Урок української літератури у 10 класі "Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття. Від численних аматорських театральних гуртків до професійного «театру корифеїв»"

 

Слабко Тетяна Анатоліївна,

учитель української мови і літератури

комунальної установи Сумська

спеціалізована  школа І-ІІІ ступенів №29,                        

 м. Суми, Сумської області   

 

Конспект  уроку української літератури

10 клас

Навчальна програма: Українська література. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль- українська філологія). Профільний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, М. М. Сулима,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2011.

 

Тема. Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття. Від численних аматорських театральних гуртків до професійного «театру корифеїв», що став «школою життя» (І. Франко). Театральні трупи М. Кропивницького (1882) та М. Старицького (1883), їхні провідні актори (І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П.Саксаганський, М.Садовська-Барілоті, М.Заньковецька). Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв’язок театру з музикою.

Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку драматургії і театру 70-90-х років ХІХ ст.(від аматорських театральних гуртків до професійного театру); із представниками театральних труп та їх провідними акторами; показати роль родини Тобілевичів у створенні українського театру; дослідити матеріал про тісний зв’язок театру з музикою; удосконалювати вміння проводити аналогії між фактами та подіями, оцінювати їх та висловлювати власну думку; розвивати дослідницькі та творчі здібності; виховувати в учнів пошану до традицій драматургії та театру.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (за О. Пометун).

Методи та прийоми:  «Кросенс», «Довідкове бюро», «Мозковий штурм», «Історичний вакуум», «Медіамозаїка», «Сторітелінг», «Інформаційний дайджест», «Мікрофон».

Обладнання: проектор, мультимедійна презентація, відеофільм про створення «театру корифеїв», учнівський відеоролик-презентація про аматорські гуртки та зв’язок театру з музикою,  літературознавчий словник, картки з дидактичним матеріалом.

Підручник: Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В., Гром’як Р.Т., Вашків Л.П., Плетенчук Н.С. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень. - К.: Освіта, 2010.

 

                                                         Світ подібний до театру:

                                                         Щоб грати в нього успішно і з похвалою,

                                                         Беруть ролі за здібністю…

                                                                                     Г. Сковорода

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

1. Вступне слово вчителя.

     Добрий день. Рада бачити кожного із вас. Досить часто в нашому житті трапляються такі моменти, коли на звичайні речі ми дивимося по-новому. Ось  і сьогоднішній урок української літератури може стати незвичним для кожного із вас, багатим на події, факти, імена. Тож побажаю  приємних вражень від  нього, духовного зростання , бажання осягати нове, ще незвідане.

ІІ. Актуалізація знань, умінь, навичок учнів

1. Слово вчителя.

А сьогоднішню нашу зустріч ми почнемо з поезії. Про що вона, поговоримо після того, як її прослухаємо. (На фоні музики учениця читає поезію напам’ять).

2.  

                 

          МИСТЕЦТВО

Коли  усе  в  тумані  життьовому  
Загубиться  і  не  лишить  слідів,  
Не  хочеться  ні  з  дому,  ні  додому,  
Бо  й  там,  і  там  огонь  давно  згорів,  —  

В  тобі,  мистецтво,  у  тобі  одному  
Є  захист:  у  красі  незнаних  слів,  
У  музиці,  що  вроду,  всім  знайому,  
Втіляє  у  небесний  перелив;  

В  тобі,  мистецтво,  —  у  малій  картині,  
Що  більша  за  усей  безмежний  світ!  
Тобі,  мистецтво,  у  твоїй  країні  

Я  шлю  поклін  і  дружній  свій  привіт.  
Твої  діла  —  вони  одні  нетлінні,  
І  ти  між  квітів  —  найясніший  квіт!

                                         Максим Рильський 

3. Бесіда за змістом поезії.

• Про що ця поезія?
• Що ви розумієте під поняттям «мистецтво»? ( Мистецтво – це творче відображення дійсності за допомогою художніх образів. Воно увічнює життя людини й природи, може зупинити мить життя й навіки її зберегти) .

•         Які види мистецтва ви знаєте?
•         Які види мистецтва згадуються в поезії?

4.Створення ментальної карти про види мистецтва.

 

 

 

• Яке із видів мистецтва, на вашу думку, є найкращим?
• Чим різняться між собою всі види мистецтва?
• Чи пов’язані між собою, на вашу думку, вони? (Види мистецтва тісно пов’язані між собою, взаємодіють одне з одним, взаємопроникають, взаємодоповнюються). Як це прослідковується? Доведіть на прикладах. (Кожен із видів мистецтва є неповторним і по-своєму відображає дійсність, а разом вони створюють неповторний світ, який захоплює, надихає, приносить задоволення, розраджує, милує, робить людину досконалішою, добрішою).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя. Сьогодні ми продовжуємо з вами розгадувати секрети мистецтва. Із яким із його видів буде пов’язаний зміст нашого уроку, вам доведеться поміркувати, попрацювавши з кросенсом.
2. Робота з кросенсом.

Орієнтовна відповідь. 1 - це вид мистецтва, 2 - що відображає життя на сцені, 3 - гра, 4 - що здійснюється акторами  5 - перед глядачами, 6 - «повчає так, як цього не зробити товстій книзі», 7 - це прекрасний світ задоволення, 8 -пов’язаний з іншими видами мистецтва, 9 - театр.

3. «Довідкове бюро» (учнівський відеоролик про театр).

4. «Мозковий штурм».

   -Із якими видами мистецтва пов’язаний театр?(Відповіді учнів).

Театр – цей дивний світ, у якому існує своя особлива мова. Осягаючи її, ми пізнаємо мистецтво людей, які створюють виставу: драматурга, що пише п’єсу і готує сценарій, композитора, який створює музику, режисера, художника, артистів і багатьох інших. В основі театральної вистави лежить текст. Процес роботи над спектаклем полягає у перенесенні драматургічного тексту на сцену. Це свого роду «переклад» з однієї мови на іншу. У результаті літературне слово стає словом сценічним. Збираючись поставити спектакль, його творці спочатку вибирають п’єсу, неодмінно звертаються до драматургії.

ІV. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя.  Саме про драматургію, театр, мистецтво слова й  говоритимемо ми на уроці.

На екрані з'являється тема уроку.

Колективне прогнозування  діяльності на уроці.

Отже, тема уроку відома. Як ви гадаєте, що потрібно зробити, щоб розкрити тему, які завдання нам необхідно реалізувати?

(Учні висловлюють свої  пропозиції стосовно завдань уроку)

Завдання уроку:

• ознайомитися з особливостями розвитку драматургії і театру 70-90-х років ХІХ ст., з яскравими представниками театру корифеїв, провідними акторами його;
•  визначити  важливу роль родини Тобілевичів у створенні театру;
• поглибити знання про театральне мистецтво;
• будемо учитися аналізувати матеріал, проводити аналогії між фактами та подіями, оцінювати їх та висловлювати власну думку.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота з епіграфом уроку.

2. Проблемне запитання уроку.

       3. Слово вчителя. (Готуючись до уроку, учні виконували випереджувальні завдання, працювали з Інтернет-ресурсами, довідковою літературою, із словниками; проводили дослідницьку роботу).

«Театр повчає так, як цього не зробити товстій книзі», - наголошував Вольтер. Саме театр у всі часи був для культурних народів великою цінністю, яка мала надзвичайне моральне, культурне й громадське значення як школа, що безпосередньо давала людині все те, що придбали життя, наука і знання.   Український театр посідає чільне місце у вітчизняній культурі. Він є непересічним явищем у світовому мистецтві та відіграє першорядну роль у становленні національної самосвідомості українців.

 -Який же шлях пройшов український національний театр?

- Із якою виставою пов’язують початок нового українського театру?

(Скласти короткий конспект за виступами учнів упродовж усього уроку).

3. Виступ учнів  про аматорські гуртки (випереджувальне завдання з презентацією).

      3. «Історичний вакуум». 

           3.1. Слово вчителя.

 У другій половині ХІХ ст. були створені всі передумови для виникнення нового театру. Поява українських драматичних творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка дали неабиякий шанс у майбутньому виникнути такому важливому компонентові, як художній ансамбль, який створили М. Кропивницький та М. Старицький. Хоча  це було дуже непросто. Театру довелося зіткнутися зі значними труднощами. Хто заважав та обмежував права українців на рідній землі?

2.        Виступ учнів про заборону українського слова.

   4. «Довідкове бюро» (Випереджувальне завдання для учнів щодо з’ясування понять «корифей», «театр корифеїв»).

           4.1. Слово вчителя.

 Царські укази про заборону українського слова й національного театру сповільнювали розвиток української драматургії, заважали її розвитку, проте знищити не могли. Українське аматорське мистецтво, сам театр набрали виразних суспільно-громадських функцій, сприяли піднесенню національної самосвідомості народу. Було створено «театр корифеїв»! Що ж означає слово «корифей»?

           4.2.  Відеоролик учнів про етимологію слова «корифей» .

            - Що ви знаєте про «театр корифеїв»?

 

    5. Перегляд відеофільму «Театр корифеїв».

         5.1. Слово вчителя. В. Немирович-Данченко говорив: «Зрозумійте: ви, всі українці маєте пишатися – не було такого театру ніде, ні в Росії, ні в Європі…». Тож переконаймося в цьому, переглянувши історію створення театру корифеїв.

        5.2. https://www.youtube.com/watch?v=WAJmsps15a0

Репертуар на час виникнення театру корифеїв не був особливо багатим, то стало само собою зрозумілим, що театру потрібні нові твори, у яких відчувався би подих сучасності. Їхніми авторами стали М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, які одночасно були й драматургами, і режисерами, й акторами. Робота в театральних трупах вимагала повної самовіддачі, зречення всіх благ. Творчі колективи М. Кропивницького , П. Саксаганського часто пішки мандрували з місця на місце, недоїдали, хворіли, але не кидали улюбленої справи, несли зерно культури в народ, знайомили глядача із класичною та українською тогочасною літературою.

6. Осмислення медіатексту (робота в групах над змістом медіатексту).

       І група

Відтворити калейдоскоп фактів про утворення  «театру корифеїв» .

У другій половині ХІІ століття в Україні набули широкого поширення
Почали виникати
Ініціатором цього процесу був
У 1883 році М. Старицький очолив
У 1885 році утворилося
Кращою була трупа
Колектив Кропивницького з успіхом виступав
Вистави відвідували
Сита багата публіка побачила

 

        ІІ група

              «Карта пам’яті» (подати інформацію про  представників «театру корифеїв»).

Представниками театру корифеїв були
До родини Тобілевичів належали
І. Карпенко-Карий був
Як актор він грав
Написав п’єсу… і зіграв…
Справжньою окрасою українського театру була
Палкими шанувальниками гри М. Заньковецької були
Петро Чайковський вручив Заньковецькій

 

ІІІ група

Запитання журналіста (за змістом медіатексту побудувати запитання).

Орієнтовні запитання.

• Яку роль відігравали аматорські гуртки в Україні в другій половині ХІХ ст.?
• Чому заслуга швидкого розвитку театру належить М. Старицькому,    М. Кропивницькому, родині Тобілевичів?
• Чому кращою вважалася трупа М. Кропивницького?
• Чому російські глядачі охоче відвідували вистави українського професійного театру?
• Що писав Іван Франко про І. Карпенка-Карого?
• Який напис був на вінку, подарованому М. Заньковецькій від                        П. Чайковського?
• Де отримували твори М. Старицького друге життя?

       ІV група

«10 фактів так чи ні» (так – 1б;  ні – 0б).

 

Аматорські гуртки набули широкого поширення наприкінці ХV ст….
У 1880-х рр. почали виникати перші професійні театри.
Тобілевичі – це сім’я видатних діячів українського живопису.
Після утворення двох театрів, кращим був театр М. Старицького.
І. Карпенко-Карий з успіхом грав ролі із творів Г. Квітки-Основ’яненка, , Т. Шевченка, М. Гоголя.
За словами І. Франка, М. Садовський був «визначним артистом, драматургом, якому рівного не мала наша література».
Героїні М. Заньковецької були причиною того, що про український театр заговорили як про явище по всій Росії.
Професор М. Скліфосовський водив своїх студентів на вистави М. Заньковецької як на психологічний практикум.
Коли М. Заньковецькій запропонували блискучу кар’єру в імператорському Маріїнському театрі, то вона погодилася.
За творами М. Старицького були зняті відомі фільми.

Відповідь:01-00-10-11-01

 

7. Сторітелінг про родину Тобілевичів та їхню діяльність як представників «театру корифеїв» (рольові виступи учнів).                                                       

Ведуча передачі «Подорожуймо разом»                                  Добрий день, шановні друзі! А чи любите ви подорожувати? Так? Тоді сьогодні пропоную вам здійснити подорож до святого місця. Якого? Ви зараз дізнаєтеся. Погляньмо, степове безмежжя тече буйною зеленавістю хлібів, мерехтить під сонцем. Степовий океан манить і кличе. Хоч би звичайна тополя чи явір появились серед зелено-голубих хвиль. Півдня їдемо, і тільки пшениці та ще соняшники, які ледь-ледь розплющують свої золоті очі крізь волохаті вії. Раптом на обрії — оазис. Може, це марево? Наближаємося, але марево не зникає. Навпаки, ще краще видно могутні дуби, кучеряві липи, яблуні й навіть березу, що вибігла, ніби дівчина з рушниками. Це — хутір Надія, закладений відомим драматургом Іваном Карповичем Тобілевичем (Карпенком-Карим). У тіні дерев мріє хата, де часто перебували  корифеї українського театру: Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський. Серед широкого подвір'я звелися дуби, посаджені славнозвісними акторами, які перебували на хуторі. Дуби сягають півсотні метрів у небеса. Рости  їм вічно. Неподалік хати — великий світлий будинок. Це — меморіальний музей, у якому зібрано особисті речі родини Тобілевичів і цікаві документи. Дрімає в затінку старовинна українська хата, у якій писались великі твори. Прислухаймося! Тут витає дух тієї епохи! Завітаймо в оселю. Затишна й романтична, сьогодні вона зібрала  всіх із родини Тобілевичів. Ось сидять Іван, Микола, Панас і Марія. Привітаймося, поговорімо з ними, насолодімося присутністю цих великих людей, що створили моду на український театр. Запросимо до слова Миколу Садовського.                                                                                                                              Учень-Садовський

Моє справжнє прізвище – Тобілевич. За свій псевдонім узяв прізвище матері, тому що в сім’ї в нас троє акторів й одна актриса. Маму мою батько перед шлюбом викупив з кріпацтва. Батько ж походив із збіднілого шляхетського роду. Свою кар’єру військовослужбовця я поклав на вівтар театру, тому що витвори людського генія безсмертні не у війнах, а у мистецтві.                                                        Ведуча                                                                                                                                            Окрім Миколи Садовського, славетного актора й режисера, династія Тобілевичів подарувала українському театрові видатного драматурга й актора Івана Карповича Карпенка-Карого.                                                        Учень-Карпенко-Карий                                                                                                                Сценічний псевдонім я взяв від імені батька – Карпа (Карпенко) – і від улюбленого персонажа п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого. З молодих років захоплювався театром, був керівником драматичного гуртка. У часи дії Емського указу переховував у своєму будинку учасників Київської громади, за що був висланий з України за неблагонадійність. Жив у Новочеркаську. Туди до мене завжди приїздили мої друзі.

Ведуча         Наймолодший і найталановитіший в акторській справі з династії Тобілевичів  Панас Саксаганський, якого в театральних колах називали українським Станіславським, також зробив свій внесок у розвиток і процвітання українського театру.                                                                                    Учень-Саксаганський                                                                                                                Прибрав собі сценічне ймення за назвою села Саксагани, де народилася моя матуся. Ще школярем захопився влаштуванням аматорських вистав. Я все більше переконувався, що діло все залежить від праці, що в праці криється талант… Кожний артист є, безперечно, складовою частиною не тільки своєї великої сім’ї майстрів-художників, але й своєї епохи, нації.                                                         Ведуча                                                                                                                                            Подякуймо цим великим людям за те, що вони піднесли на якісно новий рівень український театр. (Подяка учнів).

 7. Інформаційний дайджест «Зв’язок театру з музикою» (випереджувальне завдання для дітей). Учнівська презентація 2.

V. Підбиття підсумків уроку

1. «Мікрофон»

- Чи успішно і з похвалою зіграли свою роль у  життєвому театрі представники «театру корифеїв»? (Відповіді учнів).

Слово вчителя.  Ролі представники театру корифеїв узяли за здібністю і за покликом душі й серця. Цей колектив творив славу українського театру. Про гастролі корифеїв гаряче відгукувалися І. Франко, назвавши вистави в Петербурзі тріумфом українського мистецтва, а засновник МХАТу К. Станіславський  1911 р. писав: «Представники «театру корифеїв» - блискуча плеяда майстрів української сцени, увійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва…».

- Чи досягли очікуваних результатів? 

2. Оцінювання навчальної діяльності учнів.

3. Заключне слово вчителя.

Отож маємо феноменальний випадок в історії світової культури, коли, жертвуючи задля розпочатої справи маєтками, нехтуючи кар’єрою, здоров’ям, а деколи й свободою, театральні діячі зводили храм мистецтва. Ті, кого називають корифеями українського театру, маючи дворянське походження й неабиякі інтелектуальні здібності, могли б у славі й розкоші працювати артистами Імператорського театру. Та ці талановиті люди обрали шлях служіння рідному народові. Усупереч обставинам, ніхто з них не зрадив своїх ідеалів, незважаючи на злидні, переслідування й життєві випробування. «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці,- ми зробимо, що в наших силах!» (І. Карпенко-Карий).

VІ. Домашнє завдання

Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Плідно попрацювавши на уроці, пропоную вам закріпити свої знання вдома. Опрацювати матеріал за підручником, С.73-80. Підготувати матеріали щодо життєвого, творчого шляху Івана Карпенка-Карого, його багатогранної діяльності на вибір (презентації, інформаційні грона або доміно, кросенси, розповіді з використанням цитат, сенкани, діаманти, есе, сторітелінг ).

 

       

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад. і голов. ред.

 В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.

2. Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2007.-296 с.

3. Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В., Гром’як Р.Т., Вашків Л.П., Плетенчук Н.С. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень. - К.: Освіта, 2010.

4. https://www.youtube.com/watch?v=WAJmsps15a0