Урок "Грані таланту Великого Кобзаря"

Харківська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 129

Харківської міської ради Харківської області

Відкритий урок з літературного читання

На тему:

3-Б клас

Вчитель початкових класів ХЗОШ № 129

Литвиненко Ніна Петрівна

Харків - 2017

Завдання проекту:

- дослідити грані таланту Великого Кобзаря;

- дізнатися більше про життєвий і творчий шлях поета;

- ознайомитися з новими творами Шевченка Т.Г.;

- дослідити з яких творів уривки, що вивчалися;

- провести опитування у 4-А кл. «Що нам відомо про Тараса Шевченка»;

- намалювати ілюстрації та виготовити аплікації до творів Тараса Григоровича;

- розучити пісні на слова Тараса Шевченка, а також пісні про Великого Кобзаря.

- дізнатися про історію виникнення  пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку

Проведена робота

- на уроках читання: опрацьовували та вивчали поезії Великого Кобзаря;

- на уроках музики:слухали і розучували пісні на слова Т.Г.Шевченка та пісні про Великого Кобзаря;

- на уроках образотворчого мистецтва:знайомилися з творчістю Шевченка-художника, переглядали картини, портрети,малювали ілюстрації до його творів;

- -заздалегідь сформовані творчі групи: «Дослідники», «Пошуковці», «Журналісти», «Співаки та музиканти».

Проектний урок з читання в 3-Б класі

(урок позакласного читання)

Тема: «Тарас Шевченко – великий син України»

Мета: Збагатити і розширити знання дітей про життя і творчість Т.Г.Шевченка, показати яким був Шевченко; розвивати зв’язне мовлення;збагачувати і активізувати словниковий запас учнів; розвивати навички свідомого, виразного, швидкого читання; розвивати творчі здібності учнів; виховувати любов до творчості Великого Кобзаря, до рідної землі, почуття патріотизму і гордості за свою Батьківщину; вчити дітей самоорганізовуватись, узагальнювати результати досліджень, пошуків та працювати у групі.

Обладнання: макет проекту «Грані таланту Великого Кобзаря», карта України, збірники «Позакласне читання», виставка книжок (твори Т.Г.Шевченка для дітей), виставка «Кобзарів» різних років видання, «Буквар південноруський» Т.Г.Шевченка, репродукції художніх творів Шевченка, малюнки, аплікації учнів до віршів поета, записи пісень на слов Т.Г. Шевченка, портрет Шевченка, кросворди.

Хід уроку

І Організаційна частина.

Чи почули всі дзвінок?

Він покликав на урок

Стали, діти, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько.

Сьогодні урок – відкритий для всіх.

ІІ Повідомлення теми й мети уроку.

Урок сьогодні у нас не звичайний, а проектний.

Адже ми з вами будемо презентувати проект, над яким почали працювати ще два тижні тому.

Тож про свою роботу звітуватимуть «Пошуковці», «Дослідники», «Журналісти», «Художники», «Співаки та музиканти».

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

• Тож пригадаймо, як називається наш проект?
• Чому саме таку тему ми обрали?
• Прочитаймо епіграф до уроку:

Довідка: Епіграф – влучний вислів чи уривок, який визначає головну думку, тему.

Благословенна хай буде година,

і тая хата, і село,

що Україні принесло

з великих найбільшого сина.

Богдан Лепкий

- Як ви думаєте, про кого говорив Богдан Лепкий?

- Зараз переконаємось, прослухавши вірш:

Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар.

Ані шелесне верба височенька.

Наша Оленка відкрила «Кобзар»

Вголос читає Тараса Шевченка.

Вадим Скомаровський

Епіграф визначає тему нашого уроку: «Тарас Шевченко - великий син України». Ось погляньте на портрет.

          -На дошці ви бачите портрет великого Кобзаря. Завжди ми пам’ятаємо його обличчя. А ось він у молоді роки, це автопортрет, його намалював сам Т.Г.Шевченко. завжди уважно, лагідно і сумно дивиться він на нас.

• А чому саме його називають великим і які таланти він має, ми будемо з’ясовувати на уроці. А талановиту людину шанують і поважають. Доказом цього є те, що про нього пам’ятають й досі. Навіть зображення Шевченка є на нашій грошовій купюрі.

Виставка книжок

Вчитель: Діти, подивіться на дошку. Як багато книжок можна там побачити! І всі вони з творами Т.Г.Шевченка. в них є вірші про красу природи, про тяжке життя людей, про щасливе майбутнє України і людей. Також є збірник пісень, в якому вірші Шевченка покладені на музику.

