Урок позакласного читання Тема. Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка

Урок позакласного читання

3 клас

 

Тема. Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка

Мета уроку:  дати учням загальні відомості про книжку як історичну пам'ятку людства; познайомити із творчістю Д.Павличка, допомагати учням орієнтуватися у книжковому світі; навчати користуватися художньою літературою; сприяти відвідуванню школярами бібліотек, залучати їх до книг, формувати вдумливого та уважного читача, виховувати бережне ставлення до книги.

Обладнання: портрет Д.Павличка, комп’ютерна презентація "Книги Д.Павличка", тексти поезій, загадки, прислів'я, приказки, малюнки до творів.

 

                                               Хід уроку

І. Організаційна частина

Вступне слово вчителя.     

   - Щоб урок нам розпочати,

   Треба вголос проказати:

   Я уважний і серйозний,

   Хоч іще малого зросту.

   Впевнений, кмітливий я,

   Прагну здобувать знання.

ІІ. Мовленнєва розминка

       1.Робота над скоромовкою

          Вовк ведмедя розбудив:

          Вже весна, гуляти йди!

          Виліз велетень з барлогу -

          Вовк тікає в ліс від нього.

2. Загадки:

1. Дуже я потрібна всім -

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

 

2.Поле письменник-агроном

Засіяв буквами-зерном.

Отож, читачу, поспішай

Зібрати мудрий урожай!

 

3. Не сорочка, а зшита,

Не кущ, а з листочками,

Не людина, а говорить.

Вчитель. "Дім, в якому немає книг, подібний тіла, позбутого душі". І це - дійсно так, бо книга - святиня, без якої немислиме життя людини, без книги  воно стає сірим, одноманітним і буденним. Тому з книгами ми йдемо по життю, з ними почуваємо себе впевненішими і мудрішими.

 

Читання висловів про книгу:

- У книгах - світло мудрості.

                               ("Повість минулих літ");

 

- Книга - морська глибина.

      Хто в ній пірне аж до дна,

      Той, хоч і труда мав досить,

      Дивнії перла виносить.

                                      (І. Франко)

Вчитель. А тепер наша творча група запропонує вашій увазі вірш про книгу

Дмитра Павличка.

         У книги люди, наче бджоли в соти,

         Знесли духовний, чародійний мед.

         Сліпцеві очі ним потри, і вмить,

         Побачить сонце й голубі висоти,

         Відчує мислі найстрімкіший лет,

         Збагне людські страждання і турботи,

         Поможе іншим темряву збороти.

 

Це цікаво. Де ж зібрані книжки? Звичайно ж у бібліотеці. Слово "бібліотека" - грецького походження, а перекладається так: "бібліо" - книга, "тека" - зберігання. Отож, це місце, де зберігаються книги.

Бібліотеки мають свої давні історії. В Стародавньому Єгипті бібліотеки мали дуже гарну назву: "Аптека душі" або "Притулок мудрості", або "Будинок життя", але користуватися ними могли тільки багаті знатні люди, фараони та жерці храмів. Для простого люду вхід до бібліотеки був закритий.

Учитель. Зараз ми послухаємо повідомлення, пов'язані з бібліотекою, під рубрикою "Це цікаво". І знову це зробить творча група.

    1 учень. У Давній Русі книги складались у короби. Так вони краще зберігались. У далекому минулому книги зберігалися під монастирськими склепіннями, прикуті ланцюгами.

    2 учень. Забудькуваті читачі були в усі часи. Так  у 1975 році в одну із англійських бібліотек була повернена книжка "Вчись в'язати та вишивати", читачка так захопилася нею, що протримала її 43 роки.

   3 учень. Рекорд неуважності був зафіксований у  бібліотеці Кембриджського університету, куди книга була повернена через триста років! Отож, дійсно, краще пізно, ніж ніколи!

Вчитель. Недарма наша розмова була про бібліотеку, де зібрано безліч книг.

Сьогодні ми поговоримо про книги, почитаємо, поміркуємо. Під час підготовки до уроку ви всі відвідали бібліотеку, вибрали потрібні книжки, вивчили вірші та намалювали малюнки.

ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

Вчитель. Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо творчості українського поета Дмитра Васильовича Павличка. З його творчістю ми познайомились на уроках літературного читання. Запрошую до слова наших істориків, які досліджували біографію та життєвий шлях поета.

 

Історики: Народився поет 28 вересня 1929р. в с. Стопчатові на Івано - Франківщині в багатодітній родині.   Сім'я жила бідно, батьки були змушені працювати від темноти до темноти, щоб прогодувати "маленьких семірко". Батько, Василь Миколайович, був освіченим на той час чоловіком, працелюбним та енергійним.

Про маму, Параску Юріївну, поет писав: "Мене мати навчила розмовляти, а книжка думати".

          Початкову освіту поет розпочав здобувати у польській школі в Яблуневому.     

          Вересень 1939р. приніс зміни - школа рідною мовою ( Коломийська гімназія,   де вивчав німецьку мову та латинь), десятирічка у Яблуневі.

  У 1948р. Дмитро Павличко вступає на філологічний факультет Львівського університету, очолює літературну частину Львівського театру юного глядача.

Невеликі поезії Д. Павличко почав писати ще в дитинстві, але перша книжка "Любов і ненависть" була видана в рік закінчення ним Львівського університету. Звертаючись до дітей, поет сказав: "А я маю надію на вас - як ви підростете, на нашій землі буде більше світла!"

У 1997 році  поета нагороджено орденом "За заслуги" III ступеня, в 1999  - орденом князя Ярослава Мудрого п'ятого  ступеня. У  2009 році Дмитра  Павличка нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого четвертого ступеня.

Вчитель. Твори для дітей друкував у дитячих журналах, календарі "Дванадцять місяців", виходили вони і окремими книжками.

Ось прогляньте цю чудову презентацію, де є книжки Д.Павличка.

(Перегляд презентації)

5. Читання підготовлених творів. Обговорення.

Фізкультхвилинка

1.1. Слово вчителя

Сьогодні ми здійснимо подорож до Країни Добра, де панує Сонце, його помічники - маленькі промінці-віршики Д.Павличка, добрі слова та вчинки. А для того, щоб подорож була успішною, виразно прочитайте вірші, які ви підготували на сьогодні.  Налаштуймося на Добро. Подивіться один на одного і посміхніться, подаруйте тепло своїх долонь своїм товаришам.

1 учень

Посміхнулось сонечко

у наше віконечко,

приголубило усіх -

і дорослих, і малих.

2 учень

Я тримаю промінці

у малесенькій руці,

подарую все одно

всім на радість, на добро

                  (А. Грибанов)

(Кожен учень отримує промінчик і читає вірш Д.Павличка)

 

1.Сонце зайшло. І раптом

Все навкруги померкло,

тільки вікно хатини-

сяяло в темноті.

Соняшник здивувався!..

І до вікна підкрався.

І що ж він побачив?

Дівчинка книжку читає,

а Сонце перегортає сторінки

й світо вливає

в літери та в слова (Д. Павличко)

 

2. З далекого краю

Лелеки летіли,

Та в одного лелеченьки

Крилонька зомліли.

 

Висушила силу

Чужина проклята,

Візьміть мене, лелеченьки,

На свої крилята.

 

Ніч накрила очі

Мені молодому,

Несіть мене, лелеченьки,

Мертвого додому.

 

3. Іду по рідному селу...

Яке то щастя - хто збагне...

Дивитись, як вечірню млу

Пронизує тепер ясне.

Могутнє світло з хат, домів,

Де каганець колись димів!

 

Яке то щастя - свій народ

У світлі бачити! Мені

Оце найбільша з нагород

За всі страждання і пісні,

За все, чим жив і що творив,

За кожен молодий порив!

 

В оселях тих смачніший хліб

І голосніший спів дівчат.

Лиш хто на серце вже осліп,

Кого струїв минулий чад,

Мойого щастя не збагне,

Не зможе зрозуміть мене!

 

4.Дзвенить у зорях небо чисте,

Палає синім льодом шлях.

Неначе дерево безлисте,

Стоїть моя душа в полях.

Як надійшла щаслива доля,

Збудила весняну снагу,

Моя душа, немов тополя,

Зазеленіла на снігу.

Як надійшла любов справдешня,

Хлюпнула пригорщу тепла,

Моя душа, немов черешня,

Понад снігами зацвіла.

Як надійшла і засіяла

Та дружба, що живе в літах,

Моя душа над снігом стала,

Неначе яблуня в плодах.

 

 

5.До мого вікна

Підійшла весна,

Розтопилася на шибці

Квітка льодяна.

 

Крізь прозоре скло

Сонечко зайшло

І поклало теплу руку

На моє чоло.

 

Видалось мені,

Що лежу я в сні,

Що співає мені мати

Золоті пісні,

 

Що мене торка

Ніжна і легка,

Наче те весняне сонце,

Мамина рука.

 

6.Небеса прозорі,

Як глибінь ріки.

Падають, як зорі,

З явора листки.

А над полем нитка

Дзвонить як струна,

Зажурилась квітка -

Чує сніг вона.

 

7.Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,?

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі? -

Сонце усміхнулося здаля:

- Правда, все я бачу з висоти.?

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина - то найкращий край!

 

Для продовження вивчення творів Д.Павличка відгадайте загадки. Відгадки і стануть заголовками віршів.

 

 

В полі, в лісі, навкруги,

Скрізь у мене вороги.

Часом лізу я у шкоду,

Їм капусту на городах.

Не боїться ця пташка зими,

Сало любить вона так, як ми.

Жовта грудка та сивії крильця.

Здогадалися, хто це? … (Синиця)

 

Прилетіли гості,

сіли на помості,

Без сокири, без лапати,

Поробили собі хати.

Вчитель. Поділимось на 3 групи. Кожна група буде працювати над одним з творів Д.Павличка.

Читання й обговорення нових творів Д.Павличка

1. Опрацювання вірша "Птиця"

1) Читання вірша в парі одне одному

- Яка основна думка вірша? У яких рядках вона висловлена?

- З якою інтонацією слід читати слова хлопчика?

- Як змінюється ця інформація до кінця вірша?

- З яким почуттям треба читати слова пташки?

2) Конкурс на краще виразне читання вірша.

2. Опрацювання вірша "Заєць"

1) Гра "Бджілки". Самостійне напівголосне читання тексту учнями.

- Хто є головним персонажем вірша?

- З яким почуттям пише поет про зайця? З чим порівнює його вуха?

- Якими словами говорить про нелегке життя тваринки?

2) Гра "Добери риму".

Рухає - …(дмухає);

Копицею …(рушницею);

Зеленими -…(антенами);

Вкладається - …(накривається).

3. Опрацювання вірша "Синиця"

1) Виразне читання вірша вчителем.

- Що ви уявляли, слухаючи вірш?

2) Словникова робота.

Корифей - провідний, видатний діяч мистецтв.

3) Повторне читання вірша учнями.

- Як люди допомагали синичці пережити люту зиму?

- Чому пташка припинила просити їжу?

- Якою була її вдячність?

- З чим порівнюється спів синиці?

- Чим хата відповідала пташці?

- Чого нас навчає цей вірш?

Фізкультхвилинка

Вчитель. Ми ознайомилися з творчістю Д.Павличка, прочитали та обговорили його твори. Я б хотіла, щоб після сьогоднішнього уроку ви на крок стали ближчими до книги, щоб у вас з'явилась потреба читати книжки, щоб ви полюбили їх всім своїм серцем.

А зараз виберіть будь яке прислів'я із списку, прочитайте та поясніть його.

 Робота з прислів'ями.

Українські прислів'я та приказки про книгу

Без хліба легше прожити, аніж без книги.

Будеш з книгою дружити - буде легше в світі жити.

Будеш книги читати, будеш все знати.

В домі без книги, як без вікон, темно.

Весела книжка - твоя радість.

Гарна книга научить, а погана намучить.

Де розумом не дійду, то в книжці знайду.

День без книги, що обід без хліба.

Дім без книги - день без сонця.

Життя без книжок - весна без квітів.

З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг - знання.

З книгою дружити - в роботі не тужити.

З книгою жити - з добром дружити.

З книгою подружишся, розуму наберешся.

З ручаїв - ріки, з книжок - знання.

Знання - сонце, книга - вікно.

Золото добувають із землі, а знання - з книжок.

Книга - дзеркало життя.

Книга - міст у світ знань.

Книга - морська глибина, то почерпни аж до дна.

Книга - світ, книга - серцю привіт.

Книга - твій друг, без неї, як без рук.

Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

Книга вчить, як на світі жить.

Книга для дітей, що волога для полів.

Книга для розуму, що теплий дощик для посіву.

Книга добру навчить, від дурного відверне.

Книга і труд хороші плоди дають.

Книга корисна, коли її читають.

Книга не пряник, а дітей до себе манить.

Книга мала, та серцю люба.

Книга подібна воді - дорогу проб'є усюди.

Книга, а не борода робить чоловіка мудрим.

Книгу прочитав - на крилах політав.

Книгу читай, розуму набирай.

Книгу читати - не язиком чесати.

Книгу, як око своє бережіть, бо без книги не можна жить.

Книги читати - усе знати.

Книгу читають не очима, а розумом.

Кому книга - розвага, а кому - навчання.

Людина без книги, як ліхтар без свічки.

Людина без книги, як риба без води.

Молодому книга - крила, а старому - кийок.

Мудрим ніхто не родився, а з книжок навчився.

Мудрої книги мова - не полова.

Не на користь книжку читати, коли вершки лиш знімати.

Нема розумного сусіда - з книгою поговори.

Одна книга тисячі людей навчає.

Одна мудра книга краща від найбільшого багатства.

Письменному книжка в руки.

Прочитав добру книгу - зустрівся з другом.

Розум без книги, що птах без крил.

У домі без книги, як без вікон, темно.

У Землі супутник - Місяць, у людини - книга.

Хліб наснажує тіло, книга - розум.

Хороша книга - свято.

Хороша книга яскравіша за зірку.

Хочеш пізнати світ - читай книжки.

Хто багато читає, той багато знає.

Хто книгу читає, в того розум прибавляє.

Читай змолоду - пригодиться на старість.

Що книга, то розум.

Щоб правду знати, треба книжку читати.

 

Підсумок уроку.

Чи сподобався вам урок?

Чого він вас навчив?

Про що б ви хотіли поговорити на наступному уроці?

Вчитель. Ви сьогодні добре попрацювали. Тому пропоную вам відпочити. Розфарбуйте кожна група свій малюнок.

Домашнє завдання

Наступний урок позакласного читання проведемо за темою "Весну красну зустрічаймо!"

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.