Урок "Хорова духовна музика"

Про матеріал

Розробка уроку з музичного мистецтва для 5 кламу по темі "Хорова духовна музика". На уроці використовується музичний матеріал - "Херувимська" Артемія Веделя. Автор мала на меті відповідно до програми з музичного мистецтва розкрити учням красу, неповторність, значущість хорової духовної музики. розробка містить тести, інтерактивні, ігрові завдання, роботу з авторським матеріалом, сучасні методи навчання музичному мистецтву.

Перегляд файлу

 

 

КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА СУМСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №29, М.СУМИ, СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

Конспект

уроку з музичного мистецтва для 5 класу

по темі

«Хорова

духовна музика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

учитель музичного мистецтва

Ананченко Тетяна Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку. Хорова духовна музика.

Мета уроку: закріпити знання учнів про хорову музику (поняття хорова музика, хор, а капела, унісон, багатоголосся, типи хорів), ознайомити з особливостями хорової духовної музики: її змістом, призначенням на прикладі «Херувимської» А.Веделя, розкрити творчо – біографічний портрет Артемія Веделя,  вчити характеризувати духовну музику, визначати її емоційно-образний зміст, сприяти розвитку музичних та творчих здібностей, вокально-хорових навичок,  психічних процесів, вихованню естетичної потреби до сприймання хорової духовної музики.

Тип уроку: комбінований

Музичний матеріал: музичне вітання «Добрий день вам!», А.Ведель «Херувимська», В.Філіпенко, В. Навроцький «Веснянка», вправи для розспівування, звучання церковних дзвонів.

Наочність, підручний матеріал:

  • мультимедійна презентація;
  • зображення церкви на ватмані;
  • зображення дзвіночків для повідомлення очікуваних результатів уроку;
  • роздатковий матеріал.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Учні входять до класу під звучання церковних дзвонів.

Музичне вітання «Добрий день вам!».

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, очікуваних результатів уроку.

Розповідь учителя з елементами бесіди:

  • Під яке звучання ви входили до класу? (Під звучання церковних дзвонів).
  • Початок використання дзвонів приписують єгиптянам: вони

використовувались при священнодіях у свята Озіріса. Грекам також були відомі дзвони: у афінян при храмі Прозерпіни вони скликали народ на богослужіння. Вік китайських чи японських дзвонів нічим не поступається аналогам Риму, Греції та Єгипту. Перші дзвони при церквах на Заході з’явились в кінці VI ст., в ХІІ ст. з’явилося офіційне благословіння на їх використання у Православній Церкві. На території Київської Русі вони залунали невдовзі після прийняття християнства (988 р.), але набули широкого розповсюдження з кінця XVI ст.

Здавна церковні дзвони виконували важливу функцію: сповіщали про час праці та відпочинку, веселощів і печалі. Вони визначали порядок церковних служб, закликали народ на збори, повідомляли про військову небезпеку, пожежі й стихійні лиха, вітали почесних гостей, послів, тріумфаторів-переможців, своїм звучанням допомагали мандрівникам, що потрапили в біду на суші або на морі. Дослухаючись до голосу дзвонів, люди вірили в те, що вони здатні творити великі чудеса: вберегти від епідемії, врятувати від посухи й голоду, захистити від грізних сил природи та злих сил.

  • Чому звучать церковні дзвони сьогодні? Яке в них призначення? (Зібрати у храм на богослужіння, нагадати про Бога, спонукати до роздумів про духовні цінності).
  • Сьогодні дзвони нас запрошують до уявного храму поміркувати на тему добра , своїм призначенням людини й зрозуміти, яку роль у ньому відграє музика. Отже, тема уроку «Хорова духовна музика».

Вправа «Дзвони» (учні розмішують на дошці дзвони з очікуваними результатами уроку):

  • Я розрізняю поняття, пов’язані з хоровою музикою.
  • Я  знаю основні відомості про композитора Артемія Веделя.
  • Я називаю  особливості хорової духовної музики.
  • Я висловлюю власні враження про хорову духовну музику.
  • Я міркую над важливістю слухання хорової духовної музики.

 

ІІІ. Основна частина.

Бесіда:

  • Які храми міста Суми ви можете назвати?

 

  • Хто був у храмі, підніміть руку?
  •              Чому люди йдуть до храму? (помолитися Богу, заспокоїти душу, послужити Богу). Людина йде до храму, щоб послужити Богу, подякувати йому за радість та щастя у своєму житті, або знайти сили для подолання важких життєвих обставин, або поміркувати над сенсом свого життя. Людина йде до храму, бо хоче піднятися над буденним, відчуває потяг до небесного, чистого, щирого, правдивого, що ми називаємо Добром і сповнити Добром своє серце.

Перегляд відео.

Зазирнемо в один з храмів України й подивимося, що там усередині, що нас вражає в храмі.

 

  •              Що ви побачили? (Ікони на стелі, стінах, іконостас, свічки, квіти). Внутрішній простір храму, його архітектура, живопис у вигляді фресок та мозаїки, усі елементи інтер’єру об’єднують свої зусилля, щоб створити у храмі певну атмосферу: піднесену, урочисту.
  •              Коли в храмі можна почути музику? (Під час богослужінь, різних християнських обрядів, свят).
  •              Як ви гадаєте, яка ця музика за змістом? (Про Бога, біблійна та християнська за змістом). Це і є духовна музика.

Робота з поняттям.

Духовна музика – музика на релігійні тексти чи сюжети. У вузькому розумінні, це музика, яка звучить під час церковних служб та обрядів, у широкому розумінні, музика, яка звучить за стінами храмів і здатна пробудити в людині потяг до добра, краси, любові, гармонії.

Духовна музика

музика на релігійні тексти чи сюжети

 

церковна         духовна

звучить під час      звучить за стінами храмів,

церковних служб та обрядів   здатна пробудити в людині потяг до        добра, краси, любові, гармонії

Робота в друкованій основі: вставити пропущені слова.

Сприймання музичного твору «Херувимська» А.Веделя.

Духовну музику створювали найкращі представники музичної культури різних часів та країн. Серед них – Артемій Ведель - український композитор,  хоровий диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог.

 Артемій Лук’янович Ведель народився в Києві приблизно в 1767 році. З дитинства мав чудовий голос, співав у хорі, чудово грав на скрипці.

Навчався у Києво-Могилянській Академії, де отримав музичну освіту.  Слава про чудесний тенор Веделя йшла далеко за межі Києва. "В ньому всі сили тенора, й співати його треба з таким чуттям і смаком, як співав Ведель. Він сам і всі слухачі обливались слізьми. Коли він співав, щось небесне, невимовне було в його очах". Став військовим і керував хорами. Хори під керівництвом Артемія Веделя були найкращими у Києві. Це період гучного успіху і розквіту композиторського таланту Веделя. Деякий час жив у Харкові. Близькі люди розповідали про нього як людину релігійну. Перебуваючи на військовій службі, Ведель вів тихе життя, уникав товариства і розваг. Удома займався написанням музики, читанням і молитвою. Щодня ходив до церкви.

Після закінчення військової служби став монахом послушником у Києво-Печерській Лаврі, продовжуючи писати музику. Ведель помер у 1810 році в батьківському домі, куди переїхав за кілька днів до смерті. Поховання було вельми багатолюдним і урочистим. Однак, кладовище було з часом зруйновано, а могила композитора загублена.

Робота в друкованій основі: підкреслити правильні твердження.

1. Артемій Ведель народився у:

  1. Києві;
  2. Львов;
  3. Сумах.

2. Жив і творив у :

  1. 20 столітті;
  2. 18 столітті;
  3. 19 столітті.

3. Навчався у:

  1. Глухівській музичній школі;
  2. Київському музичному училищі ім. А.Глієра;
  3. Києво-Могилянській академії.

4. Уславився красою співацького голосу:

  1. тенору;
  2. басу;
  3. баритону.

5. Працював:

  1. директором духовної семінарії;
  2. хоровим диригентом;
  3. керівником музичної школи.

6. Писав переважно музику:

  1. опери та балети;
  2. інструментальну;
  3. хорову духовну.

У нашому уявному храмі зараз зазвучить духовна музика Артемія Веделя. Називається вона «Херувимська». Херувими – янголи, небесні безтілесні духи, служителі Бога. «Херувимська пісня» є частиною богослужіння в православному храмі. Як ви розумієте текст «Херувимської пісні»:

«Ми, таємниче собою зображаємо Херувимів і співаючи трисвяту пісню Тройці, що дає нам життя, відкладімо тепер всі турботи, щоб нам прийняти Царя всіх, Якого невидимо носять та прославляють ангельські сили. Слава Господу!»? (Потрібно відкласти в думках усі життєві турботи й подумати про Бога, який дає життя людям й уславити його разом з його янголами).

 

Послухайте «Херувимську пісню» і скажіть, чи сприяє музика твору наслідувати ці слова?

Слухання музики.

  • Які враження справила на вас музика? Що ви відчули, слухаючи її?

У тексті «Херувимської» ніби протиставляються два світи: людський буденний та божественний, досконалий, світ Добра. Музика ніби злегка відкриває нам цей надзвичайний світ. Подумайте, які музичні слова - харакеристики ви віднесете до образу буденного  світу, а які до образу світу небесного? Підкресліть ті, що відповідають музиці «Херувимської».

 

  •              Що, на вашу думку, відчуває людина, яка у храмі слухає цю музику? (Заспокоюється, відпочиває душею, вгамовує негативні емоції, думки, починає думати про Бога, про життя, про добро).

Повторне слухання музики.

  •              Визначимо особливості духовної церковної музики, на прикладі твору Артемія Веделя «Херувимська».  Але спочатку пригадайте основні поняття, пов’язані з хоровою музикою.

Слухаючи музику, обведіть олівцем цифру, яка відповідає правильній особливості духовної церковної музики.

1

Хорова

 

А

Одноголосний спів

2

А капела

Б

Великий колектив співаків, що складається з чоловічих та жіночих голосів

3

Акомпанемент

В

Одночасне звучання декількох голосів

4

Багатоголосся

Г

Супровід музичних інструментів до виконання музики голосом

5

Унісон

Д

Великий колектив співаків, що складається тільки з чоловічих, або тільки з жіночих голосів

6

Мішаний хор

 

Є

Музика, що виконується хором

7

Однорідний хор

 

Ж

Хоровий спів без супроводу музичних інструментів

Індивідуальні завдання: охарактеризувати засоби музичної виразності.

МЕЛОДІЯ 
Плавна, протяжна, проста,спокійно-стримана, приємна, співуча, легка, чиста, прониклива, трепетна, задушевна, задумлива, загадкова, лукава, енергійна, стрімка, граціозна, поривчаста, пристрасна, смілива, рішуча, вольова, бурхлива, романтична, полум’яна.

РИТМ 
Рівномірний, чіткий, виразний, впевнений, стриманий, твердий, непокірний, пружний, маршовий, нерівномірний, невиразний, в’язкий, легкий, лінивий, танцювальний, поривчастий.

ТЕМП 
Дуже повільний, спокійний, повільний, протяжний, грайливий, невпевнений, помірний, стриманий, чіткий, танцювальний, маршовий, швидкий, стрімкий, впевнений, бурхливий, рухливий.

ДИНАМІКА 
Тиха, слабка, одноманітна, невиразна, знебарвлена, вгасаюча, заніміла, голосна, наростаюча, виразна, барвиста, могутня, напружена.

ГАРМОНІЯ

Радісна, світла, приємна, прозора, мальовнича, соковита, загадкова, ніжна, сумна, просвітлена, різка, насичена, спустошена, знебарвлена.

  •              Як ви гадаєте, «Херувимську» Артемія Веделя треба вважати духовною музикою у вузькому розумінні чи широкому? Чому?

Назвіть ті найкращі риси в характері людини, пробудженню яких може сприяти прослухана вами музика:

 

 

с

и

л

а

 

д

у

Х

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

щ

Е

д

р

і

с

т

ь

 

 

 

 

 

 

д

о

б

Р

о

т

а

 

 

 

 

 

 

 

а

л

ь

т

р

У

ї

з

м

 

 

 

 

 

 

 

 

л

ю

б

о

В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

щ

И

р

і

с

т

ь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М

и

л

о

с

е

р

д

я

 

 

 

 

 

 

 

С

п

і

в

ч

у

т

т

я

 

с

о

в

і

с

т

Ь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

К

р

о

м

н

і

с

т

ь

 

 

т

о

л

е

р

А

н

т

н

і

с

т

ь

 

Робота з роздатковим матеріалом: записати у сердечку 2-3чесноти, формуванню яких може сприяти духовна хорова музика

Вокально-хорова робота.

  •              З якою порою року можна порівняти стан людини, яка сповнена позитивних рис характеру? Яка пора року до нас у найбільшій мірі привітна, лагідна, добра? (Весна). З особливо радісними почуттями ми зустрічаємо весну після суворих, сірих, мало сонячних зимових днів.

 

  •              Пригадайте пісню за її мелодією (Учитель виконує фрагмент мелодії «Веснянки» В.Філіпенка, О. Навроцького).
  1. Робота над піснею.
  2. Художнє виконання пісні під караоке.

 

ІV. Підсумки уроку.

Звучання церковних дзвонів.

Дзвони повідомляють нам, що час залишати наш уявний храм.

Прийом «Мікрофон».

Зверніться до однокласників зі своїми враженнями про духовну хорову музику і з порадою, чому ви бажаєте також йому долучитися до її слухання.

Мені (мене) хорова духовна музика (сподобалася, зачарувала, вразила, захопила, зацікавила), тому що вона …. Я раджу і тобі слухати хорову духовну музику, щоб … .

 

Повідомлення домашнього завдання: прослухайте один з творів Артемія Веделя, створіть сенкан або колаж на тему духовної музики.

Самооцінювання роботи на уроці. Коментоване оцінювання роботи учнів на уроці.

Заключне слово.

Якість звуку дзвону у значній мірі залежить від гарного сплаву міді та олова. Шкідливими домішками до сплаву вважаються цинк, свинець і залізо. Чим чистіше олово і мідь, тим краще сплав. Бажаю вам, щоб ваші серця були як дзвони з чистого сплаву доброти, любові, милосердя, щирості, щедрості без небажаних домішок злості, ворожості, ненависті, грубості.

До побачення.

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
30 червня 2018
Переглядів
1020
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку