Заняття. Читання української народної казки "Соломяний бичок"

Тема: Читання української народної казки «Солом’яний бичок»

Мета: учити дітей слухати і розуміти зміст художнього твору, запамятовувати дійових осіб та послідовність дій, емоційно сприймати зміст казки; закріплювати вміння відповідати на запитання за змістом твору; збагачувати активний словниковий запас; розвивати інтонаційну виразність та імітаційні здібності; спонукати повторювати окремі слова та вирази з відповідною інтонацією; виховувати інтерес до художньої літератури, комунікативні якості.

Матеріали: ілюстрації до казки.

Хід заняття:

І. Організаційний момент

- Психогімнастика «Добра тварина»

- Ми – одна велика, добра тварина. Послухаймо, як вона дихає. А тепер подихаймо разом. Вдих – крок уперед. Видих – крок назад. Тваринка дихає тихо і спокійно. А тепер послухаймо як стукає її велике й добре серце. Стук – крок уперед, стук – крок назад.

ІІ. Основна частина

- Загадки

Цілу зиму у барлогу

Спить приблуда клишоногий.

Як зоветься цей забрідь?

Здогадалися?...

(Ведмідь).

Гострі зуби, сильні лапи,

Дуже схожий на собаку,

І полює дуже ловко,

Що, впізнали, діти, …

  (Вовка).

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться.

А зовуть її…

  (Лисиця).

Грудочка пуху,

Довге вухо,

Стрибає спритно,

Любить морквину.

  (Заєць).

Я – бичок-третячок,

Солом’яний у мене бочок.

Із соломи дід зробив,

Бік смолою засмолив.

  (Солом’яний бичок).

Словникова робота

Майдан – велике незабудоване місце у селі, місті. Площа.

Майданник – смоляр – чоловік, що варить смолу.

Мички – пучок конопель або льону.

Прясти (мички прясти) – робити безперервну тонку нитку, пряжу з конопель або льону.

Кужіль – прядиво або вовна, намотані на кужівку (кілок).

Днище – дошка, у яку закладають гребінь для прядіння ниток.

Гребінь – високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа.

Ні світ, ні зоря – дуже рано, на світанку.

Ляда – дверцята, що прикривають отвір всередину.

Льох – підвал, погріб.

Хорти – мисливський собака.

Опушка – хутряна обшивка країв верхнього одягу.

Фізкультхвилинка

Народна гра «Була у лісі?»

Діти стають у парі одне навпроти одного.

• Була у лісі?
• Була.
• Рубала дрова?
• Рубала?
• Бачила вовка?
• Бачила.
• А боялася його чи ні?

Дитина, яка запитала, змахує хустинкою перед очима іншої (або сплескує у долоні).

Читання казки «Солом’яний бичок».

Бесіда за змістом казки.

• Яку казку ми прочитали?
• Хто є головним героєм?
• Чого просили звірі у бичка?
• Що приніс ведмідь в обмін на волю?
• Як віддячив вовк дідові й бабі?
• Як розрахувалась за волю лисичка?
• Які подарунки приніс зайчик?

ІІІ. Підсумок

Сьогодні ми прочитали українську народну казку «Солом’яний бичок». У неї немає автора. Хтось дуже давно придумав її. Люди переказували її одне одному. Так вона дійшла до наших днів. А давайте, кожен з вас придумає казку, а батьки нехай запишуть і ми почитаємо її наступного разу.