  називаються  …., а які мають кілька лексичних значень , називаються …  .

5.    Багатозначні слова мають  …   і  …   значення.

6.    Слова,  які вживаються  в усіх стилях  мовлення  -  …  .

7.   Слова, що вживаються  лише  в певних стилях , називаються …  .

      8.   Слова різні за звучанням  та написанням, але близькі за  лексичним  значенням –

            це …  .

9.   Слова , що однаково звучать, але мають різне лексичне значення називаються  …  .

    10.   Слова з протилежним лексичним значенням  -  це  …   .

(Учні по одному читають терміни  і дають повну відповідь)

• Питання до учнів:  А з якою метою використовуються в мовленні  синоніми, образні слова?

         3. Робота з текстом.

Завдання:  Прослухайте фрагмент з повісті  М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»  і скажіть, які образні вислови ви почули.

       ( Учитель зачитує фрагмент із твору, а учні слухають текст і відповідають)

 …  На другий день уже було вiдомо, що чортяка мене не вхопить, бо я  вночi нi разу не бухикнув. Тому дiд зауважив, що я  одчайдух  i  весь  удався  в нього, а мати сказала,  що  -  в  оглашенного.  Пiсля  цього  ми  з  дiдом перезирнулись, усмiхнулися, мати посварилась на мене бровами i кулаком,  а бабуня вирiшила повести свого безклепкого внука до церкви.  Там  я  мав  i покаятись, i набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало менi. Та я не дуже цим i журився, бо не раз чув, що такого  добра  бракувало  не  тiльки менi, але й дорослим. I в них теж чогось вискакували  клепки,  розсихались обручi, губились ключi вiд розуму, не варив баняк, у головi лiтали джмелi, замiсть мiзкiв росла капуста,  не  родило  в  черепку,  не  було  лою  пiд чуприною, розум якось втулявся аж у п'яти i на в'язах стирчала макiтра...

 Образні вислови: вискочили клепки, розсохлись обручі, загубили ключі від розуму, не варить баняк,  у голові літають джмелі, замість мізків росте капуста, не родить в черепку, не має лою під чуприною, на в’язах стирчить макітра.

• Питання:  А чи у вашій родині бабусі або мами використовують  якісь

                образні вислови?  Які саме?

           4.  Робота з підручником: 

- Опрацювання  теоретичного матеріалу  § 15

           5.  «Упізнай мене»

    Завдання: прочитати речення,  визначити фразеологізми, пояснити їхнє лексичне значення.

 Уся худібонька пропала, неначе язиком  корова ізлизала  ( Л. Глібов).

Вона здогадалася, що вже  наговорила  сім мішків  гречаної вовни ( І. Нечуй- Левицький).

Вовк не диха – врізав дуба, буде з вовка добра шуба  (М.Стельмах).

Схопила миску  Свинка наша та як почне  усе трощить – аж за вухами  лящить (Н. Забіла).

Стояла, дивилась  і почувалась на сьомому небі (Є. Гуцало).

Тимко і Сава домовились, що ні світ  ні зоря підуть вудити рибу (Є. Гуцало).

Любив старий на припічку баляндраси точити ( М.Стельмах).

          6. «Утвори пару».

     Завдання: прочитайте фразеологізми   і доберіть до них пояснення  з довідки.

Клювати носом, сушити голову , ходити на голові, діставати з-під землі, гнатися за двома зайцями,  знати як свої п’ять пальців.

Довідка: дуже добре знати, братися одночасно за кілька справ, напружено думати,бешкетувати, дрімати, важко працювати, робити неможливе

          7. « Хвилинка – цікавинка»:  Розповідь учителя про походження фразеологізму  «Чимало води утекло з тих пір»

           8.  « Знайди сусіда».

     Завдання: з поданих фразеологізмів скласти антонімічні пари.

Останнє віддати, з легким серцем, кидати в жар, важкий на підйом, тримати язик за зубами, з батька рідного останню сорочку здерти, перебиватися з хліба на воду, з важким серцем, кидати в холод, жити на широку ногу, розв’язати язика, легкий на підйом.

9.  «Майстри слова».

Завдання:  з будь- якими трьома фразеологізмами складіть і запишіть  речення.

             10.   «Літературна  хвилинка».

Завдання:  відгадайте загадки, у яких зашифровано фразеологізми.

            Хоч не часто я хворію,

Та стогнати добре  вмію.

Коли зла комусь  бажають,

Чомусь мене підкладають. 

                          ( Свиня.  Підкласти свиню)

Я маленький і пухнастий,

Сірий,  чорний та смугастий,

Маю доленьку гірку,

Продають мене в мішку.

                       ( Кіт. Купити (продати)  кота в мішку)

Барвисту сукню скинула,

Умилася сльозами,

Ліси, поля покинула;

Сестра не за горами.

                  ( Осінь і зима.  Умитися сльозами)

              11.  «Латка»  для фразеологізму» (усно)

     Завдання: на місці пропуску у фразеологізмах поставте  «латку». Поясніть значення фразеологізмів.                                                                                              

• Сидіти на …  стільцях;    …  одного не ждуть;
• Грати  …   скрипку;       у …  неньок  дитя плаче;
• В  … дуги зігнутися;        …   дорогою обійти;
• …  шкури здерти;         під …   гребінку  стригти;
• …  колесо до воза;       …   разів  одмір;
• …  п’ятниць на тиждень;   бути на  …   небі.

“Латки”:  один, два, три, чотири, п’ять, шість , сім, вісім, дев’ять, десять.

                V. Контрольно-оціночний етап                                  

        « Незакінчене речення»

• Я зрозумів...
• Найбільші труднощі я відчув...
• Я не вмів, а тепер умію...
• Я не знав, а тепер знаю....
• На наступних уроках мені хотілося б...

        Домашнє завдання.

 Опрацювати §15, 16  вправи 134, 136.