Урок " : «Хочеш їсти калачі – не лежи на печі». Українська народна казка «Колосок».

Урок читання

(3 клас)

Тема: «Хочеш їсти калачі – не лежи на печі». Українська народна казка «Колосок».

Мета: Вчити дітей слухати казку; формувати вміння  аналізувати вчинки дійових осіб, давати їм характеристику; виробляти вміння вибірково переказувати прочитане за допомогою ілюстрацій до казки. Коригувати розвиваток  уваги. Сприяти розвитку мислення, зв’язного мовлення, дрібної моторики пальців рук. Виховувати бажання допомагати дорослим і один одному, викликати негативне ставлення до ледарів, показати, що ледарство до добра не доводить. Прививати любов до українських народних казок.

Обладнання.  Колоски, ілюстрації до казки, м’які іграшки героїв казки, індивідуальні карточки,  малюнки-символи до казки, педагогічна пісочниця.

Хід уроку

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація підготовки учнів до праці.

2. Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку.

Учитель:

  - Доброго дня вам, любі малята,

    Хлопчики милі мої і дівчата.

            Щирою усмішкою вас я вітаю,

           Бадьорого настрою нині бажаю.

Діти:

             - Доброго ранку! Доброго дня !
             Ми вам бажаєм  здоров'я й добра !

ІІ. Основний етап.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

- Сьогодні  у нас незвичайний урок. Я запрошую вас до подорожі в країну Казок.   

Казок країна чарівна
У гості нас чека вона
Отож, часу не гаймо,
У подорож рушаймо!

   А девізом нашого уроку стануть такі слова:  уважність, старанність, праця – наш шлях до знань!

2. Підготовча частина.

2.1. Мовна розминка.  Гра «Хто як говорить»
- Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить:  ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш
Як в гайку струмок дзвенить: джр-джр-джр-джр-джр
Як бджола в саду бринить: дз-дз-дз-дз-дз-дз
Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш
В морі синьому вітрила: ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш
Вітер з гаєм розмовляє:  ш-ш-ш-ш-ш
Поміж листячком гуляє: ш-ш-ш-ш-ш-ш

Й ми всі трохи пошуміли, й до  роботи відпочили.

2.2. Робота з чистомовкою.
- Щоб вміти гарно розмовляти, попрацюємо з чистомовкою.
Че-че -че- влітку сонечко пече,                                            
Чу-чу-чу- всім спечу по калачу,
Чі-чі-чі- не лежи на печі !

3. Формуюча частина

- Не даремно ми сьогодні заговорили про калачі. Щоб дізнатися назву казочки, в яку ми з вами помандруємо, вам потрібно відгадати  цікаві загадки про її героїв.

3.1. Робота над загадками та малюнками до казки.

Загадка про мишку.

У норі хатинку має

Хліб, сирочок полюбляє

По підлозі тишком-нишком

Бігає сіренька …(мишка)

Загадка про півника

Будить будильник нас кожного ранку,

Він кукурікає гучно га ганку.

Всі прокидаються, сонце встає –

На кожнім подвір’ї будильник цей є . (Півник)

- Так, сьогодні ми помандруємо у народну  казочку «Колосок», або ще її називають «Півник і двоє мишенят».

Давайте ми зобразимо назву нашої казочки за допомогою малюнків-символів.  (Рис. 3.1.1.)

Рис. 3.1.1. Малюнки-символи

3.2.  Опрацювання казки «Колосок».

Читання казки вчителем, розділеної на чотири логічно завершені частини.

Казка «Колосок»

І частина.

Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.

- Круть, Верть, - став гукати півник, - а гляньте-но, що я знайшов!
Поприбігали мишенята та й кажуть:
- Коли б це його обмолотити...
- А хто молотитиме? - питається півник.
- Не я! - одказує одне мишеня. 
- Не я! - каже й друге мишеня.
- Я обмолочу, - каже до них півник. І взявся до роботи.   А мишенята й далі граються.

Питання за змістом прослуханої частини казки:

- Назвіть головних героїв казки.

- Хто були Круть і Верть? Чому в них такі дивні імена? (Круть, Верть)

- Як звали півника? (Голосисте Горлечко)

- Що знайшов півник?

- Що любили робити мишенята?

- А давайте і ми разом із мишенятами пограємося в пісочку.

3.4. Використання елементів педагогічної пісочниці.

1. Пригадуємо правила поведінки в пісочку.
2. Вітаємося з пісочком:

- Добрий день, наший Пісочок!

Золотавий наш дружочок!

Ми прийшли з мишками грати,

Тебе трішки звеселяти.

3. Ігри на розвиток тактильно-кінестетичної чутливості та дрібної моторики рук:

 3.1. Гра «Відбитки наших рук»:

На рівній поверхні піску діти, за зразком учителя, по черзі роблять відбитки своїх рук (зовнішньої та внутрішньої поверхні долоні).

 Створюємо різноманітні спільні візерунки (усією поверхнею долоні, ребрами долоні, кулачками, окремими пальчиками).

3.2. Гра «Мишенята»: стрибають (двома пальчиками обох рук у пісочниці); качаються (діти торкаються внутрішньою й зовнішньою сторонами долонь піску); перекидаються (кулачками рухаються вперед і назад); грають у схованки (занурюють і витягають руки).

Пустували мишенята,

Дуже люблять вони грати.

Поки кішка спить в затишку

На піску гуляє мишка.

4. Гра «Склади слово»

- Діти, гляньте, мишенята наші щось знайшли  в пісочку. (Заховуємо в піску об’ємні букви И М Ш А К. Букви відгортаємо не відразу, лише їх частинки. За ними учні мають впізнати й назвати букви).

- Давайте попробуємо з даних букв скласти слово (За допомогою вчителя складаємо слово «мишка»).

Звуко-буквений аналіз слова «мишка»

- Давайте спробуємо визначити, які ж звуки в цьому слові?

(За допомогою кришок від пластмасових пляшок синього і червоного кольорів позначаємо голосні і приголосні звуки у слові. Сині кришки кладемо під буквами, що позначають приголосні звуки, а червоні – під буквами, що позначають голосні звуки мовлення).

5.Дидактична гра «Склади букву»

(Для гри нам потрібні палички для рахунку)

Діти мають скласти із паличок для рахунку на пісочку  букву «М» і «П». Попередньо малюємо пальчиками на піску ці букви.

- Діти, а чия буква «П»? (Півникова)

- А чия буква «М»? (Мишенят)

6. Дякуємо Пісочку, прощаємося з ним:

Як пролинув швидко час,

Ти чекай, Пісочку, нас.

Ми мандруєм далі в казку,

Бо цікава нам розв’язка.

 Витираємо ручки вологими серветками і продовжуємо урок.

- Ну що, готові слухати казочку далі?

ІІ частина казки

От вже й обмолотив півник колосок та й знов гукає:
- Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!
 Поприбігали мишенята.
- Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити.
- А хто понесе? - питає півник.
- Не я! - гукає Круть.
- Не я! - гукає Верть.
- Ну, то я однесу, - каже півник. Узяв на плечі мішок та й пішов. 

А мишенята собі одно скачуть - у довгої лози граються.

Словникова робота із незрозумілими словами:

слово «млин» - споруда, де розмелюють зерно на борошно (показ малюнка із зображенням млина);

гра «у довгої лози» -  мишенята перескакували один через одного.
Рухлива гра «Золоте жито»

- А давайте пограємо разом із Мишенятами у гру «Золоте жито».

Діти стають у коло і повторюють рухи за зразком вчителя.

Вітерець запитав, пролітаючи: (Біжать по колу на носочках, руки на поясі).

- Чому ти, жито, золоте?  ( Змінюють напрямок бігу).

А у відповідь колоски шелестять. (Зупиняються, руки вгору, нахили в сторони.)

- Золоті руки нас  ростять! (Два нахили  до носочків).

ІІІ частина казки

- Ну що, чи готові ви слухати далі нашу казочку?

Прийшов півник додому, знову кличе мишенят!
- Гей, Круть, гей, Верть! Я борошна приніс.
Поприбігали мишенята, пораділи:
- Ой, півничку! Вже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.
 - Хто ж міситиме? - питає півник.
А мишенята й знов своє:
- Не я! - пищить Круть.
-Не я! - пищить Верть.
Подумав, подумав півник та й каже:
- Доведеться мені, мабуть.

  От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки. Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.

 Пальчикова гра «Калачі»

 Діти повторюють віршик і рухи за вчителем.

 Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу.

Маком я притрушу

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь калачі

У натопленій печі.

Буду я діток звать

Калачами частувать.

IV частина казки

Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.
А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.
 - Ох, і голодний я! - каже Круть.
 - А я який голодний! - каже Верть.
Та й посідали до столу. А півник і каже:
 - Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок.
 - Ти, - кажуть мишенята.
 - А хто його обмолотив?
 - Ти, - вже тихіше відказують Круть із Вертем.
 - А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?
 - Ти, - вже й зовсім нищечком кажуть мишенята. 
 - А що ж ви робили?
 Що мали казати мишенята. Нічого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а півник їх не тримає. Хто ж отаких лінюхів пиріжками пригощатиме?

Бесіда за змістом прослуханої казки

- Чи справедливо вчинив півник?
 - Хто з героїв казки вам сподобався? Чим саме?

- Чому мишенята не допомагали півнику?

Дидактична гра «Хто що робив?»

Діти за ілюстраціями  мають розповісти певний уривок із казки.

Дидакична гра «Що було у казочці?» Складання розповідді за ілюстраціями.

Дітям даються ілюстрації до казки, які вони мають викласти в порядку черговості: що було у казочці спочатку, а що – потім.

 Характеристика героїв казки. Визначення головної думки.

- Дітки, я вам зачитаю риси характеру, які притаманні героям казки. Ви повинні визначити: кому належить певна риса і сказати «так», чи – «ні».

Мишки                  Півник           

слухняні               роботящий       

веселі               розумний

ледачі               лінивий

нероби               трудолюбивий

працьовиті               невдячний

хитрі                         стриманий 

           - Чого ж нас вчить ця казочка? (відповіді дітей) Допоможуть нам у цьому народні прислів’я:

Без трудів не їстимеш пирогів.

Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.

Переказ  казки за допомогою малюнків-символів (Засобів Ейдетики) (Рис.2.)

Рис.2. Переказ казки

ІІІ. Заключна частина.

- Чого вчить ця казка?

- Які інші назви має казка?

- Чи не поводитесь ви інколи, як ці мишенята?

- А ви завжди допомагаєте, коли вас просять?

- А для всіх, хто не хоче бути такими, як мишенятка, я хочу побажати такі слова:
 Рано прокидатись.
 До роботи братись.
 Старатись.

За вашу старанність Півник дарує вам ці смачні пироги (Пригощаємо дітей пирогами)

Релаксація.

 Приведення в порядок робочих місць.

 Створення установки на відпочинок.