Урок географії з курсу " Рідний край" для 8 класу " Гідрологічні умови рідного краю. Природні та штучні водойми, їх характеристика. Підземні води."

Про матеріал

Урок географії з курсу " Рідний край" для 8 класу " Гідрологічні умови рідного краю. Природні та штучні водойми, їх характеристика. Підземні води." В конспекті уроку та додатках до нього розкриті методи організації та забезпечення самостійної навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроці. Урок , на якому учні самостійно здобувають знання, та навчаються їх застосовувати.

В презентаціях використані матеріали досліджень школярів.

Перегляд файлу

                                                                                                           Додаток 5.

Опис річки Інгул


        Річка Інгул витікає з невеликого лісового озерця біля села Бровкове, що лежить північніше Кіровограда. Протікає річка територією Придніпровської височини, що на півдні переходить у Причорноморську низовину. Загалом річка знаходиться в Кіровоградській та Миколаївській областях. Напрямок течії річки – з півночі на південь. Серед найбільших приток річки є – Сугоклія, Аджамка, Березівка та Громоклія. Впадає річка Інгул в Південний Буг і є його найбільшою притокою. В межах Кіровоградської області довжина річкового басейну складає 110 км, а площа – 5106 км І. Довжина  річки в цілому ма  близько 360 км та площа басейну 9890 км .
        Геологічна будова басейну річки представлена кристалічним фундаментом, що складений протерозойськими метаморфізованими породами (гранітами, гнейсами, сланцями), зібраними у лінійні складки, та їхніми продуктами вивітрювання. Осадочний чохол залягає на денудованій поверхні фундаменту. На всій території в його будові беруть участь кайнозойські, лише на північній частині території - мезозойські відклади. Всюди в межах басейну залягають четвертинні відклади. Рельєф річкової долини і басейну в цілому  рівнинний, дуже поширений флювіальний рельєф (балки, яри, ерозійні борозни), спостерігаються чисельні схили та деякі антропогенні форми рельєфу (кургани, шахти, насипи). Клімат   помірно континентальний. Зима м'яка, спостерігається льодостав, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Серед ґрунтів спостерігаються чорноземи потужні мало гумусні із вмістом гумусу 5,0% та середньо гумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5%. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти. Найбільшими населеними пунктами тут є Кіровоград та Миколаїв, однак є також значна кількість інших міст та селищ.
        Поперечний профіль долини річки має типові морфологічні характеристики. У м. Кіровограді  спостерігаємо, що ширина долини змінюється з півночі на південь. В північній частині міста найширша частина долини разом з руслом має ширину близько 662 метрів, тоді як на півдні міста цей показник складає від 50 до 35 метрів. Форма профілю річки у південній частині міста нагадує ввігнуту площину, з більш пологими (25-30 °) схилами з гори, до дуже крутих схилів в межах русла річки, підводна частина подібна до крутої впадини, що переходить у площину. Схили річки у південній частині міста відносно невеликі але дуже круті, мають висоту до 6 метрів. Виділяють Рослинність змінюється від звичайної степової та болотної, до деревної (сосна, липа, дуб). У верхів'ях річка має вузьке, звивисте русло, на ділянці між селами Костичі і Виноградівка – плавні, в середній течії русло розширюється до 30 м, в нижній – до 80 м і більше.
         Річище річки Інгул має середню ширину 12 метрів, глибина в середньому складає 0,9 метрів. Коефіцієнт звивистості річки складає 1,6. Має декілька великих приток. Помітні незначні мілини, перекати, пов’язані з нагромадженнями алювіальних відкладів річки. Спостерігається також водна рослинність (водорості).
         Дно річки мулисте, з наявністю як мулу так і інших осадових порід та різноманітного відсортованого алювіального матеріалу, котрий подекуди характеризується наявністю крупних мінеральних зерен. Однак основна складова дна – мул, вкрита рештками біологічних організмів.
         Живлення річки типове до даного регіону, основні складові – снігові (тала вода) та дощові опади, подекуди підземні води.
          Річний стік залежить від кількості та циклічності випадіння опадів. Най інтенсивніший він весною (березень, початок квітня), а також в окремі часові періоди літа та осені.

          Водний режим річки позначається періодами водопілля (снігового та дощового), що припадає на зимові відлиги, дощові літні та осінні періоди. Характерний межень у зимовий період та літні місяці. Паводки помічаються як правило весною, впродовж перших днів інтенсивного танення снігового покриву та літом після грози, можливі після затяжних осінніх дощів.
         Господарське використання річки незначне. В межах міста майже не помічено споруд які могли б суттєво вплинути на річку, окрім Лелеківського водосховища, однак наявна певна категорія антропогенних споруд що все ж розташовані на річці за межами міста, до таких споруд входять греблі та канали, різноманітні меліоративні системи локального та регіонального значення. Наприклад гребля в Інгуло-Кам’янці. Воду з річки Інгул також використовують фермерські господарства та жителі місцевих населених пунктів.

 

 

 

 

 

 

 


                                                                                                                     Додаток 9.

 

Підземні води - важлива складова водних ресурсів. Вони мають велике господарське значення в житті та господарстві населення нашого краю .В Україні наша область має найменші запаси прогнозованих підземних вод. Гідрологічні ресурси області представлені ще родоновими і мінеральними водами. Підземні води представлені рядом водоносних горизонтів, що залягають на різній глибині і мають тісний зв'язок з геологічною будовою та рельєфом місцевості. Прогнозовані запаси  підземних вод становлять 139 млн. м куб. на рік.

У водоносному горизонті на кристалічних породах вони скупчуються в продуктах вивітрювання і тріщинах кристалічних порід. На схилах долин та балок підземні води виходять на поверхню, утворюючи джерела. Водоносний горизонт на кристалічних породах багатий на воду задовільної якості,яка широко використовується населенням в колодязях та свердловинах.

Екологічний стан річок, ставків, підземних вод на сьогоднішній день бажає бути кращим. Проблема збереження й охорони водних ресурсів є однією з найголовніших екологічних проблем  в світі.

 

docx
Додано
8 лютого 2018
Переглядів
877
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку