Урок "Художній документ часу". М.Хвильовий "Я (Романтика)". Символічність образу матері. Характеристика образів. Ідейно-художні засоби. Мова твору

ХУДОЖНІЙ ДОКУМЕНТ ЧАСУ

 

Тема. М.Хвильовий. «Я (Романтика)». Символічність образу матері. Характеристика образів.

Ідейно-художні засоби. Мова твору.

Мета: активізувати вміння учнів зіставляти деталі, а також майстерність узагальнення; сприйняти образ матері як символічний; зацікавити учнів неординарною творчою постаттю письменника; прищеплювати учням навички самостійно досліджувати твір; виховувати в учнів високі морально-етичні цінності, вміння орієнтуватися у складних реаліях буття.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-психологічне дослідження з елементами лінгвоестетичного аналізу художнього тексту.

Наочність, обладнання: портрет М.Хвильового, Біблія, малюнки учнів, збірка «Сині етюди» різних років видання, роздрук таблиці.

Форми, методи та прийоми роботи: словникова робота, колективна робота з таблицею, «Ономаністична хвилинка», ситуативне завдання, рольова гра, робота в групах, проблемні запитання, словесне малювання, «Думка-речення», «Доведи або спростуй», робота в групах, «Деталізація», експрес-опитування, «Займи позицію», «Поетична хвилинка», «Народознавча хвилинка».

Міжпредметні зв’язки: музика (Л.Бетховен. «П’ята симфонія», пісня «Моя мила мати», написана на вірші М.Хвильового,  Шуберт «Ave Maria»),  психологія (внутрішній стан людини).

Теорія літератури: первинне уявлення про поетичну пунктуацію, її походження та художні функції, прекрасне й потворне, хронотоп, сюжет, пейзаж, рефрен, «потік свідомості», гіпербола, символ, проблематика, мотив, ліричний герой.

Епіграф:

Людина не ангел і не тварина, і нещастя її в тому, що, чим більше вона прагне уподібнюватися до ангела, тим більше перетворюється на тварину.

Б.Паскаль

 

Хід уроку

 

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

•             Висловіть свою готовність до уроку за допомогою одного словосполучення. Умотивуйте свій вибір.

ІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ

1. Визначення власних цілей.
2. Ознайомлення з планом роботи на уроці.

ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

(Звучить пісня на вірші М.Хвильового «Моя мила мати»).

Робота в групах.

Учні об’єднані в групи, які опрацьовуватимуть конкретні образи твору. У кожній є голова, який керує роботою групи, призначає доповідачів, виставляє оцінки в кінці уроку.

І група – характеристика образу матері Марії.

Система завдань і запитань.

•              Який образ ви можете назвати центральним гуманістичним символом новели? (Образ матері Марії. Вона не дає свідомості ліричного героя повністю зануритися у непроглядну чорноту зла.)
•              Які прийоми використовує письменник для втілення цього образу? (Прийом полі- стилістичної мовної характеристики).

Колективне заповнення таблиці.

Полістилістична мовна характеристика
Пафосна поетика	Буденна психологічна характеристика	Проникливо лірична інтонація
«… воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків»	«Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна»	«прекрасний печальний образ»

• За допомогою чого Микола Хвильовий творить образ матері? (Експресії).
•              Назвіть портретні деталі образу матері. («Тоді я беру її милу голову з нальотом сріблястої сивини і тихо кладу на свої груди…», «…там ішла моя мати з похиленою головою», «…Тоді я звів цю безвихідну голову й пожадливо впився устами в білий лоб»).
•              Що в даній сполуці передає епітет «безвихідний»? (Ідею смерті).
•              Отже, безвихідна голова – це  розстріляна, мертва мати. «Розстріляна мати» - уявлення, насичене специфічною експресією кривавої дійсності.
•              Який ще мікрообраз засвідчує опосередкований зв'язок з ідеєю смерті матері? (Образ м’яти).

Кожне слово пахне, мов листочок м’яти.

Та, мов квітка з короваю, пахне слово «мати».

Дмитро Павличко

«Народознавча хвилинка».

М’ята – символ оберегу від напасти, здоров’я.

