Урок "Гетьманат Павла Скоропадського. Погляд із сучасності"

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КАМ’ЯНСЬКИЙ ФАХОВИЙ МУЗИЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ МИРОСЛАВА СКОРИКА»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

Методична розробка

відкритого уроку

з історії України

«Гетьманат Павла Скоропадського. Погляд із сучасності.»

Урок проведено на 1-му курсі коледжу(10-й клас)

група-відділи фортепіанний, струнний, духових та ударних інструментів

Розробник-

викладач вищої категорії

циклової комісії

 «Загальноосвітні дисципліни»

 Дубенська О.В.

Урок проведено 4 грудня 2023 року

Мета уроку:

Охарактеризувати події Української революції періоду Української Держави Павла Скоропадського, з’ясувати вплив на перебіг подій Брест-Литовського мирного договору, пояснити зміст понять «Брест-Литовський мирний договір»,  «гетьманський переворот», «німецько-австрійська окупація», «федеративна грамота», УНС.

Визначити позитивні та негативні риси політики гетьманського режиму в порівнянні з попередньою владою Центральної Ради, зрозуміти правоцентричну або лівоцентричну направленість гетьманської політики, пояснити причини гетьманського перевороту та причини падіння гетьманської держави.

Розвивати вміння здобувачів освіти працювати з різними джерелами інформації (історичними документами, світлинами історичних діячів, світлинами, картами, схемами, уривками з музичних творів).

Спряти вихованню у  студентів патріотичних почуттів до власного народу, почуттів поваги до історії України та долі її історичних діячів.

Формувати навички критичного мислення, розвивати здібності обирати найкращий шлях серед можливих в сьогоденні, враховуючи історичний досвід минулого.

Тип уроку- комбінований (дослідження історичних документів, використання елементів гри).

Обладнання: підручник: настінні світлини-«Українська держава, державні символи, світлини П. Скоропадського, карта-в підручнику, ілюстративний та дидактичний матеріал.

Структура уроку

Хід уроку.

Вступ

Сьогодні ми розглянемо напрямки внутрішньої та зовнішньої політики лідера Української Держави, непересічної, яскравої особистості, нащадка славного козацького роду Скоропадських, останнього гетьмана України, 150-річчя з дня народження якого ми відзначаємо в 2023 році-Павла Скоропадського.

 Пропоную для проникнення в атмосферу періоду гетьманського правління прослухати у виконанні Української капели бандуристів Північної Америки ім. Т. Шевченко пісню «Встає хмара».

Історична справка -автор музики -Василь Ємець, молодий здібний бандурист зі сходу України, який згуртував молодих бандуристів в «Кобзарський хор»-попередник Української капели бандуристів.

Вперше вони виступили 3 листопада 1918 року у відомому київському театрі Бергоньє-сьогодні це-Національний Академічний театр ім. Л. Українки.

100 років згодом Українська капела бандуристів відвідала цей театр, щоб відзначити цю подію. Дебютним виступом стало виконання саме пісні «Встає хмара» на вірші Т.Г. Шевченка. Ось такі історичні перетинання.

Отож, запрошуємо всіх в Українську Державу 1918 року і починаємо наше дослідження.

                     II. Завдання та запитання до здобувачів освіти.

1. В Україні 1918 року- лютий 1918 року-мир. Де, як, коли він досягнутий, між ким підписаний?

Здобувачі освіти розглядають світлини на стор.73 підручника з історії України 10 клас, автор Пометун О.І.-німецькі війська в Кам’янець-Подільську, німці в Києві 1918 року. Роблять висновки, що німецькі окупаційні війська опинились тут в зв’язку з Брест-Литовським мирним договором9 лютого 1918 року, допомогли вигнати з України більшовицькі війська і встановили свою окупацію.

2. Вчитель демонструє картку з датою 29.04.1918. Запитання-що відбулося в цей день в Україні?

Очікувані відповіді: останнє засідання Центральної Ради, прийняття Конституції УНР, Всеукраїнський хліборобський конгрес, гетьманський переворот.

3. Вчитель зачитує характеристики соціально-економічного становища в останні місяці правління Центральної Ради в Україні. Ставиться питання-у чому ж бачимо причини гетьманського перевороту?

Інформаційні блоки про соціально-економічне становище в Україні:

А) «…робітники не отримують зарплатні 4 місяці станом на квітень 1918 року. Фінанси розвалені. В країні хаос та безлад»

«..до 31 липня Україна має поставити 60 млн пудів збіжжя, 2,75 млн голів великої рогатої худоби, 37,5 млн пудів залізної руди, 400 млн штук яєць, борошно, сало, цукор, льон, коноплю, вугілля, марганцеву руду..»

В) «6 квітня німецький фельдмаршал фон Ейгорн видає наказ про примусове засівання полів»

Очікувані відповіді-Центральна Рада не налагодила господарську діяльність та не в змозі виконати господарський договір з Німеччиною.

4. Здобувачі освіти розглядають світлину-вересня 1918р. с фотопортетом П. Скоропадського та Вільгельма II Гогенцолерна. Запитання-про що свідчить світлина?

Відповідь- німці підтримують П. Скоропадського, роблять на нього ставку в досягненні своїх , на той момент, господарських цілей.

5. За допомогою цього завдання з’ясуємо, яку ж державу будує П. Скоропадський-Україну чи Малоросію?  Здобувачі освіти аналізують картки з зображенням символів Української Держави (герб, прапор, державну печатка) та документ про закон про громадянство Української Держави.

Відповідь-це факультативні ознаки саме Української Держави.

6. Студентам надається пакет з набором термінів, дат, абревіатур, записаних на картках. Це такі терміни та абревіатури, як Центральна Рада, УНР, УД, Генеральний секретаріат, Рада Міністрів, універсали, федеративна грамота, лідерів Української Держави та УНР, роки існування цих державних утворень.

Завдання-розподілити відповідно дати, терміни, роки, назви, персони-періодів відповідно УНР(Центральної Ради) та Скоропадського.

7. Аналізуємо економічну політику гетьманату. Скільки годин був робочий день за Центральної Ради, а скільки за П. Скоропадського, чим це можна пояснити? Чому гетьманський режим заборонив страйки? Кому поверталися заводи та фабрики?

Очікувані відповіді-економічна політика гетьмана направлена на відбудову господарства, цьому слугує і підвищення робочого дня та заборона страйків. Підприємства повертаються буржуазії-гетьман-консерватор, відновлює інститут приватної власності.

8. Інформація до аналізу:-земля-селянам, розбирайте, механізм отримання не розписано; - фермерізація українського села-продаж землі поміщиками (не більше 25 га в руки)-продаж через Державний банк.

Визначити, яка з ознак є притаманною періоду Центральної Ради, яка-гетьманському режиму. Яка з політик більш виважена, конструктивна, раціональна?

Відповідь-земля-селянам-УНР, фермерізація-гетьманат.

9. Аналізуємо аграрну реформу гетьманського уряду.

«Землею за викуп наділяють «справжні хлібороби» з тягловою силою та інвентарем. 700 тисяч безземельних дворів залишаються без наділів. Гетьман вважає їх нездатними до господарювання».

Очікувані відповіді: соціальне розшарування села, ринковий підхід до вирішення земельного питання, селянськи бунти незадоволених селян весною, літом 1918 року, незадоволення особисто гетьманом.

10. На вересень 1918 року гетьманська держава накопичила 6,4 млн тон зерна, 48 тис. тон цукру, в Держбанку-4 млрд гривень золотовалютного резерву. Робим висновок.

Відповідь-маємо економічне зростання внаслідок реформ гетьманського уряду, що дуже влаштовує німців,  які очікують виконання господарської частини Брест-Литовського договору.

11.Здобувачі освіти отримують світлини з зображенням представників різних родів військ Української Держави.

Завдання-прокоментуйте світлину, зробіть висновки про вирішення питання збройних сил гетьманом в порівнянні з Центральною Радою.

Очікувана відповідь-гетьман, як кадровий військовий, розуміє необхідність потужних збройних сил, Центральна Рада з утопічними поглядами на суспільний устрій світу-ні.

Здобувачі освіти надають інформацію про кількість збройних сил за гетьмана, роди військ, плани..

12. Загадка. Вчитель піднімає картки з цифрами- 2, 75, 150.

Питання-яка політика гетьмана зашифрована в даних числах, опишіть.

Очікувана відповідь: культурно-освітня політика, українізація, створення українських університетів, шкіл, гімназій.

13. Здобувачі освіти аналізують висловлення П. Скоропадського про Крим. Роблять висновок, що гетьман бачив Крим в складі України, що використовував економічну блокаду Криму для досягнення політичних цілей, таким чином конкуруючи за Крим з німцями.

14. Німеччина, Австро-Угорщина, Швейцарія, Болгарія, Польща, Фінляндія, Туреччина, більшовицька Росія. Яку політику характеризує перелік цих країн? Чи можна вважати її успішною?

Очікувана відповідь-успішна зовнішня політика, коментування.

15. За допомогою карти в підручнику Пометун О.І. 10 кл на стор.253 дати відповідь, які території були приєднані до України в гетьманський час.

Здобувачі освіти називають території-повіти Гомельської, Курської, Воронезької, Мінської губерній, Холмщина, Підляшшя, 12 повітів Берестейщини,  Маріуполь; юридично, але не фактично, оформлено приєднання Криму..

16. Розглянути карти України часів Центральної Ради. гетьманату, Директорії на стор.249, 250, 251.Зробити висновок, коли територія України була найбільшою?

Очікувана відповідь-враховуючи міжнародні обставини (відповіді на 14 питання та приєднані території (відповіді на 15 питання) -найбільшою територія України була за часів П. Скоропадського.

17. Роздані 2 документи. Це грамоти гетьмана за 30.04.1918 та за 14.11.1918. Завдання: на основі прочитаного тексту грамот зробити висновок, яка грамота проголошена на початку гетьманату, яка є на фіналі гетьманської держави, підтвердити цитатами з документу. Пояснити, чому гетьман видав Грамоту про союз з небільшовицькою Росією.

Відповідь в цитатах документів, союз з небільшовицькою Росією-пошук допомоги в той час, коли Німеччина програє Першу світову і не може підтримувати Україну, а Білий рух бачить Росію імперією і не мислить Україну державою, і Антанта також.

18. Звучить інтермецо з опери П. Масканьї «Сільська честь». Вчитель перелічує назви опер: «Фауст», «Галька», «Травіата», «Черевички», «Казки Гофмана», «Богема», «Продана наречена», «Русалка», «Сільська честь», «Мадам Батерфляй».

Завдання: про що свідчить цей перелік?

Очікувана відповідь-в період гетьманату працював Український театр драми та опери, і ці опери були в репертуарі театру, в той час, коли в радянській Росії повним ходом йшла політика «воєнного комунізму», мистецькі форми  нагадували пропагандистські «агітки» . Це ще один штрих до культурної політики гетьмана.

19. Демонструється зображення українського карбованця УНР та української гривні П, Скоропадського.

Питання: яка з цих грошових одиниць успішно обмінювалася за курсом 1 грв до 1,75 німецької марки або до 2-х австрійських марок?

Відповідь: безумовно, гривня, це результат ще однієї гетьманської реформи-фінансової, що свідчить ще раз про державницький підхід гетьмана, та певну правильність його економічної, фінансової політики.

20. Отримуємо зображення сучасних українських грошей. Аверс-зображення академіка В. Вернадського, реверс- президія Академії наук України.

Загадка: яке історичне досягнення гетьмана відображає 1000-гривнева купюра України?

Відповідь: 14 листопада 1918 року гетьман підписав закон про заснування Української академії наук, яку очолив В. Вернадський.

21. УНС, Директорія. Питання:  вони союзники чи противники?

Відповідь: противники, бо УНС створює Директорію, завдання якої скинути гетьманський режим, що й було з успіхом виконано.

22. Зробити висновки про причини падіння гетьманського режиму, його здобутки та прорахунки.

Запропонувати виконання протягом певного часу відповідно перелічити  причини, здобутки, прорахунки. Виконати індивідуально, здати роботи для перевірки.

Заключне слово вчителя. Підбиття підсумків. Виставлення оцінок.

Урок завершується прослуховуванням гімна України. Гімн звучить у  виконанні духового оркестру -запис часів гетьманату.

Творче завдання: підготувати доповідь «Доцільність використання політичного досвіду П. Скоропадського в реаліях сьогодення».