Урок: Хімічні властивості лугів
Мета: сформувати уявлення про хімічні властивості основ, особливості взаємодії між кислотами та основами, сформувати поняття про реакції нейтралізації; продовжувати розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій; сформувати вміння працювати з лугами; продовжувати розвивати вміння спостерігати та робити висновки.
План – конспект уроку.
(8 клас)
Тема: Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Л.р. №4 «Взаємодія розчинів лугів із кислотами», л.р. №5 «Взаємодія нерозчинної основи з кислотою».
Мета: сформувати уявлення про хімічні властивості основ, особливості взаємодії між кислотами та основами, сформувати поняття про реакції нейтралізації; продовжувати розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій; сформувати вміння працювати з лугами; продовжувати розвивати вміння спостерігати та робити висновки.
Обладнання: таблиця розчинності, мультимедійний проектор, пробірки, реактиви: індикатори, розчини NaOH, HCl, CuSO4, H2SO4; шматочки м´яса чи риби на чашках Петрі.
Тип уроку: комбінований.
Методи навчання: пояснювально-ілюстративні – розповідь, бесіда; наочні – демонстрація, лабораторні досліди; репродуктивні, пошуково-дослідницькі.
Структура уроку:
І. Організаційний етап – 1 хв.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку, постановка проблемного питання – 1 хв.
ІІІ. Актуалізація опорних знань – 5 хв.
ІV. Вивчення нового матеріалу – 15 хв.
V. Узагальнення та систематизація знань – 15 хв.
VІІ. Домашнє завдання – 1 хв.
VІІІ. Підбиття підсумків уроку – 2 хв.
Хід уроку.
І Організаційний етап
ІІ Оголошення теми та мети уроку.
ІІІ Постановка проблемного питання:
Учитель:
Сьогодні на уроці ми ближче познайомимось з основами та з´ясуємо, який у них «характер».
ІV Актуалізація опорних знань учнів
Учитель: Спочатку пригадаємо,
- Які речовини називають основами?
- На які групи вони поділяються? \слайд 2 \
- А тепер пограємо у морський бій. Вам треба влучити у гідроксиди. \ слайд 3 \
|
|
а |
б |
в |
г |
д |
е |
є |
ж |
з |
|
1 |
H3PO4 |
|
|
CuO |
|
|
HCl |
|
CaO |
|
2 |
|
|
HClO |
|
Cu(OH)2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
H2SO3 |
|
|
|
KMnO4 |
|
Ag2O |
|
|
4 |
SnO |
|
|
|
HgO |
|
LiOH |
|
|
|
5 |
|
NH4OH |
|
|
|
Mg(OH)2 |
|
|
Fe2O3 |
|
6 |
Fe(OH)3 |
|
MgSO4 |
|
|
|
|
Ca(OH)2 |
|
|
7 |
|
H2O |
|
CaO |
|
|
KClO4 |
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
AgOH |
|
|
Fe(OH)2 |
- Наступне завдання нашої гри: треба «знешкодити» луги. \ слайд 4 \
|
|
а |
б |
в |
г |
д |
е |
є |
ж |
з |
|
1 |
|
Ca(OH)2 |
|
|
Ba(OH)2 |
|
|
|
|
|
2 |
SiO2 |
|
|
ZnO |
|
|
NH4OH |
|
Fe(OH)2 |
|
3 |
|
|
Co(OH)2 |
|
PbO2 |
|
|
|
|
|
4 |
NaNO3 |
|
|
|
|
|
|
NH4Cl |
|
|
5 |
|
Ca(NO3)2 |
H3PO4 |
|
|
NaOH |
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
Al(OH)3 |
|
|
|
|
|
7 |
Al2(SiO3)3 |
|
|
KOH |
|
|
|
MgSO4 |
|
|
8 |
|
|
Fe(OH)3 |
|
|
|
LiOH |
|
|
|
9 |
|
Zn(OH)2 |
|
|
|
|
|
|
MgO |
V Вивчення нового матеріалу.
Учитель: збираємось у подорож до «Основної Країни». Але спочатку нам треба вивчити наш маршрут. \Учням по одному на парту або на групу роздаються аркуші з текстом та дається 1-2 хв. для ознайомлення з ним.\
Отже, вирушаємо.
Зупинка 1. Індикаторна. \ слайд 5 \
Учитель: Як можна визначити, що перед нами луг? Звернемось до шпаргалки. Один учень розповідає про індикатори, інший робить досліди.
Картка – шпаргалка №1.
Індикатори – речовини, що змінюють забарвлення у певному середовищі. Середовище може бути нейтральним, кислим або лужним. Приклади індикаторів:
Лакмус – природний барвник, який одержують з деяких лишайників. Метиловий оранжевий – похідна азотбензолу, а фенолфталеїн – ароматична сполука.
Досліди: пробірка №1 NaOH + лакмус→ синіє
пробірка №2 NaOH + метиловий оранжевий→ жовте забарвлення
пробірка №3 NaOH + фенолфталеїн→ малинове забарвлення
Учні занотовують це в зошиті.
Зупинка №2 Попереджувальна.\ слайд 6 та 7 \
Картка – шпаргалка №2.
Правила техніки безпеки під час роботи з лугами.
Луги є їдкими речовинами: вони роз´їдають шкіру, деревину, папір, спричиняють серйозні опіки шкіри і слизових оболонок. Недарма натрій гідроксид називають їдким натром, а калій гідроксид – їдким калі. Вовняна тканина, занурена в концентрований розчин натрій гідроксиду, набухає і перетворюється в драглеподібну масу. Якщо розчин лугу, що потрапив на руку, не змити водою, шкіру починає щипати, і незабаром утворюється виразка. При роботі з лугами потрібно особливо берегти очі, тому рекомендується надягати захисні окуляри. Якщо луг випадково потрапив на шкіру, його треба негайно змити великою кількістю проточної води, а потім при необхідності протерти ушкоджену ділянку шкіри слабким розчином боратної або оцтової кислоти.
Зупинка №3. Нейтралізаційна. \слайд 8 \
Картка – шпаргалка №3.
Реакція між кислотою і основою, у результаті якої утворюється сіль і вода, називають реакцією нейтралізації.
Суть цієї реакції полягає в тім, що дві речовини – луг і кислота – взаємно нейтралізують одна одну, перетворюючись у нейтральну сіль та воду.
Учитель: переконаємось у цьому на практиці.
Лабораторний дослід №4 «Взаємодія розчинів лугів з кислотами»
У пробірку наливаємо 1 мл NaOH та додаємо 2-3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігаємо? (Розчин змінив забарвлення на малинове, що свідчить про лужне середовище.). Краплями доливаємо розчин сульфатної кислоти до зникнення забарвлення. Спробуємо написати рівняння цієї реакції.
2 NaOH + H2SO4= Na2SO4 +H2O
Лабораторний дослід №5 «Взаємодія нерозчинної основи з кислотою»
До свіже приготованого розчину Cu(OH)2 додамо розчин HCl. Що спостерігаємо? (Зникнення осаду) Запишемо рівняння реакції:
Cu(OH)2 +2 HCl = CuCl2 + H2O
Зупинка №4 Реакційна. \слайд 9 \
Картка – шпаргалка №4.
У реакції з основами вступають не тільки кислоти, але й кислотні оксиди. Але з кислотними оксидами взаємодіють лише розчинні основи, тобто луги. У цих реакціях утворюються сіль і вода.
Якщо за допомогою соломинки акуратно продувати повітря через вапняну воду Са(ОН)2 , то вуглекислий газ з повітря , що видихається, взаємодіє з кальцій гідроксидом. Про протікання реакції свідчить виділення білого осаду кальцій карбонату – вапняна вода каламутніє:
Са(ОН)2 + СО2 = СаСО3↓ + Н2 О
По помутнінню вапняної води роблять висновок про наявність вуглекислого газу ( це якісна реакція на вуглекислий газ). У повітрі завжди міститься невелика кількість вуглекислого газу. І тому банки з лугами та їхніми розчинами необхідно ретельно закривати. Інакше вони швидко перетворяться на карбонати:
2NaOH + CO2 =Na2 CO3 + H2 O
Учитель: А ще луги реагують із солями. Але тільки тоді, коли в результаті реакції утворюються нерозчинні основи.
CuSO4 +2 NaOH =Cu(OH)2↓ + Na2SO4
VI Повторення та узагальнення знань
Зупинка №5. Практична. \слайд 10 \
( Розв´язування завдань практичного спрямування)
- Реакція сечі у здорової людини при змішаному харчуванні наближається до нейтральної, при вживанні переважно м´ясної їжі – реакція більш кисла, а рослинної – лужна. Реакція сечі визначає вірогідність утворення каміння. Якщо реакція лужна, є вірогідність утворення фосфатних каменів. Як можна визначити на практиці реакцію сечі? \ за допомогою індикаторів.\
- Свіжі м´ясо чи риба мають слабокислу або нейтральну реакцію. Як можна визначити, чи свіже м´ясо ми придбали? \ теж за допомогою індикаторів, зокрема лакмусового папірця\.
Учитель: у вас на кожній парті на чашку Петрі поміщено шматочки м´яса та риби. Поряд є індикатор\ лакмусовий папір\. Спробуємо перевірити, чи наші продукти свіжі.
- Несвіже м´ясо має слабо лужну реакцію. Чому його вимочують у розчині оцтової кислоти? \для того, щоб відбулася реакція нейтралізації.\ Спробуємо записати подібну реакцію:
NaOH + HCl = NaCl + H2 O
- Що треба зробити, якщо ґрунти закислилися? \ додати до ґрунту вапна Са(ОН)2\
H2SO3 + Са(ОН)2 = CaSO3 +2 H2O
5. Коли нас кусають мурашки, вони в маленькі ранки виділяють мурашину кислоту. Як ми можемо її знешкодити? \це місце треба обробити нашатирним спиртом NH4OH, який є лугом.\
На хімічних властивостях лугів засновано їх застосування, з яким ви ознайомитесь у підручнику на сторінці 71.
VII Домашнє завдання
Вивчити § 11 , Вправа 5, 7 (ст. 71 підручника)
VIII Підбиття підсумків уроку.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку