Урок .І. Карпенко -Карий "Сто тисяч"

УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (8 КЛАС)

Тема. І. Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ ст.. Про театр «корифеїв». Трагікомедія «Сто тисяч»

Мета:  ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом І. Карпенка-Карого; з’ясувати особливості створення і функціонування театру «корифеїв»; розпочати ідейно-художній аналіз твору «Сто тисяч»; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, вміння робити висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до письменницької та театральної діяльності митця, засудження бездуховності як прояву зла у житті людини.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого; фотоматеріали про І. Карпенка-Карого — митця й актора; відеоролик, підручник Українська література: підруч. для 8 кл. загальноосвіт.навч.закл./ В.І.Цимбалюк.– К.:Освіта, 2008.– 336с.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Емоційне налаштування на урок.

1. Вчитель:

•         Доброго ранку, діти. Уявімо, що вас запросили на карнавал, маску якого кольору ви обрали?

(Учні обирають маску)

•         Призначення маски – приховати обличчя, але ваш вибір маски відкрив для мене певні особливості вашого характеру.

 Ті, хто обрав маску білого кольору, Ви станете великими людьми. Факти, цифри і хроніка подій для вас – найголовніше!

 Вибір чорної маски свідчить: Ви завжди будете виділятися із натовпу. Все піддавати сумніву і критиці – сенс вашого життя.

Вам сподобалась синя маска – ви майбутні філософи. Ви йтимете лише вам відомими шляхами, не відступаючи від мети, не поспішаючи, але й не зупиняючись.

 Володарі червоної маски житимуть у волі емоцій. Для вас навколишній світ – загадка. Інколи вам буде важко зрозуміти самих себе.

2. Асоціативний ряд.

- Які асоціації у вас викликає слово «маска»?

Маска – актор, театр, сцена, роль, драма, драматург.

 ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

• Сьогодні на уроці ми познайомимося з основними відомостями про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ століття І. Карпенка – Карого.

Запис теми.

Сцена – мій кумир,

театр – священний храм для мене.

Іван Карпенко - Карий

IІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

- Скажіть, будь ласка, хто спочатку формує характер будь – якої людини? (Родина)

Народився майбутній драматург 29 вересня 1845 року в слободі Арсенівці поблизу Єлисаветграда (нині Кіровоград) в родині збіднілого дворянина. Мати походила з давнього козацького роду. Євдокія Садовська була кріпачкою, викупленою на волю своїм чоловіком. Підростаючи, вразливий хлопчик все більше відчував жорстокість кріпацького побуту, в якому насильство, знущання були звичайним явищем. Плач і стогін замучених панщиною кріпаків боляче вражали дитяче серце. На характер і світовідчуття майбутнього драматурга помітно впливала атмосфера родинного порозуміння, душевної теплоти і поетичності, яка, незважаючи на матеріальні нестатки, панувала в сім’ї Тобілевичів.

Карпо Адамович і Євдокія Зіновіївна були людьми щедрої поетичної вдачі. В їхній родині особливо шанували Шевченкове слово і народну пісню, тому й люди горнулися до цієї сім’ї. В довгі осінні вечори до Тобілевичів сходились жінки і дівчата прясти. За роботою співали, розповідали цікаві бувальщини. От коли наслухався малий Іван усяких сумних оповідань про кріпацьке життя, цікавих казок та приказок. А скільки народних пісень у ті довгі вечори дійшло до серця юного слухача, пісень, що в них оживали картини народної недолі, оживали героїчні постаті Морозенка, Наливайка, Богуна, Палія — мужніх захисників народної волі! Разом з піснями в душу хлопчика входила велика любов до поневоленого народу, яку пізніше ні час, ні школа й канцелярія, ні важкі життєві випробування не змогли заглушити в його житті. Від матері, яка дуже любила театр і знала напам’ять майже всю «Наталку Полтавку», малий Іван неодноразово чув захоплюючі розповіді про вистави мандрівних труп. Під впливом цих розповідей театр для хлопця став мрією, втіленням краси, правди, героїчного минулого рідного народу.

Роки навчання.

Початкової грамоти І. Тобілевич навчився, як тоді водилося, у дяка, а продовжував освіту в Бобринецькій трикласній повітовій школі. Навчання хлопцеві давалося легко, і закінчив він школу в числі найкращих учнів, за що йому дали в нагороду «Собрание литературных статей Н. И. Пирогова» (Одеса, 1858) з написом: «Дана от бобринецкого уездного училища ученику 3-го класса Ивану Тобилевичу за успехи в науках и благонравие на публичном акте 21-го июня 1859-го года». Іван Тобілевич далі вчитися не зміг, бо не було в батьків для цього коштів.

•    Як ви вважаєте: здобуття вищої освіти свідчить про високу освіченість людини?
•    Пригадайте, хто з українських митців ніколи не навчався в школі, але вважається найосвіченішою людиною свого часу?

Любов до театру.

У дружній сім’ї Тобілевичів діти вчились не тільки розуміти і цінувати народне мистецтво, а й любити труд, шанувати людей праці. Не випадково ця сім’я дала українській культурі чотирьох видатних артистів — корифеїв українського театру: Івана, Миколу, Панаса і Марію Тобілевичів.

Словникова робота:

Корифей – заспівувач, зачинатель; найвидатніший з перших діячів у якійсь галузі науки, мистецтва, літератури.

Синоніми : світило, гігант, титан.

Микола Садовський (дівоче прізвище матері). Вінницький музично-драматичний театр імені М. Садовського.

Панас Саксаганський (мати була родом з містечка Саксагань).

Співачка Марія Садовська-Барілотті  вмерла ще молодою, а тому менше, ніж її брати, відома в історії українського театру.

Іван Карпенко - Карий (Іван обрав собі псевдонім, складений з імені батька, Карпа, та прізвища улюбленого героя з драми Т. Шевченка «Назар Стодоля» - Гната Карого, роль якого ще виконував в аматорськім театрі).

Щоб побувати на виставах у Єлисаветграді (тепер Кіровоград), Іван пішки ходив туди з Бобринця за п’ятдесят кілометрів.

Робота з підручником (стор. 179 – 180).

Гра «Заповни анкету»

Теорія літератури:

Драматичний твір (від грецького слова драма — дія), або п’єса — художній твір, в якому показано життя в дії і який написано у формі розмови дійових осіб (діалоги, монологи).

Комедія — такий драматичний твір, у якому в комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру.

Трагікомедія — драматичний твір, у якому об’єднані риси трагедії й елементи комедії: твір, збудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується комічно, не вимагає обов’язкової загибелі героя.

Особливості назви твору.

Першою п’єсою, що вийшла з-під пера драматурга після того, як він позбувся «гласного нагляду», була комедія «Гроші», написана в 1889 році. Того ж року автор надіслав її до цензури, але звідти вона повернулася з написом: «К представлению признано неудобным». Після переробки комедія була дозволена до постановки під зміненою назвою — «Сто тисяч». На думку самого автора, ця назва твору буде краще відповідати його сюжету. Адже ж справа йшла не взагалі про гроші та їхнє значення для селянина, а саме про суму в сто тисяч, яку наважився придбати Калитка на свої п’ять тисяч. У 1890 р. комедія була поставлена на сцені.

Притча:

Одна заможна людина зізналася, що, незважаючи на всі свої старання, вона так і не змогла перебороти пристрасті до грошей.

•         І ви ладні пожертвувати через гроші радощами життя?
•         Я прибережу радощі життя на старість.
•         Якщо доживете до неї.

І тут співрозмовник згадав про одного розбійника, що напав на перехожого зі словами: «Гаманець чи життя?». На що жертва відповіла: «Візьми моє життя. Гроші я відкладаю на старість».

Проблемне запитання:

•    Що відповіли б ви?

(Відповіді учнів)

Народна мудрість.

•                   Поясніть, як ви розумієте подані прислів’я.

•            Грішми воюють, грішми торгують, а без грошей – горюють.
•            Гроші - горе, а без  них – вдвоє.
•            Гроші май, та про чорний деньок дбай.
•            За гроші тільки рідного батька не купиш.
•            Грошей не сій, бо вони не зійдуть.
•            Гроші в гамані, а помагають у біді.

Перегляд відео «Гроші та люди»

- Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою у відео?

- Де тримаєте свої гроші?

- А от головний герой трагікомедії  «Сто тисяч» Герасим Калитка мріяв тримати гроші у мішках. Про що це свідчить?

•    Зверніть увагу на прізвище головного героя трагікомедії. Чи знаєте ви лексичне значення слова «калитка»?

Калитка, гаман – це шкіряна сумка для грошей.

ІІІ. Підсумки уроку.

Рефлексія.

Вчитель:

•    Усі хочуть бути молодими, щасливими та багатими, але не всі знають, що для цього потрібно. А потрібно  багато знати, багато вміти. Але люди вірять у прикмети. Модно дарувати грошове дерево, дерево багатства, тобто красулу. Я вам теж хочу подарувати дерево багатства. Але маю надію, що сьогодні на уроці  я дещо доклала до вашого збагачення.

Чим збагатилися на уроці? (Учні прикрашають красулу картками-квітами: Я дізнався...; Я усвідомив...;

Я зрозумів...).

Домашнє завдання: прочитати твір І.Карпенка - Карого «Сто тисяч», подумати над запитанням «Калитка – позитивний герой чи негативний».

Оцінювання.