Урок "Холод у медицині"

Про матеріал

Основною метою уроку є вивчити основні принципи застосування холоду у медицині за напрямками кріохірургія, кріотерапія, кріоніка, кріокосметологія.

Перегляд файлу

ТЕМА: ХОЛОД У МЕДИЦИНІ

МЕТА: -навчальна: вивчити основні принципи застосування холоду у

медицині за напрямками кріохірургія, кріотерапія, кріоніка,

кріокосметологія.

-розвивальна: розвивати в учнів здатність застосовувати набуті

знання у повсякденному житті;

-виховна: виховувати в учнів бажання поглиблювати свої знання.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок розповідь з елементами бесіди та

демонстраціями.

ТИП УРОКУ : засвоєння нових знань.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ: холодильне обладнання .

ОСНАЩЕННЯ: роздатковий матеріал, комп'ютер, проектор, відеоматеріали.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ:

Перевірка присутності учнів та їх готовності до уроку.

ІІ. ПОСТАНОВКА МЕТИ УРОКУ (Мотивація):

Ще в стародавності холод застосовувався для лікування. Наприклад, при крововиливах у мозок на голову накладали лід, холодними компресами лікували синці, міхуром з льодом зупиняли легеневі й шлункові кровотечі.

Полоскання горла холодною водою, різні обтирання, купання в прохолодній воді роблять дію, що гартує. При глибокому вдиханні холодне повітря сильніше теплого подразнює терморецептори легенів, у кров надходить більше кисню, поліпшується газообмін, підвищується працездатність, нормалізується стан нервової системи.

І все-таки такі застосування носили приватний, емпіричний характер. Фахівці почували, що холод, якщо пізнати фізіологію його впливу на живе, може дати набагато більше. Справді , чи не здається дивним, що зерно, що пролежало в шарі вічної мерзлоти багато хто й багато років, може проростати? Деякі організми, що перебували мільйони років у крижаній брилі, після відтавання раптом оживають. Продукти харчування можуть дуже довго зберігатися в умовах холоду й залишатися незмінними. Чому це відбувається? Як пояснити й повторить подібні впливи природи?

Сьогодні зародився новий розділ науки - кріобіологія. Вік її невеликий, але досягнення багато обіцяють. Взяти, приміром , лікування ракових пухлин, коли хворих за допомогою медикаментів приводили в стан сорокаденної сплячки, у премо і якої знижували температуру їхнього тіла до 28-27 °С. У результаті пухлина не тільки припиняла свій розвиток, і зменшувалася в розмірах.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

ПЛАН

І. КРІОПРОФІЛАКТИКА

ІІ. КРІОТЕРАПІЯ

ІІІ. КРІОХІРУРГІЯ

ІV. КРІОНІКА

V. КРІОКОСМЕТОЛОГІЯ

VІ. МЕДИЧНІ ХОЛОДИЛЬНИКИ

І. КРІОПРОФІЛАКТИКА

1. Холодний компрес

При головному болі внаслідок приливу крові до голови показаний холодний компрес на голову. Вафельний або махровий рушник, змочений холодною водою з льодом і віджатий, прикладають на голову (частіше на потилицю) на 2–3 хвилини, потім заміняють на новий

2. Душ

Для загартовування душ рекомендують приймати ранком, після гімнастики, вважають, що ранковий душ бадьорить, а вечірній знімає втому. Найбільш ефективний контрастний душ, при якому відбувається своєрідний термомасаж. У результаті судинна стінка стає більш еластичною, нормалізуються обмінні процеси в організмі, такий душ має тонізуючий ефект на нервову систему.

3. Контрастна ванна

Є відмінним загартовувальним засобом При цій процедурі у ванну наливають воду комфортної температури і хворий лягає в неї. Через 5 хвилин, коли хворий зігріється, він швидко сідає на поперечину, виймає ноги з води, опираючись ними на внутрішній край ванни й швидко обливається або його обливають із душу прохолодною водою. Після цього відразу ж лягає в теплу ванну, а в неї додають теплої води, через 5 хвилин обливається знову. Треба щораз зігріватися у ванні, щоб уникнути ознобу.

