26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Сценарій виховного заходу "«ГРОМАДЯНИН СВОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ».

Про матеріал

Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть на Україні, люблять її і є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати на її розвиток і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов'язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, мову, культуру, бути добрими, чесними, милосердними, працелюбними...

Перегляд файлу

СЦЕНАРІЙ виховного заходу

для учнів 5-7х класів «Громадянин своєї Батьківщини»

Ведучий 1:Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть на Україні, люблять її і є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати на її розвиток і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, мову, культуру, бути добрими, чесними, милосердними, працелюбними.

 Ведучий 2:Ми любимо нашу Україну, бо тут ми народились, вперше зіп’ялись на ноги і пішли у світ тими стежечками, які простягаються від рідного порога у широкий світ. Для кожної людини наймиліша та земля, де вона народилася і виросла. Недарма ж у народі кажуть: «Де рідний край, там і рай, а де чужина — там домовина». «Добре тому, хто в своєму дому». Бо в своєму рідному краю кожна травинка людині допомагає, кожна квіточка дарує усмішку, кожна пташечка співає тільки для тебе. «Людина без Вітчизни, що соловей без пісні».

 

1 учень.

Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.

2 учень.

І українську мову чарівну й багату,
Та рушники у квітах на стіні.
Люблю наш щедрий рід, в садочку білу хату,
Й розлогий кущ калини при вікні...

3 учень.

Й криниці чисті при дорозі з журавлями,
І верби, що схилились до води.
До тебе, рідна, я горнуся, як до мами,
Ти серце полонила назавжди.

4 учень

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

5 учень.

Я — твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.
Моя свята і рідна, Україно-мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

 

 

 

 

 Учитель:А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином?

Ведучий 1:Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.

 Ведучий 2:Освіта — світло! Це запам’ятай!
У школі добре вчись.
І різні труднощі долай,
Лети до світла — ввись!

 

Ведучий1:Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.

Ведучий2:Як будеш ти активним в школі, друже,
То з легкістю підеш в своє життя.
За все берися і старайся дуже,
То цікавішим буде майбуття.

 

Ведучий 1:Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.

Ведучий2:Чарівний світ, неначе казка!
В нім стільки дива є!
А ти вивчай його, будь ласка,
Усе довкіл — твоє!

І небо чисте волошкове,
Та шепіт ніжних квіт.
Вербички листячко шовкове, —
Весь дивовижний світ!

Ведучий1:Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.

Ведучий2:Ось сивий замок над рікою,
Йому багато літ.
Він дивиться на світ з журбою,
Бо й сам старий, як світ.

Увесь у шрамах і руїнах:
Важкі були бої.
Подряпини від куль на стінах,
Автографи чиї?. .

Тож не брудніть священні стіни,
А квіти принесіть.
Це дорогі для всіх руїни.
Історію учіть.

 

 Учитель:Треба наполегливо вивчати рідну українську мову, бо це мова нашого народу — державна мова, яку треба знати і нести її у світ. Так записано у Конституції — основному Законі держави. Та й мовою нашою можна пишатись, бо вона дуже багата і красива, мелодійна. Ми патріоти своєї України, і нам треба її вдосконалювати і добре знати.

(Учні по черзі читають вірші)

Весь Всесвіт у мові розмістився,
Весь світ чарівний в ній звучить!
У слові сонцем заіскрився,
Щоб у чудових звуках жить.

І нас єднає рідна мова,
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова.
Я в ній свою наснагу п’ю.

Бо рідна мова, наче мати,
Снагу і силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є.

І як гуртом, не поодинці,
Почнемо в світ її нести,
То й доти будем — українці
Поміж народів гідно йти.

А знехтуємо рідне слово,
Земля нам цього не простить.
То ж линь над світом, рідна мово!
Тобі в віках судилось жить!

 

Горнусь до тебе, Україно,
Як син до матері горнусь.

Учитель:Кожна людина передає свою любов до Батьківщини, як уміє, але чесно, палко і віддано, бо це надто сильне почуття — любов до рідного краю. Людина з ним живе, носить його у своєму серці і завжди хоче ним поділитися з іншими, вилити свої почуття у віршах чи прозі, у картинах чи в музиці, просто у самовідданій праці на благо Вітчизни.

 

 

 Ведучий 1:Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль веде дорога в світ.

І найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить,
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить...

Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на Землі!

 

 Ведучий2:Я щиро так люблю усе навколо мене,
Усе, що є й було багато сотень літ...
Люблю чарівний ліс і житечко зелене,
Увесь казковий, неповторний світ!

Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця,
Я міцно на своїй землі стою.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.

 

doc
Додано
11 липня 2018
Переглядів
303
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку