Урок : « Гомер – легендарний основоположник європейської літератури. Гуманістичний пафос «Іліади» - осуд війн

Про матеріал
Мета : - познайомити учнів із легендарною постаттю Гомера; формування знання про епічну поему; розкрити художню майстерність Гомера у створенні поем; - розвивати логічне мислення учнів, їхню творчу уяву, навички сприйняття лекційного матеріалу; - виховувати повагу до пам’яток культури, громадянську позицію дітей, осуд антигуманної сутності війни.
Перегляд файлу

Урок №1

Тема:                  Гомер – легендарний основоположник

                      європейської літератури. Гуманістичний        

                     пафос «Іліади» - осуд війни та її жорстокості,

                       співчуття людському горю.

 

Мета:                      -  познайомити учнів із легендарною постаттю Гомера;   

                       формування знання про епічну поему; розкрити художню   

                                  майстерність Гомера у створенні поем;

                              -  розвивати логічне мислення учнів, їхню творчу уяву,     

                                  навички сприйняття лекційного матеріалу;

                    -  виховувати повагу до пам’яток культури, громадянську 

                                  позицію дітей, осуд антигуманної сутності війни.

 

Обладнання:         фотографії античних скульптур Гомера та давньогрецьких  

                                богів, їхніх храмів, виставка різних видань «Іліади» та 

                               «Одіссеї» Гомера; ілюстративний матеріал до «Іліади»,

                                роздатковий матеріал (схеми).

 

   Тип уроку:            урок засвоєння нових знань, умінь, навичок.

                   

 

                    …Той, який словом своїм нездоланних героїв  уславив…

                                                                                                       З епітафії

                        Гомер стоїть на початку, всередині і наприкінці життя

                  кожного  юнака, кожного зрілого мужа й кожного старця.

                                                            

                                                                Ліон Хрісос, гр. філософ І ст. н.е.  

 

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:

 

  — Яке значення  для сучасної людини мають художні пам’ятки античності?

   — Чому античну літературу називають вихідною основою європейських літератур? Аргументуйте відповідь.

ІІІ. Вивчення теми уроку.

1. Презентація теми й мети уроку.

2. Поетична хвилинка

                      Гомер

Безжальний час все зводить нанівець,

І що ви, люди, знаєте про мене?

Хіба лиш те, що я, сліпий співець,

Спізнав, як бог, осяяння натхнення.

      Де народився я – ніхто не зна,

     Сім древніх міст на те претендували,

     Та піднялася забуття стіна,

     І залягли століття, мов навали.

Моїх річок розлиті береги,

Поховані давно руїни Трої.

Але жили й живуть, немов боги,

Ахілл і Одіссей – мої герої.

     Мій епос, як божественний чертог,

     Піднісся над минулими віками,

     І я живу з античними богами,

     Вже й сам напівлегенда, напівбог.

                                         Микола Негода

 

— Про які обставини життя та творчості  Гомера  йдеться у поезії?

— Наскільки поетові вдалось розкрити внутрішній світ Гомера?

   Чи доводилось вам раніше читати про Гомера? Чи знайомі ви з

      його творами?

— На які питання ви хотіли б отримати відповіді?

 

  1. Розповідь про Гомера. Індивідуальні  повідомлення. Метод    

         «Мікрофон»

 IV.  Словникова робота                                              Без имени-20

Аед -  творець епічних пісень

Рапсод -  збирач і виконавець героїчних                

                 сказань ( часто під  

                                             акомпанемент ліри).

Матеріал для учителя.

— Повідомлення біографів

 

       Не одне покоління людей задавалось питанням: хто ж такий Гомер? Хто цей геніальний аед, що вже майже 3 тисячоліття його поеми продовжують хвилювати своєю натхненною оповіддю читачів усього світу?  Античність не залишила нам жодних достовірних відомостей про особистість та біографію поета. Немає таких відомостей й у самих поемах «Іліада» та «Одіссея», що, очевидно, належать Гомерові. Усі поетичні заслуги автор поем приписує музі, а не собі:

             

                   Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго

               Світом блукав, священну столицю троян зруйнувавши…

                                                                                             Пер. Б.Тена

 

           Принаймні  7  грецьких міст ( Смирна, Хаос, Колофон, Саламін, Родос, Аргос, Афіни) намагались вибороти право називатися батьківщиною поета.

 

— Презентація зображення поета ( фотографія античного погруддя).

Без имени-8   

   Історик Геродот вважав, що Гомер жив у ІХ – VІІІ ст. до н.е., приблизно у ту епоху, з якою сучасна наука пов'язує створення поем.

