1 квітня о 15:00Вебінар: Викладання іноземної мови в умовах дистанційного та онлайн-навчання

Урок.«Географічні назви в історичній науці. Розвиток мовлення. «Хата моя, рідна хата»(твір – опис приміщення з елементами роздуму)

Про матеріал

Мета уроку.

  • ü Ознайомити з поняттям топоніміка,етноніміка; пояснити сутність та походження географічних назв; сприяти вихованню патріотичних почуттів.
  • ü Навчити дітей створювати художні описи приміщень;формувати вміння й навички будувати тексти – описи з елементами роздуму, добирати необхідні мовні засоби; розвивати чуття слова; закріпити знання з лексики; виховувати любов до рідної землі, до свого дому, як частини малої Батьківщини.

Очікувані результати. Після уроку учень (учениця) повинні:

  • Ø Пояснювати поняття «етноніміка», «топоніміка»;
  • Ø Розповідати про походження географічних назв населених пунктів рідного краю;
  • Ø Оцінювати роль топоніміки та етноніміки в історичних дослідженнях;
  • Ø Розрізняти стилі і типи мовлення;
  • Ø Вміти добирати художні засоби до слова «хата», «рідний край»;
  • Ø Творчо застосовувати отримані знання.
Перегляд файлу

 

Картинки по запросу картинки сільської вулиці з мальвами 

 

 

Розробка інтегрованого уроку у          5 класі з історії та української мови на тему: «Географічні назви в історичній науці. Розвиток мовлення. «Хата моя, рідна хата»(твір – опис приміщення з елементами роздуму)

 

 

 

 

 Автори:

вчитель історії та правознавства Кожухівської СЗШ       І – ІІІ ступенів Павленко Світлана Анатоліївна ;

вчитель української мови та літератури Кожухівської СЗШ    І-ІІІ ступенів Бездітна Ольга Петрівна.                                

 

 

Тема. Географічні назви  в історичній науці. Розвиток мовлення. «Хата моя, рідна хата(твір – опис приміщення  з елементами роздуму)».

Мета уроку.

  • Ознайомити з  поняттям топоніміка,етноніміка; пояснити сутність та походження  географічних назв; сприяти вихованню патріотичних почуттів.
  • Навчити дітей створювати художні описи приміщень;формувати вміння й навички будувати тексти – описи з елементами роздуму, добирати необхідні мовні засоби; розвивати чуття слова; закріпити знання з лексики; виховувати любов до рідної землі, до свого дому, як частини малої  Батьківщини. 

Очікувані результати. Після уроку учень (учениця) повинні:

  • Пояснювати поняття «етноніміка», «топоніміка»;
  • Розповідати  про походження географічних назв населених  пунктів рідного краю;
  • Оцінювати роль топоніміки та етноніміки   в історичних дослідженнях;
  • Розрізняти стилі і типи мовлення;
  • Вміти добирати художні засоби до слова «хата», «рідний край»;
  • Творчо застосовувати отримані знання.

Обладнання: завдання для роботи в групах, епіграф та девіз уроку, музичний супровід (запис фонограм пісень), елементи для створення скрайбінгу та «квітки малої Батьківщини»,ілюстрації хати,вулиць; підручник з історії 5 класу(автор В.С.Власов), роздатковий матеріал.

Тип уроку:урок засвоєння новихзнань.

Епіграф:Пізнай свій край, себе, свій рід, свій нарід, свою землю 
і ти побачиш свій шлях у життя.

https://pp.vk.me/c638622/v638622635/942f/0sbqy7efhdA.jpg                                                                                                 Г. Сковорода

 

 

 

 

                                         Хід уроку

І. Етап орієнтації, мотивації діяльності.

1. Створення сприятливої атмосфери.

Бесіда:

- Чому присутні на уроці два вчителя? (відповіді дітей коректує вчитель)

Оголошення епіграфу та девізу уроку.

Рефлексивна вправа «Побажаємо успіхів на уроці»

2.Мотивація.

Під музичний супровід вчителі по черзі зачитують вірші про хату і рідний край з метою підведення учнів до теми уроку.

Вчитель української мови.

Хоч сторона моя багата,

Красива квітами й людьми,-

Найвища в світі – рідна хата

Під ясеновими  крильми.