4. Холодне обливання

Є ефективною загартовувальною, оздоровчою і гігієнічною процедурою, відомою із глибокої стародавності. У наш час більшої популярності набула система, розроблена С. Кнейпом, у зв’язку з тим що вона передбачає використання звичайної води. При цьому рекомендується обливатися самому, але краще скористатися чиєюсь допомогою. Не виливати воду різко та швидко, обмиваючи все тіло. Початкова температура повинна бути в середньому близько +30…+33 °С, поступово робити воду холодніше, доводячи до +15…+20 °С, а у випадку тренованості — до +10 °С. С. Кнейп рекомендував привчати дітей з раннього віку, у літньому віці не рекомендується сильно знижувати температуру води. Слід проводити загартовування поступово.

5. Ходіння босоніж

Передбачає ходіння по росі, воді, каменям та снігу. Цю процедуру докладно описали Ріклі, а потім Мунде, які вважали ефективним холодні ножні ванни і ходіння по мокрій траві. С. Кнейп рекомендував ходити босоніж по росі 10–45 хвилин. Після закінчення ходіння, не обсушуючи ніг, надягти сухі теплі шкарпетки та взуття й ходити ще 15 хвилин

6. Стоун-терапія (охолодження каменями)

Мається на увазі використання холодних каменів для масажу, зокрема мармуру, що за рахунок його охолоджуючих властивостей сприяє зняттю больових синдромів. При використанні цього методу здійснюється вплив на організм у декількох напрямках:

— благотворно впливає на імунну, лімфатичну, дихальну, кровоносну систему;

— стимулює захисні сили організму;

— знімає больові симптоми та розслаблює м’яза;

— нормалізує нервову систему та знімає стрес.

7. Загальні холодні ванни

Такі ванни сприяють підвищенню тонусу серцево-судинної системи, поліпшують обмін речовин, підсилюють венозний кровообіг і лімфообіг, підвищують м’язовий тонус, знижують артеріальний тиск. Температура води в них повинна бути нижчою за +20 °С. Прийом холодної ванни повинен бути обмежений: для новачків — не більше 0,5 хвилини, надалі прийом можна збільшити до 2–4 хвилин. Після холодної ванни варто розтерти шкіру сухим грубим рушником до появи вираженої реакції шкіри й відчуття тепла. Починати приймати холодні ванни краще влітку з обтирань окремих частин тіла холодною водою.

8. Холодні обгортання

Виділяють обгортання: загальне, грудне, нижнє, коротке, голови, шиї, ножне, а також мокрою сорочкою. . Застосовується для зниження підвищеної температури тіла, коли можна або необхідно знизити її без ліків.

ІІ. КРІОТЕРАПІЯ

У широкому розумінні кріотерапія — сукупність методів, що базуються на застосуванні низьких температур для охолодження тканин, органів або всього організму. Спрадавна холод використовується для профілактики як засіб загартовування організму (холодні й прохолодні обливання, обтирання, моржування, укутування, місцеві ванночки).

Виділяють:

1. Рефлекторну кріотерапію — використання низьких температур на точку акупунктури;

2. Рефлекторну гіпотермію — подразнення холодом (температура близька до 0 °С), наприклад льодом :

а)Загальна гіпотермія використовується для зниження температури тіла. Вона досягається зануренням тіла на тривалий час у холодну (+5…+15 °С) або крижану (близько 0 °С) воду, обгортанням тіла тканиною із шаром роздробленого льоду або інших кріоносіїв (сухий лід, кріогелі).

б) Селективна гіпотермія — переважне охолодження окремих частин тіла або органів. Вона досягається застосуванням аплікації льоду, кріогелю, масажу з льодом, тканини, змоченої в розчині кухонної солі та охолодженої до низьких температур, накладання пакета з шаром роздробленого льоду, покриттям ділянки шкіри злегка паркою рідиною (хлоретилом, фторотаном), обдуванням холодним повітрям, охолодженням за допомогою рідкого азоту з температурою від –100 до –180 °С під тиском ураженої ділянки тіла тривалістю 1–3 хвилини, а також з використанням кріоаерозолів.

