Витяги з історичних джерел з теми "Україна в Першій світовій війні"

Витяги з історичних джерел з теми «Україна в Першій світовій війні»

1.  «…ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну позицію й не виступали ні за, ні проти війни, а тепер постановили виступити рішуче проти війни, бо вона тільки нищить наш край, як уже знищила Галичину та частину Волині, і не принесе нічого корисного. 

Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися проти такої рішучої заяви, бо вона йде всупереч з думками російської інтелігенції, що нас і так обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й [російське суспільство] у сепаратизмі…». 

відповідь: Товариство українських поступовців.

2.  «Надходить важка історична хвиля. Вирішується доля держав і народів. Нічого не вдіяли всі зусилля дипломатії, щоб утримати мир у Європі… Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України… Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках…»  відповідь: переддень Першої світової війни.

3.  «наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому ослабленні Росії і тому, на випадок нашої перемоги, ми приступимо до створення незалежної від Росії Української держави. Маючи це на увазі, ми будемо підтримувати діяльність Союзу визволення України» відповідь: мета Австро-Угорщини  в Першій світовій війні

4.  «…Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більша буде поразка Росії, тим швидше проб’є година визволення України… Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!..»  відповідь: Головна Українська Рада, 1914р.

5.  «Співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП), згодом її голова. Обирався послом до австрійського парламенту та галицького крайового сейму. У роки Першої світової війни очолював Головну українську раду, а згодом Загальну українську раду. Після проголошення ЗУНР став головою її першого уряду»  відповідь: Кость Левицький.

6.  «Відозва Загальної української ради. 

За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини... 

[...] 

Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ. Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії. 

Під час першого наступу Росія з найбільшою брутальністю прагнула до повного знищення українського життя... 

І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки повторюються!»  відповідь: ЗУР, К.Левицький про 1916р.

7.  «...твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного»  відповідь: плани російської імперії.

8.«…Злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа з Імперією в політичному та національному відношеннях…»  відповідь: Галицька битва.

9.                   «Москвофіли-інтелігенти на кожному кроці показували радість з приводу вступу до Львова російських військ та намагалися їм допомогти»  відповідь: Галицька битва.

10.               «Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо, підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!.. Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці], спрямуйте меч свій на ворога, а серця свої зверніть до Бога з молитвою за Росію, за російського Царя!»  відповідь: Галицька битва.

11.               «…Галичина і Лемківщина – споконвічно частина єдиної великої Русі… Я буду вводити тут російську мову, закон і устрій…»  відповідь: граф Бобринський.

12.               «...Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я. Тяжке враження справив арешт митрополита А. Шептицького… Все

сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців»  відповідь: дії російської адміністрації в 1914-1915 роках.

13.               «Дії цього фронту врятували Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшили становище англійців і французів на фронті, спонукали Румунію стати на бік [Антанти] та зіпсували всі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік...»  відповідь: Брусиловський прорив.

14.«У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік»  відповідь: Брусиловський прорив.

15.               «Наказ ―Сокола-Батька‖. Члени всіх філій ―Сокола-Батька‖ як ―Січей‖, так і ―Соколів‖ мають стати тепер членами ―Українських Січових Стрільців‖… У стрілецьких справах усі тепер підпадають під наказ ―Української Бойової Управи‖…»  відповідь: Іван Боберський.

16.               «Ця сила мала бути не тільки виявом лояльності галицьких українців Австрійській монархії, але й інструментом українського політичного представництва, зокрема після закінчення війни при новому розподілі Європи. Галицькі українці планували за допомогою цієї сили досягти більшого впливу в австрійському уряді, подібно як це робив один із творців об’єднаної Італії граф К. Кавур, прем’єр королівства П’ємонту…»  відповідь: УСС.