Урок-гра «Коли твори починають говорити»

Про матеріал

Порівнюючи твори І.Франка "Захар Беркут" та О.Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу" , учні глибоко розкривають ідейно-естетичну сутність кожного з творів. До того ж дух змагання зміцнює бажання з'ясувати схожість і відмінність у творчих підходах митців.

Перегляд файлу

Рева О.В.,

учитель української мови

 та літератури,

спеціаліст вищої категорії,

 старший учитель

НВК гімназія №11

м. Кам’янське

 

 

Урок-гра «Коли твори починають говорити»

 

Загальновідомі крилаті слова: «Усе пізнається в порівнянні».

 

Мета: глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історично­му розвитку суспільства.    глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів, а найголовніше — формувати гуманістичний світогляд учня,   допомагати дитині якомога ширше пізнавати світ.     З’ясувати  схожість і відмінність у творчих підходах митців, розвивати вміння аналізувати прозові твори, виховувати естетичний смак, виховувати почуття гордості за вітчизняне мистецтво та за свій народ

Дві команди дітей сидять навпроти за столами. Випереджальне завдання: дослідити художні твори за такими критеріями: знайти різні види описів (визначення, вид, приклад, якими худ.засобами відтворено образи, роль описів),  лексика творів (застарілі слова, діалектизми) , чи випадкові такі імена героїв?

 

І. Вступне слово учителя. Минає час…відлітають у вічність століття… ось уже й нове тисячоліття. Межа віків завжди породжувала хвилювання, сумніви, невпевненість у майбутньому і водночас спонукала людство до пошуків нових ідеалів. Що турбує нас зараз? Куди нам іти? У що вірити? Щоб краще усвідомити це, спробуймо  зануритися у світ мистецтва, адже воно завжди надихало людство на прекрасне й допомагало наближатися до сенсу буття.

Прогляньте, будь ласка, відео сюжет( зображення, як із маленької зернини виростає рослина)  і усвідомте:  те, що нас оточує, до чого ми так звикли, теж виникло внаслідок зусиль. Та невеличка квіточка,  аби розпустити свої пелюстки,  здійснює неймовірні зусилля, прориваючись крізь землю, долаючи силу вітру, рятуючись від засухи або палючого сонця.

Так і в житті людини: щоб ми могли вільно ходити до української школи, колись давно були переможені вороги, щоб могли самостійно обирати свій життєвий шлях, наше сьогодення вибороли колись захисники. Завдяки саме їхній відвазі, сміливості ми можемо сьогодні прославляти Україну.

У літературі буває так, що тексти починають між собою говорити.  Сьогодні між собою спілкуються два твори: «Захар Беркут» Івана Франка, відомого українського письменника, філософа, активного громадського діяча, який своїм життєвим шляхом довів, що слова не повинні розходитися зі справами,  ми пам’ятаємо ювілейну дату народження (160 років тому народився славетний українець і 100 років тому помер, не дочекавшись розгляду комісії  стосовно номінації  на Нобелівську премію в галузі літератури;  і «Іван Сила» Олександра Гавроша, сучасного письменника, журналіста, який навчався там, де Іван Франко викладав – у Львівському університеті, твори  якого як для дітей, так і для дорослих також перекладаються іншими мовами.

 

   Історія написання. Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила конкурс на кращий історичний твір. І. Франко вирішив узяти участь, а в 1883 р. повість «Захар Беркут» була вже опублікована в журналі. Повість була написана 1882 року після другого арешту. Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичах Іван Якович вечорами при світлі каганця (у нього не було навіть настільної лампи) писав твір.

Історична довідка. У 40-х роках ХІІІ ст. монголо-татарські орди, очолювані внуком Чінгісхана Батиєм, захопивши Київ, прямували через Карпати в Угорщину. Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Горіли села і міста, залиті людською кров’ю. Але руський народ мужньо боронив рідну землю, знищити яку завойовники не змогли.

З Галицько-Волинського літопису І. Франко взяв скупі відомості про вторгнення монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати. Там, де бракувало історичних даних, письменник вдавався до легендарного матеріалу, поєднавши його з життєвими реаліями далекого минулого, внаслідок чого народився мистецький твір високого ґатунку.

Село Тухля, про яке пише І. Франко, існує насправді. Воно розташоване в мальовничій, порослій лісами місцевості недалеко від              м. Стрия на Львівщині.

 

Книги Олександра Гавроша цікаві для дітей і дорослих тим, що в основі сюжету лежать реальні події. Іван Фірцак походить із села Білки, що на Закарпатті. Був силовим атлетом празького "Герцферт-цирку", з яким об'їздив півсвіту, якось йому навіть аплодувала королева Англії. Повернувшись додому, розважався часом, утримуючи голіруч вантажний автомобіль, аби той не рушив із місця. Із дружиною-чешкою мав вісьмох дітей, тож на сторінках романів Олександра Гавроша Іван Фірцак на прізвисько "Сила" постає не просто казковим богатирем, але й люблячим татком пустотливої та добросердої малечі. Недарма одна з книжок має присвяту: "Татові, який ніколи нас не сварив".

Автор повістей для дітей: "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу", "Пригоди тричі славного розбійника Пинті", "Галуна-Лалуна або Іван Сила на Острові Щастя".