У ній тепло і очі мами,

І доброта її руки,

А над смутними образами

Горять барвисті рушники.

Тут батьків труд і труд матусі,

Забуте чесне, не рясне.

А хліб домашній на обрусі,

Неначе сонце весняне.

Йдемо додому, як на свято,

Милуємося ворітьми.

Найвища в світі – рідна хата

Під ясеновими крильми.

Вчитель історії.

Моє рідне село- світ дитинства чарівний,

Де тополі до неба, де безкрая ріка.

Кожен спогад про тебе такий неймовірний,

Кожна думка про тебе солодка й гірка.

Моє рідне село- мої злети й падіння.

Перша радість безмежна і сльози журби.

Ти пустило в мені своє вічне коріння,

Заронило у душу великі скарби.

 Моє рідне село- щира батьківська хата,

Де знайомий до болю кожен кущик в саду,

Де зростали зі мною дерева крислаті...

Я до них із поклоном ще раз підійду.

Моє рідне село - солов'їнії ночі,

Чебреців і акацій духмяний нектар...

Усе те, що забути не можу й не хочу;

Це - життя мого частка, Божественний дар!..

ІІ. Етап цілепокладання.

1.Формулювання мети й проміжних цілей уроку.

На партах лежать аркуші з темою і планом уроку. Учні самостійно формулюють очікувані результати.

2. Прогнозування змісту й результатів діяльності.

Рефлексивна вправа  для емоційного налаштування до уроку (дерево).

Пояснення роботи з картками взаємооцінювання.

ІІІ. Етап цілереалізації.

План

1.Топоніміка та етноніміка.

2.Географічні назви України

3.Походження назв вулиць

4.Значення хати для людини.

5.Із глибини народної мудрості.

6.Специфіка опису приміщення.

1.Метод «Чиста дошка». На дошці – назви допоміжних наук історії (археологія, сфрагістика , нумізматика, палеографія, хронологія, геральдика, топоніміка, етноніміка). Всі науки, крім двох останніх,вчилися раніше, тому діти пояснюють відомі назви.

Розповідь вчителя історії.        Кожна людина має ім'я та прізвище. Гори, ріки, моря, країни, континенти ,міста і села, вулиці  теж мають назви. У минулому назви ніколи не давали випадково. Вонипоєднували особливості навколишньої природи зі способом життя людей. Чи ставили ви собі запитання, чому вони називаються саме так, а не інакше? Досить часто такі назви передавались із покоління в покоління з незапам’ятних часів, і ми деколи не розуміємо значення цих назв. Саме  вивченням географічних назв і займається топоніміка, а назви народів вивчає етноніміка.

Робота над поняттями(визначення вклеюють у словник історичних термінів)

Топоніміка — наука, що вивчає географічні назви та їх походження.

Етноніміка — історична дисципліна, яка вивчає етноніми, тобто назви етносів.

 Топоніміка — це наука про походження географічних назв. Для топоніміки характерні свої специфічні методи досліджень. Основну роль відіграють польові дослідження, збір первинного матеріалу, виявлення природних, історичних і етнографічних особливостей певного регіону, особливостей, які визначають своєрідність топонімів.

Топоніміка використовує методи, які притаманні історичній науці, — роботу з архівними матеріалами, аналіз письмових джерел. Водночас на службу топоніміці поставлено методи, які властиві географічній науці, — картографічний, просторово-порівняльний та ін.

Пояснення походження географічних назв має важливе значення. Значна частина топонімів цілком зрозуміла: населені пункти називають на честь засновників тощо.

Однак багато топонімів розгадати не так легко. Щоб розтлумачити походження деяких із них, учені-топонімісти проводять багаторічні клопіткі дослідження, звертаючись до здобутків історії, мовознавства, географії, етнографії, археології та інших наук. Але деякі топоніми України, які дійшли до нас із глибини віків, і досі не вдалося розшифрувати. Є чимало гіпотез, здогадок, проте багато з них ще чекають на пояснення, які б задовольнили допитливих.

«Мозковий штурм» (на партах в учнів лежать сигнальні картки з написами «Топоніми» та «Етноніми». Вчитель зачитує  етноніми та топоніми, а діти піднімають відповідні сигнальна картки).

