Урок "Гетьманщина в ХVІІ - на початку ХVІІІ ст."

Тема. Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку XVIII ст., гетьманування І. Мазепи, особливості його зовнішньої та внутрішньої політики, культурно-просвітницької діяльності; дати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику; розвивати в учнів уміння на основі аналізу джерел інформації давати характеристику Історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити висновки й узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її; на прикладах діяльності І. Мазепи виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, відданості своїй справі.

Основні поняття: «Коломацькі статті», «значкові й значні військові товариші».

Обладнання: портрет І. Мазепи, картки з документами та ілюстраціями, карта «Українська держава за гетьмана І. Мазепи».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку XVIII ст.;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи,
  оцінювати діяльність гетьмана;
• давати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику;

•        аналізувати    зміст    укладених    гетьманом    з    Російською  державою «Коломацьких статей»;
•        розвинути    вміння    на основі        аналізу    джерел    інформації   давати характеристику історичному діячу, осмислювати значення його діяльності,
  робити   висновки  та  узагальнення,  висловлювати  власну  точку  зору  та аргументувати її.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У другій половині XVII ст. загострюється протистояння між трьома державами: Pociєю, Польщею та Туреччиною. Об'єктом їxнix зазіхань були українські землі. Це призводить до ще більшого ослаблення Гетьманщини, спустошення Правобережжя, розколу українських земель. У 1681 р., намагаючись припинити протистояння, Росія та Туреччина уклали Бахчисарайський мирний договір. За його умовами під контролем Туреччини опинилися Південна Київщина, Брацлавщина та Поділля, а Росія отримала Лівобережну Україну з Києвом, Васильковом, Трипіллям, а також Запоріжжя. Територія між Дністром i Бугом протягом 20 років мала залишатися нейтральною та незаселеною. Як розгорталися події надалі в російсько-польсько-турецькому протистоянні, ми з'ясуємо на сьогодняшньому ypoцi. Ми з вами поговоримо про укладення «Вічного миру» між Росією та Польщею, дамо характеристику I. Мазепі, охарактеризуємо його внутрішню i зовнішню політику. Отже, запишіть тему уроку. Гетьманщина в ХУІІ -І пол. ХУІІІ ст.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. «Вічний мир»

1. Розповідь вчителя

Відкрийте атласи на с.   і контурні карти на с.

Уважно слухаючи мою розповідь, знаходите в атласах і відповідно позначаєте в контурній карті території України, які за «вічним миром» відійдуть до інших держав. Позначаєте як завжди різними кольорами і не забувайте ставити позначки.

2. Робота з історичним атласом і контурною картою.

Отже, Польща прагнула витіснити Туреччину з Поділля, а Москва - вийти до Азовського і Чорного морів. 6 травня 1686 року ці дві держави підписали між собою договір, який увійшов в історію під назвою «Вічний мир». За його умовами обидві країни вступали у воєнний союз проти Туреччини та Кримського ханства. За цим договором:

- Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом і Смоленськ.

• Річ Посполита отримувала 146 тис. крб. компенсації за відмову від претензій на Київ.

•       Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Польщі.
• Південна Київщина й Брацлавщина від містечка Стайок по річці Тясмин, де лежали міста Ржищів, Трахтемирів, Канів, Черкаси, Чигирин та інші, дуже спустошена турецько-татарськими і польсько- шляхетськими нападами, мала стати «пусткою», нейтральною територією між Московією і Річчю Посполитою. Польський уряд обіцяв надати православним свободу віросповідання, а російський уряд обіцяв їх захищати.
•       Поділля залишалося під владою Туреччини.

Завдання

•       Як ви думаєте чи вигідний був цей мир для України? Чому?
•       (Ні. Тому, що за цим договором територія України була розділена між двома державами. А це стало перепоною до возз'єднання України.

2. Перший Кримський похід

1. Розповідь вчителя

Після укладення «Вічного миру» Московія організовує похід на Крим. Україна теж бере в ньому участь. Але похід завершується невдачею. Василь Голіцин перекладає провину на І. Самойловича. Самойловича заарештовують і разом із сім'єю відправляють до Сибіру.

3. Гетьман І. Мазепа.

1. Розповідь вчителя
2. Повідомлення учнів.

Потрібно було обрати нового гетьмана. 25 липня 1687 року Старшинська рада, що відбулася в похідному таборі на р. Коломак, обрала гетьманом І. Мазепу. У нашій історії немає такого діяча, про якого б так багато, так суперечливо і навіть полярно судили б нащадки. У той же час у нашій історії немає такого діяча, який зазнав би такої широкої, всеосяжної романтичної слави, притому слави всеєвропейської.

У народі часто говорили: «Від Богдана до Івана не було у нас гетьмана» . А чому? Сьогодні ми з вами з'ясуємо.

На сьогоднішній урок ви повинні були підготувати повідомлення.

1.               МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ - гетьман України (1687-1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII - поч. XVIII ст. Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І.Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П.Дорошенкові та І.Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної і соборної української держави.

І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700-1721), гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом XII здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави. Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).

2.               Меценатська діяльність

Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кількість церковних споруд. Найвідомішими з них були будівлі в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський, Кирилівський, Золотоверхо-Михайлівський, Чернігівський Троїцько-Іллінський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухівський, Петропавлівський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральні собори у Києві - Святої Софії, Переяславі та Чернігові, церкви в Батурині, в Дігтярівці та інші. Крім будівництва нових або перебудови старовинних храмів княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них - ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срібні домовини для святих мощей, богослужбові книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком. Гетьман І.Мазепа також опікувався станом православної церкви за межами України. Серед подарунків, зроблених Мазепою іноземним православним патріархатам^ найбільш відомим є срібна плащаниця, що зберігається у вівтарі грецького православного собору Воскресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі і використовується лише в особливо урочистих випадках. Іншим відомим дарунком було Євангеліє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сірійців м. Алепо. Крім цих подарунків, гетьман виділяв певні кошти на милостині та допомогу православним християнам за кордоном. Загалом, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І.Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів.

3. Образ гетьмана Мазепи в театральних постановках

•   Постановка вистав з образом Мазепи на театральних сценах світу

почалася ще на початку XIX ст. В Америці, в країнах Європи (особливо в Німеччині, Франції та Англії) і лише в другій половині XIX століття досягла Росії. Під час цих постановок, з легкої руки Г. Пейна, Л. Кюмевьера і Г. М. Мільнера, гетьман Мазепа трансформувався в татарського князя, а потім став асоціюватися з оголеним вершником, який мчить на коні диким степом. Серед основних сценічних жанрів, які представляли образ Мазепи, були драми, трагедії, пантоміми, опери — буф, а також гіподрами та кінні жарти. Серед найвідоміших постановок є:

• «Розіп'ятий Мазепа» — п'єса Івана Огієнка (Канада);
• «Іван Мазепа» — драма Л. Старицької — Черняхівської. Була
  заборонена. В Україні і ні разу не ставилася, до здобуття незалежності;
• Маруся Кочубей і Мазепа» — п'єса О. Десятникова — Васильєва та інші

4.«Образ гетьмана Мазепи в художній літературі

Образ гетьмана Мазепи отримав велике поширення не тільки в зарубіжній літературі, а й у творах російських і українських письменників:

•       «Мазепа» — поема Віктора Гюго;
•       «Мазепа, вождь українських козаків» — роман, автор невідомий;
• «Полтава» — поема О. Пушкіна. У своїй поемі Олександр Пушкін малює образ гетьмана Мазепи як зрадника і запроданця царя Петра І. У той же час, на думку деяких сучасних українських істориків, Пушкін вказав у поемі, що справжньою метою гетьмана було здобуття Україною незалежності.
•       «Мазепа» поема Байрона.
•       «Мазепа» — поема українського автора В. Сосюри;
•       «Батурин» — повість українського автора Б. Лепкого;
• «Мазепа, гетьман український» — поема українського автора Степана
  Руданського.

5. Образ гетьмана Мазепи в музичних творах

Відомі музичні твори на тему про Мазепу:

• «Мазепа» — симфонічна поема Ференца Ліста (за Гюго, 1851) і його ж
  фортепіанний етюд з циклу «Етюди вищої майстерності»;
•       «Мазепа» — опера Петра Чайковського (по Пушкіну, 1883);

Вперше була поставлена 3 ( 15 ) лютого 1884 р. в Великому театрі в Москві і одночасно в Марийському театрі в Санкт-Петербу ргзі 12 лютого 1884 р. У 1885 опера була поставлена поставлена в Тифлісі.

