Урок хімії у 9 класі

9 клас

                  Тема уроку:  Реакції обміну між розчинами електролітів. Йонні рівняння реакцій.

Мета уроку: Розширити знання  про суть протікання реакцій у розчинах електролітів; закріпити вміння передбачати оборотність хімічних реакцій; поглибити знання про процеси, які протікають в розчинах, хімічні реакції  між речовинами в розчинах;  перевірити вміння учнів користуватись таблицею розчинності та  допомогти тим, які ще не вміють цього робити; удосконалювати вміння складати  повні та скорочені йонні  рівняння;  розвивати вміння складати та розв’язувати винахідницькі задачі, моделювати  хімічні процеси в розчинах; виховувати уважність та оперативність в роботі, взаємодопомогу.

Хід уроку.

І.     Організація класу.  

ІІ.    Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ.  Актуалізація  та корекція опорних знань                                                                                          

Бесіда

• Що таке електролітична дисоціація?
• Чому відбувається процес електролітичної дисоціації?
• Які спільні  йони знаходяться в розчинах кислот?
• Які спільні  йони знаходяться в розчинах основ?
• Які йони утворюються при дисоціації солей?
• Які речовини належать до електролітів?
• Які речовини належать до неелектролітів?
• Які реакції називають реакціями йонного обміну?

•  «Слід в слід» - робота біля дошки  двох учнів за попереднім алгоритмом -

(на швидкість)

Розібрати рівняння:

HNO₃  +  KOH  =  KNO₃  +  H₂O

                Висновок:   В результаті взаємодії  різних кислот з основами  протікає однаковий процес. Скорочені йонні рівняння будуть однаковими,  якими б не були розчинні кислоти й основи:

                         асоціація йону Гідрогену і гідроксид-іону в молекулу води.

                 Отже, йонне рівняння, на відміну від молекулярного, належить не до однієї якої-небудь реакції між конкретними речовинами, а до цілої групи аналогічних реакцій.

                Знаючи істинні процеси,  які відбуваються в розчинах, можна передбачити, в яких випадках реакція в розчині   буде протікати до кінця чи не буде протікати взагалі.

•            «В гостях  у  Ле Шательє» 

Умови оборотності й необоротності реакцій у розчинах електролітів.

Вчитель.  Як і будь-які реакції,  процеси  в розчинах підкоряються  принципу Ле  Шательє, тобто, повинен бути постійний відтік речовин, в даному випадку – йонів, з реакційного середовища.   Це ще раз підтверджує, що реакції між йонами в розчинах електролітів протікають практично до кінця вбік утворення осадів, газів, та слабких електролітів. Таким чином, при дотриманні викладених умов відбувається:

• утворення таких, що слабо дисоціюють ( вода та ін.).
• утворення нестійких ( напр. карбонатна, сульфітна кислоти).
• утворення  речовин, які випадають в осад (напр. арґентум хлорид, барій сульфат та ін.).
• утворення газоподібних речовин (напр. сірководень, вуглекислий газ, амоніак та ін.).
•  Творча лабораторія юних хіміків

1 – утворення малодисоційованої  речовини (взаємодія   хлоридної    кислоти  та натрій гідроксиду).

 2 - випадання осаду (взаємодія  ферум хлориду й натрій гідроксиду;  хлоридної    кислоти  й аргентум  нітрату),

3 – виділення газоподібної речовини (взаємодія  хлоридної кислоти   і  натрій  карбонату;  хлоридної кислоти   і натрій сульфіду)

         Вчитель.   Що ж відбуватиметься у випадку взаємодії розчинних речовин при умові  можливості утворення  також розчинних  речовин.

2KN0₃ + Na₂S0₄ =  K₂S0₄ + 2NaN0₃.

3KN0₃ + Na₃Р0₄ =  K₃Р0₄ + 3NaN0₃.

В даних випадках хімічна реакція не відбувається,  і при  змішуванні розчинів  утворюються розчини, в яких незалежно один від одного існують катіони Натрію і Калію,  нітрат-йони, сульфат-йони, фосфат-йони.

•  Творче  перенесення  знань і навичок у нестандартні  умови  з  метою формування вмінь.
• На основі  скороченого  йонного  рівняння  реакції  скласти  молекулярні  та повні йонні  рівняння  реакцій:     Н⁺  +  ОН^-        Н₂О

• Розв’язок:  1.Обчислюємо масу  0,1 моль HF.
• М(HF) = 1 + 19 = 20 г/моль
• m(HF) = 20 г/моль   0,1 моль = 2г
• 2. Обчислюємо масу розчиненої речовини у розчині.
• m(HF) = 2г    0.15 =  0.3г
• 3. Обчислюємо кількість речовини фтор оводню і відповідно йонів  Гідрогену у розчині.
• 20г (HF)  -  1 моль
• 0,3г  -  х моль                                      х = 0,015моль
• Відповідь:  n(H⁺) = 0,015моль
• Задача.   У   0,15% розчині є  0,1 моль гідроген фториду. Обчислити кількість
• речовини йонів Гідрогену   в  розчині.

Дано: 

n(HF) = 0.1моль                                            

w(HF)=15%

------------------------

n(H⁺) = ?

3.Скласти рівняння – індивідуальні завданн на картках.

Написати молекулярні, повні

та скорочені йонні рівняння реакцій

 між речовинами.

 V.  В лабораторії аналітичної хімії.                                   

* Бесіда

• Яку речовину, що складається з двох елементів, можна одночасно назвати і основою, і кислотою?
• Назвіть дві розчинні у воді солі різних кислот, при обробці яких сильною кислотою виділяються газуваті продукти.
• Між якими з чотирьох наведених речовин можливі реакції йонного обміну?

NaN0₃, ВаС1₂, CuS0₄, HCl.

• Якщо реакцію сульфатної кислоти з лугом проводити без індикатору, чи будуть спостерігатися видимі зміни при цьому? Чи відбуватиметься реакція?
• В 1 л розчину міститься 2 моль натрій хлориду й 1 моль сірчаної кислоти. Із яких двох інших речовин можна приготувати розчин такого самого кількісного складу?

*  Розповідь учителя про якісні реакції

Утворення осаду в результаті реакції обміну може служити ознакою, що дозволяє виявити певні йони в розчині.

 Наприклад, якщо при додаванні натрій сульфату до розчину невідомої солі утвориться білий осад, то можна припустити, що невідома сіль містила йони Барію, оскільки саме вони реагують із сульфат-іонами з утворенням нерозчинної речовини білого кольору — барій сульфату. Подібні реакції (їх називають якісними) часто застосовують для виявлення тих чи інших іонів у розчині.

Найчастіше за допомогою якісних реакцій у неорганічній хімії виявляють ті йони, які добре утворюють помітні осади. Утворення барій сульфату можна застосовувати як для виявлення йонів Барію, так і для виявлення сульфат-іоиів: для доведення наявності йонів Барію необхідно додати до розчину будь-який розчинний сульфат (натрій сульфат, калій сульфат або навіть сульфатну кислоту), а для доведення наявності . сульфат-іонів необхідно додати розчинну сіль Барію (барій хлорид або барій нітрат).

  * Аніоніти й катіоніти  

1. Колективна робота  -  заповнення таблиці-протоколу,  аналіз  результатів дослідів.

  VІ. Підсумки уроку.

  VІІ.  Домашнє завдання.