2. Розповідь вчителя історії.

Є назви населених пунктів, згадки про яких можна знайти в писемних джерелах.  Про деякі назви дослідники можуть робити припущення, а є такі назви, походження яких не можуть пояснити і до нашого часу(наприклад, сучасне місто Фастів). Дуже часто назви населених  пунктів можуть бути залежно від місця розташування. Наприклад, Прип'ять, Берегове, Донецьк, Рівне, Запоріжжя(пояснюю кожну назву). Поширеними є географічні назви, в основі яких лежать назви тварин, птахів, рослин(наприклад, Лисичанськ, Лебедин, Дубно, Сосниця,Жабче). Деякі назви – це свідчення особливостей господарської діяльності(наприклад, Бортники). Назва нашого з вами села – Кожухівка – утворилася саме в такий спосіб.(Розповідь вчителя про походження назви села Кожухівка).Деякі населені пункти називають  в честь засновників  або в честь видатних людей(площа Шевченка, парт Островського, вулиця Грушевського, місто Івано – Франківськ). Окремі назви пов’язані  з певними історичними подіями(наприклад, проспект Перемоги, майдан Незалежності, проспект Миру).

Робота з підручником(завдання 2,с.50)

Завдання. Пояснити походження географічних назв («ланцюжком»).

Розповідь вчителя про походження назв м.Житомир та м. Коростень.

Житомир уперше згадано у літописі 1240 року. За легендою, місто було засновано улюбленцем і радником київських князів Аскольда і Діра Житомиром, який нібито після їхнього убивства не захотів служити Олегові і пішов зі своєю дружиною на захід у ліси, де й заснував нове поселення, назвавши його своїм ім'ям. Деякі вчені вважають, що місто виникло в VIII-IX ст. як центр племені деревлян-житичів. Звідси і назва міста — «мир (громада) житичів».

Є дві, абсолютно різні теорії про походження назви міста Коростень:

-перша версія наполягає на тому, що місто веде свою назву від того, що древлянська столиця була побудована суціль з дерева, а міські стіни обнесені частоколом дубовим, неотесаним, разом з корою — саме тому місто начебто звалося Іс-коро-стень, тобто місто «із кори на стіні»;

-друга теорія стверджує, що назва міста походить від імені язичницького бога сонця Корс (Хорс) — головного бога у більшості племен, що населяли дану територію, в тому числі древлян. Від Хорсу/Корсу, за цією теорією, також походять назви населених пунктів Корсунь і Коростишів.

Україна або Вкраїна — топонім, що вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком. Пов’язаний зі словом «Україна», що в літературних та історичних пам’ятках XII — XV ст., імовірно означало свою землю, рідний край, батьківщина.

Питання для обговорення.

Чи важлива на вашу думку праця людей, які вивчають топоніми та етноніми?

3. Вправа «Мікрофон»

Поміркуйте, яким чином виникають назви тих чи інших вулиць.

Розповідь учителя історії.

Назви вулиць формувалися поступово, деякі з них неодноразово змінювали своє найменування.

У давнину назви вулиць давали залежно від виду діяльності її жителів. Так, наприклад, виникли вулиці Гончарна та Кожум’яцька.

Окрім того чимало назв вулиць завдячують своєю появою народам, які на ній проживали. Завдяки цим назвам історики можуть з’ясувати, які народи колись мешкали на території того чи іншого українського міста. Так, в Одесі і досі існують вулиці Єврейська, Болгарська, Польська та Грецька.

На території України у різні часи проживали видатні педагоги, письменники, науковці, композитори, художники та державні діячі. Вдячні нащадки вирішили увіковічити їхню пам’ять у назвах вулиць. Так, у Києві є вулиця Володимирська, названа на честь князя-хрестителя Київської Русі Володимира Великого. Місто Сімферополь пишається тим, що деякий час у ньому жив всесвітньо відомий учений Володимир Вернадський. Тож закономірно, що у Сімферополі є вулиця Вернадського. У Львові розташовується вулиця, що названа іменем політичного діяча Степана Бандери. У Феодосії існує провулок Айвазовського, адже саме у цьому місті мешкав художник Іван Айвазовський, який уславився своїми морськими пейзажами.

Робота в групах – складання квітки – символу малої Батьківщини(під музичний супровід «Село моє, рідне село»). Слова:Житомирська область, Коростенський район, села Кожухівка, Жабче, Клочеве, вул.Хутірська, Центральна, К.Наумчука, Зарічна, Шкільна і т.д. Учні повинні розмістити всі назви у вигляді квітки.

 

 

 

Зразок.

 

C:\Users\Влад\Pictures\різне\69129127_1294822331_bcdb28cc604e.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні помічають, що серединка квітки пуста. Вчитель української мови підводить дітей до висновку, що там має бути рідна хата.

4. Вчитель української мови.

  • Отже, дітки, ми бачимо що дім кожного із нас – це частина малої батьківщини.
  • Сьогодні ми будемо говорити про найдорожче і найсвятіше для кожного з нас про отчий дім, незабутнє гніздо і священний оберіг нашого роду. І художнє слово, і історична довідка, і пісня, і ваші щирі та теплі слова – усе стане змістом нашого заняття з розвитку мовлення, присвяченого батьківській хаті.
  • Українська хата… . Скільки про неї складено легенд і переказів, віршів та оповідань.
  • А хто з вас знає вірш про хату?

(діти декламують вірші)

 

На зеленому горбочку

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка.

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце засвітило

І хатинку звеселило.

 

Наша хата

Я люблю свою хату,

І подвір`я, й садок,

Де і сонця багато,

І в жару холодок.

Тихо й затишно.

Квіти коло хати цвітуть

І невтомно все літо

Бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне:

Стіни білі, як сніг

І віконце привітне,

І дубовий поріг.

На горбку зеленому

На горбку зеленому, на горбку –

Біла хата-мазанка у садку.

Коло неї вишеньки наливні,

Понад нею сонечко день при дні,

А за нею стежечки з краю в край,-

Це моя домів очка – рідний край.

 

  • Але хата – це не тільки житло, а й історична категорія. В інтер`єрі, в усій організації внутрішнього простору відбиваються численні традиції, символи, життєві правила, звичаї, обряди.
  • Зверніть увагу на дошку, перед вами ілюстрації двох будинків і вулиць. Давайте їх порівняємо і скажемо :
  • що спільне
  • що відмінне
  • Отаким колишнім хатам присвячували вірші та любувалися ними:

Хата моя, біла хата

Рідна моя сторона

Пахне любисток і м`ята

Мальви цвітуть край вікна. (декламує вчитель і показує все зображене на ілюстраціі).

Фізкультхвилинка

«Справ у хаті вистачає»(вчителя по черзі зачитують слова фізкультхвилинки, а діти виконують відповідні рухи)

Справ удома так багато ( переступають з ноги на ногу, похитуючи головою)

Справ удома вистачає (розводять руки в сторони)

Я щоранку свою хату

Вміло й чисто підмітаю

(імітація праці віником)

Ткані витрушу доріжки,

Що постелені в світлиці

(зображають витрушування доріжок)

Не лінуйся анітрішки

Щоб було все, як годиться.

(руки на поясі притупування ногами)

Запалає вогник в печі

(хаотичні рухи пальцями перед собою)

Борщ у горщику виймаю

(імітація користування рогачем0

В хаті всі потрібні речі,

В хаті зайвого немає!

Нині ми з вами живемо в сучасних будинках. В шаленому темпі сьогодення дедалі більше віддаляється від нас біленька хата у вишневому садочку з мальвами, колискою та мудрим словом батька. Але не забувайте, що саме в українській хаті – наш корінь роду, щось одвічне, як життя, як мамина колискова.

1.Асоціативний кущ

 

Павутинки сплетемо – потрібні слова підберемо.

 

Село                                 піклування

Будинок                          відпочинок

Родина                             щастя

Мати                               любов

Дитина                           достаток

Колиска                         Батьківщина

Стіл                                затишок

(діти самостійно виконують на картках, а потім разом демонструємо на дошці)

2.А зараз давайте виконаємо  завдання «Творча майстерня»

  • Вам потрібно дібрати  синоніми до слів:

Хата  і рідний край

(хата: дім, оселя, будинок, світлиця, домівка, берегиня)

(рідний край: Батьківщина, Вітчизна , Україна…..)

