Урок: Хімічні властивості лугів

План – конспект уроку.

(8 клас)

Тема: Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Л.р. №4 «Взаємодія розчинів лугів із кислотами», л.р. №5 «Взаємодія нерозчинної основи з кислотою».

Мета: сформувати уявлення про хімічні властивості основ, особливості взаємодії між кислотами та основами, сформувати поняття про реакції нейтралізації; продовжувати розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій; сформувати вміння працювати з лугами; продовжувати розвивати вміння спостерігати та робити висновки.

Обладнання: таблиця розчинності, мультимедійний проектор, пробірки, реактиви: індикатори, розчини NaOH, HCl, CuSO₄, H₂SO₄; шматочки м´яса чи риби на чашках Петрі.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративні – розповідь, бесіда; наочні – демонстрація, лабораторні досліди; репродуктивні, пошуково-дослідницькі.

Структура уроку:

І. Організаційний етап – 1 хв.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку, постановка проблемного питання – 1 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань – 5 хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу – 15 хв.

V. Узагальнення та систематизація знань – 15 хв.

VІІ. Домашнє завдання – 1 хв.

VІІІ. Підбиття підсумків уроку – 2 хв.

Хід уроку.

І Організаційний  етап

ІІ Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ Постановка проблемного питання:

Учитель:

 Сьогодні на уроці ми ближче познайомимось з основами та з´ясуємо, який у них «характер».

ІV Актуалізація опорних знань учнів

Учитель: Спочатку пригадаємо,

•     Які речовини називають основами?
•     На які групи вони поділяються? \слайд 2 \
•     А тепер пограємо у морський бій. Вам треба влучити у гідроксиди. \ слайд 3 \

•     Наступне завдання нашої гри: треба «знешкодити» луги. \ слайд 4 \

V Вивчення нового матеріалу.

Учитель: збираємось у подорож до «Основної Країни». Але спочатку нам треба вивчити наш маршрут. \Учням по одному на парту або на групу роздаються аркуші з текстом та дається 1-2 хв. для ознайомлення з ним.\

Отже, вирушаємо.

Зупинка 1. Індикаторна. \ слайд 5 \

Учитель: Як можна визначити, що перед нами луг? Звернемось до шпаргалки. Один учень розповідає про індикатори, інший робить досліди.

Картка – шпаргалка №1.

 Індикатори – речовини, що змінюють забарвлення у певному середовищі. Середовище може бути нейтральним, кислим або лужним. Приклади індикаторів:

Лакмус – природний барвник, який одержують з деяких лишайників. Метиловий оранжевий – похідна азотбензолу, а фенолфталеїн – ароматична сполука.

Досліди: пробірка №1  NaOH + лакмус→  синіє

               пробірка №2  NaOH + метиловий оранжевий→ жовте забарвлення

                пробірка №3  NaOH + фенолфталеїн→ малинове забарвлення

Учні занотовують це в зошиті.

Зупинка №2 Попереджувальна.\ слайд 6 та 7 \

Картка – шпаргалка №2.

Правила техніки безпеки під час роботи з лугами.

Луги є їдкими речовинами: вони роз´їдають шкіру, деревину, папір, спричиняють серйозні опіки шкіри і слизових оболонок. Недарма натрій гідроксид називають їдким натром, а калій гідроксид – їдким калі. Вовняна тканина, занурена в концентрований розчин натрій гідроксиду, набухає і перетворюється в драглеподібну масу. Якщо розчин лугу, що потрапив на руку, не змити водою, шкіру починає щипати, і незабаром утворюється виразка. При роботі з лугами потрібно особливо берегти очі, тому рекомендується надягати захисні окуляри. Якщо луг випадково потрапив на шкіру, його треба негайно змити великою кількістю проточної води, а потім при необхідності протерти ушкоджену ділянку шкіри слабким розчином боратної або оцтової кислоти.

    Зупинка №3. Нейтралізаційна. \слайд 8 \

     Картка – шпаргалка №3.

       Реакція між кислотою і основою, у результаті якої утворюється сіль і вода,  називають реакцією нейтралізації.

Суть цієї реакції полягає в тім, що дві речовини – луг і кислота – взаємно нейтралізують одна одну, перетворюючись у нейтральну сіль та воду.

Учитель: переконаємось у цьому на практиці.

Лабораторний дослід №4 «Взаємодія розчинів лугів з кислотами»

У пробірку наливаємо 1 мл NaOH та додаємо 2-3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігаємо? (Розчин змінив забарвлення на малинове, що свідчить про лужне середовище.). Краплями доливаємо розчин сульфатної кислоти до зникнення забарвлення. Спробуємо написати рівняння цієї реакції.

                                                2 NaOH + H₂SO₄= Na₂SO₄ +H₂O

Лабораторний дослід №5 «Взаємодія нерозчинної основи з кислотою»

До свіже приготованого розчину Cu(OH)₂  додамо розчин HCl. Що спостерігаємо? (Зникнення осаду) Запишемо рівняння реакції:

                                                   Cu(OH)₂  +2 HCl = CuCl₂ + H₂O

Зупинка №4 Реакційна. \слайд 9 \

Картка – шпаргалка №4.

 У реакції з основами вступають не тільки кислоти, але й кислотні оксиди. Але з кислотними оксидами взаємодіють лише розчинні основи, тобто луги. У цих реакціях утворюються сіль і вода.

Якщо за допомогою соломинки акуратно продувати повітря через вапняну воду Са(ОН)₂ , то вуглекислий газ з повітря , що видихається, взаємодіє з кальцій гідроксидом. Про протікання реакції свідчить виділення білого осаду кальцій карбонату – вапняна вода каламутніє:

                                         Са(ОН)₂ + СО₂ = СаСО₃↓ + Н₂ О

По помутнінню вапняної води роблять висновок про наявність вуглекислого газу             ( це якісна реакція на вуглекислий газ). У повітрі завжди міститься невелика кількість вуглекислого газу. І тому банки з лугами та їхніми розчинами необхідно ретельно закривати. Інакше вони швидко перетворяться на карбонати:

                                         2NaOH + CO₂ =Na₂ CO₃ + H₂ O

Учитель: А ще луги реагують із солями. Але тільки тоді, коли в результаті реакції утворюються нерозчинні основи.

                                         CuSO₄ +2 NaOH =Cu(OH)₂↓ + Na₂SO₄

VI  Повторення та узагальнення знань

Зупинка №5. Практична. \слайд 10 \

( Розв´язування завдань практичного спрямування)

1.         Реакція сечі у здорової людини при змішаному харчуванні наближається до нейтральної, при вживанні переважно м´ясної їжі – реакція більш кисла, а рослинної – лужна. Реакція сечі визначає вірогідність утворення каміння. Якщо реакція лужна, є вірогідність утворення фосфатних каменів. Як можна визначити на практиці реакцію сечі? \ за допомогою індикаторів.\
2.         Свіжі м´ясо чи риба мають слабокислу або нейтральну реакцію. Як можна визначити, чи свіже м´ясо ми придбали? \ теж за допомогою індикаторів, зокрема лакмусового папірця\.

Учитель: у вас на кожній парті на чашку Петрі поміщено шматочки м´яса та риби. Поряд є індикатор\ лакмусовий папір\. Спробуємо перевірити, чи наші продукти свіжі.

3.         Несвіже м´ясо має слабо лужну реакцію. Чому його вимочують у розчині оцтової кислоти? \для того, щоб відбулася реакція нейтралізації.\ Спробуємо записати подібну реакцію:

                                          NaOH + HCl = NaCl + H₂ O

4.         Що треба зробити, якщо ґрунти закислилися? \ додати до ґрунту вапна Са(ОН)₂\

                                          H₂SO₃ + Са(ОН)₂ = CaSO₃ +2 H₂O

5. Коли нас кусають мурашки, вони в маленькі ранки виділяють мурашину кислоту. Як ми можемо її знешкодити? \це місце треба обробити нашатирним спиртом NH₄OH, який є лугом.\

На хімічних властивостях лугів засновано їх застосування, з яким ви ознайомитесь у підручнику на сторінці 71.

VII Домашнє завдання

Вивчити § 11 , Вправа 5, 7 (ст. 71 підручника)

VIII Підбиття підсумків уроку.