Тема: Кислоти, їх склад, назва
Мета: сформувати поняття про кислоти, визначити особливості їх складу та назв, порівняти кислоту за складом та ознайомити з класифікацією кислот, розглянути фізичні властивості і поширення їх у природі; розвивати вміння порівнювати та систематизувати сприяти розвитку творчого мислення комунікативних вмінь, грамотної хімічної мови.
Обладнання: ПСХЕ, зразки кислот, дидактичні таблиці
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організація класу
1. Емоційне налаштування
Учитель на дошці вивішує усміхнений смайлик і бажає учням не втрачати гарний настрій і натхнення працювати протягом уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота в парах
ситуаціях пропоную виконати завдання. До кожного типу хімічних реакцій потрібно віднести рівняння, наведене в таблиці 1. У відповідній графі підкресліть літеру, і якщо ви правильно відповісте, то визначите клас неорганічних речовин, який ми з вами будемо вивчати.
Рівняння реакцій |
|
Реакції |
|
сполучення |
розкладання |
заміщення |
|
СаСО3 = СаО + СО2 |
м |
к |
а |
2Na + Cl2 = 2NaCl |
и |
О |
н |
Zn + H2SО4 = ZnSО4 + Н2 |
є |
Р |
с |
2Н2+О2 = 2Н2О |
л |
Д |
ю |
Cu(OH)2 = CuO + H20 |
ф |
о |
X |
wo3 + 3H2 = w + 3н2о |
б |
в |
т |
2Ca + О2 = 2CaO |
и |
Г |
ж |
З представниками класу кислот ви знайомі з дитинства. Коли ви їсте зелене яблуко то відчуваєте який смак? (Кислий) Це тому, що в ньому міститься яблучна кислота. Їсте лимон, і він який? (Кислий) Кислого смаку подає лимонна кислота. П'єте кефір, і він на смак... (кислий), тому що и ньому міститься молочна кислота, їсте щавель, і він... (кислий) через щавлеву кислоту. Ми з вами можемо навести багато таких прикладів з нашого досвіду.
ІІІ. Вивчення нової теми
Завдання 1. Виберіть з переліку вказаних речовин клас сполук який вам ще не відомий.
СаО, Н2SiO3, К2SO4, НNO3, NaОН, СО2 Н3РO4, H2S, AgCl, НF, Н2O, НС1, LiОН, Н2SO4.
Бесіда
Обрані вами сполуки називаються кислоти. Давайте спробуємо дати їм визначення.
Кислоти – це складні речовини, що містять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися на метал та кислотний залишок.
НnХ
n- кількість атомів Гідрогену, що вказує на валентність кислотного залишку, Х – кислотний залишок.
У 1778 французький хімік Антуан Лавуазьє припустив, що кислотні властивості зумовлені наявністю в молекулі атомів Оксигену. Ця гіпотеза швидко довела свою неспроможність, тому що багато кислот не мають у своєму складі Оксигену, у той час як багато сполук Оксигену не виявляють кислотних властивостей. Тим не менш, саме ця гіпотеза дала назву кисню, як хімічному елементу.
У 1839 німецький хімік Юстус Лібіх дав таке визначення кислот: кислота – це гідрогенвмісна сполука, Гідроген якої може бути замінений на метал з утворенням солі.
Першу спробу створити загальну теорію кислот і основ зробив шведський фізикохімік Арреніус. Відповідно до його теорії, сформульованої в 1887, кислота - це з'єднання, дисоціюють у водному розчині з утворенням іонів водню H+. Теорія Арреніуса швидко показала свою обмеженість, вона не могла пояснити багатьох експериментальних фактів. У наш час вона має головним чином історичне та педагогічне значення
Робота з таблицею
N з/п |
Хімічна формула |
Кислотний залишок |
Валентність |
Назва кислоти |
1 |
НNО3 |
NО3 |
І |
Нітратна, азотна |
2 |
НІ |
І |
І |
Йодидна, йодоводнева |
3 |
НВг |
Вг |
І |
Бромідна |
4 |
HCl |
СІ |
І |
Хлоридна, соляна |
5 |
H3PO4 |
PO4 |
III |
Ортофосфатна |
6 |
H2SO4 |
SO4 |
II |
Сульфатна, сірчана |
7 |
Н2SО3 |
SО3 |
II |
Сульфітна, сірчиста |
8 |
Н2S |
S |
II |
Сульфідна, сірководнева |
9 |
Н2SiO3 |
SiO3 |
II |
Силікатна |
10 |
Н2СO3 |
СO3 |
II |
Карбонатна, вугільна |
Сучасні назви кислот — сульфатна, фосфорна, карбонова — вперше були запропоновані французькими хіміками Лавуазье, Бертолле, Фуркуаї де Морво.
У 1792 р. Лавуазье у своїй доповіді Паризькій академії наук від імені всіх хіміків сказав: «Для назв різних кислот ми завжди брали похідне від позначень вихідного елемента. Так, кислоту, отриману із сірки, ми назвали сульфатною кислотою замість купоросної, з вугілля — карбонатною замість повітряної».
А в Росії ці назви стали використовувати лише через 100 років. Хоча ще довгий час обговорювалося питання про назви: вчені намагалися дати такі назви, щоб сполучення слів нагадували російські прізвище й по батькові. Наприклад, для хлоридної кислоти пропонувалося – „водень хлорович”, а для сульфатної – „водень сіркович читирикислов”
На дошці формули різних кислот.
Завдання 2. Об’єднайте надані кислоти за спільними ознаками, попередньо опрацювавши ст … у підручнику
Складання схем «Класифікація кислот»
1). Класифікація за кількістю атомів Гідрогену
к и с л о т и
одноосновні двоосновні трьохосновні
HBr, HCl H2S, H2CО3 H3РО4
2). Класифікація за наявністю атомів Оксигену
к и с л о т и
оксигенові безоксигенові
H2CО3, HNО3 HBr, HCl, H2S
Кислоти |
Фізичні властивості |
||
агрегатний стан |
колір |
запах |
|
HCl |
|
|
|
HNО3 |
|
|
|
H2SO4 |
|
|
|
Н3РО4 |
|
|
|
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Обчисліть масову частку Гідрогену в наведених на дошці кислотах і виберіть кислоту з найбільшим та з найменшим умістом Гідрогену.
ω(H HCl) = 1/36,5 = 2,7%
ω (H/HNO3) = 1/63 = 1,6% — мінімальний уміст
ω (H/H2SO4) = 2/98 = 2,0%
ω (H/H3PO4) = 3/98 = 3,0% — максимальний уміст
H2SO4 SO3
HNO3 N2O5
H2SO3 SO2
H3PO4 P2O5
V. Домашнє завдання
Вивчити §