  • Запишіть усі слова, які у вас асоціюються зі словом хата.

(декілька учнів зачитують свої слова)

3. «Народ скаже, як зав`яже»

- Про хату складено багато прислів`їв та приказок. У вас на партах лежать листочки, на кожному написано прислів`я  або приказка. Давайте зачитаємо та спробуємо їх пояснити.

  • У хаті, як у віночку
  • Хата, як лялечка
  • Чим хата багата, тим і рада
  • У веселій хаті – веселі люди
  • Люди добрі – хата тепла
  • Моя хата скраю, я нічого не знаю.

 

  • Я бачу, що ви добре розумієте і вмієте пояснювати значення цих прис-лів`їв тож  не забудьте використати  їх у своїх творах-описах.

 

4. Робота з таблицею.

- Давайте пригадаємо за допомогою інформаційного матеріалу, що таке твір-опис і  як його оформити на письмі.

 

                                        Є три типи мовлення

 

 

 

Розповідь                                                                Роздум

 

 

Мета: передати об’єктивні ознаки предмета чи явища.

 

Питання: Який? Яка? Яке? Які?

 

Будова: І. Загальне враження про предмет чи явище.

                ІІ. Окремі ознаки, деталі.

                ІІІ. Висновок.

 

 

  • Не забувайте, що твір-опис пишеться у науковому, діловому та художньому стилях мовлення.

 

 

Пояснення вчителя

  • У науковому та діловому описах інформація про розмір, форму, освітлення, оздоблення подається безстороннього ставлення автора до описуваного. Мета такого опису – точність та конкретність. Слова вживаються тільки у прямому значенні.
  • У художньому описі приміщення ставлення автора передається за допомогою дібраних художніх засобів (епітетів, порівнянь). Мета художнього опису – передати певне ставлення до нього та людей, які тут мешкають.

Робота з текстами у групах

(Одній групі пропонується текст наукового стилю, а другій художнього. Потрібно визначити який стиль і пояснити свою думку).

  • Швидко плине час. Відходять у минуле багато традицій і обрядів, які пов’язані з нашою місцевістю і рідною хатою. Та й сама хата змінила свій , як внутрішній, так і зовнішній вигляд. Але незмінною залишається сама її сутність, як найвеличніша святиня і незгасний спогад про дитячі роки. Ви швидко виростите і покинете свої домівки, але завжди повинні пам’ятати дорогу додому до рідної хати.

ІІІ. Рефлексійно – оцінюючий етап

1.Підведення підсумків.

Скрайбінг

  • Зараз за допомогою скрайбінгу ви позначите свою домівку на тій вулиці де живете.
  • Хто скаже, що таке скрайбінг?

( Скрайбінг – це техніка оформлення сторінки фотоальбому)

  • Отже, у нашому альбомі  з’явиться ще одна сторінка.

Вправа «Три речення».Учні трьома реченнями повинні розповісти зміст уроку.

2.Власнерефлексія.

Повертаємося до рефлексивної вправи для емоційного налаштування. (учні порівнюють на якому місці вони знаходились на початку уроку і де зараз)

3. Оцінювання діяльності учнів на уроці.(Само- та взаємооцінювання)Картка.

Прізвище дитини ___________________________________

Самооцінка

Взаємооцінка

Оцінка вчителя історії

Оцінка вчителя української мови

 

 

 

 

 

 

4.Повідомлення домашнього завдання

Скласти  твір – опис приміщення з елементами роздуму, використовуючи матеріал опрацьований на уроці.

5.Міні – тренінг (всі діти разом з вчителями беруться за руки і стають у коло; зясовують без кого не може існувати школа; бажають всім успіхів і добробуту; в центрі кола стоїть дитина з запаленою свічкою, як оберегом родинного тепла і домашнього затишку).

Слово вчителя. Передамо своє тепло один одному, подякуємо за роботу на уроці і нехай вас завжди зігріває тепло цієї свічки.

Творче завдання. Скласти власний міні-тренінг і провести на наступному уроці.

 

1

1

.

 

 

 

1

 

docx
Додано
27 липня 2018
Переглядів
609
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку