Урок "Герої не вмирають"

Виховна година

«Герої не вмирають!»

Реквієм присвячений героям «Небесної Сотні», які загинули в 2013-2014 роках в Києві

(Слайд 1)

 

Зал прибраний до свята Героїв. На центральній стіні стенди з фото загиблих Героїв. Збоку – прапор і герб-Тризуб. По центру стоїть стіл, на якому лежить вишитий рушник, лежать гвоздики по дві штуки, обв’язані жовтою та голубою стрічкою.

 Під сумну мелодію заходять діти з лампадками і ставлять їх на стіл.

 

Епіграф

Герой – це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну – служінню багатьом.

                                                                                             Ефраїм Лессінг

 

ХІД  ЗАХОДУ

Ведуча:

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня – присвячується!

 

  Ведуча: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

 

   Ведуча:               І знову, в котрий це вже раз

                                Зійшлися ми в одній родині,

                                Щоб пом’янути славний час,

                                Коли в офіру Батьківщині

                                Себе принесли кращі з нас.

 

Учитель

Шановні колеги та учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі низько схилити голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний  час ХХІ століття під час трагічних подій на Київському Майдані.

Виховна година – реквієм пам’яті Небесної сотні вважається відкритою.

(Звучить Гімн України)

 

(Слайд 2)

Ведучий: 

 21 листопада 2013 року, Кабінет міністрів України ухвалив постанову про призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що викликало масові протести в Україні, які згодом отримали назву Євромайдан.

 

(Слайд   3)  Ведуча

«Вони не дають нам жити - ми не дамо їм правити»

(Слайд  4)

Ведучий:   30 листопада 2013 року  у Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції.  Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності.  Десятки протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції  і у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.

 

(Слайд   5)

Ведуча:  

Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

 

Ми з протестом пішли, хто ж тоді, як не ми,

Нас в столиці зібралось немало.

І здригнувся Майдан, похитнувся весь клан,

Революція слово сказала.

 

(Слайд  6)

Вчитель 

Українці масово вийшли на вулиці рідних міст через бажання жити у вільній демократичній державі!

        У державі, у якій панує закон та правова справедливість. У державі, у якій карають винних і не обвинувачують безневинних.

        У державі, де громадяни мають право вільно висловлювати свою громадську позицію.

         Українці хочуть жити у державі, у якій на першому місці права людини.

У державі, у якій працює закон і він один для всіх, а не вибірково за мандатами.

          У державі, у якій панує справедливість!

          Люди вийшли висловити свою думку.  Люди вийшли  за свою країну, за свою Батьківщину – за рідну неньку УКРАЇНУ!

 

(Слайд    7)

Ведучий

Замість того,  щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого 2014 року тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

 

(Слайд   8,   9)

Ведуча:  Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.

 

(Слайд   10)

Ведучий:    Вони йшли голіруч проти озброєних вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі.  Бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби,  декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених.

 

(Слайд   11,   12)

Ведуча:  

 На що мітингувальники «відповіли» камінням, бруківкою,  яку розбирали прямо з-під ніг, петардами, та «коктейлями Молотова».

 

(Слайд   13,   14 )

Із засобів оборони у них були тільки саморобні дерев’яні щити,  дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів  та палаючі автомобільні шини і  їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ…

(Кліп)

Пісня Гайдамаки «Дерев’яні щити»

 

Ведучий.

У них були такі мирні професії - як вони могли з такими "ботанічними" навичками опинитися на лінії вогню? Як мабуть посміхався снайпер з цих незграб - ще б пак, йти в атаку з дерев'яними щитами та палицями - це ж так непрофесійно, хіба так вчинить професійний солдат?

         Хіба вояк буде рухатися по відкритій вулиці Інститутській? Фахові вбивці розстріляли їх граючись - стріляли одному в ногу, та вбивали тих, хто намагався витягнути пораненого.

 

(Слайд   15)

Ведучий 2

90 днів і ночей… Тривожних, заплаканих і вимолених… Нерівною була ця боротьба. Влада, сила і гроші – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

 

Ведуча

 За цей короткий проміжок часу було прожито цілу історичну епоху. Три місяці, залишивши свої родини, тисячі людей стояли на вулицях, день і ніч, у морози, заради одного – щоб домогтися свого, щоб їхній біль хтось почув. Це було схоже на якийсь страшний сон.

 

У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

 

Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів.....

 

Небесна сотня вас навічно

до себе в рай Господь забрав.

Але назавжди залишились

в серцях народу, що повстав.

 

 

(Слайд   16)

Ведучий 2

На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. В беззахисних людей стріляли тільки в голову, шию і серце.  Тим самим не давали шансу на порятунок.

Під час кровавих сутичок та від куль снайперів на Майдані загинуло більше сотні  людей.

 

(Слайд   17)

Ведучий.

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській під час масових акцій протесту  протягом зими 2013-2014 років.

Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину.

 

Ведуча

Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей. І за це було заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні. Ті, що лише починали жити.

 

(Слайд   18)

Ведучий.

Юні  Ангели  Небесної  сотні…Майже  наші  ровесники,  чи  трохи  старші…У  них   все  життя  було  попереду…

(Кліп – Молоді хлопці)

 

(Слайд    19)

Ведучий.

І вже сердець немає молодих,

Що билися за волю разом з нами.

Лиш чути материнський плач за них,

Який блукає довгими ночами.

 

Ведуча

 «Ще не вмерла Україна …»

Помирав він та співав

За свободу Батьківщини

Молоде життя віддав

 

Ведучий

 «Згинуть наші воріженьки…»

Їм лише до пекла шлях,

А брати до перемоги

На Майдані хай стоять.

 

Ведуча

 «Душу й тіло ми положим…»

Не плач матінко моя.

Я пішов з життя героєм

З сотнею таких як я.

Вчитель

 І сьогодні ми зібралися для того, щоб пом’янути й вшанувати Небесну сотню. Тих мужніх, незламних українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі уже на небесах.

«Небесна сотня» (кліп)

 

Ведучий 2

Чому Небесна Сотня? На Майдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали люди, наприклад  Львівська сотня, Донецька сотня, Дніпропетровська, Хмельницька, Івано-Франківська, Луцька, Харківська, та інші.

 

(Слайд   20)

Ведуча

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив земне життя у 2013-2014 роках. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.

 

(Слайд   21)

Ведуча

Коли ховали хлопців, що загинули на Майдані у Києві, за ними журилися всі українці, незалежно від того, де вони живуть. Галичанка Оксана Максимишин посилає в Україну свої вірші. Вже понад 30-ти народилося їх у далекій Португалії, куди закинула її доля з рідного Яворова. Один із цих віршів «Мамо, не плач», у скорботні дні почула вся Україна.

 

(Слайд    22)

Ведуча 1

Що відчувала пані Оксана, коли почула свій вірш зі сцени Майдану?!

«Боже, милий! У мене таке враження, що від 29 листопада я плачу кожен день. Плакала, кричала. А тоді взяла ручку і папір й сказала: «Я буду боротися. Це моя зброя. Я буду боротися з ними словом.»

 

Ведуча 1

 «Я – борець. Я вірю, що з такими людьми, які йшли на смерть, наша Україна буде  достойною Україною, і вона буде найкращою на цілій землі» - говорить українка з Португалії, яка носить Україну у серці.

 (Звучить пісня «Мамо, не плач»)  Кліп

 

(Слайд   23)

Ведуча

Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г.Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини, наш з вами земляк. Нам вдалося відшукати цей унікальний запис.

(Кліп)

(Слайд    24)

Ведуча 1

Ти чуєш, брате, Україна плаче?

Увесь Майдан співає "Плине кача"...

 

Давня лемківська пісня «Плине кача по Тисині»  стала тугою, смутком, та офіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з «Героями Небесної Сотні» і тепер цей твір повів наш народ  у пам’ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

Пісня «Пливе кача по Тисині» (кліп)

 

Ведуча

Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, наречених, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

 

Ведуча

Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас.

Це має пам’ятати кожен!

Сьогодні, завтра, і завжди!

Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

 

(Слайд    25)

Ведуча

І вже сердець немає молодих,

Що билися за волю разом з нами.

Лиш чути материнський плач за них,

Який блукає довгими ночами.

 

На небі спокій їх чекає вже;

І вічна Пам’ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм:      Слава!    Слава!      Слава!   (Разом говорять ведучі)

 

(Слайд   26)   

Ведуча

Горить свіча і в пам’яті сльоза

Додолу з неї каплями стікає

Земля ридає,  плачуть небеса-

Героїв Україна проводжає!

 

(Слайд   27,  28)

Ведуча:

Держава визнала цих людей  героями.  Згідно з Указом Президента,  20 лютого ми відзначаємо День пам’яті Героїв Небесної Сотні.  Усім загиблим під час Євромайдану  посмертно присуджено звання  Героя України.

Вони поклали своє життя за майбутнє України.

Вічна слава героям Небесної Сотні!

 

(Слайд    29)    

Ведуча

Пролунало в країні мовчання.

Навіть вітер затих на хвилину:

Відбувалось останнє прощання,

Зі словами " Герої не гинуть".

 

(Слайд    30)

Ведуча

Можна без перебільшення сказати, що «слабка половина людства» - жінки, не стояли осторонь на Майдані. Жінки на Майдані – від першого дня, і їхня участь не обмежується волонтерством на кухні, тому говорити, що цю революцію роблять винятково чоловіки – не можна. 

«Тримайтесь, братики, ми з вами у цей страшний, болючий час…»

39 Жіноча сотня Самооборони Майдану була створена в середині січня 2014 року, затверджена на раді Сотників Самооборони Майдану. Свого часу базувалась у Будинку профспілок, Будинку офіцерів та Українському домі.

 

Ведуча      За кілька днів після створення 39-а  Жіноча сотня Самооборони Майдану налічувала вже понад 150 учасників. Сотником 39 Жіночої сотні Самооборони Майдану була Анна Коваленко (нар. 5 травня 1991, Київ)

 

(Слайд    31)

Ведуча

Дівчата як і решта сотень, несли варту на барикадах і брали участь у патрулюванні Майдану та прилеглої території. Проходили навчання з надання першої медичної допомоги, вивчали основи вуличних протистоянь.

        Брали участь у походах Самооборони Майдану.

На даний час 39 сотня перетворена у всеукраїнську громадську організацію «жіноча сотня» в якій близько двох тисяч жінок.

 

(Слайд  32)   

Ведуча

На Майдан підтримати чоловіків, приходили і їхні дружини, жінки різного віку, навіть старенькі бабусі. 

 

Ведуча

 Герої не вмирають. Просто йдуть з Майдану – в небо…

 

Вчитель      Герої не вмирають. Герої житимуть в нас, і наших серцях!

 

Події  листопада 2013 – лютого 2014  року вийшли за межі логіки. Там, на  Майдані, відродилася  українська  нація – Гімн, набув  нового  звучання, а  кольори  національного  стягу, ніколи   не  були  такими  символічними, як  на  тлі  невинної  крові   героїв Небесної  сотні.

 

Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська.

 

(Метроном) Хвилина мовчання  

 

Вчитель:     Слава Україні!

Учні:            Героям слава!

 

Вчитель

Виховна година - реквієм пам’яті Небесної сотні оголошується закритою.

(звучить Гімн України)

 

Вони своїм життям і кров'ю виборювали нашу свободу. І ми мусимо жити гідно, щодня пам'ятаючи, що від кожного з нас, від нашого життя залежить те, чи не загинули вони даремно. Ті, хто пішов, насправді поруч з нами, в наших серцях, вони пильно дивляться на кожного з нас з неба і ми маємо жити так, щоб бути гідними їхнього подвигу і пам'ятати, завжди, щодня пам'ятати, що ми в неоплатному боргу перед нашими Героями...
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! ВІЧНА СЛАВА!!!

Ведуча

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

Із кров’ю перемішана сльоза …

А батько сина ще не відпускав.

Ведуча

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

Ведуча

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло …

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла …

 

 

 

 

 

 

 

Пливе кача по Тисині

 

Пливе кача по Тисині,

Ой, пливе кача по Тисині.

Мамко моя, не лай мені,

Мамко моя, не лай мені.

 

Залаєш ми в злу годину,

Ой, залаєш ми в злу годину.

Сам не знаю, де погину,

Сам не знаю, де погину.

 

Погину я в чужім краю,

Погину я в чужім краю.

Хто ж ми буде брати яму?

Хто ж ми буде брати яму?

 

Виберут мі чужі люде,

Ой виберут мі чужі люде,

Ци не жаль ти, мамко, буде?

Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?

 

Ой як ж мені, синку, не жаль?

Як же мені, синку, не жаль?

Ти на моїм серцю лежав,

Ти на моїм серцю лежав.

 

Пливе кача по Тисині,

Ой, пливе кача по Тисині.

Мамко моя, не лай мені,

Мамко моя, не лай мені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Списки загиблих з «Небесної Сотні»

Вербицький Юрій Тарасович

Нігоян Сергій Гагікович

Жизневський Михайло Михайлович

Сеник Роман Федорович

Хом'як Віктор Борисович

Калиняк Богдан Михайлович

Синенко Сергій Петрович

Дідич Сергій Васильович

Кіщук Володимир Юрійович

Мазуренко Павло

 

Шаповал Сергій Борисович

Сердюк Ігор Михайлович

Хурція Зураб

Дворянець Антоніна Григорівна

Веремій В'ячеслав Васильович

Брезденюк Валерій Олександрович

Корчак Андрій

Наумов Володимир Григорович

Капінос Олександр Анатолійович

Плеханов Олександр Вікторович

 

Зайко Яків Якович

Кульчицький Володимир Станіславович

Черненко Андрій

Пасхалін Юрій Олександрович

Васильцов Віталій Валерійович

Варениця Роман Михайлович

Пантєлєєв Іван Миколайович (псевдо «Креман»)

Точин Роман Петрович

Чміленко Віктор Іванович

Ушневич Олег Михайлович

 

Ткачук Ігор Михайлович

Царьок Олександр Миколайович

Голоднюк Устим Володимирович

Щербанюк Олександр Миколайович

Костенко Ігор Ігорович

Шилінг Йосип  Михайлович

Паращук Юрій Григорович

Дзявульський Микола Степанович

Сольчаник Богдан Зиновійович

Бондарчук Сергій Миколайович

 

Мойсей Василь Михайлович

Байдовський Сергій Романович

Арутюнян Георгій Вагаршакович

Войтович Назар Юрійович

Гриневич Едуард Миколайович

Жаловага Анатолій Григорович

Жеребний Володимир Миколайович

Кемський Сергій Олександрович

Мовчан Андрій Сергійович

Смоленський Віталій Віталійович

 

Чернець Віктор Григорович

Пагор Дмитро Олексійович

Дигдалович Андрій Іванович

Вайда (Байда) Богдан Іванович

Кіпіані Давід

Бондарєв Сергій Анатолійович

Гурик Роман Ігорович

Дмитрів Ігор Федорович