урок "Горить вогонь її поезії..."

Горить вогонь її поезії над краєм

Любі діти! Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам'ять доньки українського народу Лесі Українки. Запрошуємо вас у царство мудрого і красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Кажуть, що справжній поет не повинен бути щасливим. Цей вислів можна віднести до долі Л. Українки. Здається, вона народилася для щастя, адже Бог дав їй стільки талантів. Але життєвий шлях виявився важким, тернистим, переповненим фізичного болю, душевних мук і нещасливого кохання…

   Хлопчик. За вікном зима. Ось у таку пору, 25 лютого 1871 р. народилася Лариса Петрівна Косач. Народилася вона у Новоград-Волинському в інтелігентній родині.

Дівчинка. Леся Українка жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами. Вчителями її були мати-письменниця Олена Пчілка, батько - юрист Петро Антонович, життя та книжки.

Хлопчик. Читати Леся навчилася в 4 роки, а у 5 добре грала на фортепіано. У 6 років почала писати.

Дівчинка. Жила родина Косачів на Волині. Дівчинку вражала бідність селян, сільських дітей, з якими вона дружила. Були вони неписьменні. Це дуже дивувало малу Лесю, і вона вчила їх грамоти.

Хлопчик. У Лесі було двоє братів – Михайлик і Микола, і три сестри – Ольга, Оксана, Ізидора. Діти жили дружно. Для менших Леся була і вихователькою, і наставником, і вчителькою.

Дівчинка. Л. Українка була милосердною до всього і до всіх. Їй хотілося захистити зайчика від вовка, билинку від негоди, людину від зла.

Хлопчик. А зло зустрічалося не тільки в казках і книжках. Вона бачила його в житті. Коли дівчинці було 9 років, заарештували її улюблену тітку Елю. Тяжко вона переживала цю звістку. А згодом написала вірш «Надія».

Читання вірша «Надія»

Дівчинка. Коли поетеса була маленькою, вона разом з батьками і сестрами посадила садок: яблуні, груші, вишеньки. Мабуть, згадкою про той садок, про дитячі роки і став вірш «Вишеньки», а композитор Я. Степовий написав до нього музику. Деякі її вірші стали піснями.

Читання вірша «Вишеньки»

Пісня «Давня весна»

Хлопчик. Дуже любила Леся Українка на ярмарках, спостерігати народні свята, весілля. Взимку 1881 року на свято Водохреща Леся застудилася. З цього часу починається її тяжка, виснажлива боротьба з хворобою – туберкульозом кісток. Дівчинка дуже мучилася, страждала, але ніколи не жалілася. Згодом вона написала:

Читання вірша «Як дитиною бувало»

Дівчинка. Лесі було 13 років, коли у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, публікує в журналі вірш «Конвалія». Надрукований був під псевдонімом Леся Українка, який запозичила вона у свого дядька М. Драгоманова, який підписував свої публіцистичні статті псевдонімом «Українець».

Читання вірша «Конвалія»

Хлопчик. Хвороба прогресувала, рука боліла сильно. Вона не могла більше грати на фортепіано. Згодом вони мусіли розлучитися. Лікарі порадили лікування коло моря.

Читання вірша «До мого фортепіано»

Дівчинка. У віршах поетеси часто зустрічаємо лісовиків, мавку, перелесника. Вона написала «Лісову пісню», що стала шедевром про силу, красу, гармонію, творче безсмертя.

Пісня «Музика весни» + танець Мавки та Лукаша

Виразне читання вірша «Хотіла б я піснею стати»

Хлопчик. Леся Українка перенесла кілька операцій, ходила у гіпсі, на милицях. Переносила страшенні муки.але ніколи не корилася долі.

Читання вірша «Без надії сподіваюсь»

Батьки лікули Лесю у Києві, Литві, Одещині, в Криму та Відні. Але куди б не їхала поетеса. Вана завжди линула до рідного дому, сумувала за рідними, за красою рідного краю.

Вірш «Вечірня година»

Вчитель. Є люди, як свічки, - згорають

І відходять у небуття.

Є люди, як зірки, горять

І світять все життя.

Дякуємо за увагу!