На запитання «Як дізналися про цю історію і чому ви вирішили написати книгу для дітей?» відповів:


-  Постать Івана Фірцака (його називають сценічним ім'ям — Кротон) на Закарпатті загальновідома. А мені захотілося написати про нього твір для дітей, коли я повніше ознайомився з його життям. Першим про Фірцака розповів закарпатський письменник Антон Копинець. Вони дружили, тому зі слів Івана він і написав свій художньо-документальний роман «Кротон (Іван Сила)». Я побачив у цієї незвичайної біографії цікавий матеріал для дитячої повісті і, як виявилося, не помилився.

ІІ. Конкурс 1. «Запитання» (я коментую відповідь кожної команди після їхньої відповіді для полегшення роботи журі). Хто перший піднімає руку, той відповідає. Якщо відповідь не повна, то право додати надається іншій команді. Якщо ж відповідь повна, правильна,  слід переходити до наступного запитання.

  1.   Доведіть, що за жанром це повісті.
  2. Чи з однакових причин розпочинається зав’язка в сюжетній лінії?
  3. Відзначити спільне в  характерах героїв: терпіння, послух, працьовитість, скромність, які у фіналі творів винагороджуються?
  4. У чому виявляється неповторність мови повістей? Як "дихання" епох позначилося на мовній палітрі творів? (враховуючи, що повість «Захар Беркут» була написана в 1883 році та описувала події закарпатських земель, в ній переважають архаїзми та діалектизми, а повість «Іван Сила» розповідає про пізніші події, які відбулися за кордоном, тому там присутні імена, слова-назви предметів побуту іншомовного походження).

Ви, мабуть, звернули увагу, що ми нібито порівнюємо? Так і є

 

Урок компаративного аналізу — заняття, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художньої літератури.

 Завдяки порівняльному аналізу ми шукаємо істину, а наприкінці нашої зустрічі ви дасте відповідь на запитання: хто з героїв, пройшовши через сумніви, вагання, можливо, помилки, не схибив, не зрадив себе, свого високого призначення – бути Людиною.

Конкурс 2. «Діаграми Венна».

  Найефективніший засіб здійснення компаративного аналізу -  складання порівняльних таблиць, порівняльних діаграм (діаграм Венна - відображання областей перекриття елементів), в яких систематизується вся необхідна інформація, компоненти двох порівнюваних елементів.

Учні досліджують, що є спільним, а що відмінним у творах «Захар Беркут» та «Іван Сила».

Складання діаграм Венна. (спільне те, що твори названі іменами гол. героїв).

Поки члени команд працюють над завданням, вболівальники  розшифровують записи, відображені на екрані.

Конкурс 3. «Характеристика головних героїв» (обговорення разом). Учасники команд мають перед очима запитання, за якими вони будуть зв’язно відповідати, характеризуючи головних героїв. Дається 1 хвилина, щоб розподілити, хто на яке запитання даватиме відповідь. Говорять усі по черзі.

  1. Вони обидва найхоробріші з-поміж героїв.
  2. Ставлення до супротивників різне чи однакове? Чому?
  3. У чому полягає суттєва відмінність  в характеристиках двох головних героїв?
  4. Як ви гадаєте, чому письменники обрали для своїх персонажів такі імена та прізвища?

( Значення імені Захар – слуга Бога. Захар – людина широкої душі. Він дуже добрий, товариський, гостинний. Бере активну участь в житті оточуючих: доброю порадою, співчуттям.
Іван - слов’янська форма чоловічого, біблейського ім’я Іоханан, що з єврейської мови означає – дарунок Бога, Бог милує. У християнському світі це ім’я стало найпоширенішим на честь біблейського пророка Іоанна (Івана) Хрестителя.

  Беркут - це один з найбільших і величних птахів Європи. На нього полювали під приводом, що він убиває ягнят і є конкурентом людини при полюванні на дичину. Ставав він також і жертвою браконьєрів, що спустошували його гнізда.

  1. Як сприймають світ головні герої? Чи змінилося світовідчуття героїв внаслідок зміни життєвих подій?
  2. Як ставилися до героя інші персонажі?
  3. Чи потрібна була для героїв слава?

 

Тепер представник із команди повинен усе узагальнити  і заповнити таблицю «Спільне і відмінне між головними героями»

 

Робота по зіставленню образів повинна закінчитися складанням таблиці  «Спільне і відмінне між головними героями»

 

Захар Беркут

Іван Сила

Спільне

 

Відмінне

 

 

Висновки

 

 

 

Конкурс 4. «Упізнай момент».  Демонстрація уривків з фільмів. Учні впізнають епізоди й називають їх.

Конкурс 5.    Домашнє завдання. Учні повинні були заздалегідь виконати дослідницьку роботу за такими завданнями:

А) знайти різні види описів (визначення,вид, приклад, якими худ.засобами відтворено образи, роль описів).

Б) лексика творів (застарілі слова, діалектизми)

В) чи випадкові такі імена героїв?

Відповіді-звіти  представників команд.

ІІІ.  Підбиття підсумків, оголошення результатів.

Слово учителя. Звернення українських письменників до героя-захисника, героя-відчайдуха, героя – мудреця  ще раз підтверджує, що цей образ — «вічний».

 

І.Франко й О.Гаврош належать до різних часів, але їх, письменників різних епох,  назавжди об’єднало бажання пишатися українцями, любити свій народ.   Обидва митці  шукали духовну сутність нації.

Мимохіть виникає  висновок:  хто з героїв, пройшовши через сумніви, вагання, можливо, помилки, не схибив, не зрадив себе, свого високого призначення – бути Людиною (відповіді учасників обох команд).

docx
Додано
10 липня 2018
Переглядів
969
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку