Урок "І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка "

Тема. І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка

Мета:  ознайомити учнів із жанром соціально-побутової повісті і твором І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я" як зразком жанру, розкрити письменницьке бачення України, українців, їх проблем та шляхів вирішення.; сприяти виробленню навичок визначати жанр, композиційні складові твору;

розвивати вміння аналізувати, коментувати,  висловлювати власні враження від прочитаного;

виховувати любов до художнього слова, патріотичні почуття та високі морально-етичні риси простої людини.

Цілі.

Учні повинні знати: визначення соціально-побутової повісті-хроніки та її особливості.

Учні повинні вміти:  вдумливо читати; визначати жанр твору; прокоментувати основну проблему; схарактеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення; висловлювати власну думку про  риси української родини, народну мораль і етику.

Т и п  у р о к у: комбінований урок.

Обладнання: портрет І.Нечуя-Левицького, збірка творів, ілюстрації до твору, картки самооцінки, таблиця «Знати-вміти», аудіозаписи, декорації для інсценізації.

Ф о р м и  р о б о т и: літературна вікторина,  виразне читання, «Асоціації»,інсценізація, «Словниковий екскурс», «Якби я був автором», запитання до вчителя, літературні ігри, «Мікрофон», випереджувальні завдання.

Випереджувальні завдання: підготувати питання до головних персонажів повісті «Кайдашева сім'я».

 

Хід уроку

І. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності

- Доброго дня, шановні десятикласники!

- А чи добрий для вас  день? Із яким настроєм ви прийшли на урок ?

- Я вам обіцяю, що  сьогодні на уроці ваш настрій не зіпсується, а навпаки – покращиться!

А щоб нам усе вдалося,

Сумувать не довелося.

До роботи приступаймо,

Ні хвилини не втрачаймо!

Щоб урок пройшов цікаво,

Всі беремося до справи.

 

На попередньому уроці ми дізналися про життєвий і творчий шлях Івана Нечуя-Левицького. Сьогодні ми продовжимо говорити про цього геніального письменника і про його неперевершені твори.

Все життя, у літературі перебуваючи на вустах, Іван Нечуй-Левицький, одвічно неодружений відлюдник української літератури, залишався постаттю загадковою. Але дещо ми про нього знаємо і зараз це доведемо.

 

Літературна вікторина « Невідомий Іван Нечуй-Левицький»

1. Вкажіть справжнє прізвище Івана Нечуя-Левицького:
А) Нечуй;      Б) Левицький;   В) Рудченко;    Г)  Панасенко;    Д) Фітільов.

2. Нечуй-Левицький походить із родини:

А) священика;  Б) міщанина;   В) кріпака;    Г)лікаря;    Д) вчителя.

2. Чому Іван Нечуй-Левицький відмовився від духовної кар’єри і вибрав шлях викладача та українського письменника?
А) бо пішов за порадою батька;    Б) бо випадково обрав цей шлях;
В) бо вважав, що таким чином принесе більше користі своєму народові;
Г) бо послухав маму;
Д) бо змушений був так вчинити, адже не було вільної парафії, де він міг би служити.

3. Де навчався Нечуй-Левицький з 1853 по 1859 рік?

А) у Військовому училищі;     Б) у Вишгородській початковій школі;  

 В) у Київській духовній семінарії;     

4. Як називається перша повість Івана Семеновича?

А) «Причепа»;     Б) «Дві московки»;    В) «Над Чорним морем».

5. «Всеохоплюючим оком України» назвав Нечуя-Левицького:

А) Іван Франко;   Б) Леся Українка;   В) Павло Грабовський;   Г) Панас Мирний.

( Взаємоперевірка)

• Молодці, усі впоралися! А тепер заплющіть очі і уявіть, що ви не у класі, а у своєму улюбленому місці.

(Лунає пісня «Родина»)

• Продовжіть речення : «Слухаючи  пісню, я…:

• побачив(ла): велику родину, хату, святковий стіл, річку, небо, поле, ліс …
• почув(ла):  шум, спів, шелест, музику…
• відчув(ла): тепло домашнього затишку, смак домашньої їжі, гордість за Україну, сум, радість…»
  • Родина – це найбільше багатство для кожного з нас, але не завжди ми це розуміємо, не завжди цінуємо тих, хто поруч. Іноді таке недбальство стає причиною трагедії… А чому і як ми зараз  розберемося.

 

ІІ. Визначення мети і завдань уроку.

Тема нашого уроку: І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка.

Сьогодні нам потрібно буде ознайомитися із жанром соціально-побутової повісті-хроніки і твором І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я" як зразком жанру, розкрити письменницьке бачення України, українців, їх проблем та шляхів вирішення; навчитися визначати жанр, композиційні складові твору;  розвивати вміння аналізувати, коментувати,  висловлювати власні враження від прочитаного.

Отже, після уроку ми будемо знати ….

Будемо вміти….

( Робота із таблицею «Знати - вміти»)

Продовжіть речення: « Від уроку я очікую….»

 

III.  Вивчення нового матеріалу.

«Слово вчителя» І. С. Нечуй-Левицький глибоко й досконало знав життя, побут українського селянства. У пореформеній дійсності він знаходив нову панщину, бо кріпаччина в спадщину народним масам полишила бідність та розгубленість. Це породжувало повсякчасні дрібні чвари між родинами та сусідами, отруювала будні й без того тяжкого селянського життя.

Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю пореформеної доби.

У 1879 році вийшла з друку повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 року. У творі змальовувався побут селянської сім’ї після скасування кріпацтва. З комічних сцен життя сім’ї Кайдашів виростає реалістична і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, темного, забитого віками панщини, роз’єднаного новими капіталістичними порядками.

 «Словниковий екскурс»

Жанр «Кайдашевої сім’ї» визначають як соціально-побутову повість.

— Знайдіть за словником літературознавчих термінів це поняття й запишіть його.

(Соціально-побутова повість — це такий художній твір, в якому картини родинного життя й побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними суспільними обставинами й пояснюються ними).

«Кайдашева сім’я» замикає у своїх межах картини життя однієї селянської родини, зображує в хронологічній послідовності події, що відбуваються в ній. Тому її визначають ще як повість-хроніку.

І. Франко писав, що «Кайдашева сім’я» з погляду «на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства».

Погодьтеся, що читаючи будь-який твір, ми завжди уявляємо його персонажів, думаємо про те, чому вони чинять так, а не інакше, хочемо дати їм пораду.

І саме сьогодні, саме тут у нас буде така можливість, адже ми зустрінемося із героями повісті «Кайдашева сімя».

«Перевтілення. Я – головний герой». «Мікрофон»

Уявімо, що ми зараз сидимо у теплій та чепурній хатині на околиці села Семигори. Заходить Маруся Кайдашиха.

Кайдашиха: «Я – поважна жінка. Довгий час працювала в панів і знаю, якою має бути справжня пані. Дуже дбаю про те, щоб і моя сім'я – чоловік, сини, а тепер і, хай їм грець, невістки – мене шанували. Особливо невістки! Хай знають своє місце. Вони молодші за мене, то їм і працювати, а я спочину на старості років та допоможу порадами, скажу, як усе слід робити».

• Чи згодні ви з тим, що сказала Маруся Кайдашиха ?
• Яка, на вашу думку, Кайдашиха мати, дружина, свекруха, бабуся, господиня? Відповіді даємо, опираючись на текст.
• Чому Маруся часто потрапляє у комічні ситуації ?
• Що б ви їй порадили ?

Омелько Кайдаш: «Що я можу вам сказати? Я робоча людина. Маю сімю, дітей. Але поваги від них – ніякої! Бо лихі в мене діти, нечемні, не поважають батька. Я ж – набожна людина. Ходжу до церкви, дотримуюсь посту. Іноді, хібау свято, випю чарчину».

• Що у словах Кайдаша вас вразило?
• Чи має Омелько право на повагу родини й односельців ?
• Що слід було би зробити Кайдашеві, аби змінити моральну обстановку в сім'ї ?

Карпо Кайдаш: «Я не розумію, що маю говорити. Ніколи не пояснював нікому, чому так чиню. Поводжусь так, як хочу. І не повинен ні перед ким звітувати, а перед вами – й поготів».

• Що у вчинках Карпа викликає у вас обурення?
• Є в характері Карпа Кайдаша риси, які вам подобаються?
• Дайте йому оцінку як сину, чоловіку, брату, батьку, господарю.

Мотря: « І ви хочете зі мною сперечатися? А дзуськи! Не дочекаєтесь. Свекруха спробувала – позбулася ока. Чи вам ваших очей не жаль?»

• Як ви вважаєте, чи знає така жінка, що таке любов, ніжність, повага до старших?
• Як би мала чинити Мотря, щоб уникнути сварок у родині?
• А що зробили б ви, потрапивши в таку родину, до такої свекрухи?
• Яке значення у нашому житті мають почуття? ( Вони – основа нашого існування. Для людини важливі підтримка, любов, увага… Але усе це так легко зруйнувати).

            Тримаючись за руки, виходять Лаврін і Мелашка.

Лаврін: « Що з нами трапилося, серденько моє? Ніжність і кохання наше не погасли, але почали тьмяніти…»

Мелашка: «Так, щось трапилося з нашими щирими серцями. Може, то з кожним таке діється? Турботи про господарство, діти, свекрушенька…»

• А як ви думаєте, чому змінилися ці двоє ніжних, чуйних молодих людей?
• Як звертаються один до одного Лаврін і Мелашка?
• Що можна сказати про їхні стосунки ?

Дякуємо Марусі, Омелькові, Карпові і Мотрі, Лавріну і Мелашці за зустріч.

• Чого прагнули усі члени Кайдашевої сім'ї ?
• Як вони розуміли щастя ?
• Що є основною причиною чвар у родині?
• Що б ви порадили їм, для уникнення конфліктів?
• А яке рішення пропонує Іван Нечуй-Левицький?

«Якби я був автором»

 Прочитайте кінцівку твору, що становить його розв’язку. («Діло з грушею скінчилось несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша».)

Так закінчується повість у другій редакції. У першому ж виданні була така кінцівка: «Діло з грушею не скінчилось й досі. А груша все розростається і вшир, і вгору, та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей».

Удома спробуйте пофантазувати, побути письменниками  і написати свій варіант завершення повісті.

На початку уроку група учнів «Літературознавці»  отримала завдання визначити тему твору та композиційну особливість повісті. Отже, їм слово.

Учень 1. Тему повісті «Кайдашева сім’я» визначали і визначають по-різному. Це й «зображення картин дрібновласницького побуту на селі пореформеного часу», і «гірка картина розпаду українського патріархалізму під впливом індивідуалістичних змагань кожного її члена» (за визначенням І. Франка), і «моральна катастрофа» української родини (за думкою сучасного літературознавця Володимира Панченка), який вважає, що автор «Кайдашевої сім’ї» зовсім не акцентує на соціальних чинниках родинної «війни». Він говорить, що «у творі йдеться, швидше, про недосконалість людської природи, про одвічні людські недоліки, такі, як нетерпимість, жадібність, заздрісність, егоїзм».

Учень 2. Тема – зображення життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 р.  У творі змальовувався побут селянської сім'ї Кайдашів, через що виростає реалістична і трагічна за суттю картина життя селянства – темного, забитого віками панщини.

Учень 3. Повість складається з 9 (дев'яти) розділів:
- лише родинні відносини та суперечки;
- одруження Карпа;
- відношення між невісткою Мотрею та свекрухою;
- сватання Лавріна;
- його одруження;
- ставлення свекрухи до другої невістки – Мелашки;
- похід до Києва;
- втеча Мелашки;
- сварки між сім'ями братів.

Смішними здаються нам суперечки Кайдашів, але сміх цей, зрештою, не безтурботний. Не безхмарний – це «сміх крізь сльози».

 

IV.  Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

Опрацювавши теорію, ми з вами готові до літературної гри. Вам потрібно  назвати персонажа із повісті «Кайдашева сім'я». Відповідаємо ланцюжком.

«Хто з героїв? »

1. …був дуже богомольний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечірню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити?

2. …вважав, що вісь біля воза зламалась тільки тому, що він поїхав по снопи в неділю?

3. …наглядала за працею невістки, «наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду»?

4. …всі гроші, що заробляв у пана та людей на возах, на плугах, на боронах, пропивав у шинку, заливаючи горілкою «давнє панщинне горе»? 5. «…був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові»?

6. …був дотепним, життєрадісним парубком, а ставши хазяїном, сварився з братом за кожну дрібницю?

7. «…була з поетичною душею, з ласкавим серцем»?

«Чий це портрет?»

1. «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною».

2. «Вона була вже немолода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем».

3. «…молоде довгасте обличчя було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою».

4. «…був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті». «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались».

5. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалося з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, обмитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи з злістю».

6. «Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були

ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк».    

 

V.  Контроль, корекція та оцінювання, знань.

Ось і добігає кінця наш урок, ви – молодчиночки! Я вами задоволена, а чи задоволені собою ви? Оцініть свою роботу на уроці та визначіть, хто сьогодні, на вашу думку, був найактивнішим. Обґрунтуйте свій вибір. ( Робота із картками самооцінки).

Погляньте на нашу таблицю «Знати – вміти».

«Мікрофон».

• Чи з усім ми впорались?
• Чи усе заплановане нам вдалося?
• На якому етапі уроку найцікавіше працювати?
• Що треба було зробити інакше?

 

VІ. Підсумковий етап.

Якщо ви не задоволені своєю роботою, не все вам вдалося, не засмучуйтесь! Попрацюєте ще вдома. Пам'ятайте, що не помиляється лише той, хто нічого не робить!

Домашнє завдання:

1. Обов'язкове : опрацювати критичну статтю у підручнику;
2. На вибір: дати письмову відповідь на питання, подані у підручнику; ( 7-9 б.)

               написати свій варіант  завершення повісті «Кайдашева сім'я» ( 10-12 б.)

Успіхів вам під час виконання домашнього завдання!

Ми сьогодні говорили про сім'ю, про родину, про причини сварок, негараздів. Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті зосередив увагу на суспільно небезпечному факторі, що має корені в окремому побуті, але поширюється на все суспільство. Він може завадити людині стати щасливою, а може зруйнувати і віковічні мрії народу! Цей фактор – відсутність єдності! Тому єднаймося, українці, бо ми того варті!

І нехай у ваших родинах завжди буде злагода і любов!

(Лунає пісня «Родина»)