Урок. Хто заклав підвалини української історичної науки.
Мета. Узагальнити знання учнів про значення історії для людини,пояснити зміст понять «дослідники історії», «історичні праці», визначити роль М.Грушевського і В.Антоновича у розвитку історичної науки, навчити розрізняти історичні і художні твори, розуміти вплив істориків на суспільне і державне життя.
Тип уроку. Комбінований.
Хід уроку.
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація і мотивація.
-
Чому людину завжди цікавить минуле і майбутнє?
-
Що таке історія (наука про минуле людства)
-
З якої мови походить і що означає слово історія? (з грецької, оповідь про минуле)
-
Що дає людині знання історії?
-
Хто такі історики?
-
На які питання відповідають історики? (Хто?Де?коли?Чому?Як?)
Відповіді на ці та інші питання шукали українські вчені – історики. Відкрийте сторінку 11 і пригадайте імена цих людей. (Костомаров, Антонович, Грушевський, Єфименко)
III. Засвоєння нових знань.
-
Про кого з істориків дізналися на минулих уроках? (с. 108-109, М.Грушевський)
-
Чим прославився М.Грушевський?
Його також вважають найавторитетнішим серед дослідників українського минулого.
Робота з підручником. С. 140-141. «закінчити речення.»
-
Михайло Грушевський (1866—1934) був людиною різнобічних (талантів)
-
Учительська сім’я, у якій народився Михайло, прищепила йому (жагу до знань та смак до слова.)
-
Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він (захопився минулим України.)
-
Як науковець він виявив себе в (історії, літературознавстві, досліджував усну народну творчість.)
-
Йому належить близько 2000 праць з( історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».)
-
Учительська сім’я, у якій народився Михайло, (прищепила йому жагу до знань та смак до слова. )
-
Свою долю він пов’язав з історією України фахово, (ставши вченим-істориком.)
Обговорення.
- Що нового довідалися про М. Грушевського з матеріалів уроку?
- Яку роль, за свідченням М. Грушевського, у формуванні його світогляду відігравали батьки?
Робота в групах.
- Про які риси вдачі видатного історика свідчать уміщені в підручнику фотографії?
- Доберіть по троє слів — іменників, прикметників, дієслів, якими можна схарактеризувати М. Грушевського.
- Чому Михайла Грушевського називають батьком української історичної науки?
- Прочитайте назву другого пункту (с. 160). Про кого розповідається у тексті?
«Читання мовчки» - с.160-с.161
Вправа «Відшукай відповідь»
-
Хто з істориків зажив слави найбільшого знавця писемних історичних джерел (В.Антонович)
-
Скільки томів історичних джерел він підготував до друку? (9)
-
У якому університеті В.Антонович працював викладачем? (Київському)
-
У кожного викладача дуже багато учнів. Назвіть найвідомішого учня Володимира Антоновича (М.Грушевський)
-
В. Антонович брав активну участь у суспільно-політичному житті. Лідером якої організації він був? (Київська громада)
-
Що робили громадівці? (організації української інтелігенції, яка опікувалася поширенням освіти серед українців, пропагувала ідеї самобутності української культури. Громадівці організовували недільні школи й бібліотеки для селян та неосвіченої молоді, писали й видавали підручники та інші книжки навчального змісту, збирали й досліджували усну народну творчість, відшуковували документальні матеріали з української історії тощо.)
-
Що найбільше вразило іншого учня професора Василя Доманицького у хаті Володимира Антоновича? (книги українською мовою)
-
А чому у 19 столітті так важко було з українськими книжками?
-
Знайдіть у тексті слова, які підтверджують думку, що до професора українська молодь ставилася з великою пошаною.
Історія викликала інтерес не тільки в науковців. Діячі культури теж є авторами творів на історичну тематику. Порівняємо два тексти: історичний і науковий.
-
Пригадайте, що називають козацькими літописами?
-
Про якого автора вам відомо? (Самійло Величко)
Ще один відомий козацький літопис – це «Літопис Самовидця»
Опрацюємо два тексти: (С. 162-163. – З роману «Чорна рада» і Літопису Самовидця)
-
Порівняйте тексти. Які факти з літописного уривка підтверджують, що письменник саме цей літопис використовував як історичне джерело для написання твору?
-
На які деталі перебігу події звертає увагу літописець, чому саме на них?
-
Як ці факти обігрує письменник?
-
Чим фрагмент з історичного джерела відрізняється від уривка з роману?
-
З чим пов’язані ці відмінності?
-
Чи згодні з думкою, що в мистецьких творах історія ніби оживає?
IV. Підсумок.
-
Назвіть істориків, про яких сьогодні дізналися?
Складаємо карту знань. Володимир Антонович або Михайло Грушевський.
Закінчити речення
- Сьогодні я дізнався…..
- Сьогодні я навчився…..
- Для мене сьогодні було важливим….
V. Д\З. §23, завдання с.164.