Урок "Графіка. Види графіки. Графічні техніки: гравюра, ліногравюра, ксилографія, офорт, літографія."

5 клас

Тема:

Графіка. Види графіки. Графічні техніки: гравюра, ліногравюра, ксилографія, офорт, літографія.

Створення графічної композиції в техніці монотипія «Старезний в'яз, покручене гілляччя»

Мета: 

формувати поняття про графіку як лаконічну мову образотворчого мистецтва; дати поняття про види графіки; ознайомити з шедеврами      графічного мистецтва;

розвивати уміння працювати графічними              матеріалами, удосконалювати графічну техніку; виховувати акуратність, точність.

Техніка виконання: монотипія (акварель)

Хід уроку

І.  Організація класу.

ІІ. Створення емоційної атмосфери.

-Добрий день, діти! Прошу прочитати слова, записані на дошці, стоячи.

Нехай першими сядуть уважні, другими-чуйні, а тепер сердечні і щирі. Згодом- добрі та милосердні.

• Поверніть руки долонями один до одного. Ви відчуваєте тепло, яке посилає вам ваш товариш. Це тепло його серця, його душі, яке зігріває вас під час уроку.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

• В якому виді мистецтва найбільше працюють олівцем? (Графіці).

ІV.   Мотивація навчальної діяльності.

V.    Повідомлення теми і мети уроку.

Тема нашого уроку – «Види графіки. Графічні техніки: гравюра, ліногравюра, ксилографія, офорт, літографія». 

На сьогоднішньому уроці ми створимо графічну композицію в техніці монотипія «Старезний в'яз, покручене гілляччя».

VІ.  Вивчення нового матеріалу

1. Історія виникнення графічного мистецтва.

     Графіка є одним із найстаріших видів образотворчого мистецтва – пригадайте наскельні малюнки первісної людини.  Як самостійний вид мистецтва вона сформувалася на межі 15-16 ст. Спочатку термін «графіка» використовувався тільки щодо письма та каліграфії. Нове значення він одержав у кінці 19 – на початку 20 ст. у зв’язку з бурхливим розвитком промислової поліграфії, яка дала можливість створювати малюнки у великій кількості за допомогою друкарських машин. Згодом, у процесі історичного розвитку, в графіку почав проникати колір, і ми вже до неї відносимо рисунок, виконаний кольоровою крейдою, пастеллю, кольорову графіку, кольорову гравюру. Засоби виразності графіки-пляма, силует, контур.

2. Види графіки.    

За призначенням розрізняють станкову, книжкову, прикладну, плакатну графіку та гравюру.

Станкова графіка включає твори, які виконуються автором самостійно вручну. Ці твори можна побачити на виставках, у музеях. Вони можуть бути призначені й для прикрашення інтер’єрів і громадських будинків.

Книжкова графіка об’єднує твори, основне призначення яких – оформлення книжок.

Твори прикладної графіки – це вітальні листівки, календарі, марки, етикетки на різних упаковках, дипломи, грамоти тощо.

Плакатна графіка об’єднує твори, виконані з агітаційною, рекламною та навчальною метою.

3. Графічні техніки. 

 Поширеною в графіці є техніка гравюри, тобто друкування відбитків з рисунка, вирізаного на якійсь друкарській формі (площині) з певного матеріалу. Гравюра - це вже цілком професійний вид графіки. Специфічні особливості гравюри полягають у її тиражності, тобто в можливості одержувати значне число рівноцінних відбитків, а також у її своєрідній стилістиці, зв'язаної з роботою, у більш-менш твердих матеріалах. У залежності від того, які частини дошки покриваються фарбою при печатці, розрізняють опуклу і заглиблену гравюри

 Ліногравюрою називається опукла гравюра на лінолеумі («чи на подібних з ним полімерно-пластичних матеріалах), по техніці виконання близька до ксилографії. Ксилографія. Гравюра на дереві отримала назву ксилографії, від грецького слова «ксилос» (дерево). Існує два види гравюри на дереві: обріз (або подовжня) і торцева. 

Офорт включає безліч різновидів. Власне офорт - це зображення, нанесене на мідну або цинкову пластинку, покриту кислототривким грунтом темного кольору. Малюнок продряпується голками різної товщини, після чого труять в кислоті. 

Літографія – гравюра, матрицею якої є поверхня каменя. Камінь гладко полірують і знежирюють. На нього спеціальною жирною літографічною тушшю або олівцем наноситься зображення. Після цього камінь обробляється кислотою і від того стає не чутливим до жирів. Далі камінь змочується водою, накочується фарба, що пристає тільки до раніше нанесеного малюнка. 

 Техніка в якій ми будемо працювати називається - Монотипія.

Моноти́пія — це різновид графіки, виконаний шляхом малювання на гладкій поверхні, яка не поглинає фарби. Поверхня (або матриця) історично складається з мідної пластини для гравюри, але в сучасних умовах може використовуватись також цинк, скло, органічне скло тощо. Після нанесення малюнка він переноситься на лист паперу шляхом притискання.

Монотипія дозволяє отримати унікальний відтиск; більшість фарби залишається на папері після притискання. Іноді можна зробити подальші відтиски, але вони істотно відрізнятимуться від першого і загалом вважаються нижчої якості. Другий відтиск з тієї самої плати називається «привидом». Для прикрашання монотипового відтиску можуть використовуватися трафарети, акварельні фарби, розчинники, пензлі та інші засоби. Монотипії зазвичай виконуються спонтанно, без попереднього нарису.

VІІ.  Практична робота.

Створення графічної композиції в техніці монотипія «Старезний в'яз, покручене гілляччя»

Виконання малюнка  у такій послідовності:

     --  приготувати скло необхідного розміру,

     --  розмішати фарбу з водою та нанести на поверхню малюнок.

     --  перевірити, щоб фарба була добре зволоженою.

     --  накласти на поверхню  паперу, щільно притиснути.

     --  на відтиску домалювати необхідні деталі.

VІІІ.  Підсумок уроку.

1.     Чи досягли ми сьогодні поставленої мети?

2.     Що таке графіка?                    

3.     Які види графіки вам знайомі?

Колективний перегляд закінчених робіт, аналіз помилок.