Урок ". Г. Тютюнник «Климко». Втілення вселюдського добра й милосердя в образі Климка"

Перебіг уроку

Коментарі, результати держстандарту

1. Організаційний момент. Привітання.

2.      Перевірка домашнього завдання.

3.      Актуалізація опорних знань.

Випереджувальне завдання

Створити власний міні-підручник до теми уроку « Г. Тютюнник «Климко». Втілення вселюдського добра й милосердя в образі», використовуючи опрацьовану на уроці інформацію.

(Очікувані результати)

Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.

  Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.

 Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

 Жанр: повість автобіографічної трилогії.

 Особливості твору.
У повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.

 Проблематика:
• добро і зло;
• відповідальність за доручену справу;
• патріотизм;
• милосердя і жорстокість.

 Бесіда з учнями.

— Що вам відомо з історії про Другу світову війну?

— Як ви уявляєте тогочасні події?

— Що розповідали вам рідні про воєнне лихоліття?

— Які події війни розгорталися у вашім краю? Розкажіть про один з почутих вражаючих епізодів того часу.

— У яких творах, прочитаних вами, відображено події Другої світової війни?

 Слово вчителя.

 Сьогодні вам  мало відома ця сторінка історії. Це була виснажлива чотирирічна війна, що принесла нашій країні великі людські втрати — криваву розплату за  антинародну політику й військову бездарність.  Державний терор знищив усю плеяду талановитого вищого військового командування. Війна хоч і була для нашого народу переможною, але багато українських героїв на довгій дорозі кровопролитної війни полягли в боях або стали каліками. Покалічені долі ветеранів. Скільки їх таких було після війни? А скільки немічних, самотніх є ще й нині. Згадують про них раз на рік — у День Перемоги. Ми ж повинні шанувати їх завжди, адже, знаючи своє минуле, ми прокладаємо дорогу в майбутнє.

На уроці сьогодні продовжуватимемо працювати над твором  Григора Тютюнника «Климко».

У 70-х рр.. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лютому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки.

Михайло Стельмах писав: «Коли доросла людина згадує дитинство, на її вустах зявляється усмішка, що осяває усіх і все».

Пригадуючи своє дитинство,  Григір Тютюнник говорив: «І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство».

Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері.
Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни.
Пригадаємо, які ще події пережила наша країна, а допоможуть нам,  прочитані твори відомих українських письменників.

На дошці

Прийом   «Доміно».

Завершіть рядок,  вказавши у який історичний час відбуваються події у творах.

М. Стельмах «Гуси – лебеді летять» (3)

           Громадянська війна

Григір Тютюнник «Климко»(4)

Друга світова війна

А. Чайковський «За сестрою»(2)

Доба козацтва

Іван Франко «Захар Беркут»(1)

Монгольська навала

Прошу поставити відповіді у хронологічній послідовності

.
 

4.    Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної   діяльності.                                                                                                      

( Інформаційна компетентність)

Літературний диктант.

-Твір «Климко» за жанром — це ... (повість).

-Повість автобіографічна, бо ...

Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя Тютюнника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку з немовлям і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам'ятного походу хлопчика тяжкими дорогами війни.

-Головний герой твору — ...

-Другорядні дійові особи: ...

-Яка епоха відтворена в повісті? (Друга світова війна)
-Харч, який герої твору вважали найціннішим. (Сіль)
-Місто, до якого подорожує Климко. (Слов’янськ)
-Що продавала Наталя Миколаївна на базарі? (Трояндову сукню)
-Місце, де герої твору набирали вугілля. (Терикон)
-По що необхідно було сходити Зульфату до Файзуліних? (Молоко)
-Хто завдав шкоди мешканцям поселення? (Італійці)
- Якого місяця згоріла станція, де мешкав Климко з дядьком Кирилом? (У серпні)
- За допомогою Зульфата Климко позбавився у своєму помешканні … (Пацюків)
- Дідусь Гарєєв працював у… (Хлібопекарні).
- На яке місто, за словами дідуся Гарєєва, «пішов німець»? (Ростов)
-Пізнайте героя за його зовнішністю: «…у ватяних штанах, вовняних шкарпетках і гостроносих шахтарських чунях». (Дідусь Гарєєв)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Створення проблемної ситуації.

Виразне читання уривка поезії Ліни Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі...»

Мій перший вірш написаний в окопі,

На тій сипкій од вибухів стіні,

Коли згубило зорі в гороскопі

Моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава.

Горіла хата. Ніч здавалась днем.

І захлиналась наша переправа —

Через Дніпро — водою і вогнем.

Гула земля, сусідський плакав хлопчик,

Хрестилась баба, і кінчався хліб.

Двигтів отой вузесенький окопчик,

Де дві сім'ї тулились кілька діб.

О, перший біль тих не дитячих вражень,

Який він слід на серці залиша!

Як невимовне віршами не скажеш,

Чи не німою зробиться душа?!

??? Працюючи над текстом твору, поміркуймо, чи не німою, як запитувала Л. Костенко у своєму вірші, може стати душа після страшних випробувань війною?

(Очікувані результати в кінці уроку)

Герої твору ніколи не перестають бути людьми. Несуть у своїх душах доброту, милосердя, чуйність, благородство, безкорисливість. Війна вбила головного героя фізично, але душа його залишилася чистою, відкритою для людей.

 Обговорення епіграфів уроку

Його герої вражають громадянською мужністю, високим талантом, красою слова й милосердям душі, в якої не було «зерна неправди за собою».
Р. Вітренко

Людина у його творах постає мов жива. Часом у пошуках потрібного слова письменник просиджував годинами. Писав, не поспішаючи, довго виношуючи задум, ретельно обмірковуючи сюжет, окремі деталі, яким теж приділяв велике значення.

Гр. Тютюнник не ідеалізує своїх героїв, не наділяє якимись особливими рисами характеру. Здебільшого це звичайні люди — жінки, чоловіки, старенькі, діти. Герої його твору не говорять чіткою літературною мовою, а природною для них. Завдяки мові ніби оживає характер того чи іншого героя.

Робота з текстом:

•  З чого починається повість? ст..125

• (Опис природи). Зачитати опис ст..127

• Яке завдання цього пейзажу?

 (Допомагає розкрити, коли відбуваються події, красуукраїнської природи, незважаючи на війну, наслідки окупації).

• Від імені кого ведеться розповідь?

• Що змусило Климка піти до Слов’янська?

• Зачитайте опис подорожуючого. ст..125, 126

 «Климко йшов помалу, бо вкрай зморився зі своєю ношею. Мішок із сіллю та харчами він перев’язав пополам і ніс по черзі то на одному, то на другому плечі. В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги».

• Що із собою він взяв у дорогу?

• Розкажіть про зустріч Климка із чехом. ст..126

• Як довго Климко був у подорожі?

• Перекажіть уривок, коли Климко копав картоплю.

• Що згадує Климко про своє життя у дядька Кирила?

«…Йдучи з торбою за плечима понад парканами незнайомої вулиці, Климко згадував свою станцію, кожен день її життя і кожну годину…»

• Яке лихо принесли на станцію італійці?ст.129,134

• Кого Климко і Зульфат зустріли на базарі?

• Як поставились Климко і Зульфат до вчительки?

• Яку записку залишив Климко?

5. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Колективна робота

 (Очікувані результати)

       План- характеристика.

1. Климко – сирота.

• «Жив… відколи осиротів».
• «Це була найбільша радість Климка — покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,— гарячої та запашної. Про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма інколи мав “посередньо”».

2. Портрет і зовнішність героя. (з тексту)

Яким постає перед читачем Климко?
Учні зачитують виписані вдома портрети (опис, порівняння, враження).

- Портрет-опис. «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці». «Климко усміхнений, мовчазний і синьоокий».

- Портрет-порівняння. Климко як справжній хазяїн.

- Портрет-враження. Небалакучий у товаристві, хазяйновитий, любив слухати, вдячний, меткий, добрий, турбувався про ближніх, вмів співпереживати.

Зульфат (Климків товариш):

- Портрет-опис. «Прибіг захеканий, з гарячими рум'янцями на смуглих вилицях...» Зульфат був дужий хлопчик, хоча й нижчий від Климка, вважай, на голову». «Вузькі й такі чорні, що аж різучі, Зульфатові очі на мить заплющилися... і враз гаряче зблиснули».

- Портрет-порівняння. «Кармелючок мій малий».

- Портрет-враження. Спритний, винахідливий, добрий, співчутливий, хороший товариш.

3.Риси характеру:

Заповнимо таблицю 

4. Прагнення героя.
• Що було найбільшою радістю для Климка?
а) прагнення навчитися;
• Чому Климко не втрачав впевненості, цілеспрямованості, жаги до життя, зважаючи на складність і небезпечність того часу?
б) відповідальний за доручену справу;
• Як Климко ставився до Зульфата?
г) шанобливе ставлення до дружби
• Чи сподівалися ви такого закінчення подорожі Климка?

«Від переїзду вдарила довга автоматична черга. Климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли червоногарячі плями. Він уп’явся пальцями в діж дурку на грудях, тихо ойкнув і впав»

• Що ж стало безпоседньою причиною смерті хлопця?

Климко не раз ризикує життям. Його велике, добре серце мріє врятувати маленьку доньку вчительки. Климко, нарешті, досягає свої мети. І ось дорога додому. Рідна станція. Останнє бажання врятувати полоненого, і ворожа куля пробиває серце відважного хлопчика

• Чим подобається вам цей герой?

Климко не зламався, він знаходить шкільних друзів і свою вчительку. Горе об'єднує їх, а ще треба пережити голодну і холодну зиму.
• Чи хотіли б ви мати такого друга?

Так, «Бо благородну душу має»
5. Значення образу Климка

Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування.

Прийом «Сну» (учні нахиляються над партами, абстрагуючись від оточення). Уявляють кольори веселки

У повість автор поряд із темними кольорами використовує багату палітру відтінків, яка стає невідємною частиною художньої деталі.

«…трояндова, мов сто троянд, сукня»

«…хустка дівчини, велика, у веселих червоних та зелених квітах, що цвіла на весь базар?»

О: застосування набутих знань, умінь, навичок

М: відповідати на запитання і вирішувати завдання не репродуктивного характеру

З: планування, організація, контроль навчальної роботи

М: Встановлювати причино-наслідкові звязки

Теорія літератури.

Художня деталь у творі

Григір Тютюнник – великий майстер художньої деталі. Він один з не багатьох міг тонко відчувати й виражати реальну дійсність через окреме слово, тому й називали його майстром художньої деталі.

Художня деталь – особлива риса, ознака, подробиця в портреті, поведінці персонажа, його навколишньому оточені, що часто повторюється письменником при змалюванні героїв і служить для розкриття якихось глибинних його характеристик.

Ноги Климка – важлива деталь у змалюванні характеру та життя хлопчика. Босі ноги Климка в осінню холодну пору у далекій дорогі як символ гіркого сирітського дитинства, обпаленого війною. Босоніж хлопчик уперто іде до своєї мети – принести солі додому.

 -«босі ноги» ;

- «підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зігрілися» ;

- «він оглянув Климкові ноги, обсипані курятами, брудні, побуряковілі од холоду»;

- «пішов по шляху, сколюючи ноги холодною до роси стернею»;

- «бо як же оце йти в осінь босому»;

- «підвівся, щоб іти, і впав: ноги не видержали. Їх ніби одняло»;

- «він таки підвівся і пішов, ледве-ледве пересуваючи ступні в крутій пилюзі»;

- «найдужче боліли ноги зранку після ночівлі»;

- «роздмухав жаром і довго одігрівав ступні, час від час дотуляючи їх просто до полум’я»];

- «на дорогу він ще раз добре відігрів ноги»;

- «Климко підвівся – ноги одразу загули і налилися гарячим»;

- «А чого ж босий? – Щоб легше на ноги…»;

- «ногам одразу стало затишно»;

- «Климка осипало колючим жаром, а ноги потерпли і знемоглися, як після цілоденної ходьби»;

- «тай ніг уже не треба було б сідати гріть»;

- «йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги»

Яка деталь і з якою метою використана письменником у цьому уривку?

(Тоненька біла цівочка солі. Сповненими небезпек дорогами, перемагаючи в собі страх, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю, щоб зарадити вчительчиній біді, і тут підстерегла хлопчину невблаганна смерть.

 -Письменник хотів підкреслити ціну солі, на перший погляд, звичайної, але у ці страшні воєнні часи дуже важливої для виживання.)

— Яку роль у повісті відіграє ще одна художня деталь — «трояндова, мов сто троянд, сукня» вчительки?

Хлопці побачили в руках Наталі Миколаївни не просто звичайну сукню, це була жива нитка пам'яті, що зв'язувала ці хвилини із ще зовсім недавнім минулим, з їхнім незабутнім шкільним життям.

— З чим у вас асоціюється хустка дівчини, велика, у веселих червоних та зелених квітах, що цвіла на весь базар?

З дівочою вродою. На окупованій території слід було остерігатися поліцаїв, які виловлювали молодь для відправки у Німеччину

• Як автор говорить у тексті про поліцаїв?

«Наче до війни таких й не було…Біда наплодила…»

О: застосування набутих знань, умінь, навичок та способів діяльності у практичному житті

П: формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності

М: приймати рішення в ситуації вибору

З: вміння слухати співрозмовника, вести діалог, розмірковувати

6.Усвідомлення та закріплення здобутих знань, удосконалення практичних умінь і навичок.( комунікативна компетентність)

«Усне малювання» (асоціації з поняттям війни)

- символи: ворони, круки, стерв'ятники, шакали;

- кольори: чорний, червоний, багряний, сірий, стальний, темно-коричневий.

   Індивідуальна робота. ( навчально-пізнавальна компетентність)

•  
• Пропоную заповнити таблицю "Обличчя війни"

П: знання, вміння і навички у відповідності з програмою

З: смислове читання, засвоєння інформації, вміння слухати, вести діалог, розмірковувати

7.Контрольно-рефлексійний етап (формування діяльнісної компетентності)

Творче завдання.

Сворити  власний міні - підручник  до твору  Григора Тютюнника «Климко»

Міні-підручник

Григір Тютюнник «Климко»

Тема:

Ідея:

Основна думка

Жанр:

Композиція:

Особливості твору.
 

Проблематика:
•
•
•
•

Які проблеми піднімає автор у творі?

1------------------

2------------------

3------------------

Настрій на уроці:

П: формування способів практичної діяльності

М:ставити питання і формулювати навчальні завдання

З: пізнавальні вміння, узагальнення, систематизація аналіз.

О: застосування набутих знань, умінь, навичок, уміння працювати в команді

Сьогодні ви збагатились новим життєвим досвідом: злигодні, які випали на долю дітей війни, не змогли знищити найкращі порухи їхніх душ. їх не намарне учили доброти, людяності, справедливості.

Цей твір змушує кожного з нас через призму життя героїв поглянути на себе. Хто ми? Які ми? Чим здатні пожертвувати заради ближніх? Бажаю вам серцем дати відповідь на це запитання.

П: види діяльності щодо отримання нового знання в межах навчального предмета

М: формування міжпредметних вмінь учнів

З: узагальнення, систематизація знань

О: застосування набутих знань, умінь, навичок

8. Рефлексія (цінністно-смислова компетентність)

1. Я навчився ...

Я зрозумів, що можу ...

Мені сподобалося ...

2.Для мене стало новим ...

Мене здивувало ...

У мене вийшло ...

Я придбав ...

Мені захотілося ...

Мене надихнуло ...

3.Вирішення проблемного питання.

4. Презентація творчих робіт (обкладинка до твору, реклама повісті,кросворди, сенкани).

5.Самооцінка

Прийом «Сходинки»

•  *Дізналися
• *Бажаємо дізнатися
• *Знаємо

П: формування рефлексії

О: формування вміння узагальнювати, .виражати свою думку

9.Домашнє завдання

• Написати твір-мініатюру на тему «Мій улюблений епізод з твору «Климко» Г. Тютюнника».

.