Урок"Фразеологізми в ролі членів речення."

Тема: Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення з        фразеологічним словником.

Пізнавальні цілі:

навчитися визначати синтаксичну роль фразеологізмів, розвивати загально пізнавальні вміння вирізняти фразеологізми з тексту,

 удосконалювати навички правильного і доречного використання фразеологізмів в усному і писемному мовленні;

вдосконалювати вміння працювати із фразеологічним словником,

 виховувати культуру мовлення.

МЕТА:   ознайомити учнів із роллю фразеологізмів у реченні,  алгоритмом розбору стійких словосполучень; повторити відомості про головні та другорядні члени речення; розвивати  навички роботи з різними джерелами інформації, уміння знаходити фразеологізми в тексті, з’ясовувати їх синтаксичну роль у реченні;
виховувати уважність, спостережливість.

Тип уроку: урок - практикум.

Форма навчальної діяльності. Колективна.

Навчально – методичне забезпечення до уроку: підручник, роздаткові картки, фразеологічний словник.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

 Кілька учнів читають свої розповіді, називають використані фразеологізми, пояснюють їхнє значення.

III. Мотивація навчання школярів.

Оголошення теми й мети уроку.

IV. Актуалізація опорних знань.

На дошці записано рядки з вірша.

                      Літо бабине, бабине літо…

                      Серце чує осінні путі.

                      Хтось заплутав зажурені віти

                      В павутиння нитки золоті.

Завдання: знайти фразеологізм, дослідити його значення ( робота в парах).

V.  Пояснення вчителя.

         Хоч за будовою фразеологічні звороти складаються з двох або більше слів, але в реченні завжди виступають одним членом речення.

VI. Формування та вдосконалення умінь та навичок.

         Знайти фразеологізми, визначити, якими членами речення вони виступають.

  Брати жили, як –то кажуть, душа в душу.(М.Рильський).Йому вже минуло двадцять шість років, а він не міг собі знайти дівчину до душі.(І.Нечуй-Левицький).Романові вдома в перший раз довелося покуштувати березової каші…(С.Васильченко).З ним панькались, дивились крізь пальці на його витівки.(Д.Бедзик).

    Слово вчителя

       Значення й походження фразеологізмів пояснюється у фразеологічному словнику. Найуживаніші фразеологізми пояснюються ц у тлумачних словниках. Біля них стоїть значок ромб. Із тлумачним словником ми вже працювали, коли вивчали тему «Лексикологія», а сьогодні познайомимося з фразеологічним.

2.Виписати з речень фразеологічні звороти, пояснити за допомогою словника їхнє значення.

           Ця пригода була їм на руку. (М.Коцюбинський). Дід розказував всяку всячину, грав на сопілці.(Панас Мирний). Та невже нема такого, котрий втре носа хвалькові? (М.Кропивницький).Як не мудруй, а правди ніде діти, кінців не можна поховать.(Л.Глібов).

3. Гра «Хто швидше».

        Клас ділиться на групи, які, користуючись фразеологічним словником, добирають фразеологізми:

           1.У яких йдеться про вродливу людину.

           2.Зі словом рука.

           3.Побудовані на назвах тварин і звірів.

4.Утворити гроно з фразеологізмів до складу яких входить слово голова. Користуйтесь фразеологічним словником.

Слово вчителя.

          Уміння людини правильно й влучно користуватись фразеологічним багатством, вводити фразеологізми до свого мовлення значною мірою характеризує її загальний рівень володіння мовою.

  Жартівлива вікторина.

          - Коли правда схожа на голку? (Коли очі коле).

         - Які ноги доведеться втратити , щоб міцно заснути?(Задні).

         - Яка істота може свиснути так, що ніхто й ніколи її не почує?(Рак).

          - Який фразеологізм лежить в основі жарту: «Футболіст на всі ноги?» (Майстер на всі руки).

 VII. Підсумок уроку.

       Мікрофон. Запропонувавши класові в ролі уявного мікрофона будь-який предмет, учитель пропонує всім по черзі завершити речення: На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям для мене стало те, що …

 VIII. Домашнє завдання.

         Користуючись фразеологічним словником , утворити гроно з фразеологізмів. До складу яких входило б одне зі слів ( на вибір) : язик, вухо, камінь, вода.