•              Невипадковим тут є також звуковий збіг мати-м’ята. Наприклад, «Мати каже, що вона поливала сьогодні м’яту, м’ята вмирає в тузі», «Я відчував: пахне м’ятою». Вислів «М’ята вмирає в тузі» на початку твору ніби прогнозує його трагічний фінал, а метафора «пахло розстрілами» в ситуації бою повертає уяву читача до конкретно-чуттєвого запахового уявлення і знову ж таки продукує оригінальну художню асоціацію м’ята-розстріл. Варто зауважити, що запахові образи властиві творчій манері М.Хвильового. Через запах письменник сприймає світ, людське життя у його емоційно-психологічному розмаїтті, що було новаторським явищем в українській художній літературі 20-х років.
•              Зверніть увагу на ідейно-смислову опозицію загальної назви: у мові автора і головного героя вживається тільки форма мати з відтінком урочистої експресії, набутої в тексті, а у мові Тагабата з’являється форма мама, інтимно-побутовий ореол якої з великою емоційною силою виявляє безглуздя і жорстокість терору: «Зумій розправитися і з «мамою» (він підкреслив «з мамою»), як умів розправлятися з іншими». Що дає нам такий аналіз слова? (Допомагає усвідомити суть згаданого емоційного контрасту).
•              Що ж у новелі М.Хвильового «Я (Романтика)» передає слово «мати»? (Не так певний образ, як відчуття, що збурюється ним).
•              Доведіть це, навівши приклад. («Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна… І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом»).
•              Які символічні відтінки має в новелі образ матері Марії?

Мати	Марія
Богоматір, любов, добро, очищення, Україна	Втілення вічного добра, символ оновлюючої революції, згорьованої України, нової епохи, що народжується в муках і крові, розуміє сина-вбивцю і мучиться роздвоєністю його душі, берегиня людського роду

«Ономастична хвилинка».

Марія – д.- євр.; ім’я Maryam; можливо, від mara – чинить опір, відмовлятися, заперечувати або від  maram  - бути гірким чи від m-r-y-m – кохання, бажання.

(Звучить запис твору Шуберта «Ave Maria»).

•              Хто з українських письменників у своїх творах звертався до образу Марії? (В.Стефаник «Марія» - ім’я Божої Матері. Т.Шевченко «Марія» - ореол святості, біблійна символіка та багато інших).
•              Яка роль образу матері у творі? (Присутність матері поглиблює трагічність становища. Син убиває матір. Простежується багато контекстів, натяків. Символізація з вцілілою Україною).
•              Чи існує якась ідея, за яку потрібно платити життям людей, матері?
•              Чи варта цього комуна? (Ні. Найкраще на це запитання відповідає біблійна заповідь «Не убий!»).

«Цитата для роздумів».

 Немає в світі таких ідей, за які можна було б заплатити людським життям – чужим чи власним!

Лесь Курбас

•              Це революція чи еволюція?
•              Чому ви так вважаєте?

Словникова робота.

Революція – докорінний переворот у житті суспільства, який призводить до ліквідації віджилого суспільного ладу і утвердження нового, прогресивного.

Еволюція – поступовий розвиток сутності при збереженні її якості в процесі кількісних змін.

Ситуативне завдання.

•              Уявіть себе в ролі героїні новели М.Хвильового «Я (Романтика)» - Марії. Якою ви її бачите?
•              Як би ви вчинили на її місці? Чому?
•             Складіть монолог матері за початком: «Той, хто в мене стріляв, близький мені і рідний» (В.Слапчук).

«Поетична хвилинка».

Марія

Це ім’я гарне, як висока мрія,

Звучить-бринить в мені давно.

В дитинстві чула я: «Марія» -

І повнилась душа моя теплом.

Марія… Рідну неньку мою звати,

Це ім’я наших багатьох жінок.

З ним Україну можна порівняти –

У них подібні долі в обидвох.

Це також матері Ісуса ім’я, -

Воно вплелось в славетності вінок.

У ньому – святість й чистота зоріє

Як найпрозоріший струмок…

Це ім’я просте і напрочуд прекрасне,

Ще й загадковість у собі таїть,

Водночас древнє і таке сучасне.

Воно живе і вічно буде жить.

Ніна М’якота

 

• Чого в новелі більше – прекрасного чи потворного? (Потворного).
•              Що називається потворним?

Теорія літератури.

Потворне – це ті явища, що грубо порушують наші уявлення про прекрасне, про красу стосунків між людьми та між людиною і довкіллям; явища, які дисгармоніюють світ.

Словникова робота.

Дисгармонія – розлад, різнобій, хаотичність.

• Хто оточує ліричного героя? (Страшні люди).
• Назвіть їх. (Доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша).
•              Яку роль у творі виконують постаті другорядних персонажів? (Вони -  кінці душі ліричного героя).
•              Пропоную охарактеризувати їх, об’єднавшись у групи.

 

ІІ група – характеристика доктора Тагабата.

• У якому лексичному значенні автор вживає слово «доктор» стосовно Тагабата?

Словникова робота.

Доктор – 1. лікар; 2. вищий науковий ступінь, який присуджується на підставі захисту дисертації; 3. фахівець високого рівня у своїй галузі.

• Дайте йому характеристику, посилаючись на текст  твору.

Доктор Тагабат

Чекіст, доктор, біла лисина, надто високий лоб; пожадливо, хижо п’є вино; голосно регоче з нерішучості і страху Андрюші; безапеляційно виносить вирок – «розстрілять!»; іронізує над святим почуттям любові до матері; діє холоднокровно; відкидає основоположні моральні засади; уособлення російського більшовизму; «alter ego» головного героя; садист; колишній лікар, який давав клятву Гіппократа; жорстока, бездушна людина з залізною волею; легко ламає волю Андрюші; раціонально використовує шанс, подарований долею; втілення мефістофельського начала.

•              Як довести, що доктор Тагабат – не просто персонаж твору, а друге «Я» героя-чекіста, його злий дух?
•              Як Тагабата характеризує ліричний герой? («Цей доктор з широким лобом, з холодним розумом і з каменем замість серця, - це ж він мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт. І я… - нікчема в його руках, яка віддалася на волю хижої стихії…», «…доктор – злий геній, зла моя воля»).

 

ІІІ група – характеристика образу Дегенерата.

• Хто такий дегенерат?

Словникова робота.

Дегенерат – 1. Людина з ознаками виродження, погіршення значної кількості рис (властивостей) організму порівняно з попередніми поколіннями; 2. Людина неприховано аморальної, негідної поведінки.

Деградувати – поступово втрачати цінні якості, занепадати.

• Чому у творі слово «дегенерат» написано з великої літери?
• Як автор окреслює образ Дегенерата? (Лише кількома промовистими деталями).
• Назвіть їх.

Дегенерат

Безумні очі; низенький лоб; чорна копа розкуйовдженого волосся; приплюснутий ніс; нагадує каторжника; «сторож»; «Вірний пес революції», символ виродження революції; «…є палач із гільйотини»; «сподвижник доктора»; вартовий з черепом дегенерата й душею палача»; не здатний мислити; «дегенеративна будова черепа»; узагальнений образ усіх осіб, що утворюють «чорний трибунал комуни»; викликає огиду в читача; уособлює найпримітивніші руйнівні люмпенські сили, приведені в рух революцією.

•              Отже, доктор Тагабат і Дегенерат – втілення жорстокості і темного начала в натурі головного героя.

 

IV група – характеристика образу Андрюші.

• Назвіть відповідні характерологічні штрихи цього образу.

Андрюша

«наївний» (довірливий) комунар; «чекіст мимоволі»; безвольний, переляканий; «завше мнеться»; «непевний голос»; «наївно печально каже»; «невеселий комунар»; «бідний Андрюша»; тривожний погляд на доктора; тремтливий голос; нерозбірливий підпис; бажання краще піти на фронт, подалі від чорного трибуналу; розгублене обличчя; преляканий; чудний; має «кволу волю»; постійно у сумнівах; дегенерує (звикає до свого права чинити насильство над іншими людьми); втілення м’якотілості і нерішучості, пригнічуваного нелюдськими обставинами гуманізму.

•             Чому він «завше мнеться, завше розписується так: не ім’я і прізвище на суворому життєвому документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвостик»?
•             Що стоїть за спинами цих людей? (Смерть).
•             Назвіть спільні риси, що їх об’єднують. (Холодний розум і камінь замість серця).
•             Які вони? Не переможці, не будівничі майбутнього, жертви революційної дійсності, нові герої).
•             Чому вони стали такими? (Революція не дала їм права на сумніви і вияв людяності. Вона з’єднала цих чотирьох в одне ціле, не дала їм можливості мати свою думку, виявляти свою власну волю).
•             Чи були випадки, коли «чорний трибунал» виносив інший вирок, крім смерті? (Ні).
•             Що поглиблює нерівність сил убивці і жертви? (Наступ білогвардійців на містечко, жителі якого терплять страшний більшовицький терор).
•             Чи звернули ви увагу, що члени трибуналу не те що не пробують, а навіть не збираються боронити місто, вони панічно відступають перед сильнішим супротивником. Отже, відступають саме там, де є нагода проявити справжню мужність, героїзм, довести і передовсім собі, чи справді вони є сильними особистостями, справжніми «сторожовими псами революції».
•             Чим закінчується твір? (Знаменним кадром: голова трибуналу, покинувши матір непохованою, доганяє дегенерата – доганяє не лише в буквальному, а й у переносному значенні – тепер вони уподібнилися, два нелюди в людській подобі).

Проблемне запитання.

• Якщо це і є нові герої, то яке ж майбутнє чекає на Україну? (Міркування учнів).

Словесне малювання.

• «Розфарбуйте» подумки персонажів твору. Поясніть, чому ви вибрали саме ці кольори?

«Деталізація».

• Уявіть, що ви  - один із героїв твору. Від його імені передайте свій психологічний стан.
•              Хто, на вашу думку, з героїв мислить, а хто – діє? («Я» - мислить, інші герої твору переважно лише діють: воюють, ходять, пиячать, читають вироки, розстрілюють винних і невинних. Робить це й голова чорного трибуналу, але найчастіше він подумки розбирається у правоті чи неправоті своїх поглядів, уподобань, зіставляє різні ситуації, припускає, доходить певних висновків).
•              Чи чесний він перед собою у своїх судженнях? Чи не підміняє правду майже правдою, тобто брехнею? Чи не обдурює самого себе? (Міркування учнів).
•              Прослідкуйте логіку думок персонажа новели.
•              Який важливий компонент структури новели ми ще не назвали? (Образ природи. Пейзаж).
•              Який пейзаж у М.Хвильового? (Динамічний, стислий, психологічний, промовистий, персоніфікований).
•              Що він утворює? (Відносно автономну лексично-смислову лінію, динамічну й естетично інформативну).
•              Як автор твору показав трагізм подій через сприйняття героїв новели і природи? (Через образ грози).
•              Обґрунтуйте своє твердження. (У вступній частині нагнітаються синонімічні конструкції, що передають очікування грізного природного явища: «дні перед грозою», «томилася природа в передгроззі», «Мати каже: «Надходить гроза», «Стояло, мов зачароване, передгроззя». У заключній частині новели письменник знову звертається до образу грози, що знаменує здійснення трагічного передчуття: «Ішла гроза. З заходу насувалися хмари. Ішла чітка рясна перестрілка»).
•              Яка роль пейзажу? (Важлива, наприклад, намальована кількома скупими штрихами картина заграви і бою за містом, проходить рефреном через усю новелу і розкриває душевний стан героя).

Теорія літератури.

Рефрен – (від фр. refrain – приспів) – повторення якогось рядка або низки рядків у кінці строфи.

• Коли розгортаються події? (Вночі).
•              Що у творі М.Хвильового виступає художньою деталлю? (Кольористика (зміна кольорів, їх динаміка).

Теорія літератури.

Художня деталь – (від фр. detail – подробиця) – подробиця, риса або штрих, що роблять зображувану автором картину особливо яскравою і глибокою за змістом.

•              Яка їх роль? (Допомагають створити відповідну настроєвість і передати приховані символічні смисли).
• Які ж кольори переважають? (Чорні, сірі).
•              Які образи акцентуються? (Образи мряки, дощу, туману, хмар, місяця – як знаку містично-фатального начала, а також звукові (регіт, крик, ридання, постріли, канонада тощо).
•              Що вони символізують? (Невідворотний жах того, що відбувається: «темної ночі в мойому надзвичайному кабінеті збираються мої товариші», «Північна тьма», «Сонце зайшло. Конає вечір. Надходить ніч»).
•              Що підтримують незмінні атрибути ночі – зорі і місяць? (Ідейне навантаження «ночі»).
•              Назвіть образні контексти з цими словами, які лейтмотивом проходять через усю новелу. («Город мертвий і йде в дику середньовічну даль. На небі виростають зорі й поливають на землю зелене болотяне світло», «Місяць стояв у зеніті й висів над безоднею. Далі відходила в зелено-лимонну безвість мертва дорога», «Навкруги пусто. Тільки місяць ллє зелений світ з пронизаного зеніту»).

V група. Мовні засоби твору.

•              Що ви можете сказати про мову твору? (Письменник ніби грає словом, як умілий віртуоз, химерно перепідпорядковує колірні слова: зорі зелені, місяць – зелено-лимонний, місяць – зелений).
•              Чи випадкове акцентування образу місяця в нічному пейзажі? (Невипадкові. Нічне небесне світило уособлює ідею смерті, розстрілу в контексті новели. Якщо на початку твору місяць асоціюється з мертвим городом, мертвою дорогою, то в кінці неважко помітити логічне завершення цієї образної теми: «Тихо вмирав місяць у пронизаному зеніті»).
•              Знайдіть у тексті контраст до нічного пейзажу. (Це вишуканий поетичний образ перламутрового ранку).
•              Що він уособлює? (Світле, життєствердне начало).
•              У тексті цей образ контрастує з тими структурами, що втілюють напруженість трагічної ситуації, і на цьому тлі настрій тривоги особливо вражає читача. Зачитайте з тексту. («За вікном ішли росяні ранки і падали перламутри. Проходили неможливі дні», «Це чіткий перламутр на бенкеті голодної країни», «…А ранки цвітуть перламутром, і падають вранішні зорі в тумані дальнього бору», «…А глуха канонада росте»).