      По-різному представляли Гомера у різні часи, тому й оповиті легендами його ім’я та життя. За однією з легенд, жив на острові Хаос мудрий сліпий співець ( «гомер» у перекладі – сліпий) не обтяжений майном та життєвими справами. Перебував він під покровительством богів, які, забравши у нього очі,  наділили поета внутрішнім зором та даром пророцтва. За іншою, Гомер був сином бога річки Мелес (Мелета, друге ім'я поета – Мелесіген – «син Мелеси») та річкової німфи Кретеїди, яка була вигнана з рідного міста Кіме до Смирни й невдовзі стала дружиною співця Фемія, який назвав її дитину своїм сином та учнем. Тямущій хлопець перевершив свого учителя, а згодом, осиротівши, вирушив у мандри, щоб побачити світ. Юнака спіткала хвороба очей. Він поспішив до берегів батьківщини, сподіваючись одужати, але назавжди втратив зір. Проте не зникло з його пам’яті все почуте й побачене. Перебування на Ітаці (майбутній батьківщині Одіссея) та Пелопоннесі (край ахейців) стало благодатним ґрунтом для створення поем «Іліада» та «Одіссея». Чимало негараздів випало на долю Гомера, та завжди знаходились  люди, які простягали йому руку допомоги. Всіх їх із вдячністю поет згадає у своїх поемах.

   Легенда сповіщає, що помер поет на півдорозі до серця Еллади – Афін, куди схвильований сивочолий старець у зеніті слави поспішав, щоби зустрітися з цим величним містом. Життя його обірвалось на невеликому острові Іес, де й поховано поета. Епітафія на його могилі сповіщає:

 Тут божественний Гомер під покровом землі спочиває,

Той, який словом своїм нездоланних героїв уславив.

— Повідомлення літературознавців

 

      З ім’ям Гомера пов’язане так зване «гомерівське питання», яке стосується зокрема авторства поем «Іліада» та «Одіссея». Очевидно, не розуміючи, як одна людина, мандруючий співець, жебрак, могла утримувати в пам’яті десятки тисяч віршів, елліни, а за ними й вчені - дослідники   поем поставили під сумнів факт існування автора.

   Тим не менше, вважається, що Гомер є автором двох старовинних поем «Іліада» та «Одіссея», що тривалий час сприймалися  у Греції шкільними підручниками і служили взірцем для наслідування поетам Греції та Риму. З давніх часів вони є осередком мудрості. Їх завчали напам’ять, переписували, займались тлумаченням. І до сьогодні поеми є цінним історичним джерелом, що дає знання про тогочасне грецьке суспільство, коли елліни ще не мали власної писемності, та навчає поетичної майстерності .

  — Повідомлення істориків  

Поеми було створено приблизно у ІХ – VІІІ ст. до н.е., вони передавались усним шляхом, а були записані у VІ ст. на особливому іонійському діалекті

 ( загально грецька мова з’явилась тільки у  ІV – ІІІ ст. до н.е. Сталося це в Афінах під час правління Пісістрата: спеціальна комісія ухвалила єдиний текст поем, що відомий до наших часів.

     Обидві поеми Гомера входять до так званого Троянського міфологічного циклу, в якому об’єднано ряд міфів, що відображають боротьбу греків за оволодіння малоазійським містом Іліон (звідси назва поеми «Іліада» - «пісня про Іліон»), або Троєю. У них розповідається про героїчні події десятилітньої Троянської війни та мандри одного з її учасників – Одіссея.

     Тривалий час події, змальовані в поемах, вважались міфічними, легендарними, хоча греки наполягали на тому, що приблизно у ХІІ ст. спалахнула затяжна Троянська війна (історичні джерела наводять дати 1194 – 1184 рр. до н.е.).

     Про похід ахейців на Трою оповідає єдине джерело – гомерівський епос. Ці події вважалися вигаданими, а сама Троя  - неіснуючим містом.

      Багато хто прагнув знайти Трою, та жодна експедиція не дала результатів. У 70-ті рр. ХІХ ст. Г. Шліман, палкий прихильник усього античного, який все життя  мріяв знайти легендарне місто (для цього самотужки здобув освіту, опанував 14 мов, окрім давньогрецької, накопичив чималі гроші для спорядження експедиції тощо), береться довести, що Троя – не вимисел.

      Де шукати сліди овіяного легендами міста – невідомо, адже будь-який берег Середземного моря міг бути пов'язаний з героїчною Троєю, її виснажливою облогою та жахливим знищенням.

