Урок "Фразеологізми як засіб увиразнення тексту"

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТКА ЗАНЯТТЯ

 

Предмет. Українська мова

Тема. Фразеологізми як засіб увиразнення тексту.

Вид заняття. Практичне заняття

Мета заняття

Навчальна: поглибити знання учнів про одиниці фразеології у текстах ЗМК; класифікацію фразеологізмів; їх; багатозначність, синонімію та антонімію фразеологізмів.

Розвивальна: розвивати вміння виділяти фразеологізми у мовному потоці; збагачувати словниковий запас сталими виразами, розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, логічне мислення, самостійність, творчі нахили, естетичні смаки, вміння аналізувати, робити висновки.

Виховна: виховувати у студентів самостійність у роботі, концентрацію уваги, цікавість до української мови, захоплення красою художнього слова.

Забезпечення заняття: роздаткові матеріали, підручники, презентації.

Література 

Основна

1. Андрейченко О. Роль фразеологізмів у жанрі політичної дискусії // Культура слова. – К., 2002. – № 61. – С. 77-81.
2. Воронова В. Варіанти фразеологізмів у журналістському творі // Урок української. – 2004. – № 3. – С. 24-26.
3. Караман С. О. Сучасна українська літературна мова : навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ [та ін.] ; за ред. С. О. Карамана. — К. : Літера ЛТД, 2011. — 560 с.
4. Колоїз Ж. Задля художньої виразності // Урок української. – 2003. – № 1. – С. 28-29.
5. Кузнецова О. Д. Засоби й форми сатири та гумору в українській пресі. – Львів : Вид. центр ун-ту ім. Івана Франка, 2003. – С. 236-243.
6. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. – Київ : Освіта, 1998. – 224 с.
7. Шаповал О. В. Фразеологізми та перифрази як засіб вторинної номінації у газетно-журнальній публіцистиці // EX PROFESSO : Зб. наук. праць / Ред. кол. : В. Д. Демченко (відп. редактор) та ін. – Вип. 3. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2001. – С. 473-478.

 

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі

Василь Сухомлинський

 

План

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення з темою і метою заняття.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

IV. Поглиблення знань, умінь і навичок.

1. Презентація тем:

• одиниці фразеології;
• класифікація фразеологізмів;
• джерела фразеології;
• багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів; розрізнення лексичних і фразеологічних синонімів і антонімів;
• прийоми семантизації фразеологізмів.
  2. Формування умінь і навичок. Робота в групах.

• перегляд відеофрагментів, характеристика фразеологізмів у них;
• виконання вправ.

VI. Підведення підсумків заняття. Рефлексія.

 

 

Зміст заняття

І. Організаційний момент

Вчитель вітається з учнями.

 

 

ІІ. Ознайомлення з темою і метою заняття

 

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Викладач обґрунтовує необхідність знання фразеологізмів і вміння їх застосовувати.

 

IV. Поглиблення знань, умінь і навичок

Презентація тем

Випереджувальне завдання. Учні демонструють підготовані заздалегідь презентації тем з розгорнутими питаннями для перевірки сприйнятої аудиторією інформації.

1. Одиниці фразеології

Фразеологія (гр. phrases – зворот, вислів і logos – поняття, вчення) — це розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення, склад фразеологічних одиниць і висловів мови. До складу фразеології входять ідіоми, порівняння, крилаті вислови, прислів'я, приказки, стійкі формули, звороти науково-термінологічного характеру, афоризми, сталі вислови з виробничо-технічної сфери та ін.

Фразеологічною одиницею або фразеологізмом, називається стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризують семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні.

Ідіомами називають стійкі словосполучення, що виражають єдине поняття. Вони втратили свою внутрішню форму і на іншу мову, як правило, дослівно не перекладаються: вскочити в халепу; була не була; море по коліна; замилювати очі.

Порівняння – це вид простого тропа, в якому одне явище як поняття виявляється шляхом зіставлення з іншим явищем. Цього типу фразеологізми цінні тим, що в них безпосередніше відтворені особливості життя і побуту носіїв мови: чистий, як сльоза; їсть, як іржа залізо; мов у воду опущений; крутиться, як муха в окропі; білий, як стіна (як крейда, як глина, як молоко, як сніг).

Прислів'я – це виражений реченням народний вислів повчального змісту, що передає узагальнений суспільний досвід або формулює життєву закономірність: щире слово, добре діло душу й серце обігріло; обпікся на молоці, то й на воду студить; не копай під кимсь ями, бо сам у неї впадеш; вік живи, вік учись.

Приказка – це стійкий вислів, для якого характерна лаконічна будова й використання образної виразності.

Крилаті вислови – часто повторювані влучні словесні формули, джерело яких може бути встановлене: голос волаючого в пустелі; лиш боротись – значить жить!; посипати голову попелом. До них належать вислови видатних політичних діячів та історичних осіб, цитати з творів письменників, з античної літератури тощо: Драконівські закони; І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь; Неопалима купина.

Афоризм – виражає в стислій формі яку-небудь думку узагальнено. Це може бути прислів'я, приказка, крилатий вислів, народнопоетична формула та інші фразеологізми, які набувають афористичності у мовленні: в наше віконце загляне сонце; хто шукає, той знайде; бо то не просто мова, звуки...; друзі пізнаються в біді; через терни до зірок; хутко казка мовиться, та не швидко діло робиться. 

Каламбур – фігура мовлення, яка полягає в гумористичному використанні багатозначності слова або звукової схожості різних слів: кому весілля, а курці смерть; на Миколи та ніколи; далеко куцому до зайця; на городі бузина, а в Києві дядько; де раки зимують; далеко ще чуприні до лисої голови.

Професійні вислови – це стійкі словосполучення або речення, що внаслідок переосмислення вийшли за межі мови професійних груп і набули образного звучання: грати першу скрипку; брати в шори; підрізати під корінь; закручувати гайки; увійти в роль; дати зелену вулицю; і кінці в воду.

Народнопоетичні вислови – стійкі мовні моделі, які вживають як зачини чи кінцівки в народній творчості у вигляді рефренів, евфемізмів: багато що казати, та мало слухати; як задумав, так і зробив; хай йому земля пером; у добрий час сказати, а в лихий помовчати; бодай тебе добро не минуло; вічна пам'ять.