VI група. Художній простір твору.

• Назвіть художній простір твору. (Дорога і степ).
•              Що ви можете розказати про ці образи? (Вони проходять лейтмотивом через увесь твір, засвідчують динаміку становлення смислового стрижня новели в мікрообразі «мертвий степ». Наприклад: «біжить у могилах дорога, а за нею – мовчазний степ», «…за дальніми кучугурами горять степи й виють на пожар собаки», «Я зупинився серед мертвого степу:  - там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни». Ці заключні рядки новели наповнені глибоким змістом: з одного боку, образ мертвого степу наповнено повторюваною в тексті трагічною експресією, а з другою – «тихі озера загірної комуни» - це той образ майбутнього, яке будується на крові невинних жертв, що має в тексті синонімічні відповідники: «загірні озера невідомої прекрасної комуни», «загірна даль», «загірна Марія»).
•              Яка своєрідність хронотопу в творі? (В імпресіоністичних творах часопростір ущільнюється й уподібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ, не історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа. Кожне найменше враження набуває самодостатньої цінності).

Теорія літератури.

Хронотоп (часопростір) – взаємозв’язок часових і просторових відносин в художньому творі.

VII група. Ідейно-художня роль елементів сюжету.

•              Що ви можете сказати про сюжет та композицію твору? (Роль сюжету в цій новелі незначна. Він фрагментальний, подіям відводиться небагато місця, вони концентруються в окремі сцени. Композиція складається з ліричного заспіву та трьох частин. Вона досить хаотична. Сюжет «поламаний»).
•              Як же письменник організовує текст? (За законами музичної поліфонії, уводить лейтмотивні словесно-символічні деталі, ланцюг асоціацій, що примхливо переплітаються і водночас не руйнують стрункості образної композиції твору).
•              Які картини поєднано? (Картини-марень і картини моторошної реальності).
•              Сюжет зовнішній, внутрішній чи психологічний? (Психологічний, внутрішній, розвиток і вияв характерів подано опосередковано, через зміни у психіці персонажів).

Теорія літератури.

Сюжет – (фр. sujet  - тема, предмет) – це художньо осмислена конкретна система подій, у яких розкриваються характери у їхній взаємодії. Сюжет ще визначають як конфлікт, що рухається, розвивається.

Сюжет внутрішній (імпліцитний), або психологічний – розвиток і вияв характерів опосередковано, через зміни у психіці персонажів.

«Потік свідомості» - це показ внутрішнього світу людини, що полягає у безпосередньому відтворенні «зсередини» плину її роздумів, переживань, настроїв, вражень, спогадів, асоціацій, мрій як складного свідомо-позасвідомого процесу.

• З чого це видно? (З внутрішніх монологів).
• Яка форма втілення авторської свідомості у новелі? (Трагічна).
•              На яких рівнях сюжету вона простежується? (Від сюжету і структурної композиції до лаконічних пейзажів, акцентованих світлових, кольорових, звукових образів символічного звучання).
•              Назвіть засоби і прийоми образної організації тексту новели.

Засоби і прийоми образної організації твору:

• словесно-образні лейтмотиви;
• влучні метафори;
• порівняння асоціативного характеру;
• метонімічні конструкції;
• звукова інструментовка фраз;
• специфічне письмо;
• система розірваних фраз;
• мальовничі епітети;
• ораторсько-біблійна тональність.

  VII група. Індивідуальний стиль письменника.

•              Розкрийте індивідуальний стиль М.Хвильового. (Мова новели дає достатньо підстав для виявлення ознак романтичної стилістики майстра. Адже основу романтичного світовідчуття складає напружений конфлікт між дійсною і вигаданою, уявною реальністю. Цей конфлікт формує специфічне романтичне двосвіття: у структуру реальних подій і явищ письменник вплітає екзотичні назви, країни. Словом, розширюються межі реального часу і простору тощо). 
•              Доберіть відповідні вислови з тексту. Заповніть таблицю.

Реальний час і простір	Назви екзотичних реалій	Гіпербола
«Але знову переді мною проноситься темна історія цивілізації, бредуть народи, і віки, і сам час», «Город мертвий і йде в дику середньовічну даль».	«…дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене», «Важкий душний грім ніяк не прорветься з Індії, зі сходу», «Татарин знову тягне своє азіатське «ала-ла-ла», «на суворому життєвому документі ставить.., зовсім химерний, як хотейський ієрогліф, хвостик».	«Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів – тьма на моїй совісті!!!»

