Урок "«Ходить, ходить зима гаєм». Вправи з дитячими музичними інструментами"

Урок логоритміки

(2 клас)

Тема: «Ходить, ходить зима гаєм». Вправи з дитячими музичними інструментами.

Мета: Долати мовленнєві порушення учнів шляхом розвитку, виховання і корекції рухової сфери дітей у взаємодії слова з музикою та рухами. Коригувати формування рухових навичок дітей, розвиток кістково-м’язового апарату. Розвивати дихання, моторні, сенсорні функції. Виховувати позитивні особистісні якості, почуття колективізму.

Обладнання: Фонограма пісні «Білесенькі сніжиночки» (слова М.Вороного), зображення снігової баби, пейзаж на зимову тематику, іграшка зайчика,  сопілочка, барабан, брязкальця, свищик, торбинка, паперові хмаринки й сніжинки, малюнки-символи до вірша, педагогічна пісочниця з іграшками, соломинки для соку, кружечки з вати.

Хід уроку

І. Вступна частина

1. Бесіда «Зимонька-зима»

Звучить пісня «Білесенькі сніжиноньки» (слова М.Вороного).

- Діти, яка в нас зараз пора року?

- Які ознаки зими ми бачимо в навколишньому світі?

- Чи любите ви зиму? Чому?

- Які розваги вона вам дарує?

2. Слухання вірша:

Було надворі темно, хмуро, чорно

Та все змінилось, дітоньки, учора.

Довкола так чудово посвітліло,

Тепер навкруг і весело, і біло,

Тому що, де не глянь, - на землю ліг

Пухнастий та холодний перший … (сніг).

- Молодці, справді прийшла красуня-зима й одразу насипала скрізь білого сніжку. А із чого складається це снігове покривало, ви знаєте? Дощ складається із краплинок, а із чого сніг? ( Із сніжинок)

3. Дидактична гра «Підбери сніжинку»

Учням роздаються хмаринки трьох кольорів і сніжинки відповідно до кольорів хмаринок. Завдання: підібрати сніжинку по кольору хмаринки та покласти її під нею.

4. Оголошення теми й мети уроку.

- Діти, сьогодні ми з вами помандруємо до зимового гаю, та побачимо, які дарунки принесла йому Зима. Ну що, будемо мандрувати?

5. Артикуляційні вправи «Білий сніг дивує всіх»

- Усі першого снігу чекали, і всі йому дуже зраділи. А от хто ще не бачив снігу – молоденькі звірята і пташки, які з’явилися на світ цього року,- надзвичайно здивувалися.

Вчитель читає віршовані рядки, а діти по ходу читання вимовляють голосні звуки ( [а],  [е],  [і],  [о], [у] ), тримаючи кінчик язика біля нижніх зубів. (Така вправа сприяє зміцненню жувально-артикуляційних м’язів).

« А-а-а! – здивувався зайчисько маленький, -

Сніг, як моя шубка, біленький!»

«Е-е-е! – промовляла руденька лисичка, -

Все виглядає доволі незвичним!»

«І-і-і, - проказала захоплено ласка, -

От дивина, ну справжнісінька казка!»

«О-о-о, - спантеличино мовив вовчисько,-

Біло усе: і далеко, і близько!»

«У-у-у, - не на жарт здивувалася білка, -

Вкрита на дубі сніжком кожна гілка!»

ІІ. Основна частина

1. Хвилинка спостереження

Діти спостерігають у вікно за снігопадом (чи на світлину зимового пейзажу) та обговорюють разом із вчителем характер руху сніжинок (вони падають плавно, не поспішаючи, кружляють та спускаються на землю і спочивають).

 Скажіть, а чи хочеться нашим малятам

 На пару хвилинок сніжинками стати?

 (Діти погоджуються)

 Так от, хто в долоньки аж тричі плесне,

 Того перетворення жде чарівне.

  (Діти тричі плескають в долоні)

 Дивіться: Сашуні й Настуня,

 Оленка й Машуня, та наший Сергійко –

 Тепер всі – сніжинки.

 І можуть сніжиночки наші біленькі

 У танці кружляти легкім, веселенькім.

2.Музично-руховий етюд «Сніжинки»

 Під фонограму пісні «Сніжинки» діти зображують імітаційними  рухами політ сніжинок – пересуваються плавно, навшпиньках, повільною ходою або легким бігом, змахують руками, кружляють, присідають тощо.

3.Робота над загадкою

 Перший сніг зазвичай мокрий, діти,

 Можна з нього будь-кого зліпити.

Звісно, ви це дуже добре знаєте,

Та мою загадку відгадаєте.

Ніс у неї із морквинки,

Чорні очі – це вуглинки,

Кругла біла голова.

Хто це? Баба … (снігова)

- Молодці, дітки, ось наша Баба Снігова  (роздивляємося малюнок із зображенням снігової баби).

- А давайте пригадаємо, як ми вміємо ліпити приблизно таку саму Бабу.

4. Фізкультхвилинка «Баба снігова»

Учні виходять на «засніжену поляну», вчитель читає віршовані рядки, а діти виконують імітаційні ігрові рухи, зображуючи ліплення снігової баби.

Ми взяли сніжечку зовсім трішки,

(Нахил вперед, показують набирання снігу у жменьку)

Невеличкі ось зліпили сніжки.

(Стають прямо і зображують кистями формування сніжки)

Перевертом далі сніжки покотили,

(Рухаючись вперед, показують, як скачується снігова грудка)

Отаку велику грудку ми зробили.

(Зупиняються, присідають і руками перед собою описують велике коло)

Ось найбільша грудка – ноги,

(Притупують на місці)

Трохи менша грудка – тулуб,

(Проводять руками від пліч донизу)

А найменша – голова.

(Руки на щоках, ритмічні повороти головою)

Здрастуй, бабо снігова!

(Роблять крок вперед, простягаючи руку для привітання).

5.Дидактична гра «Снігова баба»

Діти мають скласти снігову бабу із геометричних фігур.

6. Сюрпризний момент

- Діти, а хто це заховався за ялинкою? Чиї це вушка виглядають?

Відгадайте загадку і дізнайтеся, хто ж там заховався.

Загадка

Влітку сіренький, а взимку біленький,

Довгі вушка має, швидко в лісі стрибає.  (Зайчик)

- Діти, а давайте пригадаємо віршик про Зайчика (використовуємо малюнки-символи- засоби Ейдетики)

Вірш «Завірюха загуляла»

Завірюха загуляла,

В хатки всіх позаганяла.

Сидить зайчик на печі

Й хрумка з маком калачі.

7. Мовленнєва гра «Допоможи Зайчику»

Наший Зайчик ще зовсім маленький, тому не всі слова вміє вимовляти правильно. Давайте допоможемо йому виправитися!

(Від імені іграшки вчитель називає слова, ставлячи у кожному слові наголос на останній склад. Завдання учнів – повторювати всі слова чітко і виразно. Ті слова, у яких неправильний наголос, діти при повторенні коригують).

Словесний матеріал до гри: зима, сніжок, грудень, січень, лютий, сніжинка, сніговик, заметіль, віхола, хуртовина, снігопад, мороз, іній, віхола, ялинка, крига, новорічний, морозець.

- Молодці дітки, що допомогли Зайчикові. Він дуже вам вдячний та дарує ось цю чарівну торбинку. Що ж в ній? (Діти дістають із торбинки дитячі музичні інструменти. Учні повинні назвати, які  інструменти вони впізнали).

8. Вправи з дитячими музичними інстументами:

«Як звучить кожен інструмент?»

Вчитель показує як звучать сопілочка, барабан, брязкальця, свищик, даємо учням інструменти, щоб вони пограли на них.

«Впізнай, що звучить?»

Діти стають півколом, спереду стає один учень, який повернутий до всіх спиною. Діти по черзі грають на інструментах, а дитина має впізнати, що звучало.

- Дітки, ох і розвеселили ми Зайчика. Давайте запросимо його до нас у школу в гості. Запросимо? (Так) Та в гаї випало багато снігу і Зайченяті буде дуже важко до нас дібратися. Протопчемо йому стежинку.

9. Рухові вправи «По сніжку»

Діти ідуть по колу одне за одним, пересуваючись у різний спосіб.

Кроки-дріботіння. Діти пересуваються маленькими кроками, намагаючись не відривати стопи від підлоги (зображують, як протоптують стежку по снігу)

Ми потупаємо ніжками по сніжку,

І протопчемо доріжку ми ось таку.

Чобітки малят стараються – туп-туп-туп!

Буде гарною стежиночка тут, тут, тут!

Хода з поворотами рук і тулуба в сторони. Руками рук діти імітують користування мітлою.

Потім мітли узяли і я, і ти.

На подвір’ї ми стали сніжок мести.

Наші мітли працюють так разом – шик-шик-шик!

І в роботі немов всі танцюють – шик-шик-шик!

Ходьба з високим підніманням колін. Кроки широкі, важкі – діти імітують ходу по глибокому снігу.

А у гаї сніжок глибокий вже лежить,

І звірятам важко ходить.

Та звірята весь час в хатиночках не сидять,

По сніжечку, хоч і глибокому, тупотять!

- Діти, а давайте запросимо Зайчика з нами погратися в пісочниці.

10. Використання елементів педагогічної пісочниці.

1. Пригадуємо правила поведінки в пісочку.

2. Вітаємося з пісочком:

 - Добрий день, наший пісочок!

 Золотавий наш дружочок.

  Із Зайчиком прийшли ми грати,

 Тебе трішки звеселяти.

3. Вправи на розвиток тактильної чутливості:
   1.       Гладимо пісочок долоньками, тильною стороною долоньки, проводимо ребром долоньки різного роду лінії. Ділимося враженнями від своїх дій: «Який пісочок на дотик? Що з ним можна робити? (нагортати, сіяти, розгортати…)

3.2. Вправа «Зайчик»

Учні складають на обох руках докупи великий, вказівний та середній пальчик і залишають на піску відбитки – сліди Зайчика.

Зайчик вийшов пострибати

Трішки ніжки розім’яти.

Стриб уліво, стриб управо

Скаче Зайчик наший браво.

Та схотів Зайчисько їсти,

На пеньочок рішив сісти.

Чи морквинку, чи капустку

З’їв би Зайчик наш із хрустом.

- Діти, пригостимо нашого Зайчика?

3.3. Гра «Де захована морквинка?»

(Вправа на орієнтацію учнів у просторі, розвиток і корекцію моторики пальців рук. Для гри використовуємо пластмасові морквинки із дитячого набору іграшок «Овочі та фрукти»)

 - Пошукайте морквинку у верхньому куті пісочниці справа. Іншу морквинку – у нижньому куті зліва. А чи не захована морквинка посеред пісочниці?

 - Діти, скільки морквинок ми знайшли для Зайчика?

(Рахуємо кількість морквинок, пишемо пальчиками на піску відповідну цифру).

4.        Гра «Снігова заметіль»

(Вправа на розвиток дихання. Для неї необхідні соломинки для соку та кульки з вати)

 Гляньте, діти, сипе сніг.

 Гуля завірюха.

 Вже Зайчисько наший змерз.

 Затуляє вуха.

Учням пропонуємо подмухати на Зайчика теплим повітрячком через соломинку для соку.

Розгулялась завірюха,

Сніг летить, як вата.

Ану, друзі! Дружно всі

Зайця рятувати!

В пісочницю кладемо маленькі кульки із вати. Учні мають подихом через соломинку «розігнати» завірюху (кульки з вати) (Рис. 3.4.1.).

Рис. 3.4.1. Гра «Снігова заметіль»

Ми Зайчиська врятували,

Із пісочком дружно грали.

Та прийшов прощатись час:

- Ти чекай, пісочку нас!

Дякуємо пісочку за цікаву зустріч з ним.

Витираємо долоньки вологими серветками. Сідаємо за парти.

ІІІ. Заключна частина

 - Діти, куди ми з вами сьогодні мандрували? А кого ми там зустріли? Що найбільш вам запам’яталося з нашої мандрівки?

 Релаксація.

Приведення в порядок робочих місць.

Створення установки на відпочинок:

 Кличе дзвоник відпочити,

Наші сили відновити.

Працювали всі завзято,

Ну-мо всі відпочивати!