ІV Звіт групи «Журналістів»

- Я переконалася, що ви вже дещо знаєте про Шевченка. А що знають інші учні школи з’ясовували «Журналісти».

Вони проводили опитування в 4-А класі. Учні давали відповіді на два запитання:

1.Хто такий Т.Г.Шевченко?

2.Коли він народився?

(«Журналісти» звітують про проведену роботу).

• Отже, з цього можна зробити висновок, що не всі учні знають, що Т.Г.Шевченко був поетом, а не письменником.

Довідка: Поети – пишуть вірші, поеми, тобто поезі. Письменники – пишуть оповідання, повісті, казки, тобто прозові твори.  І лиш третя частина опитуваних знає, що Шевченко був художником.

Довідка: Поетичних творів Шевченко написав понад 240. А художних(портретів, ілюстрацій, пейзажів...) – майже 1200.

Математична хвилинка

• Давайте порівняємо ці числа.
• Тож, Шевченко був більше художником чи поетом?

V Звіт групи «Пошуковців»

• Діти, а давайте зараз надамо слово представникам групи «Пошуковців».

- Ми дібрали найкращі слова про Тараса Шевченка і склали такий асоціативний кущ.

2.Презентація «Життєвий шлях Т.Г. Шевченка».

3.Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях поета.

-А от «Пошуковці» підготували нові відомості про Тараса Шевченка (учні по черзі розповідають)

Учень.

Щовесни коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сили й живої снаги,

Усі вшановують свято Шевченка.

Слухайте, слухайте голос,

Голос безсмертний Тараса.

Він наша гордість і слава,

Рідного слова окраса.

Пісня його невмируща,

Рідного слова окраса.

Слухайте, слухайте голос,

Голос безсмертний Тараса!

(Звучить пісня "Реве та стогне Дніпр широкий")

Учень.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

Вчитель:

Шановні гості, любі діти! Сьогодні поговоримо про спадщину, яку знають і шанують всі люди на землі. Багато років минуло з того часу, коли жив Тарас Григорович Шевченко, але пам’ять про нього житиме в наших серцях.

... Я вам розповім про одного хлопчика, який народився в селянській родині. Звали його Тарасиком.

І досі сниться: під горою

Між вербами понад водою

Біленька хаточка. Колись

Мене там мати сповивала

Та сповиваючи, співала.

Із-за ширми виходить мати Тарасика в українському одязі з лялькою на руках, сідає на стільчик, колише дитину і наспівує щось.

(Музика легенька).

Вчитель:

9 березня 1814 року в с. Моринцях на Київщині в сім’ї  селянина - кріпака народився Т. Шевченко. Хлопчик ріс мовчазний, замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном, за що його прозвали в сім’ї "малим приблукою".

Тарас був четвертою дитиною в сім’ї.

Учень:  Батька Тараса звали Григорій Іванович - родом з Кирилівки, а мати Катерина Михайлівна Бойко родом з села Моринців. Жили вони в злиднях, багато працювали, щоб прогодувати родину, сім’я була чималенька - 5 сестричок і 3 брати. Тарас дуже любив свого діда, маму, сім"ю.

Учень:  Сім’я дуже бідувала, діти часто були голодні, бо нічого було їсти. Тарас Шевченко так згадує все, що бачив, пережив, відтворив на папері у своїх віршах.

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї,

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину... В тім гаю,

Я бачи пекло. Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолиться не дають.

Учень:  А доля у панських кріпаків дійсно була лиха. І все це на тлі дивовижної і прекрасної природи України, любов до якої Шевченко проніс через все своє життя.

Учень: ... Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Учень: Батько Тараса, Григорій Іванович, був людиною доброю і трохи письменною, дещо заробляв стельмахуванням. Вмів читати по церковному, займався хліборобством і чумакованням. Тонкого чуття і проникливого розуму чоловіком був Тарасів батько, що вмиваючи 44-річним мудро розсудив між дітьми свою незавидну спадчину:"Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба - він не буде абияким чоловіком, з нього буду або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього моє наслідство нічогоне буде значить".

Вірш: Там батько плачучи з дітьми

(а ми малі були і голі)

Не витримав лихої долі,

Умер на панщині! А ми

Розлізлися межи людьми

Мов мишенята. Я до школи -

Носити воду школярам,

Брати на панщину ходили,

Поки лоби їм поголили,

А сестри, сестри, горе вам,

Мої голубки молодії.

Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду. Мине 20 років, і він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші "Мені тринадцятий минало".

Групова робота

Хвилинка – відпочинку.

– Пригадаємо поетичні твори великого Тараса Шевченка.

• Впізнайте, який вірш написаний.

С.Д.К             В.ШН.В.Й  К.Л.  Х.Т.,

ХР.Щ.   Н.Д         В.ШН.М.  Г.Д.ТЬ.

ПЛ.Г.Т.Р.   З ПЛ.Г.М.  ЙД.ТЬ,

СП.В..ТЬ, .Д.Ч.,         Д.ВЧ.Т. .

• Давайте разом прочитаємо цей уривок. Молодці!

VI Група «Співаки і музиканти».

Музична xвилинка.

Учень: З дитинства Тарас Григорович любив співати пісні. Як був малим, почує де-небуть пісню, відразу запам’ятає. А вранці ранесенько, коли ще всі сплять, вийде з хати, і порине у бур’яни, де колоди лежать. Навкруги пахне ромашкою, кропивою, вранішнім димом. І тут Тарасик наодинці починав виспівувати улюблені пісні.

Музична фізхвилинка (Український "Гопак")

                             Шевченко жив серед народу,

                             Зайти до нього міг усяк,

                             І дуже він любив козацький

                             Веселий запальний гопак…

Вчитель

- Численні музичні твори написані на слова  письменника. Якщо уважно і з правильною інтонацією читати його вірші, то можна почути ніжну, сумну пісню. Таким чином утворилися пісні – це і “Зацвіла в долині червона калина”, “Зоре моя вечірняя”, “Думи мої”, “По діброві вітер виє” та багато, багато інших.

Всідайтеся тихенько і уважно послухайте пісню на слова Тараса Григоровича «Зоре моя вечірняя…»

(Діти співають пісню "Зацвіла у лузі червона калина").

Учень:

Тарас ріс мовчазним, задумливим хлопцем. Його цікавило все: і залізні стовпи, що підпирають небо, і життя кріпаків. Часто він слухав розповіді кобзарів, що заходили в село, або розмови діда з односельчанами. Все це дуже хвилювало його душу.

Інсценізація уривка з оповідання С. Васильченка

 " Залізні стовпи"

  ( Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на стіл біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик.)

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати:  Так, мій синочку, правда.

   ( Жінка сідає на лаву, хлопчик - біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає колискову.)

                                    Колискова

                   Спи , моя дитино, гойдоньки, гойда!

                   Спи, моя кохана, гойдоньки, гойда!

                   Місяць із – за хмари промінь викида,

                   Спи, моя дитино, гойдоньки,  гойда!

                   Ходять біля тину злидні і біда,

                   Спи, моя дитино, гойдоньки , гойда!

 Хлопчик:   А чому так багато зірок на небі?

Мати:  Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, то свічка згасне, а зірочка падає. Бачив?

Хлопчик:  Бачив, матусю, бачив…

                          Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати:  Коли людина зла, заздрісна, її свічечка ледь- ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка світить ясно.

Хлопчик:  Матусю, я буду добрим.

Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше!

Мати:  Старайся, мій хлопчику.

  (Гладить його по голові. Мати виходить, хлопчик  замріяно дивиться на небо.)   

Учень: Тарасик любив дивиться на те, як качечки плавають на ставку і розмовляють між собою, як сонце заходить, як легенька хмара закриває його червоними полами, як дівчата з відрами йдуть по воду до криниці. Скільки ніжності і любові до рідного краю у його віршах!

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина...

Тече вода край города,

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

VII  Звіт групи «Художників»

Презентація ілюстрацій до поезій Шевченка групою «Художників». Гра «Віднайди зайву ілюстрацію».

Учень: Дуже рано в Тараса проявилися здібності до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував усе, що бачив. Він книжки, зошити обводив різними візерунками, квітками, точнісінько так, як мати розмальовувала в хаті колись стіни. Особливо любив малювати півників.

Учень: Прагнучи здобути освіту Тарас шукає в сусідніх селах учителя малювання. Коли ж, врешті, знайшов учителя, з’ясувалось, що він кріпацка душа і повинен служити панові. Тарас став козачком пана Енгельгарда.

Учень: Доля привела 17-річного Тараса до Петербурга, пишної й величної столиці Російської імперії, до міста, де він прожив уцілом 17 років, де сталися важливі події його життя, де він став художником і вільною людиною.

Світові відомі такі його картини, як: “Циганка – ворожка”, “Катерина”, “Свята родина”. Він написав багато портретів відомих того часу людей. Намалював багато своїх портретів, тобто автопортретів.

                         Хоче малювати,

                        Прагне він до знань,

                        Та за це багато

                        Зазнає знущань.

                        Нишком він малює

                        Статуї в саду.

                        Вночі пише вірші

                        Про людську біду.

Учень: Пан Енгельгарда назвав ціну - 2500 крб. І тоді художник Брюлов написав портрет Жуковського, який було розіграно в лотерею в імператорській родині. 22 квітня 1838 року пан видав відпустку на волю своєму кріпакові Тарасу Шевченку. І з травня 1838 року Тарас став учнем Карла Брюллова - почав навчатися в Петербурзькій Академії Мистецтв. Яке то щастя бути вільною людиною!

 "Живу, учусь, нікому не кланяюсь, і нікого не боюсь... Велике щастя бути вільним чоловіком..." – пише Тарас в листі до брата Микити.

 Учень: У 1845 році Тарас Григорович закінчив Академію Мистецтв з двома срібними медалями і званням "вільного" художника. Тарас малює портрети, картини, ілюструє свої вірші. Його роботи різноманітні за жанром: автопортрети, портрети, пейзажі – майже 1200 картин (розгляд картинної галереї художника). Погляньте, які чудові картини залишив нам у спадок Шевченко.

Вчитель:

  ─  Перед вами твори Т.Г. Шевченка в малюнках, авторами яких є учні нашого класу.

  ─ Доберіть до цих малюнків рядки з віршів поета.

• Представники групи «Художники» відобразили в своїх малюнках те,що

вони уявляли, коли читали вірші Т.Г.Шевченка. (група «Художники» демонструє свої роботи) Діти, відгадайте, до яких творів намальовані ці малюнки.

1. Зацвіла в долині

Червона калина,

 Ніби засміялась

 Дівчина дитина.

2. Тече вода із - за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

3. Не називаю її раєм,

Тієї хатиночки у гаї

Над чистим ставом

Край села…

4. Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

5. По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

6. На панщині пшеницю жала,

Втомилася, не  спочивать

пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать.

7. Вітер віє ─ повіває,

По полю гуляє.

На  могилі кобзар сидить

Та на кобзі грає.

VIII Звіт групи «Дослідників»

Учень: Так в людському морі

Стрілися брати,

Щоб зуміли в горі

Щиро помогти.

Викупили друзі,

Вільним став Тарас!

- Коли став Шевченко вільним, він поїхав на Україну, свою Батьківщину. Там він побачив, як страждають, голодують кріпаки - селяни, а пани бенкетують.

Те, що поет на власні очі, глибоко схвилювало його. Повернувшись із подорожі він багато пише бунтарських віршів. Такі, як "Сон", "Кавказ", "Заповіт", "Як би ви знали паничі", "І виріс я на чужині". Поетичних творів Шевченко написав понад 240. Ці вірші були надруковані у «Кобзарі», який було  видано у 1840 році.

Вчитель: Колись давно по Україні ходили старі, сліпі люди, які співали про тяжке життя людей та подвиги козаків. Співаючи, вони грали на кобзі (показую ілюстрацію) - стародавній музичний інструмент, схожий на бандуру. Їх називали кобзарями. Тарас Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах України. Але він дуже любив слухати пісні кобзарів. Ось на цій ілюстрації Тарас слухає кобзаря.

Коли Тарас був малий, він любив слухати пісні про народ, його життя. Ці пісні співали дідусі і грали на кобзі. Їх називали кобзарями. А Шевченко писав вірші про народ і тому назвав свою книгу «Кобзар».

Всьому світові відома ця збірка. Вірші Шевченка перекладені різними мовами.

Варфоломій Григорович Шевченко,  двоюрідний брат великого поета, у своїх спогадах писав: “Я не знаю чоловіка, котрий би любив наші пісні більше, ніж Тарас...”. 

Учень:

- За бунтарські вірші 33 річного Тараса забрали в солдати.

 Там малює й пише

 Він таємно там.

 Гнівні його вірші

 Страх несли панам.

- Незважаючи на заборону Тарас Григорович писав вірші і ховав їх за халявою чобота. Тепер цю книжку називають захалявною. Поет писав:

 О думи мої! О славо злая!

 За тебе марно я в чужому краю

 Караюсь, мучусь... але не каюсь!

- Коли Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Ось послухайте, як ніжно і тужливо звучать його пісні.

 (Звучить пісня "Садок вишневий коло хати")

Учень:

- Доля України завжди хвилювала Великого Кобзаря. Він вірить у краще майбутнє свого народу і закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю.

 І на оновленій землі

 Врага не буде, супостата,

 А буде син, і буде мати,

 І будуть люди на землі.

Учень:

- Через 10 років поета звільнили, він повернувся в Петербург, 1859 року ще раз, втретє і востаннє, відвідав Україну. В останні роки життя мріяв оселитися в Україні, у хатині з вишневим садочком. Хворий Шевченко доживав свій вік у Петербурзі. Уже будучи тяжко хворим, видав український буквар. Для недільних шкіл, планував видати ряд підручників. Думав про освіту свого народу.

Учень:

- 9 березня 1861 року Тарасу Шевченко минуло 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря.

- Тараса Шевченко поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. У травні 1861 року тіло великого Кобзаря було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так Заповідав Тарас Шевченко. Відтоді ця гора називається Тарасовою. З неї куди не глянь, пролягає його дорога земля-

Україна, видно широкий і могутній Дніпро.

- З того часу 22 травня - День пам’яті поета, день національного трауру України.

 (Звучить пісня «Заповіт»)

Учень:

- Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі!

- Минуло багато років, але ім’я славного сина України ми завжди пам’ятаємо. В багатьох містах стоять пам’ятники Тарасу Шевченко. Пам’ятники поету стоять: у Канаді, Угорщині, США, Франції. Вулиці його ім’ям названо у Франції, країнах СНД. Але він наш, наша честь і слава!

 У нашому місті також розташовано пам’ятник Т. Шевченку.

Також його ім’я носить вулиця Шевченко, театр Шевченко, парк Шевченко, а також район, у якому ми живемо, називається – Шевченківський.

Уклін тобі, Тарасе,

Великий наш пророче,

Для тебе вірно б’ється

Те серденько дитяче.

За тебе вічно б’ється,

За твої заповіти,

Чого батьки не зможуть,

Те зроблять їхні діти.

Хором: Спи спокійно Тарасе!

          Нащадки твої

 Словами шани й любові тебе пом’янули

 І народи Вкраїни

 Заповітів священних твоїх

 Не забули.

Підсумок уроку

Гра «Мікрофон».

Продовж речення:

Сьогодні на уроці я навчилася...

На уроці я дізнався...

Мені сподобалось...

Я запам’ятав...

Вчитель:

Куди б не закидала доля Шевченка, він завжди пам’ятав та любив рідний край ─ Україну. Любіть і ви Україну, як любив її поет. Бережіть її, як берегли ваші діди та прадіди.

 Читайте його твори ─ і ваша мова теж буде гарною, чарівною, барвистою бо українська мова — одна з найкращих мов світу!
-Учітеся, шануйте батьків, живіть дружньо — учив Шевченко! І це сьогодні головне ваше завдання. Нехай на вашому шляху завжди будуть поруч Шевченкова пристрасть, Шевченкова мужність і невмируще слово!

Т.Г.Шевченко сподівався, що його народ колись буде вільним, незалежним, щасливим. І його сподівання здійснилися. А тепер, діти, уявіть таку ситуацію: просто зараз до нас зайшов Т.Г.Шевченко. про що б ви йому розповіли?

Декламування віршів учнями

1. Я б розповів про рідну Україну,

І він зрадів би, що вона жива,

Що недаремно він про неї мріяв,

Їй найкращі присвятив слова.

2. Я б розказала, що Вкраїна – незалежна,

На ноги, хоч повільно, та встає,

І хоч буває нині в нас сутужно

Та все ж майбутнє в Україні є!

3. Що прагне жити краще весь народ,

І що ми віримо, що все лихе минеться

І ми позбудемось усіх-усіх незгод.

4. Я б розказала, що живу я добре.

У нас будинок гарний, пишний сад,

Що й нині солов’ї дзвінкі весною.

Вчитель:

      Нехай вогник Кобзаря завжди горить у ваших серцях, посилаючи промені любові до природи, людини, рідного слова.

                         Шевченко ─ наша слава,

                         Наш пророк і наш співець,

                         І за волю, за державу

                         Богом даний нам борець.