Дощик Сіється дощик. I дощик іде. Тут накрапає, а там лопотить. Ніжно, весняно у діжці дзвенить, Нитку за ниткою тихо пряде. Дощик періщить, неначе з відра, I по калюжах мрійливо чалапа. Крапа і крапа тисячолапо. Зовсім забув, що вже спати пора. (Із журналу «Дивослово».) Дощик Сіється дощик. I дощик іде. Тут накрапає, а там лопотить. Ніжно, весняно у діжці дзвенить, Нитку за ниткою тихо пряде. Дощик періщить, неначе з відра, I по калюжах мрійливо чалапа. Крапа і крапа тисячолапо. Зовсім забув, що вже спати пора. (Із журналу «Дивослово».)
Занедбаєш науку в …, пожалкуєш в старості. Руки білі, а сумління … Радість красить, а … палить. Де багато слів, там … діла. Добрий горщик, та … борщик. Літо збирає, а … з’їдає. Занедбаєш науку в молодості, пожалкуєш в старості. Руки білі, а сумління чорне. Радість красить, а печаль палить. Де багато слів, там мало діла. Добрий горщик, та поганий борщик. Літо збирає, а зима з’їдає.