•              Химерний стиль новелістики письменника влучно схарактеризував Є.Маланюк: «Здається, що навіть у самому музично-скомплікованому, новаторсько-виключному, якомусь аж скрипково-віртуозному стилі новел Хвильового звучить жагучий протест суверенно-державної психіки нового Українця проти колоніально-провінціяльної всеукраїнської Енківщини».  
•              Назвіть особливості творчої манери і способи їх передачі:

  Особливості творчої манери  і способи їх передачі у М.Хвильового:

1. епоха і людина;
2. мрійник-утопіст;
3. мрія і дійсність – химерна єдність;
4. «розхристана», безсюжетна композиція.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Експрес-опитування.

• Яка тема новели? (Відтворення трагічних подій громадянської війни).

Тема – нерозривний психологічний конфлікт між людяністю і фанатизмом служіння комуністичним ідеям, що його переживало покоління 20-х років.

•              А ідея? (Ідея – показ протиприродності війни, заклик до людини бути гуманною, милосердною, заперечення фанатизму).
•              Назвіть проблеми, порушені у творі. (Проблеми – добра і зла, гуманності і фанатичної відданості ідеї, падіння і деградація людини-фаната).
•              Які мотиви звучать у творі? (Мотиви – мрії, поривання, ідеалу, «чорного трибуналу», комуни – сумніви, самокартання, казенщина, міщанство).
•              Як ви зрозуміли смислове навантаження символів? Поясніть.

Символи:

Загірна даль – химера, безвість.  «Чорний трибунал» - жах, смерть, беззаконня.

Грім – попередження.   Дим – схованка, порятунок, безпечне місце, спокій.

Мати – Україна.    Дегенерат – здеградована людина.

«Я» - людина-син, страх.   

Годинник – Божа пересторога, що життя короткотривале.

Матеревбивство – символ національного самовбивства.

• Від якої особи ведеться розповідь? (Від першої особи, від ліричного «Я»).
•             Чи потрібно ототожнювати персонажа твору та його автора? (Ні. Письменник насамперед створює образ ліричного героя. Це – умовна дійова особа, думки, почуття й переживання якої розкриваються у ліричному творі).
•             Яка форма викладу у творі? (Внутрішній монолог).
•             Чим посилюється емоційне враження від новели? (Це – сповідь героя).
•             Що, найперше, виокремлює письменник у вирі революційних подій, у людській масі? (Людську індивідуальність з її пориваннями до високої, часом недосяжної мети).
•             Чи не заплющував М.Хвильовий очей на драматичну невідповідність проголошуваного високого ідеалу та його реальне втілення?

«Доведи або спростуй».

•              Персонажі творів М.Хвильового – жертви історії. (Часом вони самі своїми діями спричиняють її трагедійність).
•              Доберіть ключові слова, які пасують складній революційній дійсності, зображеній М.Хвильовим у новелі «Я (Романтика)».

Кров - смерть  -  насильство -  трагедія – сум – безповоротна втрата чогось по-справжнього вартісного

• Які питання, роздуми у вас виникають під час роботи над твором?

Орієнтовна система проблемних запитань.

• Чи допустиме вбивство ім’ям держави?
• Свідоме вбивство в ім’я соціальних ідеалів – героїзм чи злочин?
• Якого сенсу набуває настанова «Не вбивай!» у творі М.Хвильового «Я (Романтика)»?
• Чи є людське життя цінністю для християн?
• Чи сумісні такі поняття: більшовизм і національна ідея?
• Чи можна сказати, що М.Хвильовий демістифікував революційну романтику?
• Чи вдалося автору правдиво відобразити боротьбу в душі головного героя?
• «Я» - переможець чи жертва?
• Що робить людину Людиною?
• Чи варто пам’ятати минуле заради майбутнього?
•             Яку вартість має цей твір? (Це твір-засторога, твір-попередження і водночас він передає тривогу, сум’яття, роздвоєність душі самого автора).
•             Чи актуальні проблеми, порушені в новелі М.Хвильового сьогодні?
•             Хто з українських письменників у своїх творах також порушував проблему вибору? (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», М.Коцюбинський «Цвіт яблуні», О.Кобилянська «Земля», Ю.Яновський «Вершники» (новела «Подвійне коло») тощо).
•             Чи потрібно вивчати цей твір у школі?

«Займи позицію».

•              Обміняйтеся думками в парах. Який ворог страшніший: той, кого бачиш, чи невидимий, у нас самих (страх, заздрість, ненависть тощо)?
•              Ким, на вашу думку, страшніше бути – жертвою чи катом?
•              Сформулюйте висновок. (Отож доходимо однозначного висновку, що в усіх випадках задля досягнення мети порушено моральні закони. Але ж у житті саме вони є цінними. Бо і багатство, і слава, й ідеали марні, скороминущі. Той, хто задля мети, хай навіть і найвищої, порушує закони моралі, неминуче зазнає деградації та спустошення. Нікому не можна вбивати, постріл в іншу людину – це щоразу постріл у самого себе, у найсвятіше, що є в душі кожного, - у доброту, любов, людяність, тобто все те, що робить людину Людиною.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Думка-речення.

«Я (Романтика)» - це високотрагедійний твір про… (добро і зло).

У ньому автор безстрашно аналізує… (одну з основних колізій часу – колізій гуманізму й фанатизму).

Важливим у художній концепції новели є… (розвінчування фальшивої романтики).

Новела є своєрідним попередженням про… ((непоправну втрату на обраному шляху істинних цінностей, по-справжньому гуманістичних ідеалів).

«Хвилинка творчості».

• Створити сенкани до слів «комуна», «людина».

Комуна      Людина

Загірна і ефірна,     Жорстока, зла, безжальна.

Манить, веде, горить,    Підносить себе над іншими живими істотами,

Всі злочини прикрити дозволяє.   Руйнує все навколо себе і себе теж.

Смерть.      Руїна…

       Мертвий степ.

«Поетична хвилинка».

Заходить сонце,

Промінням запалює далеч гір

І порожнє поле.

   К. Такагама

Теорія літератури.

Хайку, або Хокку -  традиційний жанр японської пейзажної лірики, що виник у XVI ст., зумовлений розвитком міської культури. Це трирядковий неримований вірш.             

Заключне слово вчителя.

•             Новела М.Хвильового «Я (Романтика)» стала своєрідним викриттям жорстокості та несправедливості нової системи. Намагання вбити в собі людину, вбити добро в ім’я фанатизму, призводить до переродження в дегенерата.

Разом із своїми героями письменник шукав виходу із лабіринтів історії, помилявся і пророкував, свято вірив і люто ненавидів, і нарешті, не витримав дуалізму сучасної йому доби. Пролунав постріл… Але ніколи Вічність не жбурне у його бік докір. Адже усе, здійснене Миколою Хвильовим, зосталося у скарбниці української культури як одна з неперевершених її сторінок, як запорука майбутнього розквіту, вимріяного письменником.

Словникова робота.

Дуалізм – філософське вчення, яке признає рівноправність матеріального й духовного, фізичного й психічного, душі й тіла.

VI. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

1. Прочитати повість М.Хвильового «Іван Іванович».
2. Прокоментувати ідейно-художню роль елементів сюжету повісті, аналізувати сатиричні зображувальні засоби, характеризувати образи.

За бажанням:

1. Написати твір на одну з тем (на вибір):

Історія – жорна людських доль.

Аналіз душі людини.

Як бути? Або Як би вчинили Ви?

Внутрішні конфлікти і пошук власного «Я» героя у творчості М.Хвильового.

Художній документ часу.

Людина на роздоріжжі революції.

Правда історії.

Дилема гуманності й фанатизму в творчості Ю.Яновського та М.Хвильового.

Шлях знаходить той, хто шукає.

Уроки історії й уроки сучасності.

Жорстокий світ і милосердний час.

«Нова ера справедливості і щастя».

«Шлях безумної подорожі» (трагедія особистості М.Хвильового, розкрита в героях його творів).

2. Написати реферат «Риси модернізму в творчості М.Хвильового».
3.           З’ясувати, у чому відмінність  у тлумаченні лірики В.Стуса і новели М.Хвильового «Я (Романтика)»    з біблійних позицій? Змоделюйте відповідні проблемні ситуації.
4.           «Добери музику». Проілюструвати літературний твір чи його окремі епізоди музикою.
5.           Зробити лінгвоестетичний аналіз новели М.Хвильового «Я (Романтика)».
6.           Порівняти спорідненість образів матері в новелі  М.Хвильового «Я (Романтика)» та П.Тичини «Скорбна матір».
7.           Дослідити «запах слова» М.Хвильового.
8.           Додумати подальше життя романтика, що перестав бути людиною.
9.           Зробити асоціативний імпресіоністичний твір-опис емоційного стану персонажа.
10.       Складіть відгук про ліричного героя, оточуючих його осіб.
11.       Дослідити ідеал матері в українській літературі 20-х рр. ХХ ст.: «Я (Романтика)» й «Мати» М.Хвильового, «Скорбна мати» П.Тичини, «Мати» Г.Косинки, «Марія» У.Самчука.
12.       Дослідити «мелодію барв» та «фарби звуків» у новелі  М.Хвильового «Я (Романтика)».
13.       Створити власні імпресії із застосуванням імпресіоністичної поетики.
14.       Змалювати зустріч матері з сином за твором М.Хвильового «Я (Романтика)».
15.       «Живі малюнки». Відтворити епізоди твору, що сприяють розвитку асоціативного мислення, творчої уяви.
16.       Запропонувати свій варіант домашнього завдання.

 

 

ДОДАТОК

 Людина – смертна істота, паморозь на траві. Вона мусить зробити з цього всі висновки.

К.Москалець

Чи треба розуму, аби вбити людину?

В.Винниченко

Ви плачете. Вам серце розривається:

Людина – звір.

П.Тичина

«…то похід звіра, звіра чи людини?

П.Тичина

Що користі людині, якщо вона завоює весь світ, але втратить власну душу?

Євангеліє від Матвія

Рабство – річ ганебна, але рабська психологія в свободі – гідна поваги.

Ф.Шіллер

Що кидає тебе у відчай?

Котра частина твого «я»?

Ота, що плаче?

Та, що квилить?

Ота, що наріка?

Л.Ярмак

Я тут звір серед людей і людина серед звірів.

П.Кальдерон

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Нечволод Л.І., Прибиловська Н.В. Українська література. 10-11 клас: учбово-методичний посібник. – Х.: Прапор, 1998. – 287 с.
2. Марченко А., Марченко О. Українська література. Практичний довідник. – Х.: Весна, 2009.
3. Харчук Р. Речі, які не вибирають / Українська мова і література в школі. - №8, 1991. – С.52-54.
4. Ставицька Л. Лінгвоестетичний аналіз новели М.Хвильового «Я (Романтика)». / Дивослово. - №11, 1998. С.10-12.
5. Українська мова та література в школі. - №35 (вересень). – 2002. – С.5.
6.  Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №9, 2011. – С.50.
7. Маланюк Є. Книга спостережень. Проза. – Торонто, 1962. – Т.1. – С.268.
8. Жулинський М. Талант, що прагнув зір // Микола Хвильовий. Твори: У 2 т. – К., 1990. – Т.1. – С.30.
9. Хвильовий М. Сині етюди. – К., 1989. – С.417.
10. Марко В. Сповідь, що не приносить очищення / Українська література в шкільному вивченні. 10-11 класи. Книга для вчителя. Випуск І. – Кіровоград, 1995. – С.72-75.
11. Тимків Н. Позиція автора в новелі «Я (Романтика)» та в повісті «Сентиментальна історія» Миколи Хвильового / Дивослово. - №4, 2005. – С.10-13.
12. Сергієнко А. Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій старшокласників / Дивослово. - №10. – 2008. – С.18.
13. Витвицька С. Українська література. 11 клас: Навчальний посібник для підготовки до державної підсумкової атестації / Витвицька С. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2012. – 32 с.
14. Кононенко П. Українська література: проблеми розвитку. – К., 1994.
15. «Як у нас починаються уроки української літератури». – Кіровоград, 2005.
16. Хрестоматія з української літератури ХХ століття: Для учнів 11 кл. середн. загальнооосвітн. шк. / Упоряд. П.П.Кононенко та ін. – К.: ТОВ «ЛДЛ», 1998.
17. Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2007.
18. Дивослово. - №2, 2007.
19. Гречанюк С. День повернення Миколи Хвильового. – УМЛШ, №12, 1987.
20. Гриценко О. Логіка бунту проти логіки. – Вітчизна, 1991. - №7.
21. Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Ч.І / Упоряд. Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, А.Б.Гуляк. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 2006. – С.136-137.
22. Ющенко О. Микола Хвильовий // Україна. – 1988. 15 грудня.
23. Ющенко О. З вічної подорожі // Рад. освіта. – 1988. – 15 листопада.
24. Ющенко О. А сонце – як на зло!.. // Молодь України. – 1988. – 13 грудня.
25. Волошко Є. Треба говорити вголос (Про білі плями в українському літературознавстві) // Вітчизна. – 1988. - №4. С. 174-183.
26. Горбач Н. Українізація: Злет і трагедія / З досвіду ідейно-теоретичної боротьби на Україні у 20-х роках) // Жовтень. – 1989.  - №2. – С.78.
27. Жулинський М. Микола Хвильовий (Про життєвий і творчий шлях українського письменника) // Літературна Україна. – 1988. – 7 квітня.
28. Жулинський М. Талант, незвичайний і суперечливий (Спогади, матеріали, документи з життя видатного українського письменника) // Вітчизна. – 1987. - №12. – С.144-149.
29. Коваль В. Сталінський вирок Миколі Хвильовому // Літературна Україна. – 1988. – 1 грудня.