Урок "Г.Белль.«Подорожній, коли ти прийдеш у спа…». Засудження жахів війни у творчості німця Белля. "

Тема уроку:  Генріх Белль. Життєвий і творчий шлях письменника.  «Подорожній, коли ти прийдеш у спа…». Засудження жахів війни у творчості німця Белля.

Мета : ознайомити учнів із життям і  творчістю німецького письменника   Г.Белля, ознайомити зі змістом твору, вдосконалити навички роботи над аналізом твору «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»; розвивати навички переказу  прочитаного, зв’язного мовлення, уміння визначати головну думку твору; виховувати  у школярів розуміння протиприродності і антигуманності війни.

Очікувані результати: учені знатимуть основні відомості про Г.Белля, дізнаються більше про події Другої Світової війни, систему виховання у фашистських гімназіях і Спарті, вмітимуть визначати головну думку твору, характеризувати внутрішній стан героя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, презентація біографії  Г.Белля,  відео  із зображенням наслідків   Другої світової війни, музичні твори про війну,  мультимедійна дошка, комп’ютер, тлумачний словник, тексти оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».

Війна залишилася в моїх очах жахливою
машиною отупіння,

кривавого отупіння.
Г.Белль

ХІД УРОКУ

     І. Підготовка до сприйняття  навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

   За період з 3800 р. до н.е. по 2000 р. відбулося майже 14557 великих і малих війн. Серед них і дві світові, під час яких загинуло від голоду, епідемій, було вбито 3,6 млн. людей. Таку ціну заплатило людство за непорозуміння між народами, політичними поглядами, класами. Тому не дивно, що до цієї теми зверталися митці різних країн. Навіть через багато років після закінчення війни в творах мистецтва порушується ця тема. Вона пов’язана з темою пам’яті , тому що людство не має  права забути жахи того часу, усіх тих, хто ціною власного життя подарував нам мир.  Окремі письменники переосмислюють події війни, засуджують тих, хто її розв’язав. Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»? (відповіді учнів)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Робота з репродукціями картин П. Пікассо «Герніка», Сальвадор Далі «Обличчя війни» і .т.д.(відео)

Учитель.

-Як ви розумієте те, що зображено на картинах?

  -Якою  «бачать» війну  художники? (Це жах, що несе знищення всього живого.

Автори цих картин    так зобразили війну, жах, який вона принесла людству. Читаючи книги про Другу світову  війну , ми звикли, говорити про подвиги захисників Вітчизни, засуджувати війну, що несла загибель людям, руйнувала міста й села. Звичайно ж , одночасно  з ідеєю війни ми засуджували загарбницьку армію, не вдаючись до подробиць, з кого вона складалася і хто  до неї потрапив.

             Давайте спробуємо подивитися на Другу світову війну з іншого боку – очима німецького солдата, героя оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти  прийдеш у Спа…»)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку і очікуваних навчальних результатів

1.Вступне слово учителя.

 Війна у творах німецького письменника Геріха Белля - це війна переможених. Він зображує її останній період - період відступу і поразки, проте Белля цікавила не війна як така, а людина на війні. "У величезній кількості жертв, - говорить він, - губиться окрема людина...", саме ця окрема людина, її страждання стають центральним об'єктом зображення.
      У маленькому оповіданні Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..."  йдеться не тільки про заперечення фашизму, а й будь-якої війни.  Отже, сьогодні наша розмова про Белля і його відношення до війни. Ми спробуємо  проаналізувати причини початку Другої світової, її жахливі наслідки. А допоможе нам це зробити інтерактивний метод, один із методів критичного мислення «Фішбоун»-риб’ячий скелет. Метод японського вченого Каору Ісакава.           Голова – це тема уроку, верхні кістки – аналіз причин війни, нижні кістки- наслідки цієї війни , і хвіст – висновок, який ми повинні з вами зробити.

  ІV. Робота над темою уроку

1.Літературна довідка

   Під час гітлерівської навали, коли Україна палала від заходу до сходу (недаремно Олександр Довженко назвав свою відому кіноповість «Україна  в огні»), поміж тисяч і тисяч вояків вермахту, що крокували дорогами нашої Батьківщини, ішов солдат, котрому за кілька років судилося винести вирок фашизмові. Ні, він не виступав на Нюрнберзькому процесі чи у високих міжнародних судах, вимагаючи смертної кари найближчим приспішникам Гітлера. Свій присуд він виніс на сторінках власних творів. І звали цього солдата Генріх Белль.

Попередньому уроці ви поділились на групи і отримали випереджальне завдання. Яка група  підготовала біографію письменника. Вам слово.

(  Презентація групи учнів – біографів життєвого і творчого шляху

   Генріха Белля.)

 (СЛАЙД ) Відомий німецький прозаїк і публіцист Генріх Белль народився 21 грудня 1917 року в м. Кельні у родині ремісника – теслі  та скульптора – різьбяра. Час і місце народження великою мірою визначили його життєвий шлях: йому ніби на роду було написано стати підданим Третього рейху, далі – солдатом вермахту, потім – військовополоненим і нарешті – громадянином розтоптаної, зруйнованої, приниженої країни. Його батьки вирізнялися глибокою християнською вірою і в її традиціях виховували своїх дітей. Окрім того, батько завжди намагався виховати у дітях незалежні політичні переконання.

(СЛАЙД ) Саме під його впливом Генріх опинився  серед тих декількох учнів гімназії, які не вступили до молодіжної нацистської організації «Гітлерюгенд» (гітлерівська молодь). А згодом він відмовився піти добровільно на військову службу.

(СЛАЙД ) Однак гітлеризмові були вкрай потрібні солдати, і Белля спочатку мобілізували відбувати трудову повинність, а через деякий час відправили на військове навчання. І на довгі роки ( з 1939 по 1945) Г.Белль став солдатом гітлерівської армії, воював у Франції, Польщі, Румунії та Україні, був чотири рази поранений, переніс багато злигоднів, добре розуміючи  трагічність і абсурдність  цієї та й будь – якої іншої війни. «Солдатам – а я був солдатом – слід нарікати не на тих, проти кого їх послали воювати, а тільки на тих, хто послав їх на війну» -, скаже згодом Г.Белль. Незадовго до кінця війни йому вдалося здатися у полон до американців, де він дочекався звістки про капітуляцію Німеччини та кінець війни. Незабаром письменник напише про своє ставлення до війни та дасть їй таку оцінку : «Те, що легко засвоїлось у батьківській хаті з почуттям відрази, за ці шість років поглибилось до міцного, обґрунтованого роздумами і світоглядом переконання: немає нічого безглуздішого, більш сприятливого для отупіння, аніж солдатчина. І війна… стала для мене потворною машиною отупіння, кривавого отупіння».

( СЛАЙД ) Повернувшись з війни додому, Г.Белль вступив до Кельнського університету і твердо вирішив здійснити свою давню мрію – стати письменником. 1947 рік був особливим у творчості письменника: саме тоді виникло літературне об’єднання письменників під назвою «Група 47», яке упродовж довгих років визначало шляхи розвитку літератури  Західної Німеччини. Його членом став і Генріх Белль, щоб уже незабаром отримати визнання, а у 1951 році – премію цієї групи за оповідання «Чорні вівці».

 (СЛАЙД )Тема війни стає провідною у творчості Генріха Белля. Збірка оповідань «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», повість «Поїзд приходить опівночі»,  роман  «Де ти був, Адаме?» сповнені роздумів про гуманізм та варварство, про катів та їх жертв, про антилюдську суть війни.   До кращих літературних здобутків митця належать романи «І не сказав жодного слова», «Дім без господаря», «Більярд о пів на десяту», «Очима клоуна», «Груповий портрет з дамою», повість «Хліб ранніх років». У 1969 році Г.Белль був обраний головою німецького ПЕН – центру, а в 1972 -  му став президентом міжнародного ПЕН – клубу.

 (СЛАЙД )Творчі досягнення Генріха Белля високо оцінені людством: 1972 року він став лауреатом Нобелівської премії,  у 1977 – 1978 роках було здійснене десятитомне видання його творів,  яке перекладене 48 мовами світу.

(СЛАЙД ) 16 квітня 1985 року він помер. Письменник пройшов свій шлях, так і не давши нікому створити навколо себе  хоч би такий – сякий міф, хоч би бліденьку легенду. Мабуть, найпереконливіше свідчення цьому – його могила. У невеликому селищі Мертен, що лежить між Бонном і Кельном, на кладовищі стоїть простий дерев*яний хрест. На ньому напис : « Генріх Белль.  1917 – 1985»

Вчитель.

Василь Стус

 Події деяких творів Белля відбуваються на території України. Наприклад, головний герой повісті «Потяг точно за розкладом» опиняється у Львові, а у своїх спогадах раз-у-раз повертається до Криму, Одеси, Миколаєва, Нікополя.

   Однією з яскравих сторінок життя Белля є його діяльність, пов'язана із захистом політичних в'язнів і дисидентів. З особливою повагою він ставився до українського поета і правозахисника Василя Стуса, творчість якого тривлий час була заборонена радянською владою. Белль дуже шанував В. Стуса, виступав на його захист під час публічних виступів й зробив дуже багато для перекладу творів українця  європейськими мовами й видання їх за кордоном. Цікаво, що В. Стус присвятив Беллю статтю під промовистою назвою — «Очима гуманіста».

2.Бесіда за змістом оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Функція обірваної цитати (назва твору)

Незвичайна назва твору взята з давньогрецького двовірша-епіграфа про битву у Фермопільській ущелині, де, захищаючи батьківщину, загинули спартанські воїни царя Леоніда.

(розповідь учнів про битву під фермопілами)

Героїчна оборона греками у 480 р. до н. е. Фермопільського гірського проходу від перської армії царя Ксеркса, яка вторглася у Грецію і зайняла Фесалію під час греко-перської війни.

   Військо персів налічувало 100-150 тисяч чоловік. Сухопутна грецька армія на чолі зі спартанським царем Леонідом складалася з 7 тис. чол., зокрема й 300 спартанців. Коли Леонід виходив зі Спарти, він сказав крилату фразу: “Щоб перемогти, і тисячі замало, а щоб вмерти, досить і трьохсот”.

Греки мужньо відбивали напади персів, тоді ворог знайшов, за допомогою зрадника, обхідний шлях і оточив греків. Леонід відпустив основні сили, залишивши стримувати ворога 300 спартанців, 400 фіванців і 700 фестіян. Усі захисники Фермопіл загинули. Порятувався лише один спартанець, що лежав хворим у сусідньому селищі. Після повернення в Спарту його прокляли і вигнали з країни.
На місці битви був поставлений пам’ятник у вигляді кам’яного лева з  епітафією  давньогрецького поета Сімоніда Кеоського.

Вчитель: Такі вірші використовували в німецьких гімназіях для вправ з каліграфії, щоб сформувати в учнів думку про необхідність самопожертви для вищого суспільного блага.

Учні розповідають:

• Історична довідка

         Спарта - сильна воєнізована держава Давньої Греції. Спарта воювала на два фронти: з зовнішніми і внутрішніми ворогами. З давніх часів вона згадувалася як система з надзвичайно суворим побутом та войовничим духом своїх громадян, оскільки існувала постійна загроза ілотських повстань (ілоти - безправне населення Спарти, їх становище фактично прирівнювалося до рабів; їх чисельність у декілька разів переважала спартанців, які повинні були бути у постійній бойовій готовності). Своїх хворобливих немовлят спартанці скидали в ущелину гори Таігет. Воїн-спартанець з дитинства готувався до випробувань. З семи років хлопчиків забирали у батьків і віддавали у державні виховні заклади агелли (стада), де вони виховувалися і навчалися до 18 років.  Результатом виховання в загонах була звичка підкорятися, виконувати накази. Діти ходили оголеними, босоніж і лише з 12 років їм видавали раз на рік плащ - хітон. Спали хлопчики на очереті, який самі ламали руками на узбережжі Еврота. Вони були зобов’язані самі шукати собі дрова та їжу. Існувала система жорстоких покарань.

               Спартанці були єдиним народом, якому війна здавалася відпочинком у 

         порівнянні з нескінченними вправами мирного часу.

• Як ви думаєте, чому в оповіданні виникає образ Спарти?
• Спартанське виховання це:

Рішучість, витривалість, терплячість, хоробрість, мужність, загартованість, воля, справедлива війн, захист Вітчизни, слава, патріотизм.

• Античний ідеал спартанської мужності та патріотизму був зручним пропагандистським засобом, який використовував у жахливих цілях гітлерівський режим.

(кістка 1 античний ідеал спартанської мужності та патріотизму).

• (відео Спартанці).

Слайд.

- З чим була перш за все пов’язана ця війна для рядових німців?(Політичні події в країні. До влади прийшов Гітлер)(кістка 2 )

- Ви вже прочитали оповідання, від чийого імені ведеться оповідь? (Від імені головного героя)

Він був учнем якої школи? (школи святого Хоми, а потім перйменовану у школу Адольфа Гітлера)

- (кістка 4 культ особистості Гітлера)

- (кістка 3 створення навчальних закладів, в яких виховували гітлерюгенд).

Яким було виховання у школі? На це питання ми дамо відповідь, коли здійснимо уявну подорож  коридорами гімназії. Про які речі герой говорить, що це добрий давній шкільний реквізит?

Текст ст.342

Феєрбахова медея( слайд 14)

Хлопчик, що витягує терня

Парфенон

Грецький гопліт

Від великого курфюста до Гітлера

Портрет Старого Фріца

Троє погруддів  Цезар, Цицерон, Марк Аврелій

Гермесова колона

Мармиза зевса

Портрет Ніцше

Краєвид Того

Слайд

(кістка 5 відкрита теорія расизму, шовінізму)

- Як ви вважаєте, якими були  погляди на війну у головного героя, який виховувся в такій школі?

 (кістка 1 низ – школа готувала учнів до героїчної смерті, вбивалась в голови юнаків ідея про справедливість війни).

- Як ви думаєте, чому герой  не має імені? Чи є у творі його портрет? Чому? (У тексті відсутнє ім᾿я героя, його портрет, ми нічого не знаємо про риси його характеру. Автор свідомо використовує такий прийом. Він створює узагальнений портрет  німецьких хлопців, яких змусили йти на війну. Навіть якщо вони були членами гітлерюгенд, сліпо вірили у лозунги фашистів,  все одно мали право на життя. У цьому полягає трагедія  молодого покоління Німеччини.

(вниз кістка 2 узагальнений образ німецьких юнаків,  які повинні були іти на війну. )

VI. Формування нових знань, умінь і навичок

1.Робота з текстом

 Спостереження за психологічним станом героя.

       Запитання

   - Скажіть, будь ласка, чи швидко герой приходить до висновку, що це його

     рідна гімназія?

- З якими почуттями герой намагається впізнати свою гімназію?Чому серце не озивається у ньому?(зачитати)

   -  "Серце в мені не озивалося," –

констатував герой оповідання навіть тоді,

коли побачив дуже важливу прикмету:

над дверима зали для малювання висів  

колись хрест, тоді ще гімназія звалася  

школою святого Хоми.

    І скільки його не замальовували,

слід все одно залишився. 

-Ось чим закінчилась система виховання, яку встановили "вони" (фашисти) в гімназії Святого Хоми, християнській гімназії, один із постулатів якої, напевно, збігався з біблійною заповіддю: "Не вбий!". Школа, яка готувала до смерті, сама перетворилася на трупарню: в підвалах складали мертвих солдатів.

- У чому, на вашу думку, полягає символіка образу хреста в оповіданні?

(Проблема злочину, покарання, гріха і покаяння; віри в духовний початок, очищувальну силу віри; проблема вибору)

• Коли серце героя озвалося? (Зачитати)

Історико – літературознавчий коментар

• Яка деталь стає вирішальною в процесі «впізнання» гімназії? (Недописана героєм фраза «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…») (Цитата)
• Ковзаючи поглядом по всіх картинах і скульптурах, герой залишається байдужим, тут все для нього "чуже". І лише потрапивши на операційний стіл, що знаходився в залі для малювання, він впізнає на дошці напис, зроблений його рукою: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...". "Побачити своє письмо - гірше, ніж побачити себе самого в дзеркалі, - куди більше ймовірності. Ідентичність власного письма я вже ніяк не міг узяти під сумнів". І в цю ж мить він усвідомлює і свій стан - у нього немає обох рук і правої ноги.
        Не випадково вчитель примушував писати на дошці саме давньогрецький двовірш Симоніда Кеоського про битву спартанських воїнів під Фермопілами. Вірш про цю битву - давня формула подвигу у справедливій війні.
  Спартанці загинули всі до одного, захищаючи батьківщину: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив: тут всі ми полягли, бо так звелів нам закон". Фашисти по-фарисейськи прагнули ототожнити себе зі спартанцями. Вбиваючи в голови молоді ідею про справедливі війни, готуючи їх до героїчної смерті, фашистські ідеологи насправді готували для Гітлера "гарматне м'ясо" - таке необхідне йому для звершення його антилюдських намірів. І у підсумку це привело до смерті мільйонів.

Робота зі словником:

 Фарисейство в сучасному розумінні є синонімом святенництва і лицемірства

 Святенництво – карикатура на святість, показна форма благочестя і побожності

 Лицемірство – нещирість, хитрість

Запитання.

• Як герой сприймає фразу : « Мерців сюди, чув? А решту сходами нагору, до зали малювання, зрозумів»? (Оскільки юнака понесли сходами нагору, він зробив висновок, що ще живий)
• Що здивувало героя? (Те, що зала малювання перетворена у операційну)
• Чому спогад про малювання йде паралельно з відчуттями пораненого? ( Тут він був востаннє тоді, коли все було добре, і єдиною неприємність була його нелюбов до малювання. Юнак розуміє, що навіть отих маленьких неприємностей не буде вже ніколи, залишиться тільки жах і біль).
•  Яке почуття переповнює юнака? Чи випадково воно виникає? ( Почуття переляку, а потім, мабуть, ненависті.  Воно не випадкове. Ненависть до зали малювання переходить у ненависть до місця, де надія на життя може згаснути). (кістка 3 -  воєнна дійсність)

Запитання .

• (Ст.346 )Як ви розумієте фразу: « Я знов заплющив очі і подумав: ти мусиш, мусиш дізнатися, що в тебе за рана і чи справді ти у своїй школі. Все тут було таке мені далеке і байдуже, неначе мене принесли до якогось музею міста мертвих, у світ, глибоко чужий для мене й нецікавий, який чомусь впізнавали мої очі, але самі тільки очі…»? (Мирне життя здається героєві таким далеким, навіть нереальним. Він не хоче сприймати цей світ, признаватися собі, що це його рідна гімназія, бо тут йому втокмачували в голову ідеї непереможності німецького солдата. А тепер?)
•  Тут звучить мотив  національної провини за розв’язання війни.
• Автор  використовує антитезу:

  - Яким побачив себе герой в операційній? ( Це  скоріше те, що від нього 

    залишилося. (Цитата ст.347 )

 Це кульмінація оповідання, кульмінація впізнання, вона мала місце у фіналі

 твору і зосереджена у вислові, "який нам звеліли тоді написати, в тім

 безнадійному житті, яке скінчилося всього три місяці тому...".

• Яким було прохання героя у фіналі твору? Про що це свідчить? (Молока. Цей солдат  пройшов пекло, але залишився дитиною).

(кістка 4 – головний герой-жертва антигуманної ідеології).

Підсумок.

• Сюжет оповідання побудовано як поступове впізнання головним героєм, молодим скаліченим солдатом, гімназії, в якій навчався протягом восьми років і яку залишив всього три місяці тому, коли був відправлений прямо від шкільної парти на фронт.(слайд )
• Детально змальовуючи реквізит гімназії тогочасної фашистської Німеччини, Белль підказав читачеві, що подібний реквізит відповідав певній системі виховання - виховання расизму, національної винятковості, войовничості.
• - Пропоную пройти тест на засвоєння матеріалу. (Сідають за комп'ютери)

VІII. Рефлексія

• «Карусель»

• Чи відчувається у творі авторське ставлення до героя? (Автор співчуває герою, він переживає разом з ним його біль, кричить від болю, як і герой. Кричить, щоб почули ті, хто розв’язує  війни під будь – яким гаслом)
• Чи можете ви спрогнозувати майбутнє юнака?

-   Про що твір «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…?

-  Який настрій викликає це оповідання?

• Яка головна думка твору? (Війна антигуманна і протиприродна. Автор засуджує  її як явище, що несе смерть.)
• Чи можемо ми назвати цього солдата ворогом, загарбником? Яке слово найкраще характеризує його?(Жертва).

- А зараз я хочу запалити свічку в память тих, хто загинув у Другій світовій війні. Мабуть немає такої родини, яку б не торкнулася війна. Кожного дня ми проходимо повз братську могилу воїнів, які захищали наше село від німецьких загарбників. Ми повинні пам'ятати проце завжди.

Учитель.

( читає уривок з вірша Рождественського «Реквієм».)

Домашнє завдання.

Підготувати вірші про війну виразного читання.