Урок "Греко-перські війни"

Урок       Всесвітня історія     6 клас

Тема: Греко-перські війни

Мета: визначити  передумови та  причини  війни; сформувати уявлення про стратегію й тактику воюючих держав, скласти власне уявлення про значення військової муштри та любові до Батьківщини,розширити розуміння військової могутності греків;  закріплювати уміння  встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; подумай чому для греків розуміння питань патріотизму, толерантності, демократизму були настільки важливими

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, робочий зошит,  атлас.

Поняття: марафонська битва, перший афінський морський союз, «трієра», гопліт, фаланга.

Дати: 500-449 р. до н.е. – греко-перські війни.

                                                         ХІД УРОКУ

    І. Організаційний момент

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   Як давні греки називали свою країну? На які частини вона ділилась?

  III.  Мотивація навчальної діяльності

     Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з причинами та наслідками греко-перських війн; розглянемо перебіг основних битв.

    Учні записують у зошити тему і план уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Причини греко-перських війн

У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємо греко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.), хоча самі греки у ті часи їх називали мідійськими. Вони вважали, що мідійці, які раніше жили у Малій Азії і були підкорені персами, є один і той же народ, що і перси.

Головними причинами війни були:

-  намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова;

-   опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії.

Перед тим, як здійснити похід проти греків, перський цар Дарій І вирішив здійснити похід проти скіфів, що жили у Причорноморських степах. У 513 р. до н.е. велике перське військо, через збудовані грецькими майстрами мости через протоку Босфор і річку Дунай (Істр) вступило у межі Великої Скіфії. Охорону мостів перський цар доручив своїм союзникам грецьким правителям-тиранам іонійських міст. Два місяці тривав похід персів у глиб степів. Весь час перси без успіху переслідували невловимих кочовиків, які на шляху персів спалювали пасовища і засипали колодязі. Тим часом один з правителів міста Херсонес  Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости,  зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухали  Мільтіада, боячись за своє майбутнє. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, Дарію донесли про заклики  Мільтіада.  Мільдіад зрозумів, що йому загрожує, тому втік на свою батьківщину в Афіни, а Дарій з тих часів став вважати афінян своїми головними ворогами.

2. Початок греко-перських воєн. Марафонська битва

У 500 р. до н.е. грецькі міста-держави, що розташовувалися на узбережжі Малої Азії, повстали проти влади своїх тиранів і персів. На чолі повстання стало багате місто Мілет. Це повстання увійшло в історію, як іонійське та почало період греко-перський воєн.

Формування хронологічної компетентності( хронологічна задача):

 Реформи Солона розпочались у 594 р. до н.е., Скільки років пройшло до початку іонійського повстання?

У 490 р. до н.е. за 42 км від Афін на рівнині поблизу  Марафона висадилася перська армія. Назустріч їй із десятьма тисячами піхотинців виступив афінський полководець Мільтіад. Він розташував війська таким чином, щоб позбавити персів їх головної сили – кінноти, яка нападала з флангів і змикала їх. Декілька днів стояли перси та греки один проти одного. Греки не хотіли міняти вигідної позиції. Перси сподівалися виманити їх на рівнину, де могла діяти їхня кіннота.

Мільтіад зосередив головні сили по боках фаланги. Перси наблизилися до греків і почали атакувати їх градом стріл. Назустріч рушила зімкнута група гоплітів, спочатку кроком, потім бігом, щоб швидше подолати простір, що був під обстрілом. 

Перший удар збив персів на землю, але потім вони почали тіснити греків, центр фаланги прогнувся. Противник уже готувався святкувати перемогу, але обидва боки грецького строю висунулися вперед і зімкнули перське військо з флангів. Ворог не витримав натиску і кинувся тікати на кораблі. Греки встигли захопити сім кораблів. У Марафонській битві греки здобули перемогу над ворогом, який значно перевищував їх чисельно. Радісну звістку в Афіни приніс посланець, який пробіг 42 км і впав мертвим. У пам'ять про цю подію на Олімпійських іграх стали проводити біг на марафонську дистанцію.

Формування аксіологічної компетентності: Чому, на вашу думку, греки змогли перемогти перську армію, незважаючи на чисельну перевагу останніх?

3. Битва при Фермопілах. Саламітська битва

Минуло десять pокiв, aле пеpси не вiдмовилися вiд свого нaмipу зaвоювaти Aфiнську деpжaву i Спapту. Величезне пеpське вiйсько paзом iз флотом pушило нa Гpецiю знову. Нa чолi його стaв син Дapiя — цap Ксеpкс. Навесні 480 р. до н.е. Ксеркс із військом переправився з Азії в Європу через протоку Геллеспонт. Більшість грецьких міст-держав об'єдналася в єдиний союз, його очолила Спарта. Загалом 31 держава брала участь у спільній боротьбі проти персів. Кожна з них давала своїх воїнів та свої кораблі в спільну армію та флот.

Військо під командуванням спартанського царя Леоніда розташувалося у вузькому Фермопільському проході. Цей прохід з'єднував Північну і Середню Грецію. Грецькі війська, таким чином, закрили шлях в Середню Грецію.

Ксеркс підійшов до Фермопіл і став поруч з проходом. Чотири дні противники не починали військових дій. На п'ятий день Ксеркс наказав атакувати прохід. Два дні тривали запеклі бої. Перси не могли нічого вдіяти грекам. Вночі третього дня зрадник провів персів у тил грецького війська. Леонід наказав відступити всім союзникам, крім спартанців. Мужньо билися триста спартанців на чолі з Леонідом. Всі вони загинули, захищаючи рідну землю.

Формування просторової компетентності: Використовуючи карту охарактеризуйте тактику ворогуючих сторін.

Прорвавшись через Фермопільський прохід, перси зайняли Середню Грецію. Мешканці Афін залишили своє місто. Всі чоловіки, які ще могли тримати зброю, пішли у військо. Решту афінян перевезли в Пелопоннес і на острів Саламін.

28 вересня 480 р. до н.е. сталася важлива морська битва поблизу острова Саламін. З боку греків в ньому брало участь 370 кораблів, 200 з яких належали афінянам. З боку персів – 700 кораблів. Грецькі кораблі (трієри) мали по три ряди весел з кожного боку, були легкими та рухливими в порівнянні з важкими і неповороткими кораблями персів.

Афінський полководець Фемістокл розраховував заманити перські кораблі у найбільш вузьке місце протоки і там дати бій. Для цього треба було зробити вигляд, що його флот відступає. Перси піддалися на цю хитрість і перейшли у наступ. Відступаючи, грецький флот заманив противника у найвужче місце протоки. Тут перси не могли зберегти свій стрій і почався розлад у діях. У цій битві перський флот втратив понад 200 кораблів.

Після поразки в  Саламінській  битві  Ксеркс залишив більшу частину армії в Греції, а сам з флотом відправився до Малої Азії.

4. Завершення і результати греко-перських війн

В 479 р. до н.е. об'єднані війська греків зійшлися у двобої із залишками перського війська поблизу міста  Платеї. Саме  Платейська битва відіграла вирішальну роль у греко-перських  війнах. Здобувши перемогу, греки остаточно розгромили противника і вигнали його з Греції. Вирішальним у переході греків у наступ стало створення могутнього флоту. Поступово керівництво над флотом грецьких держав перейшло до Афін. На основі цього в 478-477 р. до н.е. виник  Делоський союз (згодом його назвали Перший афінський морський союз за домінування в ньому Афін). Афіни, як одна з наймогутніших держав Еллади, поступово привласнили спільну скарбницю союзу і стали поводитися з союзниками як зі своїми підданими: ставили до влади потрібних правителів, чинили суд тощо. На кінець греко-перських війн союз об’єднував більше 400 грецьких полісів. Для Греції війна мала величезні наслідки. Так, Афіни вийшли з війни могутньою морською державою, главою  Делоського союзу. В Афінах остаточно утвердилася демократія. Було дано поштовх господарському розвитку Афін та всій Греції. В той же час став набирати силу конфлікт зі Спартою, яка не бажала бачити Афіни домінуючою силою в Елладі.

V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

   Історичний диктант

1)  Де греки зустріли перську армію під час третього походу персів? (У Фермопільській ущелині)

2)  Де відбулася битва в 490 році до н. е.? (Біля міста Марафон)

3)  Коли розпочався третій похід персів на Грецію? (У 480 році до н. е.)

4)  Де була знищена перська армія в 479 році до н. е.? (Біля міста Платеї)

5)  Як називалися грецькі бойові кораблі? (Трієри)

VІ.   Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати відповідний параграф підручника