3. Екстремальна кріотерапія — використання кріокамери (кріосауни, cryotherapiekammer), що застосовується для активації всіх адаптаційних ресурсів, імунонейроендокринної системи, що викликає знеболювання, відновлення та загоєння, що сприяє низькотемпературному впливу та зводить до мінімуму дискомфорт від контакту з холодним середовищем.

Механізми дії холодом:

1) викликає звуження капілярів і артеріол;

2) викликає уповільнення крово- і лімфовідтоків;

3) інгібує обмін речовин;

4) зменшує венозний тиск;

5) збільшує поріг больового сприйняття, що вкрай важливо в нейрореабілітації;

6) викликає зниження м’язового тонусу та зменшення спастичності;

7) зменшує потребу тканини в кисні та метаболітах (протигіпоксичний ефект);

8) сповільнює розпад білків у зоні вогнища ураження та всмоктування продуктів розпаду тканин.

У цілому холод справляє такі дії:

1) аналгезуючу: місцевоанестезуючу, тобто протиноцицептивну;

2) гемостатичну (припиняє розвиток гематоми);

3) протинабрякову;

4) протизапальну;

5) протиалергенну;

6) стимулюючу щодо катаболічних реакцій.

Місцева кріотерапія викликає такі фізіологічні ефекти:

— знеболювальний: низька температура сповільнює провідність нервових закінчень, з одного боку, і знижує чутливість болючих рецепторів, з іншого;

— протизапальний: знижує виробництво речовин, які провокують болючу реакцію й тим самим істотно зменшує запальні реакції, зменшуючи температуру;

— звуження й розширення судин: охолодження тканин тіла призводить до звуження судин, як артеріальних, так і капілярних. При тривалому лікуванні охолодження призводить до розширення судин, а потім знову до їхнього звуження;

підвищення тонусу м’язів, зменшення спастичності та зниження мимовільної (рефлекторної) активності м’язів.

Кріогенна фізіотерапія

Кріогенна фізіотерапія являє собою новітні досягнення в галузі фізики, нерідко засновані на ефекті Пельтьє. Сучасна кріогенна апаратура дозволяє значно поліпшити результати. Тривалість такого масажу не повинна перевищувати 5–10 хвилин. У цьому випадку процедура викликає спазм дрібних судин і капілярів, сповільнює кровотік і знижує проникність стінок судин, запобігає виникненню набряків, знижує чутливість нервових закінчень, болючі відчуття.

Кріомасаж — фізіопроцедура з використанням рідкого азоту або іншого кріоагенту, базується на перепадах температур, які викликають поперемінно звуження й розширення судин, що призводить до поліпшення кровообігу й трофічних функцій. Кріомасаж знаходить застосування в лікуванні вертеброгенних больових синдромів, міофасціального синдрому та ін. Масаж із льодом проводиться у вигляді розтирання хворого місця або зони по колу целофановим мішечком, наповненим льодом.

Резонансна гіпотермія являє собою процедуру, коли здійснюється ритмічне охолодження в режимі 60–120 хвилин із частотою дельта-біострумів головного мозку 0,05–5,00 Гц. Дана процедура нормалізує проникність гематоенцефалічного бар’єра, нормалізує збудливість центральної нервової системи. Резонансна гіпотермія знайшла широке застосування в стоматології при лікуванні пародонту як метод впливу, спрямований на підвищення стійкості організму до емоційного стресу. Варто визнати даний метод перспективним при лікуванні захворювань нервової системи.

Загальна кріотерапія в основному проводиться в кріокамері (кріосауні), де шкіра впродовж 2–3 хвилин перебуває в стані температурного стресу, але не зазнає ушкоджень. При загальній кріотерапії занурюють оголене тіло в газове середовище при температурі –110…–160 °С, при цьому забезпечують захист кінцівок і органів дихання від відмороження: перед процедурою на пацієнта надягають вовняні шкарпетки й рукавиці та ватно-марлеву пов’язку.

Вважається, що загальна кріотерапія має оздоровчий, омолоджуючий вплив на весь організм у цілому. Процедура загальної кріотерапії не супроводжується побічними ефектами, досить комфортна своєрідно, хворі швидко звикають до неї.

Показання:

— реабілітація після травм опорно-рухового апарату;

— після оперативних втручань;

— при дегенеративних захворюваннях хребту;

— запальних і обмінних захворюваннях суглобів;

— при багатьох шкірних захворюваннях;

для досягнення загальнозміцнюючого та загартовуючого ефектів.

Аерокріотерапія — охолодження всього організму або окремих його частин повітряно-газовими середовищами екстремально низьких температур (–90…–170 °С) з метою лікування, профілактики та реабілітації.

Пріоритет у галузі аерокріотерапії належить японському дослідникові Тасімо Ямаурі, який в 1974 році обґрунтував застосування кріотерапії у лікуванні хворих із ревматоїдним артритом.

Виділяють місцеву й загальну АКТ. Місцева АКТ полягає у вогнщевому впливі низькотемпературним газовим потоком, одержуваним, як правило, при випаруванні рідкого азоту й спрямованим безпосередньо на вогнище — уражену захворюванням ділянку тіла. Локалізація кріовпливу забезпечується муфтами або камерами невеликого обсягу для кінцівок або інших частин тіла. Місцеву кріобальнеотерапію застосовують для лікування артритів, поліартритів, екземи.

Загальна АКТ передбачає тотальне або субтотальне занурення оголеного тіла пацієнта в газове середовище кріокамери при температурі –110…–180 °С. Лікувальні аспекти дії загальної АКТ зводяться насамперед до вираженої знеболюючої дії генералізованого характеру, зобов’язаній своїм походженням холодовій анестезії рецепторів і стимуляції вироблення ендорфінів, до протизапальної та протиревматичної дій, найімовірніше пов’язаних із посиленням ендогенної кортизолопродукції, а також до інтенсивного судинно-розширювального та міорелаксуючого ефектів. Отримано позитивний результат при лікуванні хворих на псоріаз, нейродерміт, бронхіальну астму. Виражена позитивна реакція на кріопроцедуру спостерігається у хворих наркологічного профілю в період абстинентного синдрому. Відзначено загальнотренуючий (загартовуючий) ефект АКТ, що базується на перебудові під її впливом діяльності серцево-судинної, периферичної нервової та ендокринної системи.

Установки для загальної кріотерапії виробляються в Німеччині, Японії, Росії.Тривалість АКТ становить від 30 до 180 секунд. На курс призначається 10–20 процедур, які проводяться щодня або через день.

ІІІ. КРІОХІРУРГІЯ

Кріогенна хірургія (хірургія за допомогою холоду) є одним з нових методів лікування різних захворювань, хоча холод у медицині стали використати близько 100 років тому, застосовуючи для заморожування тканин спочатку рідке повітря, потім сніжну вуглекислоту, а останнім часом - рідкий азот.

Кріохірургія (греч. kryos холод + хірургія) — сукупність хірургічних методів лікування, заснованих на локальному заморожуванні тканин.

Сутність криогенного методу полягає у впливі на тканині низькою температурою, внаслідок чого відбувається крио некроз тканини з наступним безкровним відторгненням її протягом 2-3 тижнів.

Холодоагенти, що використовуються для кріодеструкції

1. Фреон-12 (температура кипіння - 29,8° при тиску 1 атмосфера) іфреон-22 (температура кипіння - 40,8° при тиску 1 атмосфера); вонизберігаються і транспортуються в рідкому стані в сталевих балонах підтиском 5,7 і 9,3 атмосфер при 20°.

2. Двоокис вуглецю СО2 (вуглекислота) у виді сухих кристалів(температура випару - 78,48 при 1 атмосфері), газів і рідини(температура кипіння - 78,9 при 1 атм.); зберігається в рідкому стані в сталевих балонах під тиском 58,46 атм. при 20°.

3. Закис азоту N02 (температура кипіння -89° при 1 атм.); зберігається і транспортується в рідкому стані в сталевих балонах при 60 атм.

4. Рідкий азот N2 (температурячи кипіння - 195,76° при 760 мм рт. ст.):зберігається і транспортується в судинах Дьюара.

Найбільш зручним для кріо дії є рідкий азот.

Рідкий азот - це безбарвна рідина з температурою - 196°С, що не має заходу, не вогненебезпечна, невибухова, парка при кімнатній температурі зі швидкістю 50 мол/ч. Дія рідкого азоту на тканині подібно дії концентрованих кислот, що руйнують тканини.

Криогенний метод лікування застосовують при доброякісних і злоякісних новотворах; він ефективний при ангіомах (судинних пухлинах), бородавках, атеромах, поліпах, папіломах, ангіофібромах, а також при кровотечах. Останнім часом холод стали використати при захворюваннях стравоходу.

Класи кріоапаратів

Кріоаплікатори автономні.

Кріоаплікатори автономні з акумуляторами холоду.
Кріоаплікатори автономні з нециркулюючими холодоагентами.
Кріоаплікатори автономні з прямою циркуляцією холодоагентів.
Кріоаплікатори автономні з замкнутою циркуляцією холодоагентів.
Кріоаплікатори автономні комбіновані.

Для проведення крио операції використають криозонди, що не лякає дітей. Зонди занурюють у рідкий азот, прохолоджують до оптимальної температури й потім прикладають до тієї або іншої ділянки тканини, заморожуючи неї. Останнім часом стали застосовувати різні криогенні апарати, що мають ряд переваг перед криозондами.

Важливою перевагою застосування холоду є те, що він діє строго локализованно, не залишає фляків, виключає реимплантацию ("поширення") папилломатозных або інших пухлинних кліток на сусідні, здорові ділянки слизуватої оболонки або шкіри. Якщо при звичайних операціях роботі хірурга заважає кровотечу, то у випадках застосування холоду кровотеча майже виключається, що зменшує число різних післяопераційних ускладнень. Ці переваги сприяють розширенню сфери застосування холоду в дітей.

Приклади застосування кріохірургії

Переваги кріохірургії

1.Кріоплив дозволяє цілком зруйнувати заданий обсяг нормальної чи патологічної тканини, розташованої як на поверхні тіла, так і в глибині будь-якого органа.
2. Доступ до глибоко розміщених тканин може бути здійснений з мінімальною травматизацією тканини тонким кріохірургічним інструментом.
3. Локальний кріохірургічний вплив на живі тканини, як правило, безболісний і не вимагає знеболювання.
4. Виникаюче вогнище кріонекрозу володіє своєрідною біологічною інертністю, викликаючи мінімальну перифокальну реакцію навколишніх тканин
.5. Локальне заморожування тканини може бути зроблене без будь-якого ушкодження здорових клітин, що оточують вогнище кріонекрозу. Ця особливість методу дозволяє вважати заморожування фізіологічною екстирпацією.
6. Холодовий вплив блокує дрібні артеріальні і венозні судини, що дозволяє робити розрізи і видаляти вогнища практично безкровно навіть убагато васкуляризованних органах (мозок, печінка, бруньки й ін.).Гемостатичний ефект заморожування попереджає можливість вторинних кровотеч.
7. Висока резистентність стінки великих судин до низької температури, що обумовлює відновлення нормальною кровотоку навіть після їхнього повного заморожування, дозволяє безпечно робити кріодеструкції нормальних чи, пухлинних тканин у безпосередній близькості до цих судин.
8. Зниження температури тканини (у першу чергу мозкової) дозволяє робити тимчасове оборотне вимикання функцій охолоджуваної структури, що служить функціональним тестом перед необоротною деструкцією.
9. Вогнища кріодеструкції швидко гояться, але викликаючи утворення грубих фляків, великих косметичних дефектів.

ІV. КРІОНІКА

Крионика Кріоніка ( від грецького – холод,мороз)- збереження стану глибокого охолодження людей та тварин в надії на те, що в майбутньому їх зможуть оживити і при необхідності вилікувати.

Роберт Честер Вільсон Еттингер (1918-2011)

– американський вчений, засновник кріоніки.

У 1962 році випустив книгу "Перспективи

безсмертя", яка започаткувала формування

кріонічного руху. У1968 році була створена

Кріонічна Спілка Мічігану.У 1976 році він

прийняв участь у створенні Інституту Кріоніки,

який очолював до 2003 року.

Після смерті людини й одержання відповідного документа тіло готовлять до процесу перфузії - через кровоносні судини організм заповнюється кріопротектором, речовиною на основі гліцерину, що перешкоджає кристалізації клітин. Потім тіло кладуть у капсульний кріостат, що заповнюють рідким азотом. Протягом двох доби тіло заморожується. Після цього його розташовують у камері вниз головою й стежать за тим, щоб у ній завжди була потрібна кількість азоту. Така дивна поза пов'язана із запобіжними заходами . Якщо раптом азот з якихось причин почне випаровуватися, то почне випаровуватисяся зверху, де ноги. А для кінцівок це не так небезпечно, як для голови, мозку.

7-8_OK

Схема базової перфузаційної установки

1-конвектор; 2- насос;

3-нижній шланг; 4-ємність з перфузатором;

5,6,7-трубки; 8- манометр;

9-штатив; 10-трійник;

Крионика 11-канюля

Крионика

Перший пацієнт Джеймс Белфорд був заморожений у США у 1967 році і зберігається до сьогодні у кріо сховищі компанії Alcor. Всього у сховищах 3 найбільших компаній – Alcor, Інституту Кріоніки та КріоРус знаходиться 188 кріо пацієнтів. Угоду про майбутнє кріо збереження уклали більше 1300 людей.

В Росії у 2013 році кріоновано 35 людей (19 – повністю, а решта – тільки мозок).

Глибоке охолодження дозволяє повністю зупинити процеси розкладання на невизначений термін. За допомогою створених сьогодні біомедичних технологій, таких як нанотехнології, інженерія органів та тканин, генна інженерія можна буде усувати пошкодження від заморожування та саму причину смерті, омоложувати та оживляти пацієнтів.

V. КРІО КОСМЕТОЛОГІЯ

Омолодження шкіри особи, кріопілінг (кріостимулююча дія, активізація репаративних процесів, видалення відмерлих кліток епидерміса).
Усунення почервонінь(за рахунок лімфодренажного й проти набрякової дії).
Зменшення жирності шкіри (кріостимуляція володіє себостатичною дією).
Ліфтинг-еффект (виникає при впливі кріоджерела на тактильні рецептори, за допомогою аксона-рефлексу відбувається статична напруга мімічної мускулатури).
Усунення небажаної гіпер пігментації (меланоцити найбільш чутливі до кріодеструкції).
Кріотерапія волосся (за рахунок впливу на шкіру волосистої частини голови, активізація волосяних фолікулів)

VІ. МЕДИЧНІ ХОЛОДИЛЬНИКИ

Медичні морозильники – призначені для забезпечення правильної температури зберігання протягом тривалого часу донорської крові, її компонентів (наприклад плазми крові) і проб.Температура зберігання плазми крові та ін., забезпечувана даним устаткуванням, перебуває в інтервалі -20...- 40 °C.
Холодильники для аптек - Фармацевтична ( "фармакологічна") холодильна техніка служить для зберігання лікарських препаратів і речовин, біологічних зразків (сироватки, вакцини), різних реагентів для біохімічних досліджень, живильних середовищ.
Холодильники для зберігання крові - призначені для зберігання свіжої й консервованої крові, фармацевтичних препаратів і біологічних матеріалів.
Лабораторні холодильники - використовуються для зберігання лікарських препаратів, вакцин, реагентів і біологічних зразків у холодильному відділенні, крові й еритроцитной маси в пластикових контейнерах у морозильному відділенні. Технічні параметри дозволяють забезпечувати правильні умови зберігання ліків, біологічних зразків, крові, компонентів крові:
Патологоанатомічні холодильники - призначені для зберігання тіла людини після її смерті.