Урок "Гетьмани України"

Богдан Зиновій Хмельницький - 1648 – 1657         Іван Виговський - 1657 - 1659                           

Юрій Хмельницький – 1657; 1659 - 1663                Іван Сомко - 1663

Правобережні гетьмани

Лівобережні гетьмани

Павло Тетеря

1663 – 1665

Іван Брюховецький

1663 - 1668

Степан Опара

1665

Петро Дорошенко

1668

Петро Дорошенко 

(з перервами)

1665 - 1676

Дем’ян Многогрішний

1669 - 1672

Петро Суховієнко (кошовий гетьман)                   

1668 - 1669

Іван Самойлович

1672 - 1687

Іван Мазепа

1687 - 1709

Михайло Ханенко

1670 - 1675

Іван Скоропадський

1709 - 1722

Юрій Хмельницький

( в третій раз) 1677 - 1681

Павло Полуботок 

(наказний гетьман)

1722 - 1724

Іван Мазепа 

(на Правобережжі)

1687 - 1709

Данило Апостол 

1727 - 1734

Пилип Орлик 

1710 - 1742

з 1714  в еміграції

Кирило Розумовський 

1750 - 1764

№

Гетьман

Місце народження

Рік нар-ня

Місце  смерті

Дата смерті

1

Богдан Зиновій Хмельницький

Cуботів

1595

Чигирин

похований у Суботові

1657

2

Юрій Хмельницький

Суботів

1641

м. Кам’янець

1685

3

Іван Виговський

Овруч Житомирщина

близько 1608

м. Рокитне (Київщина) страчений козаками

1664

4

Іван (Яким) Сомко

Переяслав

1619

м. Борзна Чернігівщина

страчений

1663

5

Іван Брюховецький

Диканька

близько1623

м. Опішня

вбили колишні прибічники

1668

6

Павло Тетеря

Переяслав

близько1621

Адріаполь (Туреччина)

отруєний польським агентом

1671

7

Петро Дорошенко

Чигирин

1627

Ярополче

під Москвою

помер у засланні

1698

8

Петро Суховій (Суховієнко)

Полтавщина

1645

9

Дем’ян Многогрішний

Короп Чернігівщина

1631

Селенгірськ (Сибір)

помер у засланні

1703

10

Михайло Ханенко

Умань

1620

Козелець?

1680

11

Іван Самойлович

Ходорків

? невідомо

м. Тобольськ

помер у засланні

1690

12

Іван Мазепа

Мазепинці

біля Білої церкви

1639

Варниця (Молдова) перепохований у Галаці (Румунія)

1709

13

Іван Скоропадський

Умань

1646

м. Глухів

1722

14

Пилип Орлик

Косута

нині Білорусь

1672

Ясси  (Молдова)

1742

15

Павло Полуботок

Чернігів

1660

Петербург

помер у в’язниці

1724

16

Данило Апостол

Великі Сорочинці

1654

Вел. Сорочинці

1734

17

Кирило Розумовський

Лемеші

1728

Батурин

1803

№

Основні досягнення

---

Над усіма  гетьманами періоду до Богдана Хмельницького як недосяжна вершина височить постать Петра Сагайдачного. Під його проводом козацтво оформилося в могутню військову силу, запанувало на Чорному морі. Він очолив національно-визвольну війну проти найбільшої держави тогочасного світу — султанської Туреччини та її васала — Кримського ханства, увів козацтво в європейський історичний процес.

---

Обраний гетьманом після селянсько-козацького повстання під проводом Жмайла. За угодою всім учасникам повстання надавалась повна амністія, козацький реєстр збільшувався до 6 тис., реєстровим козакам встановлювалась щорічна плата за службу, за козаками залишалося право обирати старшого, якого мав затверджувати король.

М.Дорошенко намагався захищати козацькі права, проводив політику зменшення протистояння між козаками і польським урядом. Йому вдалося уникнути участі козацьких військ у польсько-шведській війні. В 1626р. війська на чолі з Дорошенком розгромили Велику Кримську орду під Білою Церквою. Навесні 1628 р. Дорошенко, виконуючи угоду про взаємодопомогу між Військом Запорозьким і Кримським Ханством, очолив похід козаків на Крим на допомогу кримським ханам у боротьбі проти ставленика Туреччини. Загинув під час кримського походу при облозі Кафи.

1

Богдан Хмельницький, під проводом якого український народ у війні 1648—1657 років повалив польське панування в Україні, був творцем, будівничим і найвищою владою Української Гетьманської держави, першим гетьманом України. Він забезпечив Україні як незалежній самостійній державі численні міжнародні зв'язки, політичні союзи.  Але Московська держава не дотримує Переяславських угод і заключає договір з Польщею про перерозподіл Українських земель. Хмельницький укладає таємний договір з Карлом Х про переділ Польщі заради визволення України і виходу з-під влади царя. Звістка про розгром семиградського війська під Вишнівцем глибоко вразила гетьмана, тяжко хворий він помер у своєму маєтку в Суботові, де і похований.

2

Гетьман Іван Виговський — наступник Богдана Хмельницького — намагався продовжити його справу. Росія по смерті Б.Хмельницького відразу почала обмежувати вольності України. Протидіючи наступові Москви на Україну, Виговський завдав нищівної поразки стотисячній царській армії на чолі з князем Трубецьким. Однак Гадяцька угода з Польщею 1658 р., хоч і була укладена на основі федеративного союзу, який надавав Україні внутрішньої самостійності, призвела до народного гніву. Союз із державою, довготривале панування якої в Україні було кілька років тому повалено, вважався  неможливим. Козаки, не розуміючи політики гетьмана, підняли повстання. Гетьман зрікся булави і втік до Польщі. І.Виговського, звинуваченого у зраді за доносом Павла Тетері, за рішенням військового суду розстріляли у містечку Рокитному на Київщині.

3

Вперше у 1657р. 16-річного  Юрія Хмельницького обирають гетьманом на честь заслуг його батька, але через місяць він віддав булаву Івану Виговському і продовжив навчання у Києві.

Через два роки знову обраний гетьманом. В Україні поширюються смути. Юрій попускав перетворенню практично незалежної держави на досить урізану автономію: у 1659р. він під натиском підписав фальсифікат статей Переяславської угоди. У 1660р. російські війська, до складу яких входили полки Ю.Хмельницького, пішли проти Польщі й були розбиті на Волині. Того ж року Ю.Хмельницький підписав Слободищенський трактат із Польщею, за яким підтверджувався розподіл українських земель між Польщею та Росією. Восени 1662р. Ю.Хмельницький зрікся булави і пішов у ченці.

У 1677р. турецький султан мав намір завоювати Україну. Для цього він вирішив використати Юрія і проголосив його гетьманом. Цей союз не мав популярності у народі, і турки позбавляють його гетьманства і відправляють у Царгород. Востаннє турки проголошують Ю.Хмельницького гетьманом у 1685р., а наприкінці того ж року за рішенням суду його страчують у Кам’янці за жорстокість та знущання над народом.

4

Іван Сомко

був ватажком менше року

Іван Сомко і Іван Золотаренко були полковниками Війська Запорозького. Разом вони повстання проти Юрія Хмельницького. Але не змогли розподілити між собою повноваження.

5

Скористався непорозуміннями між Сомко і Золотаренко. На чорній Раді під Ніжином Брюховецького було обрано гетьманом. Через кілька місяців стратив Сомка і Золотаренка, а їх прибічників відправив на заслання до Сибіру. Перші три роки гетьманування пройшли у постійних війнах з Павлом Тетерею, який замінив Юрія Хмельницького на Правобережжі, та з поляками. Він не виправдав народної довіри, був жорстоким, часто керувався власною вигодою. У 1665р. І.Брюховецький приїхав до Москви, де його пожалувано боярським званням. Тоді ж підписав Московські статті, за якими Україні призначалися царські воєводи, податки йшли в цареву скарбницю, гетьман не мав права посилати своїх послів до чужих країн. Повернувся в Україну 1666р. Зі старшиною поводився зверхньо. Народ був настільки обурений його політикою, що Брюховецькому довелося оголосити війну царським воєводам і укласти договір з татарами, але це його не врятувало. Убитий козаками у червні 1668р. під Опішнею.

6

На Переяславській чорній Раді очолив групу козацької старшинської опозиції проти союзу з Росією. Одразу по обранні відкрито стає на бік Польщі й проводить політику звільнення з-під влади царя. Частина старшини та простих запорожців була незадоволена відновленням польських порядків і підняла повстання проти Тетері та його прибічників. Ведучи постійну боротьбу із супротивниками, Тетеря не міг розраховувати і на підтримку населення, оскільки народ неприхильно ставився до нього як до ставленика Польщі. Зневірившись у дальшій боротьбі, він залишив замість себе наказним гетьманом Ханенка, і перебрався до Польщі, забравши військову казну, гетьманські клейноди і документи про права і привілеї України. До України не повертався. Як нагороду за вірність королю отримав маєток на Волині. Подальша його доля невідома.

7

Гетьман Петро Дорошенко поклав за мету відновити Українську державу, подолати розподіл земель України, котрий був наслідком Андрусівського перемир'я 1667 р., за яким Москва віддавала Польщі Правобережну Україну. Разом із Іваном Сірком  Дорошенко очолив народне повстання й на деякий час об'єднав розірвані частини України. Водночас для протидії Польщі та Москві Дорошенко вимушений був погодитися на васальну залежність від турецького султана з умовою невтручання останнього в справи України. Під заступництвом Туреччини  після тривалої боротьби з М.Ханенком стає гетьманом Правобережної України, щиро прагнучи розбудови вітчизни. Подальшим планам об’єднати обидві частини України перешкодив І.Самойлович. Непорозуміння між козацькою старшиною, селянами і рядовим козацтвом щодо питань внутрішнього устрою України, тривала боротьба між поляками та турками за Правобережжя перетворюють багаті й багатолюдні міста на руїни, звідки й назва тієї доби – «Руїни». Українці марнували величезну енергію і рішучість здобуті за часів визвольної війни, в самогубних сутичках. Боротьба, безнадія і безвихідь змусили Дорошенка зректися булави. Решту життя він провів у «почесному засланні» в Ярополчому поблизу Москви, де його й поховано.

8

У 1668р. П.Дорошенко, гетьман Ліво- і Правобережної України, приїхавши до Чигирина, залишив Многогрішного наказним гетьманом на Лівобережній Україні. Через деякий час царське військо на чолі з боярином Ромодановським вступило на Україну, і Многогрішний пішов на переговори з Москвою. Як наслідок – його було обрано гетьманом Лівобережної України, між Росією та Україною підписані статті, що значно обмежували місцеве самоврядування, забороняли гетьману вступати в переговори з іншими державами, не дозволяли представникам гетьмана бути присутніми при розмовах московських послів з польськими у справах України. Многогрішний не міг порозумітися ані зі старшиною, ані з Москвою. Зрештою старшина, змовившись з московськими стрільцями, напала на Многогрішного і відправила його до Москви. Там його судили на підставі доносів і піддали тортурам. Замість присудженої смертної кари цар помилував його і зіслав з родиною до Сибіру. Подальша доля невідома.

9

Петро Суховій

1 рік

У 1669р. стає противником П.Дорошенка за підтримки М.Ханенка. Після невдалої спроби облоги Дорошенка в Стеблеві  Суховієнко і Ханенко втікають на Запорожжя.

10

Бажаючи гетьманства вступає у відносини з польським урядом, і за сприяння Польщі Ханенка обирають на раді трьох козацьких полків гетьманом Правобережної України на умовах входження її під владу Польщі. Але територія, що дісталась Ханенку була незначною, і боротьба з П.Дорошенком, який задля зміцнення України пішов під протекторат Порти тривала. Війська Ханенка незважаючи на підтримку поляків весь час терпіли поразки. Для Польщі війна була невдалою, вона поступилася Туреччині всією територією України. Втративши всі надії на успіх М.Ханенко з’явився в Переяславі і здав булаву і клейноди Івану Самойловичу. Останні роки життя провів у Козельці, Лохвиці, Києві як приватна особа.

11

Брав участь у повстанні 1668р. проти московської влади. Після загибелі Брюховецького приєднався до гетьмана Многогрішного. Брав участь у старшинській змові проти Многогрішного. Обраний гетьманом Лівобережної України на чітких умовах, які забороняли змінювати старшину без ухвали військового суду та суттєво звужували права українського уряду. Після того як Самойловичу передав булаву Ханенко, він намагався об’єднати українські землі, задля чого вів боротьбу з П.Дорошенко. Коли у 1676р. Самойлович за активної підтримки Москви змусив Дорошенка зректися булави, у програші опинилась вся Україна, її незалежність і цілісність. Керував козацьким військом під час Чигиринських походів проти турків. У 1687р. царські війська та полки під проводом Самойловича пішли на Крим, але голод у війську через посушливе літо примусив повернути назад. Скориставшись цим, старшина безпідставно звинуватила гетьмана у провалі походу. Самойловича заарештували і після допитів та катувань у Москві разом з родиною був висланий до Тобольська, де й помер у 1690р.

12

Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, яка за десятиріччя руїни зазнала страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа, для розвитку культури та духовності українського народу. Будує школи, храми, сприяє навчанню дітей старшини. Змушений був брати участь у політиці Петра І. У 1708р. укладає угоду зі шведами проти Петра І, направляє на Запорозьку Січ універсал, у якому закликає до війни з Росією. 8 тисяч  запорожців на чолі з Гордієнком пішли за гетьманом, однак інша частина козаків повірила листу Петра І про те, що Мазепа зрадив Україні. Після Полтавської битви Мазепа та Карл ХІІ відійшли в Молдавію, що була під владою Туреччини. Царські віська вчинили жорстоку розправу над мешканцями гетьманської столиці – Батурином, Січ була зруйнована. Спроба цього гетьмана вирвати Україну з-під московського ярма, реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави зазнала краху. Але протягом трьох століть ця ідея жевріла в серцях найкращих синів і дочок українського народу.

13

В новій столиці – Глухові гетьманом Лівобережної України було обрано Скоропадського – особу вигідну Петру І.  Він фактично не чинив опору реформам. Одразу по обранні Петро І надіслав до нього міністрів, які втручались в усі справи гетьмана та старшини. До генерального судді та генерального писаря були приставлені канцелярії. На українських землях порядкували царські призначенці. В Україні стояли постоєм московські війська. Козаки відправлялись на будівництво Петербурга. Петро І забирав у Петербург і Москву кращі культурні та наукові сили з України і водночас ще більше обмежував її права. Наказав вислати з Києво-Могилянської академії студентів, які були з земель підлеглих Польщі. Заборонено друкування українською мовою. Гетьман поскаржився царю на його міністрів і попросив вивести царські війська, на що Петро І відповів указом 1722р. про запровадження при гетьманові Малоросійської колегії на чолі з Вельяміновим. Не витримавши напруги Скоропадський захворів і помер. Похований біля Глухова.

14

Пилип Орлик

в межах України гетьманував     4 роки

і 28

 в еміграції

Гетьману Пилипу Орлику довелося діяти в еміграції, за межами України. Він доклав багато зусиль, щоб включити питання визволення України в європейський політичний процес, організувати коаліції європейських держав проти завойовницької політики Російської імперії. Автор першої конституції України.

15

На момент отримання гетьманства в Україні працювала Малоросійська колегія на чолі з Вельяміновим. Вона встановила надмірні податки, російські коменданти обмежовували владу козацьких полковників. Полуботок відмовлявся підкорятися колегії і наполегливо відстоював права України, здійснив судову реформу. Але він належав до тих багатіїв, хто став власником козацьких земель. Через це не мав популярності серед простого народу. Петро І, незадоволений діяльністю П.Полуботка, викликав його до Петербургу. Водночас князя Голіцина було призначено начальником над козацьким військом, чим скасовувалась гетьманська влада. У Петербурзі П.Полуботок і його старшина знову подали петицію про повернення прав Україні, на що Петро І наказав заарештувати Полуботка і всю старшину, що підписала петицію. Не витримавши тортур П.Полуботок помер у в’язниці.

16

Данило Апостол

гетьманував    7 років

Декілька років гетьмана не обирали, але війна з Туреччиною змусила царський уряд переглянути політику Петра І щодо України, і у 1727 р. булаву отримав Д.Апостол. Йому вдалось відновити виборче право, зменшити кількість царських військ в Україні, укласти «Звід законів», повернути в Україну запорожців, які жили на території Олешківської Січі на території Туреччини. Але це тривало недовго. Д.Апостол незабаром помер, і для України знову настав поворот до порядків Петра І.

17

Кирила Розумовського обирають гетьманом за вказівкою Катерини ІІ. Це розпорядження вона зробила через сім років після того як у Києві старшина подала їй прохання про дозвіл виборів гетьмана. Розумовський запровадив загальні з’їзди старшини, вибори суддів, провів судову та військову реформи. Було введено муштру на зразок західноєвропейської, вдосконалено артилерію, при полках відкрито школи. Мав наміри створити в Батурині університет. Допомагає Катерині ІІ в 1762р. зійти на престол. Через деякий час Розумовський зі старшиною складають петицію до імператриці з проханням повернути права Україні, дозволити скликання українського дворянського сейму. Розумовський також просив закріпити за своїм родом гетьманське правління. Однак наприкінці 1763р. Катерина ІІ, бажаючи позбавити Україну навіть фіктивного самоврядування, висунула Розумовському вимогу зректися гетьманства, що він і зробив у 1764р.

Після ліквідації на Україні полкового сотенного устрою було також скасоване і реєстрове козацтво.