Урок " «Хліб і сіль – символи української гостинності»

Урок-презентація з літературного читання в 4 класі:

«Хліб і сіль – символи української гостинності»

 

Л. О. Онищенко, спеціаліст вищої категорії , середня загальноосвітня школа № 13, м. Новомосковська , Дніпропетровської області .

 

Мета: Формувати в учнів ключові компетентності:

вміння вчитися: навчити школярів організовувати своє робоче місце; орієнтуватися у часі та берегти його;

загальнокультурну: вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо).

 інформаційно-комунікативну: користуватися різноманітною довідковою літературою.

 соціальну: уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів

здоров’язбережувальну: удосконалювати духовну складову здоров’я.

Формувати освітні компетентності:

формувати уявлення дітей про   цінність хліба, розширити поняття хліб-годувальник, актуалізувати знання дітей про шлях хліба від поля до столу, ознайомити з історією його винекнення, з обрядами, звичаями, народними пе реказами про хліб та традиціями українського народу; учити бережно поводи тись з хлібом, берегти його. Розвивати мовлення, вміння добирати і знаходити потрібну інформацію.  Виховувати любов до України, її культурного надбання, по вагу до хліба, батьків, хліборобської праці.

Задачі проекту: 1. Дізнатися про історію виникнення хліба.

                              2. Дослідити, як хліб потрапив на стіл.

                              3. Простежити, як хліб оспіваний в усні народній творчості .         

                              4. Познайомитися з творами про хліб.

                              5. Провести соціальне опитування серед учнів, батьків.                              

  Обладнання: святково прикрашена класна кімната вишитими рушниками, дитячими малюнками про хліб; приказки, прислів’я про хліб, на столі на вишитому рушнику хліб, вироби з тіста, у вазі стоять колоски, презентація до уроку, фільм про Голодомор, записи пісень «Хліб та сіль», «Біла паляниця», «Зелене жито».

 

Хід уроку

I.Організаційний момент.    Звучить пісня «Хліб та сіль»

II. Актуалізація опорних знань. Асоціативний кущ    ХЛІБ

Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини! Споконвіку ведеться в Україні, що хліб у хаті - це багатство, сіль - це гостинність і щирість.

 За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб – сіль.

Зайдеш – і одразу видно: тут радо почастують гостя званого й нежданого.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Сьогодні ми поговоримо з вами, любі діти, про найбільші святині нашого народу-про хліб та сіль. Слайд №1

 Нашу Вітчизну – Україну з давніх – давен називають хлібним краєм, бо люди, що жили тут – українці – хлібороби, були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. Для нашого народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня.

Що ж таке хліб? Слайд №2

 Учень 1: Хліб — харчовий продукт що випікається з борошна. Хліб являє собою групу основних продуктів, які виробляються випічкою або смаженням. Вихід ним матеріалом є тісто, яке включає борошно і воду, в які зазвичай додають живі дріжджі, кисле тісто або хімічний розпушувач тіста. Можливі також й інші добавки. Зовнішню верхню частину називають скоринкою хліба, внутрішню — м'якушкою хліба. Хліб є популярним харчовим продуктом.

«Мікрофон» Улюблений виріб з борошна вашої сім’ї.

«Пізнайки» дослідили:  Коли і де народився хліб? Слайд №3

 Вчені вважають, що вперше хліб з’явився на землі більш як 15 тисяч років тому. Життя в ті часи було постійною боротьбою за виживання. В пошуках їжі люди звернули увагу на зернові культури і помітили, що кинуте в землю зерно дає декілька зерен, а на вологій пухкій землі виростає їх більше.

Довгий час люди вживали в їжу зерно в сирому вигляді, потім навчилися розтирати його камінням, отримуючи крупу, і варити її. Так з’явилися перші жор на, перше борошно, перший хліб.

Та запахло на нашій землі свіжим печеним хлібом лише 5-6 тисяч років до нашої ери, коли людина винайшла кам’яну зернотерку, почала розмелювати злаки на дерть і випікати на розжареному камінні плескаті коржі, балабушки та інші вироби.

 За легендою, у Єгипті вперше були використані дріжджі. Поява хлібних дріжджів пов'язана з такою легендою. Якось у Давньому Єгипті раб, який при готував тісто для хліба, десь забарився. Тісто підкисало. Переляканий раб кинув ся випікати з нього хлібини. Вдалися вони смачними і пишними. Відтак, давні єгиптяни винайшли дріжджі й почали їх додавати до тіста. Тепер без хліба вже не сідали до столу. На письмі його позначали так само, як сонце і золото – кружечком з крапкою посередині.

Вчені доводять, що першими почали сіяти жито племена, які жили на те риторії сучасної України.  Житній хліб – наша національна їжа. В холодні зими пшениця вимерзала, а жито не боялося морозів. То ж селянин, не ризикуючи, мав із житнього лану хліб за будь якої погоди.

Слайд №4,5.Та навіть сьогодні, не дивлячись на науковий та технічний розвиток люд ства, важкою працею багатьох людей дістається кожний виріб із борошна. Хліб з’являється на нашому столі завдяки праці людей 120 професій. Пам’ятаймо, що в хлібові – велика праця. Шануймо його так, як шанували наші бабусі і дідусі.

«Дослідники»  Слайд №6

Любов і повагу свою до хліба український народ втілив у приказках, прислів’ях, загадках:

- Хліб – всьому голова.

- Не кожух гріє, а хліб.

- Хліб-сіль їж, а правду ріж.

- Посієш вчасно – вродить рясно.

- Не цурайся хліба й солі.

- Земля-годувальниця аж парує, та хлібом людей годує.

- Чесному хлібові всюди честь.

-Калач приїсться, а хліб ніколи.

-Яка пшениця, така й паляниця.

-Легкого хліба захотів.

- Без солі, без хліба немає обіду.

-Де хліб і вода, там нема голода.

- Жито годує всіх, а пшениця на вибір.

Жодне свято в Україні не відбувалося без хліба. Слайд №7.

 Ілюстрації та розповіді про різновидності святкових виробів із борошна.

 

Вчитель: Хліб на столі вважається найбільшою святинею, символом добробуту.

Інценізація:

Час народження хліба було справжнім священнодійство. Перед тим, як пекти хліб, чепурили світлицю, господиня гарно вбиралася. Вчиняли тісто в четвер, а пекли у жіночий день — п'ятницю. Коли паляницю мали саджати у піч, щільно зачиняли двері хати, щоб зберегти тепло. У цей день у сім'ї не повинно бути сварок. На обід зі святим хлібом, як на свято, збиралася уся сім'я.

             Візьму я в руки хліб духмяний –

              Він незвичайний, він святий,

              Ввібрав і пісню, й працю в себе,

              Цей хліб рум'яний на столі.

              Йому до ніг вклонитись треба,

              Він скарб найбільший на землі.

 Батько різав хліб, притримуючи його лівою рукою і притискаючи до грудей.

Хліб - совість наша, хай буде в кожній хаті на столі прикритий вишитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий, недобрий. Хліб не буває таким. Бувають невмілі руки, які невдало випечуть йо го. Тож вклонімося всі цій святині, щоб одвічно був у кожній хаті, щоб не черст вів, не був глевким. Бо в народі кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми».

«Народознавці»

Українські традиції, які без хліба не відбуваються:

З хлібом приходили родичі і сусіди вітати новонародженого.

На хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину – на здоров’я і достаток.

Житнім зерном обсипали наречених, які їхали до шлюбу.

Мати проводжає сина в далеку дорогу з хлібом.

У нову хату чи квартиру теж йдуть із хлібом.

Дорогих гостей зустрічають хлібом-сіллю. Хліб-сіль, подані гостеві на вишитому рушнику, були й залишаються вищим проявом   гостинності.

На весіллі молодих зустрічали хлібом – сіллю, і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення.

Красивим, духмяним короваєм з шишками, з барвінком калиною, прикрашали весілля, а потім частували всіх гостей.

 

Вчитель: Дуже багато народних звичаїв пов’язано з хлібом.

 Якщо впала додолу скибочка — неодмінно підніми і, поцілувавши, поклади на стіл.

  Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Не можна її класти сподом догори.

  Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього пере ступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці птахам.

  Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, збирали й віддавали курям. А крихти свяченої паски — худобі й птиці.

З хлібом  пов’язані і народні вірування.

Побажання «хліб та сіль» прикликає до родини багатство. Хлібні жертви у давнину приносили хатнім духам, зокрема домовику, духам землі — щоб добрий був урожай, водянику — щоб не топив худоби та людей.

Коли дитина робила перший крок, брали сире яйце й котили тричі по столу, на якому лежав хліб, до порога і назад, примовляючи: « Ти яєчко, яєчко, дай дитині (називали ім’я) щастя і здоров’я, від порога до порога, щоб росло дитя здорове! » Потім хліб і сіль клали на стільчик посеред хати і кликали:

« Ходи, ходи (називали ім’я) до хліба і солі! На тобі хліба і солі, щастя і здоров’я! »

По тому, який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім’ї.

Нюхаючи свіжевипечений хліб, лікували нежить, а черствий хліб лікував захворювання шлунка.

Хлібом проводжали померлих на кладовище – ці звичаї ще й нині зберег лися в багатьох місцевостях України.

Фізкультхвилинка.

Але не завжди українці наїдалися хліба. Слайд № 10. Неврожай…

Вчитель: Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міс та, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення. В історії нашої держави були такі роки, які надовго запам’яталися

українцям і будуть передаватися з покоління в покоління, як незабутні роки голодомору. Люди вставали і лягали, думаючи про хліб.

 Особливо трагічними і жорстокими в історії українського народу були 1932 – 1933 роки. Слайд № 11.

Розповіді дітей про 1932 – 1933 роки в їхній родині.

Відеофільм, присвячений жертвам голодомору

Хвилина мовчання у пам'ять жертвам голодомору.

«Літератори» Твори про хліб.

1983 році в Києві було створено музей хліба. Слайд №12.

«З малої зернини»

З малого зернятка – наш колос у полі,

Із хмарки малої – дощі на роздоллі.

З малого струмка – витікає ріка,

З малої стежини – цей шлях до вершини,

І хліб для людини – з малої зернини.

Сьогодні скажу я, хоч трохи мала:

«Спасибі за все, що земля нам дала!»

 

Хліб священний лежить на столі –

Запашний і рум’яний, високий.

Знають добре старі і малі,

Що то рук хліборобських неспокій.

 

 

Хліб священний лежить на столі,

В нього запах жнив’яного літа.

Хай завжди буде хліб на столі

І, як сонце, сіяє над світом.

 

IV. Дослідження про хліб. Слайди № 13 -15

V. Рефлексія. Звучить мелодія пісні «Біла паляниця»

Вчитель: Сьогодні, дорогі діти, ми пригадали, що хліб не тільки прекрасний, а й трагічний, бо за нього платили кров’ю і навіть життям. І якщо людина просить у тебе хліба, переламай свій шматок надвоє, навіть якщо він у тебе останній. А ко ли нарізав хліб, по старшинству обділи всіх за столом. Собі візьми  останній шма ток. Такі неписані етичні закони наших предків.

Тож шануйте хліб, як найдорожчий у світі скарб. Бережіть хліб. Нехай така бережливість стане законом кожної сім'ї, кожного із нас.

Пам’ятайте! Тебе хлібом годує Земля, твої батько і мати. Вони дали тобі перший хліб, твій обов’язок дати їм останній. Старі люди вміють шанувати хліб, шануй і ти їх за це.

 Робота в групах:

Скласти міркування або розповідь на тему «Хліб»

 

V. Підсумок уроку. Слайди № 16,17. Пісня «Зелене жито».