Урок "Із чого складається книжка. Художній шрифт. Ініціал або буквиця, монограма, види буквиць та шрифтів. Малювання буквиці до власного імені."

5 клас

Тема:

Із чого складається книжка. Художній шрифт. Ініціал або буквиця, монограма, види буквиць та  шрифтів. Малювання буквиці до власного імені.

Мета:

 навчальна: ознайомити учнів зі складовими книги, з поняттями «художній шрифт», «буквиця», «монограма», видами шрифтів та буквиць, роллю шрифтів у створенні книги;

розвивальна: розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті, фантазії, уяви, кольорочутливості ока, активізація творчої ініціативи учнів;

виховна: виховувати естетичні смаки, інтерес до роботи, охайність під час роботи, дбайливе ставлення до книги.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Діти стоять в колі. Кожен з учнів називає своє ім’я так, як йому подобається, щоб його називали. Учні говорять слова вітання, ввічливі слова.

Давайте привітаємось, давайте посміхнемося.

Давайте в очі глянемо і нам тепліше стане.

Раз рука, два рука. Раз плече, два плече.

Голова вліво, вправо подивилась.

Привітались і здружились.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Скажіть про який вид образотворчого мистецтва я говорю…

…це вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів,  використання контрастів білого і чорного, та менше ніж у живопису використання кольору…  (ГРАФІКА)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні ми дізнаємося із чого складається книжка, що означає художній шрифт, ініціал або буквиця, монограма, які є види буквиць та  шрифтів, створимо буквицю до власного імені.

ІV.Мотивація навчальної діяльності.

• Чи замислювалися ви над тим, з чого складається книга? Як вона народжується? Скільки людей докладають своїх зусиль, щоб книга потрапила на стіл кожного з вас, щоб вона вам сподобалася. Саме  матеріал нашого уроку і знадобиться для з’ясування таких та подібних питань.

V. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Зовнішнє оформлення видань повинне сприяти правильному викладенню літературного матеріалу, а елементи оформлення: формат, шрифт, ілюстрації – повинні створювати у читача вірне уявлення про тему, зміст, і призначення книги. До того ж, існують особливості, притаманні певному виду видань.

Формат книги тісно пов'язаний із функцією видання, із структурою тексту та ілюстративним матеріалом. Він має бути зручним для користувача та економічно доцільним – вигідним.

Для книжкової продукції встановлені стандарти  форматів. При підготовці до випуску кожного виду продукції робиться вибір стандартних форматів паперу тих, що підходять з точки зору дизайну й економності.

Книжка складається з багатьох елементів,які потребують художнього оформлення. Художнє оформлення книжки починається з обкладинки (показ). З неї ви дізнаєтеся про назву книжки та її автора.

Оформлення обкладинок та палітурок є винятково важливою справою, тобто обкладинка покликана привертати увагу глядачів, пробуджувати зацікавлення книгою, впливати на уяву та почуття. Вона притягує погляд більше ніж будь яка інша сторінка у книзі. Саме зовнішнє оформлення є головною причиною того, візьме покупець цю книгу з полиці чи ні.

Палітурка — картонна або з ін. матеріалу кришка, з'єднана за допомогою подвійних аркушів паперу (форзаців) з книжковим блоком. Перші палітурки відомі з 1 ст. н. е., коли в Європі почали виготовляти рукописні книжки на пергаменті. Кришки палітурок бувають: складені, у яких корінець з відставом (стрічкою щільного паперу) та картонні боковинки вкриті різними палітурними матеріалами; суцільнокриті, що в них корінець з відставом і картонні боковинки обтягнуті одним матеріалом, та суцільнокроєні (без картонних боковинок) з одного матеріалу. У ХХ столітті книжки почали обгортати в суперобкладинки(показ).

Аркуші з текстом ,зшиті в зошити,називають книжковим блоком.

Ще одним важливим з точки зору технічного виконання видання є такий елемент як форзац. Форзац – це подвійний сфальцьований в один згин аркуш цупкого паперу, розміщений між сторонками оправи і блоком книги, який служить для з’єднання книжкового блоку з палітуркою та захисту першої і останньої сторінок видання від забруднення. Також форзац може виконувати естетичну (якщо на ньому зображено певний малюнок, графіку, що служить прикрасою) або інформативну роль (наприклад, коли на форзаці надруковано основні відомості із видання, які можуть бути зведені у таблицю). (показ).

Після форзацу у виданні завжди розташовують титульні елементи. До обов’язкових титульних елементів належить титульний аркуш та, звичайно, зворот титульного аркуша. Іншими елементами, які можуть бути використані в книзі є авантитул, контртитул, фронтиспис та шмуцтитули. (показ).

Шмуцтитул – це окрема сторінка на якій розміщують заголовок частини розділу чи глави книги. Шмуцтитули потрібні перш за все, читачеві. Відділяючи розділи чи твори один від одного вони полегшують читачеві пошук та підкреслюють самостійність. (показ).

Шмуцтитули бувають складеними, мальованими, комбінованими, декоративними і сюжетно-ілюстративними.

Також не менш важливим елементом на шпальті є колонцифра – порядковий номер сторінки книги. Це обов’язковий елемент кожного видання, без якого ми не можемо уявити сучасну книгу. Цей елемент виконує важливу роль у пошуку інформації у виданні за змістом. (показ).

Ілюстрація є важливим елементом художнього і поліграфічного оформлення видання. Під ілюстрацією в друкованому виданні розуміють графічне зображення (рисунок, креслення, схему, діаграму, картину, фотографію тощо), що наглядно пояснює і доповнює словесний текст. За допомогою ілюстрації ми можемо пояснити будь-яку частину тексту, наглядно показати той чи інший об’єкт. Можна сказати, що ілюстрація є переводом змісту із однієї форми (словесної) в іншу (зображальну). В моєму проекті ілюстрація виконує не тільки функцію «переводу», а є значно ширшою за змістом від тексту, що ілюструється.

У видавничій практиці розрізняють пізнавальні та художньо-образні ілюстрації. (показ).

Заставка –невелика орнаментальна або образотворча композиція (показ).

Кінцівка-графічна прикраса ,завершальний компонент літературного твору.

При створенні книг важливу роль відіграє художній шрифт-це своєрідний ,окремий вид мистецтва. Він виник з появою писемності й існує донині.

 Шрифти – знаки, якими набирають друковані видання. В залежності від графічних ознак (контрастність, форма і наявність засічок), вони діляться на п’ять основних груп і одну додаткову.

Часто художники у текстах ретельно  прикрашають першу літеру. Ці літери іноді перетворюються на сюжетні картинки. Вони дістали назву буквиця або ініціал.

Буквиці бувають :

Шрифтові – перша буква виділена таким же шрифтом, але більшим у два-три рази. Орнаментовані – у їхній основі лежить орнамент.

Декоративні– прикрашені характерним декором.

Сюжетно-тематичні  -  які розповідають про сюжет книги.

Іноді художники,переважно живописці й гравери,ставили на своїх роботах замість підпису монограму.

Монограмою називають накреслення імені в скороченому вигляді (показ).

VІ.Фізкультхвилинка

Ми пішли гуртом на луки,

Підняли до сонця руки.

Потягнулися, присіли,

Підвелись, потупотіли.

А тепер тихенько сіли. 

VІІ. Розгляд та аналіз учнівських зразків буквиць.

VІІІ. Самостійна практична робота учнів.

Створення буквиці для власного імені .(Лунає музика)

ІХ. Підведення підсумків уроку.

1.Виставка дитячих робіт та їх оцінювання.