«Мазепа» — незавершений вокальний квартет С^Рамланінова (1890);

Протягом 30 — х років XIX — початку XX століття гетьману Мазепі присвятили музичні твори кращі композитори Європи та Росії:

•      Фабіо Кампана — Болонья (1850);
•      Педрель Ф. — Мадрид (1881);
•      Мейр — ЛАЦ — Лондон (1885);
•      Коген — Лінар — Бухарест (1890);
•      Фітінгофа — Шель — Санкт — Петербург (1859).

6. Образ гетьмана Мазепи в живописі

Гетьман І.Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини. Збереглася значна кількість картин із зображенням гетьмана Мазепи, які зберігаються в музеях різних країн, у тому числі і на Україну. Особливістю цих картин є те, що особа Івана Мазепи на картинах не збігається. На думку дослідника портретів гетьмана Мазепи Лариси Шендрік найвірогіднішим є зображення гетьмана на картині, що зберігається в Швеції. «Портрет Івана Мазепи» — художник невідомий, розміщений в літописі Самійла Величка.

7. Образ гетьмана Мазепи в кінематографії

Про гетьмана Мазепу зняті 3 художні фільми:

•      Мазепа — німий художній короткометражний фільм Василя
  Гончарова за мотивами поеми А. Пушкіна «Полтава» (1909);
•      «Мазепа » — фільм Петра Чардиніна знятий за поемою Юліуша Словацького.

• «Молитва про гетьмана Мазепу» — український повнометражний художній фільм.

Про гетьмана Мазепу зняті 3 науково—популярні фільми:

• «Гетьман Іван Мазепа» — режисер О. Скрипник.

• «Анафема (1993)» — режисер Л. Анічкін в ролі Івана Мазепи —

Богдан Ступка (1993);.

• «Іван Мазепа (2007)» — режисер фільму В. Вітер. Фільм складається з 5 частин по 15 хвилин кожна.

Показ історичного фільму про Мазепу.

Молодці, а тепер давайте спробуємо скласти історичний портрет Мазепи.

3.   Складання історичного портрету Гетьмана Мазепи.
4.   Запитання до учнів.

( Кожен, хто обирався на посаду гетьмана, повинен був укладати договір з московським царем).

Учитель. А тому, 25 липня 1687 року Мазепа підписав Коломацькі статті. Відкрийте зошити, запишемо основні положення Коломацьких статей.

1.   Значно розширилася російська присутність в Україні.
2.   Гетьман не мав права самостійно зміщувати з посад козацьку старшину.
3. У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк.
4.   Заборонялися будь-які зносини з чужоземними державами.
5. Стверджувалося, що Україна є частиною володінь Московської держави.

ІУ. Зовнішня і внутрішня політика І. Мазепи.

А тепер на основі всього почутого, і попрацювавши в групах з текстами історичних документів, ми з вами з'ясуємо яку внутрішню і зовнішню політику проводив Мазепа.

1. Робота в групах

/ група — внутрішня політика

Розбудувати Україну за західноєвропейським зразком, зберігши при цьому козацький устрій.

• Намагався піднести роль гетьмана, козацької старшини, продовжив створення козацької еліти — крім бунчукових товаришів, в його оточенні з'явилися значкові й значні військові товариші.
• Проводив велику культурно-освітню політику, дбав про розвиток освіти, науки, мистецтва, книгодрукування.
• Період його гетьманування — це час відродження України, час її економічного, політичного й культурного поступу.

// група - зовнішня політика

Намагався зберегти автономію України. На початку свого гетьманування великі надії в цьому покладав на Москву. А згодом став протидіяти наступу російського уряду на українську автономію.

• Сподівався об'єднати під своєю владою всі українські землі, поширивши
  владу гетьмана на Правобережну Україну, що була під владою Польщі, і степову Україну, якою володіли Крим і Туреччина.
• Негативно ставився до союзу з Польщею та Туреччиною.

У. Закріплення вивченого

1 .А тепер дайте відповідь на питання

- Чому в народі говорили, що від Богдана до Івана не було у нас гетьмана?

2. Графічний диктант.

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+», а неправильні знаком— «—».

1.  «Вічний мир» був укладений між Туреччиною і Росією у 1687 році.

УІ. Підсумки уроку.

Сьогодні ви добре попрацювали. Дякую вам за урок. Оцінювання.

Ми з вами говорили сьогодні про те, що постать І. Мазепи дуже суперечлива.

Д/з Написати міні-твір роздум на тему: « І. Мазепа зрадник чи національний герой?».

Давайте пригадаємо як пишеться твір-роздум?