Урок "Художній документ часу". М.Хвильовий "Я (Романтика)". Символічність образу матері. Характеристика образів. Ідейно-художні засоби. Мова твору

Про матеріал

Конспект уроку допоможе активізувати вміння учнів зіставляти деталі, а також майстерність узагальнення; сприйняти образ матері як символічний; зацікавити учнів неординарною творчою постаттю письменника; прищеплювати учням навички самостійно досліджувати твір; виховувати в учнів високі морально-етичні цінності, вміння орієнтуватися у складних реаліях буття.

Перегляд файлу

ХУДОЖНІЙ ДОКУМЕНТ ЧАСУ

Тема. М.Хвильовий. «Я (Романтика)». Символічність образу матері. Характеристика образів.

Ідейно-художні засоби. Мова твору.

Мета: активізувати вміння учнів зіставляти деталі, а також майстерність узагальнення; сприйняти образ матері як символічний; зацікавити учнів неординарною творчою постаттю письменника; прищеплювати учням навички самостійно досліджувати твір; виховувати в учнів високі морально-етичні цінності, вміння орієнтуватися у складних реаліях буття.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-психологічне дослідження з елементами лінгвоестетичного аналізу художнього тексту.

Наочність, обладнання: портрет М.Хвильового, Біблія, малюнки учнів, збірка «Сині етюди» різних років видання, роздрук таблиці.

Форми, методи та прийоми роботи: словникова робота, колективна робота з таблицею, «Ономаністична хвилинка», ситуативне завдання, рольова гра, робота в групах, проблемні запитання, словесне малювання, «Думка-речення», «Доведи або спростуй», робота в групах, «Деталізація», експрес-опитування, «Займи позицію», «Поетична хвилинка», «Народознавча хвилинка».

Міжпредметні зв’язки: музика (Л.Бетховен. «П’ята симфонія», пісня «Моя мила мати», написана на вірші М.Хвильового, Шуберт «Ave Maria»), психологія (внутрішній стан людини).

Теорія літератури: первинне уявлення про поетичну пунктуацію, її походження та художні функції, прекрасне й потворне, хронотоп, сюжет, пейзаж, рефрен, «потік свідомості», гіпербола, символ, проблематика, мотив, ліричний герой.

Епіграф:

Людина не ангел і не тварина, і нещастя її в тому, що, чим більше вона прагне уподібнюватися до ангела, тим більше перетворюється на тварину.

Б.Паскаль

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Висловіть свою готовність до уроку за допомогою одного словосполучення. Умотивуйте свій вибір.

ІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ

Визначення власних цілей.
Ознайомлення з планом роботи на уроці.

ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

(Звучить пісня на вірші М.Хвильового «Моя мила мати»).

Робота в групах.

Учні об’єднані в групи, які опрацьовуватимуть конкретні образи твору. У кожній є голова, який керує роботою групи, призначає доповідачів, виставляє оцінки в кінці уроку.

І група – характеристика образу матері Марії.

Система завдань і запитань.

Який образ ви можете назвати центральним гуманістичним символом новели? (Образ матері Марії. Вона не дає свідомості ліричного героя повністю зануритися у непроглядну чорноту зла.)
Які прийоми використовує письменник для втілення цього образу? (Прийом полі- стилістичної мовної характеристики).

Колективне заповнення таблиці.

Полістилістична мовна характеристика
Пафосна поетика	Буденна психологічна характеристика	Проникливо лірична інтонація
«… воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків»	«Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна»	«прекрасний печальний образ»

За допомогою чого Микола Хвильовий творить образ матері? (Експресії).
Назвіть портретні деталі образу матері. («Тоді я беру її милу голову з нальотом сріблястої сивини і тихо кладу на свої груди…», «…там ішла моя мати з похиленою головою», «…Тоді я звів цю безвихідну голову й пожадливо впився устами в білий лоб»).
Що в даній сполуці передає епітет «безвихідний»? (Ідею смерті).
Отже, безвихідна голова – це розстріляна, мертва мати. «Розстріляна мати» - уявлення, насичене специфічною експресією кривавої дійсності.
Який ще мікрообраз засвідчує опосередкований зв'язок з ідеєю смерті матері? (Образ м’яти).

Кожне слово пахне, мов листочок м’яти.

Та, мов квітка з короваю, пахне слово «мати».

Дмитро Павличко

«Народознавча хвилинка».

М’ята – символ оберегу від напасти, здоров’я.

Невипадковим тут є також звуковий збіг мати-м’ята. Наприклад, «Мати каже, що вона поливала сьогодні м’яту, м’ята вмирає в тузі», «Я відчував: пахне м’ятою». Вислів «М’ята вмирає в тузі» на початку твору ніби прогнозує його трагічний фінал, а метафора «пахло розстрілами» в ситуації бою повертає уяву читача до конкретно-чуттєвого запахового уявлення і знову ж таки продукує оригінальну художню асоціацію м’ята-розстріл. Варто зауважити, що запахові образи властиві творчій манері М.Хвильового. Через запах письменник сприймає світ, людське життя у його емоційно-психологічному розмаїтті, що було новаторським явищем в українській художній літературі 20-х років.
Зверніть увагу на ідейно-смислову опозицію загальної назви: у мові автора і головного героя вживається тільки форма мати з відтінком урочистої експресії, набутої в тексті, а у мові Тагабата з’являється форма мама, інтимно-побутовий ореол якої з великою емоційною силою виявляє безглуздя і жорстокість терору: «Зумій розправитися і з «мамою» (він підкреслив «з мамою»), як умів розправлятися з іншими». Що дає нам такий аналіз слова? (Допомагає усвідомити суть згаданого емоційного контрасту).
Що ж у новелі М.Хвильового «Я (Романтика)» передає слово «мати»? (Не так певний образ, як відчуття, що збурюється ним).
Доведіть це, навівши приклад. («Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна… І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом»).
Які символічні відтінки має в новелі образ матері Марії?

Мати

Марія

Богоматір, любов, добро, очищення,

Україна

Втілення вічного добра, символ оновлюючої революції, згорьованої України, нової епохи, що народжується в муках і крові, розуміє сина-вбивцю і мучиться роздвоєністю його душі, берегиня людського роду

«Ономастична хвилинка».

Марія – д.- євр.; ім’я Maryam; можливо, від mara – чинить опір, відмовлятися, заперечувати або від maram - бути гірким чи від m-r-y-m – кохання, бажання.

(Звучить запис твору Шуберта «Ave Maria»).

Хто з українських письменників у своїх творах звертався до образу Марії? (В.Стефаник «Марія» - ім’я Божої Матері. Т.Шевченко «Марія» - ореол святості, біблійна символіка та багато інших).
Яка роль образу матері у творі? (Присутність матері поглиблює трагічність становища. Син убиває матір. Простежується багато контекстів, натяків. Символізація з вцілілою Україною).
Чи існує якась ідея, за яку потрібно платити життям людей, матері?
Чи варта цього комуна? (Ні. Найкраще на це запитання відповідає біблійна заповідь «Не убий!»).

«Цитата для роздумів».

Немає в світі таких ідей, за які можна було б заплатити людським життям – чужим чи власним!

Лесь Курбас

Це революція чи еволюція?
Чому ви так вважаєте?

Словникова робота.

Революція – докорінний переворот у житті суспільства, який призводить до ліквідації віджилого суспільного ладу і утвердження нового, прогресивного.

Еволюція – поступовий розвиток сутності при збереженні її якості в процесі кількісних змін.

Ситуативне завдання.

Уявіть себе в ролі героїні новели М.Хвильового «Я (Романтика)» - Марії. Якою ви її бачите?
Як би ви вчинили на її місці? Чому?
Складіть монолог матері за початком: «Той, хто в мене стріляв, близький мені і рідний» (В.Слапчук).

«Поетична хвилинка».

Марія

Це ім’я гарне, як висока мрія,

Звучить-бринить в мені давно.

В дитинстві чула я: «Марія» -

І повнилась душа моя теплом.

Марія… Рідну неньку мою звати,

Це ім’я наших багатьох жінок.

З ним Україну можна порівняти –

У них подібні долі в обидвох.

Це також матері Ісуса ім’я, -

Воно вплелось в славетності вінок.

У ньому – святість й чистота зоріє

Як найпрозоріший струмок…

Це ім’я просте і напрочуд прекрасне,

Ще й загадковість у собі таїть,

Водночас древнє і таке сучасне.

Воно живе і вічно буде жить.

Ніна М’якота

Чого в новелі більше – прекрасного чи потворного? (Потворного).
Що називається потворним?

Теорія літератури.

Потворне – це ті явища, що грубо порушують наші уявлення про прекрасне, про красу стосунків між людьми та між людиною і довкіллям; явища, які дисгармоніюють світ.

Словникова робота.

Дисгармонія – розлад, різнобій, хаотичність.

Хто оточує ліричного героя? (Страшні люди).
Назвіть їх. (Доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша).
Яку роль у творі виконують постаті другорядних персонажів? (Вони - кінці душі ліричного героя).
Пропоную охарактеризувати їх, об’єднавшись у групи.

ІІ група – характеристика доктора Тагабата.

У якому лексичному значенні автор вживає слово «доктор» стосовно Тагабата?

Словникова робота.

Доктор – 1. лікар; 2. вищий науковий ступінь, який присуджується на підставі захисту дисертації; 3. фахівець високого рівня у своїй галузі.

Дайте йому характеристику, посилаючись на текст твору.

Доктор Тагабат

Чекіст, доктор, біла лисина, надто високий лоб; пожадливо, хижо п’є вино; голосно регоче з нерішучості і страху Андрюші; безапеляційно виносить вирок – «розстрілять!»; іронізує над святим почуттям любові до матері; діє холоднокровно; відкидає основоположні моральні засади; уособлення російського більшовизму; «alter ego» головного героя; садист; колишній лікар, який давав клятву Гіппократа; жорстока, бездушна людина з залізною волею; легко ламає волю Андрюші; раціонально використовує шанс, подарований долею; втілення мефістофельського начала.

Як довести, що доктор Тагабат – не просто персонаж твору, а друге «Я» героя-чекіста, його злий дух?
Як Тагабата характеризує ліричний герой? («Цей доктор з широким лобом, з холодним розумом і з каменем замість серця, - це ж він мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт. І я… - нікчема в його руках, яка віддалася на волю хижої стихії…», «…доктор – злий геній, зла моя воля»).

ІІІ група – характеристика образу Дегенерата.

Хто такий дегенерат?

Словникова робота.

Дегенерат – 1. Людина з ознаками виродження, погіршення значної кількості рис (властивостей) організму порівняно з попередніми поколіннями; 2. Людина неприховано аморальної, негідної поведінки.

Деградувати – поступово втрачати цінні якості, занепадати.

Чому у творі слово «дегенерат» написано з великої літери?
Як автор окреслює образ Дегенерата? (Лише кількома промовистими деталями).
Назвіть їх.

Дегенерат

Безумні очі; низенький лоб; чорна копа розкуйовдженого волосся; приплюснутий ніс; нагадує каторжника; «сторож»; «Вірний пес революції», символ виродження революції; «…є палач із гільйотини»; «сподвижник доктора»; вартовий з черепом дегенерата й душею палача»; не здатний мислити; «дегенеративна будова черепа»; узагальнений образ усіх осіб, що утворюють «чорний трибунал комуни»; викликає огиду в читача; уособлює найпримітивніші руйнівні люмпенські сили, приведені в рух революцією.

Отже, доктор Тагабат і Дегенерат – втілення жорстокості і темного начала в натурі головного героя.

IV група – характеристика образу Андрюші.

Назвіть відповідні характерологічні штрихи цього образу.

Андрюша

«наївний» (довірливий) комунар; «чекіст мимоволі»; безвольний, переляканий; «завше мнеться»; «непевний голос»; «наївно печально каже»; «невеселий комунар»; «бідний Андрюша»; тривожний погляд на доктора; тремтливий голос; нерозбірливий підпис; бажання краще піти на фронт, подалі від чорного трибуналу; розгублене обличчя; преляканий; чудний; має «кволу волю»; постійно у сумнівах; дегенерує (звикає до свого права чинити насильство над іншими людьми); втілення м’якотілості і нерішучості, пригнічуваного нелюдськими обставинами гуманізму.

Чому він «завше мнеться, завше розписується так: не ім’я і прізвище на суворому життєвому документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвостик»?
Що стоїть за спинами цих людей? (Смерть).
Назвіть спільні риси, що їх об’єднують. (Холодний розум і камінь замість серця).
Які вони? Не переможці, не будівничі майбутнього, жертви революційної дійсності, нові герої).
Чому вони стали такими? (Революція не дала їм права на сумніви і вияв людяності. Вона з’єднала цих чотирьох в одне ціле, не дала їм можливості мати свою думку, виявляти свою власну волю).
Чи були випадки, коли «чорний трибунал» виносив інший вирок, крім смерті? (Ні).
Що поглиблює нерівність сил убивці і жертви? (Наступ білогвардійців на містечко, жителі якого терплять страшний більшовицький терор).
Чи звернули ви увагу, що члени трибуналу не те що не пробують, а навіть не збираються боронити місто, вони панічно відступають перед сильнішим супротивником. Отже, відступають саме там, де є нагода проявити справжню мужність, героїзм, довести і передовсім собі, чи справді вони є сильними особистостями, справжніми «сторожовими псами революції».
Чим закінчується твір? (Знаменним кадром: голова трибуналу, покинувши матір непохованою, доганяє дегенерата – доганяє не лише в буквальному, а й у переносному значенні – тепер вони уподібнилися, два нелюди в людській подобі).

Проблемне запитання.

Якщо це і є нові герої, то яке ж майбутнє чекає на Україну? (Міркування учнів).

Словесне малювання.

«Розфарбуйте» подумки персонажів твору. Поясніть, чому ви вибрали саме ці кольори?

«Деталізація».

Уявіть, що ви - один із героїв твору. Від його імені передайте свій психологічний стан.
Хто, на вашу думку, з героїв мислить, а хто – діє? («Я» - мислить, інші герої твору переважно лише діють: воюють, ходять, пиячать, читають вироки, розстрілюють винних і невинних. Робить це й голова чорного трибуналу, але найчастіше він подумки розбирається у правоті чи неправоті своїх поглядів, уподобань, зіставляє різні ситуації, припускає, доходить певних висновків).
Чи чесний він перед собою у своїх судженнях? Чи не підміняє правду майже правдою, тобто брехнею? Чи не обдурює самого себе? (Міркування учнів).
Прослідкуйте логіку думок персонажа новели.
Який важливий компонент структури новели ми ще не назвали? (Образ природи. Пейзаж).
Який пейзаж у М.Хвильового? (Динамічний, стислий, психологічний, промовистий, персоніфікований).
Що він утворює? (Відносно автономну лексично-смислову лінію, динамічну й естетично інформативну).
Як автор твору показав трагізм подій через сприйняття героїв новели і природи? (Через образ грози).
Обґрунтуйте своє твердження. (У вступній частині нагнітаються синонімічні конструкції, що передають очікування грізного природного явища: «дні перед грозою», «томилася природа в передгроззі», «Мати каже: «Надходить гроза», «Стояло, мов зачароване, передгроззя». У заключній частині новели письменник знову звертається до образу грози, що знаменує здійснення трагічного передчуття: «Ішла гроза. З заходу насувалися хмари. Ішла чітка рясна перестрілка»).
Яка роль пейзажу? (Важлива, наприклад, намальована кількома скупими штрихами картина заграви і бою за містом, проходить рефреном через усю новелу і розкриває душевний стан героя).

Теорія літератури.

Рефрен – (від фр. refrain – приспів) – повторення якогось рядка або низки рядків у кінці строфи.

Коли розгортаються події? (Вночі).
Що у творі М.Хвильового виступає художньою деталлю? (Кольористика (зміна кольорів, їх динаміка).

Теорія літератури.

Художня деталь – (від фр. detail – подробиця) – подробиця, риса або штрих, що роблять зображувану автором картину особливо яскравою і глибокою за змістом.

Яка їх роль? (Допомагають створити відповідну настроєвість і передати приховані символічні смисли).
Які ж кольори переважають? (Чорні, сірі).
Які образи акцентуються? (Образи мряки, дощу, туману, хмар, місяця – як знаку містично-фатального начала, а також звукові (регіт, крик, ридання, постріли, канонада тощо).
Що вони символізують? (Невідворотний жах того, що відбувається: «темної ночі в мойому надзвичайному кабінеті збираються мої товариші», «Північна тьма», «Сонце зайшло. Конає вечір. Надходить ніч»).
Що підтримують незмінні атрибути ночі – зорі і місяць? (Ідейне навантаження «ночі»).
Назвіть образні контексти з цими словами, які лейтмотивом проходять через усю новелу. («Город мертвий і йде в дику середньовічну даль. На небі виростають зорі й поливають на землю зелене болотяне світло», «Місяць стояв у зеніті й висів над безоднею. Далі відходила в зелено-лимонну безвість мертва дорога», «Навкруги пусто. Тільки місяць ллє зелений світ з пронизаного зеніту»).

V група. Мовні засоби твору.

Що ви можете сказати про мову твору? (Письменник ніби грає словом, як умілий віртуоз, химерно перепідпорядковує колірні слова: зорі зелені, місяць – зелено-лимонний, місяць – зелений).
Чи випадкове акцентування образу місяця в нічному пейзажі? (Невипадкові. Нічне небесне світило уособлює ідею смерті, розстрілу в контексті новели. Якщо на початку твору місяць асоціюється з мертвим городом, мертвою дорогою, то в кінці неважко помітити логічне завершення цієї образної теми: «Тихо вмирав місяць у пронизаному зеніті»).
Знайдіть у тексті контраст до нічного пейзажу. (Це вишуканий поетичний образ перламутрового ранку).
Що він уособлює? (Світле, життєствердне начало).
У тексті цей образ контрастує з тими структурами, що втілюють напруженість трагічної ситуації, і на цьому тлі настрій тривоги особливо вражає читача. Зачитайте з тексту. («За вікном ішли росяні ранки і падали перламутри. Проходили неможливі дні», «Це чіткий перламутр на бенкеті голодної країни», «…А ранки цвітуть перламутром, і падають вранішні зорі в тумані дальнього бору», «…А глуха канонада росте»).

VI група. Художній простір твору.

Назвіть художній простір твору. (Дорога і степ).
Що ви можете розказати про ці образи? (Вони проходять лейтмотивом через увесь твір, засвідчують динаміку становлення смислового стрижня новели в мікрообразі «мертвий степ». Наприклад: «біжить у могилах дорога, а за нею – мовчазний степ», «…за дальніми кучугурами горять степи й виють на пожар собаки», «Я зупинився серед мертвого степу: - там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни». Ці заключні рядки новели наповнені глибоким змістом: з одного боку, образ мертвого степу наповнено повторюваною в тексті трагічною експресією, а з другою – «тихі озера загірної комуни» - це той образ майбутнього, яке будується на крові невинних жертв, що має в тексті синонімічні відповідники: «загірні озера невідомої прекрасної комуни», «загірна даль», «загірна Марія»).
Яка своєрідність хронотопу в творі? (В імпресіоністичних творах часопростір ущільнюється й уподібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ, не історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа. Кожне найменше враження набуває самодостатньої цінності).

Теорія літератури.

Хронотоп (часопростір) – взаємозв’язок часових і просторових відносин в художньому творі.

VII група. Ідейно-художня роль елементів сюжету.

Що ви можете сказати про сюжет та композицію твору? (Роль сюжету в цій новелі незначна. Він фрагментальний, подіям відводиться небагато місця, вони концентруються в окремі сцени. Композиція складається з ліричного заспіву та трьох частин. Вона досить хаотична. Сюжет «поламаний»).
Як же письменник організовує текст? (За законами музичної поліфонії, уводить лейтмотивні словесно-символічні деталі, ланцюг асоціацій, що примхливо переплітаються і водночас не руйнують стрункості образної композиції твору).
Які картини поєднано? (Картини-марень і картини моторошної реальності).
Сюжет зовнішній, внутрішній чи психологічний? (Психологічний, внутрішній, розвиток і вияв характерів подано опосередковано, через зміни у психіці персонажів).

Теорія літератури.

Сюжет – (фр. sujet - тема, предмет) – це художньо осмислена конкретна система подій, у яких розкриваються характери у їхній взаємодії. Сюжет ще визначають як конфлікт, що рухається, розвивається.

Сюжет внутрішній (імпліцитний), або психологічний – розвиток і вияв характерів опосередковано, через зміни у психіці персонажів.

«Потік свідомості» - це показ внутрішнього світу людини, що полягає у безпосередньому відтворенні «зсередини» плину її роздумів, переживань, настроїв, вражень, спогадів, асоціацій, мрій як складного свідомо-позасвідомого процесу.

З чого це видно? (З внутрішніх монологів).
Яка форма втілення авторської свідомості у новелі? (Трагічна).
На яких рівнях сюжету вона простежується? (Від сюжету і структурної композиції до лаконічних пейзажів, акцентованих світлових, кольорових, звукових образів символічного звучання).
Назвіть засоби і прийоми образної організації тексту новели.

Засоби і прийоми образної організації твору:

словесно-образні лейтмотиви;
влучні метафори;
порівняння асоціативного характеру;
метонімічні конструкції;
звукова інструментовка фраз;
специфічне письмо;
система розірваних фраз;
мальовничі епітети;
ораторсько-біблійна тональність.

VII група. Індивідуальний стиль письменника.

Розкрийте індивідуальний стиль М.Хвильового. (Мова новели дає достатньо підстав для виявлення ознак романтичної стилістики майстра. Адже основу романтичного світовідчуття складає напружений конфлікт між дійсною і вигаданою, уявною реальністю. Цей конфлікт формує специфічне романтичне двосвіття: у структуру реальних подій і явищ письменник вплітає екзотичні назви, країни. Словом, розширюються межі реального часу і простору тощо).
Доберіть відповідні вислови з тексту. Заповніть таблицю.

Реальний час і простір	Назви екзотичних реалій	Гіпербола
«Але знову переді мною проноситься темна історія цивілізації, бредуть народи, і віки, і сам час», «Город мертвий і йде в дику середньовічну даль».	«…дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене», «Важкий душний грім ніяк не прорветься з Індії, зі сходу», «Татарин знову тягне своє азіатське «ала-ла-ла», «на суворому життєвому документі ставить.., зовсім химерний, як хотейський ієрогліф, хвостик».	«Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів – тьма на моїй совісті!!!»

Химерний стиль новелістики письменника влучно схарактеризував Є.Маланюк: «Здається, що навіть у самому музично-скомплікованому, новаторсько-виключному, якомусь аж скрипково-віртуозному стилі новел Хвильового звучить жагучий протест суверенно-державної психіки нового Українця проти колоніально-провінціяльної всеукраїнської Енківщини».
Назвіть особливості творчої манери і способи їх передачі:

Особливості творчої манери і способи їх передачі у М.Хвильового:

епоха і людина;
мрійник-утопіст;
мрія і дійсність – химерна єдність;
«розхристана», безсюжетна композиція.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Експрес-опитування.

Яка тема новели? (Відтворення трагічних подій громадянської війни).

Тема – нерозривний психологічний конфлікт між людяністю і фанатизмом служіння комуністичним ідеям, що його переживало покоління 20-х років.

А ідея? (Ідея – показ протиприродності війни, заклик до людини бути гуманною, милосердною, заперечення фанатизму).
Назвіть проблеми, порушені у творі. (Проблеми – добра і зла, гуманності і фанатичної відданості ідеї, падіння і деградація людини-фаната).
Які мотиви звучать у творі? (Мотиви – мрії, поривання, ідеалу, «чорного трибуналу», комуни – сумніви, самокартання, казенщина, міщанство).
Як ви зрозуміли смислове навантаження символів? Поясніть.

Символи:

Загірна даль – химера, безвість. «Чорний трибунал» - жах, смерть, беззаконня.

Грім – попередження. Дим – схованка, порятунок, безпечне місце, спокій.

Мати – Україна. Дегенерат – здеградована людина.

«Я» - людина-син, страх.

Годинник – Божа пересторога, що життя короткотривале.

Матеревбивство – символ національного самовбивства.

Від якої особи ведеться розповідь? (Від першої особи, від ліричного «Я»).
Чи потрібно ототожнювати персонажа твору та його автора? (Ні. Письменник насамперед створює образ ліричного героя. Це – умовна дійова особа, думки, почуття й переживання якої розкриваються у ліричному творі).
Яка форма викладу у творі? (Внутрішній монолог).
Чим посилюється емоційне враження від новели? (Це – сповідь героя).
Що, найперше, виокремлює письменник у вирі революційних подій, у людській масі? (Людську індивідуальність з її пориваннями до високої, часом недосяжної мети).
Чи не заплющував М.Хвильовий очей на драматичну невідповідність проголошуваного високого ідеалу та його реальне втілення?

«Доведи або спростуй».

Персонажі творів М.Хвильового – жертви історії. (Часом вони самі своїми діями спричиняють її трагедійність).
Доберіть ключові слова, які пасують складній революційній дійсності, зображеній М.Хвильовим у новелі «Я (Романтика)».

Кров - смерть - насильство - трагедія – сум – безповоротна втрата чогось по-справжнього вартісного

Які питання, роздуми у вас виникають під час роботи над твором?

Орієнтовна система проблемних запитань.

Чи допустиме вбивство ім’ям держави?
Свідоме вбивство в ім’я соціальних ідеалів – героїзм чи злочин?
Якого сенсу набуває настанова «Не вбивай!» у творі М.Хвильового «Я (Романтика)»?
Чи є людське життя цінністю для християн?
Чи сумісні такі поняття: більшовизм і національна ідея?
Чи можна сказати, що М.Хвильовий демістифікував революційну романтику?
Чи вдалося автору правдиво відобразити боротьбу в душі головного героя?
«Я» - переможець чи жертва?
Що робить людину Людиною?
Чи варто пам’ятати минуле заради майбутнього?
Яку вартість має цей твір? (Це твір-засторога, твір-попередження і водночас він передає тривогу, сум’яття, роздвоєність душі самого автора).
Чи актуальні проблеми, порушені в новелі М.Хвильового сьогодні?
Хто з українських письменників у своїх творах також порушував проблему вибору? (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», М.Коцюбинський «Цвіт яблуні», О.Кобилянська «Земля», Ю.Яновський «Вершники» (новела «Подвійне коло») тощо).
Чи потрібно вивчати цей твір у школі?

«Займи позицію».

Обміняйтеся думками в парах. Який ворог страшніший: той, кого бачиш, чи невидимий, у нас самих (страх, заздрість, ненависть тощо)?
Ким, на вашу думку, страшніше бути – жертвою чи катом?
Сформулюйте висновок. (Отож доходимо однозначного висновку, що в усіх випадках задля досягнення мети порушено моральні закони. Але ж у житті саме вони є цінними. Бо і багатство, і слава, й ідеали марні, скороминущі. Той, хто задля мети, хай навіть і найвищої, порушує закони моралі, неминуче зазнає деградації та спустошення. Нікому не можна вбивати, постріл в іншу людину – це щоразу постріл у самого себе, у найсвятіше, що є в душі кожного, - у доброту, любов, людяність, тобто все те, що робить людину Людиною.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Думка-речення.

«Я (Романтика)» - це високотрагедійний твір про… (добро і зло).

У ньому автор безстрашно аналізує… (одну з основних колізій часу – колізій гуманізму й фанатизму).

Важливим у художній концепції новели є… (розвінчування фальшивої романтики).

Новела є своєрідним попередженням про… ((непоправну втрату на обраному шляху істинних цінностей, по-справжньому гуманістичних ідеалів).

«Хвилинка творчості».

Створити сенкани до слів «комуна», «людина».

Комуна Людина

Загірна і ефірна, Жорстока, зла, безжальна.

Манить, веде, горить, Підносить себе над іншими живими істотами,

Всі злочини прикрити дозволяє. Руйнує все навколо себе і себе теж.

Смерть. Руїна…

Мертвий степ.

«Поетична хвилинка».

Заходить сонце,

Промінням запалює далеч гір

І порожнє поле.

К. Такагама

Теорія літератури.

Хайку, або Хокку - традиційний жанр японської пейзажної лірики, що виник у XVI ст., зумовлений розвитком міської культури. Це трирядковий неримований вірш.

Заключне слово вчителя.

Новела М.Хвильового «Я (Романтика)» стала своєрідним викриттям жорстокості та несправедливості нової системи. Намагання вбити в собі людину, вбити добро в ім’я фанатизму, призводить до переродження в дегенерата.

Разом із своїми героями письменник шукав виходу із лабіринтів історії, помилявся і пророкував, свято вірив і люто ненавидів, і нарешті, не витримав дуалізму сучасної йому доби. Пролунав постріл… Але ніколи Вічність не жбурне у його бік докір. Адже усе, здійснене Миколою Хвильовим, зосталося у скарбниці української культури як одна з неперевершених її сторінок, як запорука майбутнього розквіту, вимріяного письменником.

Словникова робота.

Дуалізм – філософське вчення, яке признає рівноправність матеріального й духовного, фізичного й психічного, душі й тіла.

VI. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

Прочитати повість М.Хвильового «Іван Іванович».
Прокоментувати ідейно-художню роль елементів сюжету повісті, аналізувати сатиричні зображувальні засоби, характеризувати образи.

За бажанням:

Написати твір на одну з тем (на вибір):

Історія – жорна людських доль.

Аналіз душі людини.

Як бути? Або Як би вчинили Ви?

Внутрішні конфлікти і пошук власного «Я» героя у творчості М.Хвильового.

Художній документ часу.

Людина на роздоріжжі революції.

Правда історії.

Дилема гуманності й фанатизму в творчості Ю.Яновського та М.Хвильового.

Шлях знаходить той, хто шукає.

Уроки історії й уроки сучасності.

Жорстокий світ і милосердний час.

«Нова ера справедливості і щастя».

«Шлях безумної подорожі» (трагедія особистості М.Хвильового, розкрита в героях його творів).

Написати реферат «Риси модернізму в творчості М.Хвильового».
З’ясувати, у чому відмінність у тлумаченні лірики В.Стуса і новели М.Хвильового «Я (Романтика)» з біблійних позицій? Змоделюйте відповідні проблемні ситуації.
«Добери музику». Проілюструвати літературний твір чи його окремі епізоди музикою.
Зробити лінгвоестетичний аналіз новели М.Хвильового «Я (Романтика)».
Порівняти спорідненість образів матері в новелі М.Хвильового «Я (Романтика)» та П.Тичини «Скорбна матір».
Дослідити «запах слова» М.Хвильового.
Додумати подальше життя романтика, що перестав бути людиною.
Зробити асоціативний імпресіоністичний твір-опис емоційного стану персонажа.
Складіть відгук про ліричного героя, оточуючих його осіб.
Дослідити ідеал матері в українській літературі 20-х рр. ХХ ст.: «Я (Романтика)» й «Мати» М.Хвильового, «Скорбна мати» П.Тичини, «Мати» Г.Косинки, «Марія» У.Самчука.
Дослідити «мелодію барв» та «фарби звуків» у новелі М.Хвильового «Я (Романтика)».
Створити власні імпресії із застосуванням імпресіоністичної поетики.
Змалювати зустріч матері з сином за твором М.Хвильового «Я (Романтика)».
«Живі малюнки». Відтворити епізоди твору, що сприяють розвитку асоціативного мислення, творчої уяви.
Запропонувати свій варіант домашнього завдання.

ДОДАТОК

Людина – смертна істота, паморозь на траві. Вона мусить зробити з цього всі висновки.

К.Москалець

Чи треба розуму, аби вбити людину?

В.Винниченко

Ви плачете. Вам серце розривається:

Людина – звір.

П.Тичина

«…то похід звіра, звіра чи людини?

П.Тичина

Що користі людині, якщо вона завоює весь світ, але втратить власну душу?

Євангеліє від Матвія

Рабство – річ ганебна, але рабська психологія в свободі – гідна поваги.

Ф.Шіллер

Що кидає тебе у відчай?

Котра частина твого «я»?

Ота, що плаче?

Та, що квилить?

Ота, що наріка?

Л.Ярмак

Я тут звір серед людей і людина серед звірів.

П.Кальдерон

ЛІТЕРАТУРА

Нечволод Л.І., Прибиловська Н.В. Українська література. 10-11 клас: учбово-методичний посібник. – Х.: Прапор, 1998. – 287 с.
Марченко А., Марченко О. Українська література. Практичний довідник. – Х.: Весна, 2009.
Харчук Р. Речі, які не вибирають / Українська мова і література в школі. - №8, 1991. – С.52-54.
Ставицька Л. Лінгвоестетичний аналіз новели М.Хвильового «Я (Романтика)». / Дивослово. - №11, 1998. С.10-12.
Українська мова та література в школі. - №35 (вересень). – 2002. – С.5.
Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №9, 2011. – С.50.
Маланюк Є. Книга спостережень. Проза. – Торонто, 1962. – Т.1. – С.268.
Жулинський М. Талант, що прагнув зір // Микола Хвильовий. Твори: У 2 т. – К., 1990. – Т.1. – С.30.
Хвильовий М. Сині етюди. – К., 1989. – С.417.
Марко В. Сповідь, що не приносить очищення / Українська література в шкільному вивченні. 10-11 класи. Книга для вчителя. Випуск І. – Кіровоград, 1995. – С.72-75.
Тимків Н. Позиція автора в новелі «Я (Романтика)» та в повісті «Сентиментальна історія» Миколи Хвильового / Дивослово. - №4, 2005. – С.10-13.
Сергієнко А. Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій старшокласників / Дивослово. - №10. – 2008. – С.18.
Витвицька С. Українська література. 11 клас: Навчальний посібник для підготовки до державної підсумкової атестації / Витвицька С. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2012. – 32 с.
Кононенко П. Українська література: проблеми розвитку. – К., 1994.
«Як у нас починаються уроки української літератури». – Кіровоград, 2005.
Хрестоматія з української літератури ХХ століття: Для учнів 11 кл. середн. загальнооосвітн. шк. / Упоряд. П.П.Кононенко та ін. – К.: ТОВ «ЛДЛ», 1998.
Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2007.
Дивослово. - №2, 2007.
Гречанюк С. День повернення Миколи Хвильового. – УМЛШ, №12, 1987.
Гриценко О. Логіка бунту проти логіки. – Вітчизна, 1991. - №7.
Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Ч.І / Упоряд. Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, А.Б.Гуляк. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 2006. – С.136-137.
Ющенко О. Микола Хвильовий // Україна. – 1988. 15 грудня.
Ющенко О. З вічної подорожі // Рад. освіта. – 1988. – 15 листопада.
Ющенко О. А сонце – як на зло!.. // Молодь України. – 1988. – 13 грудня.
Волошко Є. Треба говорити вголос (Про білі плями в українському літературознавстві) // Вітчизна. – 1988. - №4. С. 174-183.
Горбач Н. Українізація: Злет і трагедія / З досвіду ідейно-теоретичної боротьби на Україні у 20-х роках) // Жовтень. – 1989. - №2. – С.78.
Жулинський М. Микола Хвильовий (Про життєвий і творчий шлях українського письменника) // Літературна Україна. – 1988. – 7 квітня.
Жулинський М. Талант, незвичайний і суперечливий (Спогади, матеріали, документи з життя видатного українського письменника) // Вітчизна. – 1987. - №12. – С.144-149.
Коваль В. Сталінський вирок Миколі Хвильовому // Літературна Україна. – 1988. – 1 грудня.