Урок "Хімічне виробництво в Україні"

Тема.  Хімічне виробництво в Україні.

 

Автор - Дрозд Катерина Сергіївна

              вчитель географії та економіки

              Кременецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №4

             Тернопільської області

 

Мета: сформувати та поглиблити знання про хімічне виробництво; охарактеризувати сировинну базу галузі, навчитися показувати на карті основні центри хімічного виробництва; розвивати вміння користуватися тематичною картою, виховувати інтерес до економічних процесів, що відбуваються в Україні.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карти, презентація.

Номенклатура: найбільші центри хімічної промисловості  – Костянтинівка, Сєверодонецьк, Кам’янське, Черкаси, Суми, Запоріжжя, Одеса, Яни Капу (Красноперекопськ), Біла Церква, Харків, Київ, Умань

 

ХІД УРОКУ

1.                Організаційний момент

 

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ. ПОСТАНОВКА МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ

Прийом «Відстрочена відгадка»

Про цю галузь промисловості кажуть,  що вона виробляє продукцію з нічого, використовуючи будь-які відходи. Стверджують, що вона «працює» на решту галузей господарства, забезпечуючи їх фарбою, барвниками, смолами, пластмасою, нитками, мінеральними добривами. Прихильники галузі підкреслюють те, що вона виробляє такі матеріали й речовини, яких немає в природі, і цим самим замінює дефіцитні природні ресурси, а  також ця  галузь  забезпечує переробку  природних  ресурсів  та  підвищує  ефективність  сільського господарства.  Як ви думаєте, про яку галузь промисловості йде мова?

Наступним етапом нашої роботи є з’ясування особливостей хімічного виробництва, визначення основних центрів хімічної промисловості в Україні.

Запишіть тему уроку.

 

IІІ. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Прийом  «Бліц - опитування» (фронтально)

1.Яке значення має хімічне виробництво у сучасному світі?

2.Які особливості сировинної бази хімічного виробництва?

3.Назвіть виробничий склад хімічної промисловості.

4.Поясніть вплив на розміщення виробництва хімічної продукції споживчого, сировинного, наукового, транспортного чинників.

5.Поміркуйте, якими є позитивні та негативні наслідки бурхливого розвитку хімічного виробництва у сучасному світі.

 

Розповідь-пояснення вчителя

Хіміко-індустріальний комплекс України почав формуватися наприкінці ХІХ ст.. на Донбасі з підприємств, які виробляли соду. Перші заводи синтетичних матеріалів були побудовані напередодні Другої світової війни. У 1950-ті р.р. швидко нарощувалися потужності з виробництва мінеральних добрив, а також соди, аміаку, лугів, кислот. Зараз хіміко-індустріальний комплекс України представлений широким спектром підприємств і виробництв. В наш час немає такої галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, медицини, сфери послуг та побуту, де б не застосовувалася продукція хімічної промисловості. Щороку її значення для господарства збільшується.

 

Складання схеми «Міжгалузеві зв’язки»

•   З якими видами господарської діяльності хімічне виробництво має тісні зв’язки?

 

Робота з картою

Користуючись картою атласу «Хімічна промисловість України» с.19 назвіть області України, що мають найвищі показники розвитку хімічної промисловості.

 

 

«Мозковий  штурм»                                                                         

•                Як  ви гадаєте, що  забезпечує  ефективність  роботи  галузі?

 

Ефективність роботи  галузі  залежить  від  умов організації виробництва, зокрема  від  особливостей:

◊ Характерні форми організації виробництва:

•    комбінування і кооперування

(деякі хімічні виробництва входять до складу металургійних підприємств, використовують різні відходи і побічні продукти: із сірчаних газів -> сірчану кислоту;  із коксівних газів -> аміак)

•    концентрація виробництва

◊ Деякі виробництва забруднюють навколишнє середовище і шкідливо впливають на здоров‘я людей.

◊ Хімічна промисловість має широку сировинну базу:

•    нерудна мінеральна сировина (кам‘яна сіль, сірка, фосфорити, апатити)
•    паливні мінеральні ресурси: нафту, природний газ, вугілля, торф, горючі сланці;
•    відходи металургії, лісової та легкої промисловості;

 

Робота з картою

Користуючись картою атласу «Хімічна промисловість України» с.19 назвіть центри галузей, що забезпечують хімічну промисловість сировинною базою.

 

Галузева структура хімічного виробництва

• Гірничо-хімічна промисловість

Калійна сіль та сірка – Прикарпаття

Кам’яна сіль – Донбас, Крим

• Виробництва основної хімії

Мінеральні добрива:

Азотні – (з природного газу та та відходів коксохімічного виробництва)

Рівне, Черкаси, Сєверодонецьк, Кам’янське, Горлівка.

Калійні добрива  в Україні не вироблять. Їх імпортують з Білорусі, Німеччини, Іспанії.

Фосфорні добрива – в районах споживання із привізних апатитів та відходах місцевого доменного виробництва

м. Суми – ВАТ “СумиХімПром”, м. Кам’янське

Виробництво соди (матеріаломістке) - орієнтується на сировину – кам’яну сіль:

Лисичанськ (Луганська обл.),  Яни Капу (АР Крим.)

Виробництво кислот  (сірчана кислота) - орієнтується на сировину – сірку, продукцію нафтопереробки, кольорової металургії:                                         

• Хімія органічного синтезу

– виробляє напівпродукти для отримання полімерів і власне полімерів – синтетичні смоли, пластмаси, синтетичний каучук, хімічні волокна.

 

Робота з картою

Користуючись картою атласу «Хімічна промисловість України» с.19 назвіть центри виробництва хімічних волокон, ниток, гумотехнічної промисловості.

 

Виробництво полімерних напівпродуктів і полімерів

Сировина – нафта, природний газ, відходи коксування вугілля.

Центри – Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Кременчук, Одеса, Запоріжжя, Кам’янське, Донецьк

 Виробництво шин :

 Біла Церква (Київська обл.) “Росава”, Дніпро

Синтетичний каучук – гума, шина, взуття

Фармацевтична промисловість:

Київ («Дарниця», Борщагівський завод), Харків, Горлівка (Донецька обл.), Львів, Одеса, Луганськ, Полтава

 

Проблеми і перспективи розвитку галузі

•    Виробництво конкурентноспроможної продукції:

◊ технічне переоснащення;

◊ реконструкція діючих підприємств з метою зниження витрат сировини та електроенергії на одиницю продукції;

◊ збільшення глибини й комплексності переробки сировини;

◊ освоєння виробництва нових видів конструкційних матеріалів;

•    Зниження напруженої екологічної ситуації:

◊ впровадження  нових  технологій, які зведуть до мінімуму промислові відходи;

◊ максимальне  очищення  стічних вод і викидів в атмосферу.

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ  ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

 Прийом «Мікрофон»  

1. Чому підприємства по виробництву фосфорних добрив в своєму розміщенні орієнтуються на споживача?
2. Назвіть основні центри виробництва фосфорних добрив.
3. Який чинник є домінуючим в розміщенні підприємств, що виробляють соду?
4. Що є сировиною для даного виробництва. Назвіть основні центри даної галузі.
5. Які чинники є домінуючими в розміщенні підприємств по виробництву азотних добрив?
6. Яка сусідня країна є імпортером апатитів в нашу країну?
7. Для  виробництва якого хімічного продукту їх використовують ?
8. Чому підприємства по виробництву азотних добрив розміщуються саме в Горлівці, Сєверодонецьку, Кам'янському, а не, наприклад,  в місті Києві ? Який  чинник, в даному випадку, впливає на їх розміщення ?
9. Чому центри  виробництва фосфорних добрив і сірчаної кислоти співпадають? Назвіть ці центри.
10.                    Відходи підприємств, якої галузі промисловості, використовуються для виробництва фосфорних добрив ? Що це за відходи ?
11.                    Чому підприємства по виробництву азотних добрив розміщуються в Рівне, Черкасах, Одесі?
12.                    Що в даному випадку використовується як сировина для виробництва азотних добрив ?

 

 

VI. ОГОЛОШЕННЯ ДомашнЬОГО завдання

Вивчити §27 (автори підручника  В.М. Бойко, І. Л. Дітчук, Л. Б. Заставецька)

 

VIІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Дзвінок другу»

Сьогодні на уроці ми розкрили значення та структуру хімічної промисловості як однієї з найважливіших галузей у світовому господарстві. Для того, щоб підвести підсумок, пропоную вам подзвонити  вашому другу та розповісти, що нового ви дізналися на уроці.