Це переважно народні побажання, заклинання, обіцянки, клятви, вітання. Перенесені у незвичну для них мовну ситуацію, вони надають ліричності, невимушеності, плавності викладу.

Вислови термінологічного характеру стають фразеологізмами, коли вони виходять за межі своєї терміносистеми й набувають переносного значення: питома вага; зійти з орбіти; вийти на фінішну пряму; поставити на лінію готовності; тримати руку на пульсі; кінська сила; міжнародний клімат; поставити наголос.

 

2. Класифікація фразеологізмів

За семантичною злитістю компонентів розрізняють:

а) фразеологічні зрощення;

б) фразеологічні єдності;

в) фразеологічні сполучення (класифікація В. В. Виноградова).

До них додають ще фразеологічні вислови (за класифікацією М. М. Шанського). 

Фразеологічні зрощення — це сталі словосполучення, зміст яких не можна зрозуміти із значень окремих компонентів, що входять до складу фразеологічної одиниці: піймати облизня; терпець увірвався; ні в сих ні в тих; теревені правити; нині отпущаєши. 

Фразеологічні єдності — стійкі словосполучення, зміст яких певною мірою зумовлений значеннями слів-компонентів: тримати камінь за пазухою; ложка дьогтю в бочці меду; намилити шию; стерти в порошок; замилювати очі; зробити з мухи слона; загрібати жар чужими руками. Це переважно ідіоми, що утворилися з вільних синтаксичних словосполучень унаслідок образного переосмислення: дати перцю; дати гарбуза; обмити руки; море по коліна; не всі дома; не по конях, то по оглоблях; розводити руками та ін. 

Фразеологічні сполучення — стійкі вислови, до складу яких входять слова з вільним і фразеологічно зв'язаним значенням. У них цілісне значення випливає з семантики окремих слів: здобути перемогу; делікатне питання; насупити брови; згорати з сорому; зачепити за живе; важка вода; бронхіальна астма; брати участь; вжити заходів. 

Фразеологічні вислови — це стійкі звороти мови, які семантично не ділять і які складаються зі слів із вільним значенням, але в процесі мовлення їх відтворюють як сталі мовні одиниці. До них належать фразеологічні вислови комунікативного типу (речення). Це прислів'я, приказки, крилаті вислови, народні порівняння тощо: дівка не без щастя, козак не без долі; на словах медок, а на серці льодок; величається, як заєць хвостом; бідний, як церковна миша; мовчання — знак згоди; шукайте — і знайдете! 

Фразеологічні вислови номінативного типу — це мовні кліше, виражені переважно простим словосполученням: пленарне засідання, ринкові відносини, охорона здоров'я, золоті руки, трудові успіхи, чорне золото, ядерна безпека, охорона навколишнього середовища та ін. 

За походженням (етимологією) фразеологізми поділяють на: 

1. Сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам; світ зав'язати; рука руку миє; як горохом об стіну; про вовка промовка; вивчився на собак брехати; кирпу гнути; стати на ноги; ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів'я і приказки. 

2. Професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому; прясти на тонку; лити воду на млин; зняти полуду з очей; стригти під один гребінь; закласти фундамент; відігравати роль; зводити до спільного знаменника; знімати стружку; на космічній швидкості; дати гарантію; підкласти міну; гірка пілюля; вимушена посадка; спіймати на гачок. 

3. Переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і; дивитися крізь пальці; від колиски до могили лиш один маленький крок; розумній голові досить сказати одне слово (польське); contra spem spero.

4. Вислови з античної культури: гордіїв вузол; прокрустове ложе; піррова перемога; Діоген у бочці; авгієві стайні; Сциллою і Харибдою; Кастальське джерело; не можна двічі увійти в ту саму річку. 

5. Біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилікуй себе самого; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень. 

6. Вислови відомих людей (афоризми, цитати) — іскра вогню великого; за всіх скажу, за всіх переболію; за вашу і нашу свободу; мертві сраму не імуть; нове життя нового прагне слова та ін. 

Із стилістичного погляду фразеологічні одиниці ділять на розмовно-побутові, які переважають в усному мовленні та художній літературі: вродися та й вдайся; казці кінець — ділу вінець; як тіло без душі; іти світ за очі; аби день до вечора; мороз пройшов поза шкірою; ряст топтати; скільки вовка не годуй, той все у ліс дивиться.

Другу групу становлять народнопоетичні фразеологізми. Це такі, як: при битій дорозі; голубе сивенький; нехай його лихий візьме; будь здорова, як вода, а багата, як земля, а щаслива, як весна; щоб я так здорова була; хай наші вороги плачуть; не так склалось, як гадалось.

В окрему групу виділяють книжні фразеологізми, які використовують переважно в писемній формі наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилів: болючі проблеми; заходи адміністративного впливу; дійти висновку; коефіцієнт корисної дії; питома вага та ін.

Поділ фразеологізмів за граматичним принципом.

Фразеологізми за співвіднесеністю з окремими частинами мови, тобто за їхнім сукупним лексичним і граматичним значенням (за тим, що вони позначають — предмет, ознаку, дію, обставину чи почуття, емоції — і якими членами речення виступають), бувають:

• іменникові — називають предмет чи явище: скрегіт зубовний (неприємний звук), гаряча голова (запальна людина); у реченні, подібно до іменників, виступають підметами, додатками, іменними частинами складених присудків тощо.
• прикметникові — називають ознаки: не в тім'я битий, кров з молоком, нечистий на руку, світла голова, з голими руками, на своє копито, з темними очима. У реченні звичайно виступають означеннями або іменними частинами складених присудків;
• дієслівні — називають дію: мотати на вус, бити себе в груди, дерти носа, голову ламати, вуха протуркати, зміряти очима. У реченні звичайно виступають у ролі присудків, або в ролі обставин;
• прислівникові — характеризують дію, стан чи ознаку: з відкритим серцем, як на долоні, не чуючи землі під ногами, кров холоне в жилах, ні в зуб ногою. У реченні виступають у ролі різних обставин;
• вигукові — вказують на почуття, емоції. У тексті їх використовують нарівні із звичайними вигуками.

Щодо функціонально-стилістичних властивостей фразеологізмів, то серед них виділяють три групи:

• фразеологізми, що належать до розмовного стилю (переважно з виразно зниженим забарвленням): зарубати на носі, замакітрити голову, мати олію в голові, виляти хвостом, похнюпити носа, тримати ніс за вітром, накивати п'ятами, потурати серцю, душа радіє;
• фразеологізми, що належать до книжних стилів (здебільшого з піднесено-урочистим забарвленням): усіма фібрами душі, ставити з ніг на голову, за велінням серця, ахіллесова п'ята;
• стилістично нейтральні фразеологізми (найменш експресивно забарвлені): розправити крила, милувати око.

 

3. Джерела фразеології

Основу української фразеології становлять одиниці, які спочатку були вільними синтаксичними сполученнями, а згодом перетворилися на усталені звороти з певними ознаками. Первинне лексичне значення компоненти втратили, в основному внаслідок метафоризації, була сформована фразеологічна семантика.

Так, вислів точити баляси – означає вести порожні розмови, інакше кажучи, теревенити, базікати, плескати язиком тощо. Але окремо взяті слова точити і баляси не мають семи «говорити». Тільки спеціальний етимологічний аналіз може дати пояснення шляхів метафоричного переосмислення компонентів, внаслідок чого виникло таке фразеологічне зрощення.

У основі виникнення і функціонування переважної більшості фразеологізмів лежить спостереження над навколишнім світом, діяльністю людини, історичними, суспільними процесами, природою, тваринами тощо. Дуже часто фразеологічні одиниці виникають на ґрунті найменування різних трудових процесів чи сфер діяльності людини, роду занять, вірувань, казкових зворотів і подібного: прокладати першу борозну, попускати віжки, з одного тіста, білими нитками шито, куди голка туди й нитка, закидати вудочку, ловити рибу в каламутній воді, ганяти як солоного зайця, облизня впіймати, як по нотах, відкривати карти, між молотом і ковадлом, не святі горшки ліплять, впіймати синього птаха, тримати жар-птицю в руках, встати не з тієї ноги, за щучим велінням, ману пускати, заговорювати зуби.

Класифікація фразеологізмів за походженням.

1. Спільнослов'янські фразеологізми, які увійшли в українську мову із спільнослов'янської мови (розпад її датують V – VI ст. н. е.) і досі відомі, як правило, усім слов'янським мовам. Ця спільність особливо виразна в колі фразеологізмів, що групуються навколо назв частин людського тіла, а також у компаративних зворотах. Пор.: укр. мати зуб на кого, проти кого; рос. иметь зуб на кого, против кого; білор. мець зуб на каго-небудзь; польськ. ostrzyc zçby nа kogo; болг. имам зъб на някого; укр. водити за ніс; рос. водить за нос; білор. вадзіць за нос; польськ. wodzic za nos; болг. водя за носа та ін. Чимало спільнослов’янського є і серед прислів’їв та приказок. Пор., наприклад: укр. Дарованому коневі в зуби не дивляться; рос. Дарёному коню в зубы не смотрят; білор. Доранаму каню у зубы не глядзяць; польськ. Darowanemu koniowi nie patrzy się w zęby.

2. Східнослов'янські фразеологізми, що виникли в давньоруську епоху (VI – XIII ст.), є здобутком мовної спільності предків українців, росіян і білорусів. Фразеологічна одиниця давньоруської мови у процесі формування російської, білоруської та української народностей немовби розщеплювалася на три паралельні фразеологічні одиниці, кожна з яких продовжувала свою історію і розвивалася в системі однієї із трьох споріднених мов. Такі фразеологізми побутують у мовах усіх східних слов’ян, але не мають дослівних еквівалентів в інших слов'янських мовах (напр.: укр. під гарячу руку; рос. под горячую руку; білор. пад гарачую руку). 

3. Українські: облизня піймати, на руку ковінька. Власне українські фразеологічні одиниці, які виникли в епоху становлення української, російської і білоруської мов (приблизно з XIV ст. і дотепер). Ці одиниці є своєрідним національно-самобутнім ядром фразеології і відображають особливості національної історії, культури, побуту тощо. Фразеологія, що групується навколо вітчизняних власних назв; одиниці, пов’язані з історією України; фонд крилатих слів українських історичних діячів, письменників та ін;

4. Засвоєні з інших мов кальки (копії): хотіти — значить могти (з французької мови), ось де собака зарита (з німецької мови).

Складовою частиною і значним джерелом фразеології є народні приказки і прислів’я: де пройде, там золоті верби ростуть; наговорила сім мішків вовни, і ті не повні.

Поповнюють українську фразеологію і за рахунок виробничо-побутових висловлювань: сім раз одміряй, а раз одріж; на чужий млин воду лити; тріщати по всіх швах.

Велику групу фразеологізмів складають висловлювання видатних і відомих людей. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко). Чуття єдиної родини (П. Тичина). А хура й досі там (Л. Глібов). Без надії таки сподіваюсь (Леся Українка).

В українській фразеології знайшли своє місце також історичні поняття та вислови: авгієві стайні, сади Семіраміди, крокодилячі сльози; біблійні вирази: берегти, як зіницю ока, пити гірку чашу, бути притчею во язицех.

Фразеологізми в реченні сприймають як один член. Наприклад, у реченні: Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика. Фразеологізм сім мішків гречаної вовни (дурниць) виступає в ролі додатка, а фразеологізм прикусила язика (замовкла) — у ролі присудка.

Однак не всі фразеологізми можна однозначно співвіднести з певними частинами мови. Це передусім стосується тих фразеологізмів, які мають форму предикативних словосполучень, тобто в складі яких є підмет і присудок: Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції. А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе. Такі фразеологізми, маючи неподільне, цілісне лексичне значення, граматично співвідносяться з реченням.

 

4. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів

Для фразеології так само, як і для лексики, властива полісемія.

Приклади багатозначності:

1)очі рогом лізуть (очі широко розкривають від напруження тощо; хтось через силу робить що-небудь; хтось незручно, неприємно себе почуває);

2)розбирати по кісточках (детально обговорювати кого-небудь, що-небудь; детально, до дрібниць вивчати, аналізувати що-небудь).

На базі вільного словосполучення внаслідок його переносного вживання виникає первинно-образне значення. Наступне ж виникає вже на основі повторного переосмислення значення першої фразеологічної одиниці, це значення є вторинно-образним. Прикладом може бути вислів віддати кінці. Пряме нефразеологічне значення – «відв’язати канат, коли судно відшвартовується». Переносне, первинно-образне (перше фразеологічне) – іти чи від’їжджати звідкись (щодо людей). Наступне фразеологічне значення – вторинно-образне: іти з життя, помирати.

Є ряд фразеологічних одиниць, зокрема серед крилатих висловів, прислів’їв та приказок, які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти. Наприклад: у значенні «намолоти, наплести, набалакати», крім дієслівного варіанта «валити» у фразеологізмі валити все до купи стали вживати дієслова: звалювати, скидати, змішувати, горнути.

Трапляється й зворотнє явище: скорочення фразеологізмів. Опущений компонент, правда, здебільшого живе асоціативно у свідомості й мовця, і слухача.

Наприклад:1) замість фразеологізму моя хата скраю, я нічого не знаю часто опускають його частину я нічого не знаю; 2) у фразеологізмі скачи, враже, як пан каже вживають частину скачи, враже.

З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з’являються багатозначні фрзеологічні звороти. Наприклад: 1) усталений зворот брати (близько) до серця означає переживати через щось, надавати чомусь великого значення; 2) будуть люди (з когось) – досягне певного становища, житиме з моральними нормами, володіє професією; 3) намолоти (наплести, набалакати) сім мішків (три мішки, сім кіп, чотири копи, три копи ) гречаної вовни (і всі не повні, та й ті не повні).

 

Розрізнення лексичних і фразеологічних синонімів і антонімів

Фразеологічні синоніми – це такі фразеологічні одиниці, які позначають той же предмет дійсності, виражають те саме поняття, але відтінюють різні його сторони.

Так про ледарювання можна сказати кількома синонімічними фразеологізмами: байдики бити, ханьки м’яти, лежня справляти, собак ганяти, ґулі правити, баглаї годувати, гандри бити, посиденьки справляти, ні за холодну воду, боки відлежувати.

Фразеологічні синоніми утворюють синонімічні ряди. Приклади синонімічних рядів:

1) Куди (і) ворон кісток не занесе; де козам роги правлять; куди Макар телят не ганяє; у чорта на рогах (в зубах); за тридев’ять земель.

2) Давати дьору (драла); брати ноги на плечі.

3) З кінця в кінець; з кута в куток.

4) Під носом; палицею кинути; під боком; під руками.

5) Догори дном; догори дригом.

6) На лоні природи; на відкритому повітрі.

Фразеологічні звороти одного синонімічного ряду характеризують семантичною спорідненістю. Але вони можуть розрізнятися певними семантичними відтінками, емоційним забарвленням. Так, фразеологічні синоніми хоч греблю гати, по горло, як зірок у небі, тьма-тьмуща вживають на позначення поняття «багато». Сполучатися з широким колом понять і, крім значення «багато», можуть мати інші відтінки такі фразеологізми, як: кури не клюють і хоч лопатою загрібай (стосовно грошей, коштовностей); як грибів після дощу, крім знач. «багато» має ще й відтінок «швидко». Це пояснюють тим, що в конкретній ситуації фразеологічні одиниці використовують людьми з різним життєвим досвідом, світосприйманням, тому усвідомлюють і характеризують неоднаково, по-різному оформлюють ті чи інші думки. Так з’являються синонімічні вислови – звороти, що називають одне і те ж явище з різними семантичними або стилістичними відтінками.

Фразеологізми синонімічних рядів розрізняють насамперед за емоційно-оцінними характеристиками.

Розглянемо приклад. Фразеологізм давати драла (деру) відрізняються від фразеологізму давати стрекача більшою грубуватістю, фамільярністю, що, мабуть, є результатом асоціацій із просторічними дієсловами «дерти», «драла». До цього синонімічного ряду близькими є фразеологізми кидатися із усіх ніг, кидатися (пускатися) навтікача («вказівка на початковий етап руху»), фразеологізм тільки п’яти мигтять відрізняється особливостями семи «спрямованість». (Якщо фразеологізми типу давати стрекача зовсім виразно вказують на напрямок руху від кого-небудь, чого-небудь, то фразеологізм тільки п’яти мигтять позначає один напрямок руху безвідносно до об’єкта. У синонімічні відношення вступають також фразеологізми спрямовувати свої кроки, тримати курс, що різняться лише способом пересування (пішки чи не пішки).

Лексичні варіанти фразеологізмів варто відрізняти від одноструктурних синонімів типу направити лижі – направити стопи; летіти стрімголов – нестися щодуху. Якщо заміна компонентів не порушує семантичної єдності фразеологізмів і не змінює її внутрішню форму, то в наявності лексичні чи лексико-стилістичні варіанти: вертітися (витися) як в’юн. Якщо ж при заміні одного компонента іншим змінюють внутрішню форму фразеологізма, то це фразеологічні синоніми: змотувати вудки, показувати п’яти. Морфологічні варіанти розрізняють за формою виду, часу (у дієслівних фразеологізмах), числа, роду, відмінка (в іменних фразеологізмах) – скільки було (є) сили, з усією силою, з усіх сил. Фонетичні варіанти зв’язані із заміною фонеми: одним (єдиним) духом; на повному газі (на повнім газі).

Слід пам’ятати, що фразеологічні одиниці належать до одного синонімічного ряду тоді, коли вони споріднені значенням і в реченні можуть виконувать однакові синтаксичні функції. Тому-то близькі за змістом фразеологічні звороти типу словосполучень і речень не можуть належати до одного синонімічного ряду.

Так, наприклад: фразеологічні звороти важити головою; ставити на кін, з одного боку, і що буде, те й буде; або пан, або пропав; куць виграв – куць програв; або славу здобуду – або дома не буду, з другого, – не вступають у синонімічні зв’язки, хоч вони близькі значенням «ризикувати».

Фразеологічні антоніми – усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку; це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.

Наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.

Серед фразеологічного матеріалу можна визначити абсолютні антоніми, у яких протилежність семантики (їх лексичного значення) двох фразеологічних одиниць пояснюють наявністю частки не, що входить до складу компонентів: до пуття довести – не довести до пуття; ряст топтати – не топтати ряст.

Другу групу становлять фразеологізми-антоніми з різним компонентним складом, тобто різноструктурні: рукою подати – за тридев’ять земель; теревені правити – у рот води набрати.

Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо усталені словесні компоненти мають протилежну, контрастну семантику або семантично-цілісне фразеологічне значення конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм – фразеологізм»;

Наприклад: як черепаха – як стріла; як слимак – як на пожежу; крок за кроком – одним махом; нога за ногою – одна нога тут, друга там; наче три дні не їв – аж у вухах вітер свистить; ледве ноги пересуває – конем не доженеш; крок за кроком – летіти ковбасою у значенні «дуже повільно, не поспішаючи» – «дуже швидко, поспішаючи».

Для прикладу: Хлопці поверталися назад шляхом поволеньки, нога за ногою (В. Козаченко) // Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину! – Одна нога тут, а друга там! Ясно?.. (В. Кучер) Дно було не рівне, і вони мусили посуватися обережно, крок за кроком (О. Гончар) // Однеси цього папірця до Федора Семона. Знаєш? Голова комнезаму. Ну! Лети ковбасою! (Я. Мамонтов)

Частина фразеологізмів за будовою є антонімічна, вона містить у собі протиставлення: знайко біжить, а незнайко лежить; скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш; журись, а за діло берись; чорним по білому; праця чоловіка годує, а лінь марнує; з великої хмари – малий дощ.

 

5. Прийоми семантизації фразеологізмів

Одне й те саме значення можна виразити за допомогою різних фразеологізмів. Наприклад, рота не розкривати (не роззявляти) – мовчати, нічого не говорити. Синоніми: не обмовитися словом; ні гу-гу; ні пари з вуст; не випускати пари з вуст; як в рот води набрати; проковтнути язика. 

Основою образності української фразеології здебільшого виступає перебільшення (гіпербола) – в сто (тисячу) раз (набагато, значно); без кінця і без краю – (безмежно, безконечно); меншою мірою, применшення (літота) – мати м’яке серце – (бути добрим, поступливим, порядним); мало каші з'їв (дуже молодий, недосвідчений). По суті гіпербола і літота базуються на порівнянні. З метою створення образності найчастіше використовують відомі народу прикмети і явища. Скажімо, багато фразеологізмів містять назви тварин, оцінка яких порівнюється з фольклорними джерелами: ходити (виступати) півнем; як собаці другий хвіст; мов (наче, як) сорока на хвості розносить тощо.

На сучасному етапі виділили дві найефективніші групи прийомів роботи з фразеологізмами.

1. Прийоми семантизації фразеологічного матеріалу:

• порівняння (шляхом заміни фразеологізму лексичним синонімом);
• зіставлення (з’ясування значення фразеологізму шляхом зіставлення його з омонімічним словосполученням);
• розгорнутий опис фразеологізму;
• добір синонімічних варіантів фразеологізмів;
• використання контекстного оточення;
• етимологізація фразеологізмів;
• робота з фразеологічними словниками та збірками прислів’їв і приказок.

2. Прийоми формування умінь і навичок використання фразеологічного матеріалу у мовленні та мові:

• групування фразеологічних одиниць за тематичними та семантичними ознаками;
• аналіз функціональних властивостей фразеологізмів у художніх творах;
• стилістичний експеримент;
• відтворення тексту з фразеологізмами;
• конструювання речень з фразеологічними одиницями;
• включення фразеологізмів у творчі роботи;
• редагування; 
• визначення синтаксичних функцій фразеологізмів, що виступають у ролі певного члена речення чи речення в цілому.

Своєрідність прийомів обох груп зумовлена сутністю й особливостями фразеологічного матеріалу, який розглядають з їх допомогою.

Одним із найдієвіших шляхів пізнання, як відомо, є прийом порівняння. Як методичний прийом порівняння використовують для семантичного аналізу фразеологізму, що здійснюють шляхом порівняння його значення з лексичним значенням слів омонімічного вільного словосполучення.

Ефективність семантизації незнайомих фразеологізмів (як і знайомих) також досягається використанням прийому зіставлення. До фразеологізму добирають звичайне слово-ідентифікатор, що при зіставленні дає змогу виділити фразеологізм (протиставити ті чи інші риси, властивості, суттєві ознаки) і розкрити його специфіку та особливості вживання.

Під час вивчення фразеологізмів з боку функціонування та їх виражальних можливостей застосовують прийом стилістичного аналізу. За контекстом, а потім і в мовленні виділяють книжні, фольклорні і розмовно-побутові фразеологізми, дають їм оцінно-експресивну характеристику, визначають можливі варіанти стосовно стилю мовлення, мети і змісту висловлення.

Крім цього, широко застосовується стилістичний експеримент, який полягає в заміні одних мовних одиниць іншими з урахуванням їх стилістичних властивостей. Під час експерименту потрібно замінити використаний у тексті фразеологізм синонімічним чи близьким за значенням мовним засобом. Ця заміна авторського засобу, що виконує певну функцію в тексті іншим, звичайно дає можливість пояснити перевагу вибраного автором варіанту.

Серед названих прийомів по формуванню вмінь висловлюватись, використовуючи при цьому фразеологізми в залежності від мети висловлювання важливе місце займає конструювання. Спираючись на нього, можна формувати як мовні, так і мовленнєві вміння. Суть прийому полягає в тому, що потрібно самостійно спроектувати приклади, які ілюструють вивчене поняття чи явище. Передбачено конструювання словосполучень і речень за опорними фразеологізмами, особливо з відповідною стилістичною орієнтацією. Робота із конструювання речень із стійкими словосполученнями є міцною базою для подальшого створення зв’язних текстів.

Прийом редагування. Цей прийом ефективний тим, що різноманітні завдання на редагування дозволяють формувати уміння вдосконалювати власне писемне мовлення (особливо зв’язне), розвивати критичне ставлення при доборі фразеологічного матеріалу. Залежно від характеру помилок, котрі припускають при створенні зв'язного тексту з фразеологізмами, завдання на редагування можуть бути на усунення неточних виразів, на урізноманітнення застосованих фразеологізмів, на забезпечення стильової єдності тексту. Таким чином, редагування виступає і як ефективний засіб попередження і виправлення помилок.

 

Робота у групах

Групу слід поділити на три підгрупи по шість студентів. Кожен із підгрупи отримує завдання, за яке або заробляє або ні картку, що відповідає одному балу. Перемагає команда, яка набере найбільше балів, а кожен студент отримує стільки балів, скільки набрав карток.

Завдання 1. Трансформація фразеологізмів у мові мас-медіа. Фразеологізми як мовні кліше в засобах масової інформації

Трансформація (від лат. transformatio – зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей чого-небудь) – це видозміна фразеологічних одиниць для досягнення комунікативно-інформаційної мети. Явище трансформації фразеологізмів, з одного боку, суперечить тому, що фразеологізми характеризуються сталістю компонентів, які не підлягають змінам. Проте у мові ЗМІ такі модифікації стійких словосполучень є цілком умотивованими, оскільки дозволяють досягти додаткової експресії, актуалізувати фразеологізм, пристосувати його до нових суспільно-політичних подій, явищ, фактів.

Інформація на інтерактивній дошці.

Прийоми трансформації фразеологічних одиниць:

1. зміна граматичних форм компонентів;
2. скорочення або розширення компонентного складу;
3. лексичні видозміни у ФО;
4. контамінація ФО.

Зробіть семантизацію фразеологізмів. Визначте суть їх трансформації (викладач на картках роздає студентам вислови).

1. Плакатиме чималенька сума грошей. 2. Плакали ті золоті мільйони. 3. Плакали мої по гривні в день накопичені заощадження. 4. «Євро 2012»: бути чи не бути? 5. Осідлати кобилу історії. 6. Банк не видасть, свиня не з’їсть. 7. Україна: багатіємо думками. 8. Не одним хлібом насущним. 9. Старий морський вовк. 10. Чув десятим вухом.

 

Завдання 2. Фразеологічна одиниця в ролі заголовка вбирає в себе найбільш істотні елементи наявної в тексті інформації. Виступаючи як згустки думок і почуттів, фразеологізми-заголовки завоювали мало не монопольне право стисло формувати основну думку твору, інтригувати читача, натякаючи на описуване.

У структурі заголовків-фразеологізмів спостерігається, з одного боку, тенденція до економії мовних засобів, а з іншого – максимальне смислове навантаження. ФО в ролі заголовків мають яскраво виражені функціонально-стилістичні особливості, виконують, як правило, образну, нормативно-стилістичну та економно-стилістичну функції.

Особливою виразністю, додатковою експресивною значущістю вирізняються трансформовані фразеологізми, що піддалися індивідуально-авторському перетворенню. Такі фразеологізми в лінгвістичній науці кваліфікують як індивідуально-авторські, або оказіональні (від гр. okasionalis – випадковий).

Інформація на інтерактивній дошці.

Засоби творення оказіонального фразеологізму:

• лексична заміна компонентів фразеологічної одиниці;
• розширення компонентного складу;
• скорочення компонентного складу.

Визначте засіб творення оказіональних фразеологізмів.

1. У здорових кав’ярнях – здоровий дух. 2. Лотерея до машини доведе. 3. Риба шукає, де глибше, а лебеді – де чистіше. 4. Вчитись ніколи не рано. 5. Один голова добре, а два – клопіт. 6. Горе макове. 7. Брухтова лихоманка. 8. Храм спотикання. Чи можна зберегти духовність, поділяючи церковну нерухомість? 9. Хто в «Укрнафті» хазяїн?» 10. Золоте підвальне дно. 11. На городі бузина. 12. Від тюрми й чуми… 13. За моє жито… 14. На тобі, небоже…

 

Завдання 3. Ситуативний аналіз неофразеологізмів

Здійсніть ситуативний аналіз неофразеологізмів.

1. Промивання мозку. 2. Фінансова піраміда. 3. Духовний Чорнобиль. 4. Ковбасна філософія. 5. Плакатна війна. 6. Розіграти карту. 7. Звести до одного знаменника. 8. Узяти на озброєння. 9. Грати першу роль. 10. Солодка парочка. 11. Райська насолода. 12. Рекламна пауза.

 

Завдання 4. Ситуативний аналіз заголовків ЗМК

Здійсніть ситуативний аналіз заголовків в текстах ЗМК

1. Саддамова мотузка за Бушем плаче?

Правильно звучить цей фразеологізм як «мотузка плаче», тобто хтось заслуговує страти через повішення. У результаті використання слів «Саддамова» і «за Бушем» відбувається конкретизація і фразеологізм можна застосувати лише у конкретній статті.

2. Сливки псиного суспільства.

У цьому заголовку газетної статті відбувається невмотивоване розширення складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так – «вершки суспільства», тобто еліта. У прикладі у зв'язку з використанням слова «псиного» відбувається змішання стилів: літературного і просторічного. До того ж змінюється і суть фразеологізму, який вже не вживають щодо людей.

3. Йосип Кобзон: «Досить вішати прямо мені всіх собак!»

У цьому заголовку газетної статті є невмотивоване розширення складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «вішати собак», тобто наговорювати, необґрунтовано звинувачувати у чомусь. А слово «всіх» у цьому прикладі надає відтінок перебільшення.

4. Просто ми беремо за горло і трясемо.

У цьому заголовку газетної статті є невмотивоване розширення складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «взяти (брати) за горло», тобто змушувати. Вживання слова «трясемо» призводить до буквального розуміння фразеологічної одиниці.

5. Намагаються нам повісити локшину. Швидка локшина на вуха.

У цих прикладах є кілька мовних помилок, але головна – невиправдане скорочення складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «вішати локшину на вуха», тобто. нахабно брехати. Урізання складу фразеологізмів призводить до зміни відтінку звучання та здорового глузду, а у прикладі «швидка локшина на вуха» відбувається суміщення образного і буквального значення.

6. Циплята на осінь.