      Ітака, Греція, Туреччина… Зрештою, після 3 років розкопок, на пагорбі Гісарлік ( Мала Азія, біля протоки Дарданелли)  було знайдено руїни легендарного міста, що його трагічну історію греки переповідали протягом 5 століть, після чого з’явилися поеми Гомера.

   Повідомлення літературознавців.

 

   Історико-міфологічна  основа поеми «Іліада».

          

       У ХІІ ст. до н.е. відбулась війна між ахейцями (Греція) та жителями Іліону (Троя). Про ці події греки склали троянський цикл міфів, а Гомер використав  його як сюжетну основу для своїх епічних поем.

                                    V. Робота зі схемами:

 

Схема 1.

 

                                         

                                             Е П І Ч Н А         П О Е М А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема 2.

 

МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА

ПОЕМИ ГОМЕРА «ІЛІАДА»

                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перенаселення                             Скоротити                                Війна між

 Землі                                   рід людський                             греками та

                                                                                                              троянцями

                                                                                                                         

                                                                                                                    

Схема 3.

 

 

 

                                   

                                                                                

 

 

 

 

Г  е  р  а                                        А  ф  і  н  а                   А  ф  р  о  д  і  т а 

     (влада над Азією)                (воєнна слава й перемоги)              (кохання )

 

                                  П      Р     О     П     О     З     И     Ц     І     Ї

                                                                                                                                    к

                                                                                                                                    о

                                                                                                                                    х

                                                                                                                                    а

                                                       П  а  р  і  с                                              н

                               (найвродливіший зі смертних;                            н

                  адення дружини спартанського царя Менелая )        я

 

 

                                                                                                     Є  л  е  н  а

                                                                      (найвродливіша зі смертних;

                                                                                         дружина царя Менелая)

                                                 

                                   

 

 

 

 

                                                              

 

 

 

 

 

 

 

«Троянський кінь» 

 

 

 

   

         VI. Презентація робіт творчої групи (схеми сюжету). Коментарій.

 

Зустріч Хріса з Агамемноном                         Аполлон насилає моровицю на

 

 греків                        Народні збори в ахейському стані                Суперечка

 

між Ахіллом та Агамемноном                     Гнів Ахілла на Агамемнона та

 

відмова від участі у війні                 Численні поразки греків                Двобій

 

Патрокла  і  Гектора                       Помста Ахілла за  смерть друга

 

(поєдинок з  Гектором)           Зустріч Пріама з Ахіллом             Похорон Гектора   

         

    Автор не  зображує ні початку, ні кінця війни: вони вважаються загальновідомими. Основну увагу зосереджено на єдиному епізоді останнього десятого року війни – гніві Ахілла, що і є темою поеми. Гнів цей тривав приблизно 50 днів. Поема починається традиційним для епічного твору заспівом, у якому  звучить звернення поета до Музи, зазначається тема, головний герой, стисло викладаються основні події.

    Дія «Іліади» починається з візиту жреця бога Аполлона Хріса до табору греків. Він просить звільнити свою дочку Хрісеїду, полонянку Агамемнона, але отримує відмову. У покарання Аполлон насилає на греків моровицю. Щоб запобігти лихові, Ахілл скликає раду і вимагає від Агамемнона віддати Хрісові  дочку. Агамемнон змушений скоритися, і моровиця відступає. Прагнучи помсти, Агамемнон відбирає в Ахілла  його полонянку Брісеїду. Ахілл у гніві. Він перестає брати участь у війні та звертається до матері, морської богині Фетіди, з проханням покарати Агамемнона. Зевс на прохання Фетіди посилає ахейцям поразку за поразкою, битва точиться вже біля самих кораблів. Окрім Гери й Афіни, яким Зевс заборонив брати участь у бою, у війну втручаються боги.

  Агамемнон відправляє послів до Ахілла, але герой невблаганний: він не відмовляється від гніву. Проте Ахілл вболіває за ахейців і дозволяє своєму найкращому другові Патроклу вступити у бій і відігнати від грецького табору й кораблів троянське військо. Взявши зброю та обладунок Ахілла, Патрокл у бойовому запалі надто віддалився  від ахейців і був убитий Гектором, вождем війська троянців, у смертельному двобої. Тільки смерть друга змушує Ахілла відмовитись від гніву, забути образи й кинутися у бій. Шалено б’ється Ахілл, багато троянців загинуло від його руки. У виснажливому  двобої від руки Ахілла гине й слава троянців – Гектор. Його тіло Ахілл щоденно волочить навколо могили Патрокла, у такий жахливий спосіб справляючи тризну по другові.  Тоді до табору греків приходить старий батько Гектора. Цар Трої падає на коліна перед убивцею свого сина, цілує йому руки, нагадує, що й в Ахілла є батько (чим викликає сльози Ахілла) і благає віддати для поховання тіло сина. Сльози очищають душу Ахілла, пробуджують у ньому співчуття до старого Пріама, і він повертає старому батькові тіло сина. Слуги омивають тіло Гектора, одягають у чисту одежу. Ахілл дає Пріамові 9 днів для поховання сина. Картиною похорону Гектора завершується «Іліада».

 

   VII. Структура поеми. Тема та ідея «Іліади».

    

    «Іліада» складається з 15 693 віршів, які поділяються на 24 пісні за кількістю букв  грецького алфавіту.  Дослідники називають її поемою «єдиного героя», весь сюжет якої зосереджений навколо однієї теми – гніву Ахілла на вождя походу племен еллінів царя Аргосу Агамемнона проти іонійської Трої, що тривав майже 50 днів. Вона відрізняється  художньою довершеністю, єдністю поетичного матеріалу, ідеальною стрункістю композиції, розмаїттям художніх засобів, високою поетичністю образів.

    Остання, 24 пісня поеми дає можливість зрозуміти ідею всього твору та ставлення автора до зображуваних подій. Численні епітети й порівняння, описи вчинків героїв роблять цілком очевидним, що Гомер звеличує своїх співвітчизників, особливо доблесного героя Ахілла. Але Гомер не співець війни. Ахілл – мужній воїн, сміливий та хоробрий, гроза троянців, та саме він сіє смерть та жорстокість. Символічно, що саме в його вуста автор вкладає слова осуду війни та її жорстокості, ворожнечі між людьми:

               

                Хай же згине навік між богів і людей ворожнеча

                Й гнів, що й розумних не раз до лихої призводить нестями.

    

Окремо слід сказати, що Гомерові попри всі симпатії до співвітчизників миліший все-таки образ Гектора. Він приваблює не лише звитягою, а й людяністю, добротою, поміркованістю, прагненням миру. Гектор – патріот, справжній захисник батьківщини, ніжний чоловік, турботливий батько.

   «Іліада», звичайно, поема про війну. Але - проти війни. Її пафос – в утвердженні гуманістичної  думки про те, що життя людини – найвища цінність, і тому немає жодної причини для виправдання війни.

 

 VII.  Підсумки:

  

 — Що нового ви дізнались сьогодні на уроці?

 — Чим поповнились ваші знання про Гомера?

 — Як, по-вашому, чим могла зацікавити Гомера історія Трої ?

 

   IX.  Рефлексія:

   

 — Чому, на вашу думку, Гомер не описує падіння Трої?

 

  X. Поетична хвилинка. Н.Буало «Гомер». Метод «Мікрофон»

 

Должно быть потому так любим мы Гомера,

Что пояс красоты дала ему Венера.

В его творениях сокрыт бесценный клад,

Они для всех веков как бы родник услад,

Он, словно чародей, всё в чары обращает,

 И вечно радует, и вечно восхищает,

Одушевление в его стихах живёт,

 Всё прорастает в нём – и слово, и строка.

Любите искренне Гомера труд высокий,

И он вам преподаст бесценные уроки.

    

    XI. Висновки:

    

     — Які «безцінні уроки» дав нам Гомер своєю поемою?

    Європейська література почалась з Гомера. Цьому легендарному поетові ми зобов’язані не лише створенням неповторних шедеврів, «Іліади» й «Одіссеї». Його поеми служать взірцем композиційної стрункості, сюжетно-тематичної єдності. Гомер прекрасно оволодів гекзаметром (віршовим розміром), епічним стилем, майстерно використав художні засоби виразності. Та, напевне, найголовнішим  є гуманістичний пафос його творів. У поемах Гомера звучить суворий вирок війні та її жорстокості, поет щиро співчуває людському горю, яке несе із собою війна.

XII. Домашнє завдання.

 

— Прочитати уривки з поеми «Іліада»: «Заспів», «Щит Ахілла», «Двобій Ахілла і Гектора», «Пріам у Ахілла».

— Скласти анкети Ахілла й Гектора, виділити постійні епітети та порівняння в їхніх образах за поданим зразком:

  1.               Ім'я героя.
  2.               Твір, автор.
  3.               Хто він?
  4.               Батьки.
  5.               Боги-покровителі.
  6.               Риси характеру.

   — Виписати визначення епічної поеми та гекзаметру. 

   Творчо обдарованим учням намалювати щит Ахілла за описом  

             Гомера.

 

 

                                                    

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Зарубіжна література 8 клас (Паращич В.В., Фефілова Г.Є.)
Додано
25 листопада 2023
Переглядів
164
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку