Урок "Хліб – усьому голова. Т. Коломієць «Хліб»

Тема. Хліб – усьому голова. Т. Коломієць «Хліб».

Мета. Навчати учнів виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти в творі головну думку, розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу; ознайомити з творами поетів і письменників, які оспівували хліб, із народними звичаями та обрядами; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до Батьківщини, повагу до праці хлібо­роба, бережливе ставлення до хліба.

Обладнання: карта подорожі, таблиця слів, ілюстрації

Тип уроку: урок-подорож

 

Хід уроку

 

І Організація класу

• Всіх вас рада привітати

І найкращого бажати.

Погляньмо всі одне на одного і разом привітаємось:

- Доброго ранку!

Руку другу скоріш протягни

І міцніше долоньки стисни.

Скажемо лагідно : «Щастя тобі, я бажаю всім і собі!»

ІІ Актуалізація опорних знань

• Коли я йшла до школи, мене зустрів старенький дідусь і вручив оцю скриньку. Прочитаємо , що на ній написано.

«Для учнів 2 класу Попівської ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Щоб відкрити цю скриньку, потрібно виконати завдання.

1) Мовна розминка

1. Артикуляційні вправи.
Повторення артикуляції звуків [ч], [ш].
Проговорення чистомовки за командами «Пошепки»,

«Голосно».

На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

 Хочеш їсти калачі —

Не лежи на печі.

2. Вправи на миттєве розпізнання слова.

Слова-«блискавки».

Вчитель на мить показує учням слово, записане на картці. Діти повинні встигнути прочитати його. (Хліб, пе­кар, млин, комбайн, пшениця)

Слово-«пеньок»,

Вчитель дуже швидко показує картку з записаними кількома однаковими словами, серед яких є слово, яке відрізняється від інших однією буквою. Учням необхідно на­звати це слово — «пеньок». (Торт, порт, торт; пиріг, пиріг, поріг)

3. Вправи на розвиток антиципації.

— Подумай і продовж прислів'я.

1. Паляниця — хлібові ... (сестриця).
2. Калинова гілка — хлібові ... (тітка).
3. Риба — вода, ягода — трава, а хліб ... (усьому голова).
4.                    Вправи на розширення кута зору. (Читання піраміди слів).

                                                             м  а

на                                             зер  но

бік                                          пше    ниця

мука                                        ком        байн

зерно                                    хліби                 на

рушник

пекарня

5. Робота з таблицею

х . л і б

б . л . ш

б . б . и к

б . р . н . а

б . л . а

т . с . е . к о

к . л . ч

п . р . г

к . е . д . л ь

 п . ч . в о

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

• Сьогодні ми будемо говорити про те, без чого не уявити ані степової далі, ані рідного дому, ані самого життя. Послухайте загадку

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов сонечко.

На черінь посунеться —

І стоїть красується.

З печі — та на блюдо: їжте мене, люди,

На здоров'ячко.

(Хліб)

• Завдання виконали, можна і скриньку відкрити.

( Вчитель дістає лист зі скриньки, читає)

«Я той, хто все знає про хліб. А ви хочете дізнатися, з чого роблять хліб, як хліб прийшов до вас на стіл. Тож запрошую до цікавої подорожі»

(Вчитель дістає зі скриньки малюнок із зображення хлібороба і карту подорожі)

Фізкультхвилинка

IV Робота над новим матеріалом

1. Зупинка «Пшеничний лан»

Сонечко сяє.

Небо сміється,

А навкруги — чарівна рослина

До землі гнеться.

Жовтенька, ніби золото.

Має насіннячко дрібне

Й вусики довгі.

• А коли подивитися на всі рослини відразу, то здається, що розлито золотисто-жовту фарбу.

•                   Діти, в чому ж тут секрет?
•                   Що це за рослина?

•                   Молодці, ви здогадалися — це пшениця, тому зупинка називається «Пшеничне лан».

Пшениця — дуже давня культура. Вона була відома у багатьох країнах понад 10 тисяч років тому. На території України пшеницю сіяли майже 5 тисяч років тому.

2. Зупинка «Казкова»

- Діти, чи знаєте ви, з чого починається хліб? Який шлях долає маленька зернинка, щоб потрапити із поля до нас на стіл? Тож слухаємо казочку про подорож зернинки (Розповідають підготовлені учні, під час розповіді демонструють ілюстрації)

1.                     Ішла зернина довго, дуже стомилася і вирішила відпочити. Вона лягла в теплу, пухку земельку.
2.                     Лежить зернинка, відпочиває. Тепло їй. Затишно. І ось з'явився дощик зі своїми срібними відерцями, та й полив земельку.
3.                     Напилася зернинка водички і почала проростати маленьким росточком. Ось уже він з'явився маленьким зеленим гострячком.
4.                     Тепле сонечко, жирна земелька, рясний дошик допомогли набратися сили росточку. А щоб ще сильнішим він ріс, до нього приходив добрий Чарівник, який удобрював земельку.
5.                     Ріс росточок, набирався сил, і ось одного разу сталося диво. Він став чудовим колосом, на якому було багато зернинок.
6.                     Колосок щодня ставав усе красивішим, сильнішим, муж­нішим. Наливався соками землі. І коли зернятка достигли, стали золотими, то дуже захвилювалися: шо ж з нами буде?
7.                     Даремне зернятка хвилювалися. Уранці поле прокинулося від гуркоту. Це були комбайни, трактори, машини і потекли зернятка золотим дощем у кузов.
8.                     І повезли машини зернятка до млина. А там на них чекав добрий старий мельник, який перетворив золоті зернятка на біле-біле борошно.
9.                     Інші машини повезли борошно до хлібопекарні. І тут чудо­ві майстри-пекарі з борошна спекли запашний, духмяний хліб.

10. І ось він -
          Хлібчик духовитий -

З хрустом кірочки смачним,

Ось він -

Теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з'явився він.

• У казочці начебто так усе просто. А на­справді - це важкий шлях хліба до столу. Багато безсонних ночей проживе хлібороб, аж поки наллється зерно і схи­литься колос під його вагою. Від посіяного в землю зернятка до збирання врожаю мине багато днів і ночей. "Як вродить жито, то й будемо жити", — говорили люди.

3. Зупинка «Народознавча»

«Народ скаже, як зав’яже»

• Почесне місце посідає хліб у звичаях та обрядах українців. Будь-яке свято не обходиться без па­ляниці. Хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей. Із хлі­бом проводжають молодих до шлюбу; хліб приносять у дім новонародженого; виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортає в рушник житній окраєць.

Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушникові — гостинність українського народу.

У ч е н ь. А я знаю прислів'я про хліб.

• На чорній землі білий хліб родить.
• Зима зі снігом — літо з хлібом.
• Хліб та вода — нема голода.
• Хліб — батько, вода — мати.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
• Як є хліб, то і до хліба буде.
• Хліб — усьому голова.
• Коли хліб на возі — не буде біди в дорозі.
• Посієш вчасно, збереш рясно.

-  "Без хліба немає обіду", — кажуть у народі. Не вистачає хліба до обіду — і всі кладуть ложки.

Хліб на столі — то найбільше багатство. До нього необ­хідно ставитись зі святістю.

А ще в народі кажуть: "Не кидайся хлібом — він святий". Кинути хліб — то великий гріх^Хліб завжди шанували, як святиню, цінували.

Дуже багато народних звичаїв пов'язано з хлібом.

1. й учень. Якщо впала додолу скибочка — неод­мінно підніми і, поцілувавши, поклади на стіл.
2. й учень. Хліб ріжуть тільки в руках — лівою три­маючи хлібину, притиснувши її до грудей, а правою — ножа.
3. й учень. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Не можна її класти сподом догори.
4. й учень. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити й покласти на видному місці птахам.
5. й учень. Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, збирали й віддавали курям. А крихти свяченої паски — худобі й птиці.

4 зупинка "Історична "

•  Хліб у народі завжди берегли, цінували, пильнували, щоб він не падав додолу.

Є таке страшне слово — голод. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. А скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття! У роки Великої Вітчизняної війни не тільки від куль, а й від голоду поми­рали люди. Ви, мабуть, чули про блокаду Ленінграда. Блокадний пайок важив трохи більше 100 грамів, а само­го хліба в ньому була 10 частина. Лініями окопів покрая­ні поля, сплюндровані війною села. Але як тільки далі відходив фронт, ураз люди бралися за хліб. Він був із домішками трав, картопляних лушпайок, але все одно — хліб, і хліб для живих.

А ще був страшний голодомор в Україні 33-го року. Скрізь, як говорив Шевченко, "село неначе погоріло, неначе люди подуріли". Від голоду помирали і дорослі, і малі. Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя. І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи, до кінця своїх днів, не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи. І коли вам ска­жуть, що є легкий хліб, то знайте — це неправда. Є гіркий хліб, є солодкий зароблений, є позичений чорний, є білий дарований, є солоний горьований. А легкого хліба немає.

5 зупинка «Літературна»

• Хліб – святий, хліб – життя. Багато поетів, письменників, композиторів оспівали хліб у своїх творах. Послухайте оповідання Тамари Коломієць «Хліб»

1. Читання оповідання вчителем.

• Чому оповідання має таку назву?
• Чи можна назвати хліб головним героєм? Чому?

2. Словникова робота.

Читання словосполучень «луною» за вчителем: золотава шкоринка, позолота від вогню, золоте зерно, в золотому колоссі, на стеблині золоченій, золоте проміння, золоті руки.

• У якому значенні вжиті виділені слова? Поясніть. (Золотава, позолота, золоте, в золотому, в золоченій, золоте, золоті)

3. Гра «Не перервіть ланцюжок».

Учні одне за одним читають текст по одному реченню. Фізкультхвилинка

4. Гра «Розвідники».

• Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб? (П'ять разів)
• Прочитайте третій абзац тексту.

— Виділіть слова, що свідчать про те, як прийшов хліб на стіл. Посіяли — доглянули — змололи — спекли — принесли — поклали.

• Знайдіть у тексті спонукальне речення.
• До чого закликає автор?

5. Гра «Хвости».

Учитель читає початок речення, а учні знаходять усе речення.

 

V Підсумок уроку

•  Ось і закінчилась наша подорож, ми перегорнули останню сторінку. Що вам запам'ята­лось із сьогоднішнього уроку?

Що нового, цікавого  дізналися?

 

Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку

Краплина поту, праці, доброти,

І знайте, щоб дійти до столу,

Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

Щоб ви сьогодні ласували хлібом,

Не знали горя і великої біди,

Зернятко проросло, набралось сили

І золотою паляницею прийшло сюди.

Не дайте ж впасти жодній крихті хліба,

Не допустіть, щоби стоптали люди злі її.

Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим

І завжди буде хліб на вашому столі.

 

VІ Домашнє завдання

1. Скласти пам’ятку-правила про бережливе ставлення до хліба.

2. Читати і переказувати оповідання Тамари Коломієць «Хліб»