У цьому заголовку газетної статті є невмотивоване скорочення складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «курчат восени рахують», тобто судять після закінчення справи. Скорочення складу фразеологізму спричиняє втрату сенсу висловлювання.

7. Добре сміється той, хто правильно лікувався.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить це прислів'я так «добре сміється той, хто сміється останнім». Заміна компонента призводить до втрати образного значення.

8. Не відкладайте на осінь те, що можна зробити навесні.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить це прислів'я так «не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні». У цьому прикладі завдяки заміні компонентів фразеологізм набуває нового змісту, чим підкреслюється актуальність теми, порушеної у статті.

9. Бритва розбрату.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «яблуко розбрату», що означає причину скандалу.

10. У «чорторий із головою» – тільки одного разу.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «занурюватися з головою», тобто повністю віддаватися якійсь справі, заняттю, способу життя. У результаті заміни компонента фразеологічна одиниця набуває негативного значення.

11. Гусак актору не товариш.

У цих заголовках відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «гусак свині не товариш».

12. Договір дешевше грошей.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «домовленість дорожче золота».

13. Береженого міліція береже.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить ця приказка так «береженого бог береже». Заміна компонента підкреслює актуальність проблеми, порушеної у статті.

14. Як взяти кредит за роги.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «взяти бика за роги», тобто сміливо, енергійно розпочинати з найважливішого. А заміна компонента призводить до трансформації значення – «взяти найвигідніший кредит».

15. Естраду – вище плінтуса.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «впасти нижче плінтуса», тобто стати негідним для себе. Заміну компонента використовують до для створення іронії.

16. Малий бізнес, а ціна велика.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить ця приказка так «малий золотник, а ціна велика». Заміна компонента призводить до втрати образного значення.

17. Як мотор у маслі.

У цьому заголовку відбувається спотворення лексичного складу фразеологізму. Правильно звучить цей вислів так «як сир у маслі», тобто в достатку й задоволенні. Заміна компонента призводить до втрати образного значення.

18. Сподіваюся, що правоохоронні органи приймуть кинуту злочинцями рукавичку.

У цьому прикладі відбувається зміна складу фразеологізму у зв'язку з оновленням граматичних форм. Правильно звучить цей вислів так «кинути рукавичку», тобто викликати на двобій. Така зміна призводить до порушення граматичних особливостей фразеологічної одиниці.

 

Завдання 5.

Семантизуйте фразеологізми у заголовках текстів ЗМК зі спотвореним образним значенням.

1. Зазначається поліпшення стану хворого – він самостійно простягає ноги.

У цьому прикладі спостерігається спотворення образного значення фразеологізму. Повністю втрачене вихідне значення фразеологічної одиниці «померти».

2. У метро наполегливо «цвітуть і пахнуть» розсадники усіляких інфекцій – бомжі.

У цьому прикладі спостерігається спотворення образного значення фразеологізму. Цей фразеологізм означає «світитися від щастя», тобто відбувається синтез прямого і переносного значення.

3. За звичкою дантист оглянув зуби дарованого коня.

У цьому прикладі спостерігається спотворення образного значення фразеологізму, який правильно звучить так «дарованому коню в зуби не дивляться», тобто подарунок не критикують.

 

Завдання 6.

Визначте суть контамінації фразеологізмів у заголовках ЗМК.

1. Не тягніть гуму у довгу шухляду.

У цьому прикладі відбувається змішання фразеологізмів «відкласти у довгу шухляду», тобто невизначений, тривалий час, і «зволікати», тобто зволікати з відповіддю. За рахунок контамінації посилюється експресивність.

2. Мені важко зрозуміти, хто з гравців потрапив у калюжу і катається, як сир у маслі.

У цьому прикладі відбувається змішання фразеологізмів «пошитися в дурні», тобто через свою помилку або необізнаність опинитися в неприємному чи невигідному становищі, і «як сир у маслі», тобто в достатку й задоволенні. Контамінация призводить до суперечливості висловлювання, воно втрачає сенс.

3. Тепер, під час останніх кілометрів, йому потрібно зуби стиснути в кулак і втекти.

У цьому прикладі відбувається змішання фразеологізмів «зціпити зуби», тобто придушити свої почуття, стриматися, не показувати свою слабкість, і «брати (взяти) волю в кулак», тобто проявити силу волі, самостійність, не підкоритися комусь. За рахунок контамінації досягається комічних ефект.

 

Завдання 7. Вибудувати емоційну шклу

Вибудуйте емоційну шкалу з фразеологічних одиниць синонімічного ряду із загальним значенням «швидко зникнути».

Інформація на інтерактивній дошці.

Поминай як звали, тільки й бачили, і слід захолонув, і сліду не лишилося, біс злизав, ніби вітром здуло.

Вони відрізняються інтенсивністю зникнення. Найбільш високою вона є у фразеологізмі ніби вітром здуло. Розходження в емоційно-оцінних властивостях цих фразеологізмів незначні.

 

Завдання 8. Заголовки для текстів мас-медіа

Згрупуйте фразеологізми в синонімічні ряди.

Інформація на інтерактивній дошці.

І. 1. Кури не клюють. 2. Хоч трава не рости. 3. Розкривати карти. 4. Хоч греблю гати. 5. Виводити на чисту воду. 6. Як піску морського. 7. Море по коліна. 8. Зривати маску. 9. Як з гуски вода.

ІІ. 1. Тягти жили. 2. Аж дим іде. 3. Байдики бити. 4. Небу жарко буде. 5. Вижимати соки. 6. На повну котушку. 7. Оббирати як сидорову козу. 8. Ґав ловити. 9. Сидіти склавши руки.

ІІІ. 1. Діймати до серця. 2. Бути в бувальцях. 3. Ніколи і вгору глянути. 4. Пройти крізь вогонь і воду. 5. Бути на возі і під возом. 6. Крутитися як муха в окропі. 7. Допікати до живих печінок. 8. Товктися як Марко в пеклі. 9. Зачіпати за болюче місце.

Перевірка завдання за мультимедійною дошкою.

1) Кури не клюють. Хоч греблю гати. Як піску морського. 2) Хоч трава не рости. Море по коліна. Як з гуски вода. 3) Виводити на чисту воду. Зривати маску. Розкривати карти.

1) Тягти жили. Вижимати соки. Оббирати як сидорову козу. 2) Аж дим іде. Небу жарко буде. На повну котушку. 3) Байдики бити. Сидіти склавши руки. Ґав ловити.

1) Бути в бувальцях. Пройти крізь вогонь і воду. Бути на возі і під возом. 2) Крутитися як муха в окропі. Товктися як Марко в пеклі. Ніколи і вгору глянути. 3) Допікати до живих печінок. Зачіпати за болюче місце. Діймати до серця.

 

Завдання 9.

Визначте який із фразеологізмів випадає із синонімічного ряду?

Інформація на інтерактивній дошці.

1. Багато – хоч греблю гати; як сміття; до біса; на всю губу (на всю губу – сильно).

2. Давно – за царя Гороха, як було людей трохи; за царя Хмеля, як було людей жменя; за царя Панька, як була земля тонка; як на долоні волосся виросте (як на долоні волосся виросте – зовсім не буде).

3. Недбало робити – дурня клеїти; косо-криво, аби живо; стук-грюк, аби з рук; сяк-так на косяк (дурня клеїти – робити дурниці, прикидатися, нічого не робити).

4. Голий – як бубон; як турецький святий; як мати народила; як тріска (як тріска – худий).

5. Викривати – виводити на чисту воду; носити камінь за пазухою; обдерти як липку; зривати маски (носити камінь за пазухою – мати лихі, недобрі наміри; обдерти як липку – обікрасти, обібрати, пограбувати).

6. Підбурювати – збивати з пантелику; підливати в огонь олії; баламутити світом; кидати іскру в порох (збивати з пантелику – заплутувати, викликати розгубленість).

7. Принижуватися – оббивати пороги; лизати п’яти; стелитися під ноги; ламати шапку (оббивати пороги – ходити по кілька разів).

8. Підводити (когось) – підкладати свиню; заганяти на слизьке; виносити сміття з хати; підводити під монастир (виносити сміття з хати – розголошувати таємницю).

9. Поводитись погордливо – гнути кирпу; губи квасити; дерти носа; через губу не плюнути (губи квасити – сердитися, плакати).

10. Ледарювати – за холодну воду не братися; горобців лічити; баляси точити; пальцем не поворухнути (баляси точити – вести пусті розмови, жартувати).

 

Завдання 10.

Визначте походження фразеологізмів. Поясніть їхнє значення.

Інформація на інтерактивній дошці.

Аріаднина нитка; блудний син; бути чи не бути; варфоломіївська ніч; гомеричний сміх; посилати від Понтія до Пілата; самозакоханий нарцис; золотий вік; поцілунок Іуди; канути в Лету; кари єгипетські; книга за сімома печатями; лебедина пісня; нести свій хрест; обітована земля; перейти Рубікон; півцарства за коня; піддати анафемі; підіймати на глум; показувати пазурі; рицарі круглого столу; сізіфова праця; спочивати на лаврах; терновий вінок; троянський кінь; умивати руки.

 

Завдання 11.

Уведіть подані словосполучення в речення таким чином, щоб вони були: а) фразеологізмами; б) вільними сполученнями.

Інформація на інтерактивній дошці.

Довгі руки, кіт наплакав, розбити глек, права рука, тепле місце, заткнути за пояс, стукати в двері, з іншої опери, пустити коріння, журавель у небі, зміна декорації, кури не клюють, махнути рукою, показувати на двері, заварити кашу.

 

Завдання 12.

Розгляньте фразеологізми в газетних заголовках. Відновіть, де потрібно, початкову форму. З’ясуйте їх значення й експресивну роль.

Інформація на інтерактивній дошці.

1. Спочатку була «Буква».
2. Не вкради: думки коштують дорого...
3. Хто п’є шампанське – ризикує.
4. ...І прийшла гора до Магомета.
5. Один скаче – другий плаче.
6. У сметані не тільки карасі.
7. І лани широкополі, і Дніпро, і кручі.
8. Нема життя без мікрофона.
9. Хліб – за Кабміном, видовища – за партіями.
10. Цей проект нам вилізе боком.
11. Житло: було ваше, стало...
12. Не вчіть яблуню родити яблука...
13. Йому тринадцятий минало…
14. Ціну по осені формують.

 

Домашнє завдання

Напишіть публіцистичну статтю (4000 знаків з пробілами, кегль 12, гарнітура Times New Roman, міжрядковий інтервал одинарний) на злободенну тему, використовуючи максимальну кількість фразеологізмів, зокрема й у заголовку.

 

ІІІ. Узагальнення вивченого матеріалу

Учні із кожної підгрупи роблять висновок про проаналізовані фразеологізми.

Проаналізувавши фразеологічні одиниці в заголовках і статтях газет, можна зробити такі висновки.

По-перше, в друкованих ЗМІ фразеологізми є особливою частиною тексту. При чому у заголовках і в газетних статтях використовують як традиційні фразеологічні одиниці, так і «квазіфразеологізми», тобто. фразеологізми, піддані різноманітним трансформаціям.

По-друге, перетворення фразеологізмів призводять до таких мовних помилок, як стилістично невиправдана зміна складу фразеологізму, спотворення образного значення фразеологізмів і їх контамінація. Серед них стилістично невиправдана зміна складу фразеологізму – це найпоширеніша помилка.

По-третє, зміна фразеологізмів дозволяє зробити заголовок чи речення у статті яскравішим, таким, що привертає увагу. Використовують перетворення й для надання комічного ефекту чи іронії.

 

Питання

1. Що таке фразеологізм? Наведіть приклади.
2. Схарактеризуйте класифікацію фразеологічних одиниць В. В. Виноградова.
3. Якими ознаками фразеологічна одиниця подібна до слова та словосполучення?
4. Чи бувають фразеологізми багатозначними? Проілюструйте на прикладах.
5. Чи можуть мати фразеологічні одиниці антоніми й омоніми?
6. Із чим пов’язаний той факт, що мова ЗМІ багата на фразеологізми?
7. Назвіть причину існування у мові ЗМІ фразеологічних одиниць, значення яких не зафіксовані у фразеологічних словниках.
8. Яка помилка, з погляду мовної культури, найчастіше трапляється при використанні фразеологізмів?