Урок "Ідея радості життя й відкриття світу в романі Елеонор Портер «Полліанна»

Тема. Ідея радості життя й відкриття світу в романі Елеонор Портер «Полліанна»

Мета: продовжити роботу над вивченням роману Е.Портер «Полліанна»,                   розкрити глибину основної ідеї твору, а також сенс «гри у радість» як позитивне сприйняття світу головною героїнею;

формувати вміння висловлювати та відстоювати власні думки, розвивати вміння  учнів працювати з художнім текстом, давати оцінку вчинкам героїв, уміти їх характеризувати; 

виховувати почуття доброти, милосердя, бути  щирими, радіти життю.

Обладнання:  підручник, малюнки: дівчинки Полліанни, веселки, картки для заповнення, презентація, відео фрагмент.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення уроку: урок-подорож

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

  (Звучить музика)

Учитель. Добрий день, діти! Рада вас бачити! А з яким настроєм ви сьогодні прийшли у школу? Це просто чудово! Адже сьогодні на вас чекає захоплююча подорож до Країни Радості, у якій живе Полліанна зі своїми друзями.  У цю подорож ми візьмемо наші знання, позитивні емоції і звісно ж, подарунок для головної героїні. А який найкращий дарунок для дівчинки? Звісно ж, квіти!

 

Оберіть букет, який ми подаруємо Полліанні. Відповідь обгрунтуйте.

 

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

 

Учитель: На попередніх уроках ми з вами познайомилися із романом «Полліанна», який належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, але й наше ставлення до навколишнього світу. Цей твір обійшов половину земної кулі і навчив людей різних країн «грати в радість», вселив віру у свої сили і змусив замислитися над тим, як ставитися до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують. І от сьогодні ми поговоримо про ідею радості й відкриття світу у творі та спробуємо з’ясувати  (проблемне запитання)

 

-Чи справді радість має надзвичайно велику силу?

 

 

Отож, розгорніть зошити і запишіть тему уроку…

Ідея радості життя й відкриття світу в романі Елеонор Портер «Полліанна»

Учитель: Епіграфом нашого уроку будуть слова Елеонор Портер  - Гра в радість – це коли в будь – якій ситуації треба знайти щось таке, з чого можна порадіти.                                                                                    

Виходячи з епіграфа, як ви думаєте, чого навчить  нас  сьогоднішня подорож?

(Ми навчимося  грати в радість)

Учитель: Так, ми  навчимося грати  в радість,  а ще  висловлювати свої думки. Я сподіваюсь, що  ця мандрівка допоможе вам виховувати в собі оптимізм, любов до людей, толерантність. А допоможе нам в цьому незвичайна дівчинка – Полліанна, котра, незважаючи на життєві випробування, радіє кожному дню і   намагається допомогти всім, з ким  зустрічається.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Учитель: В одному інтерв’ю Елеонор Портер дорікнули, що вона занадто легковажно ставиться до життя, а гра в радість є втечею від проблем. На це вона відповіла: « Я ніколи не вважала, що слід заперечувати існування труднощів, страждань і зла. Просто, як на мене, значно краще сприймати невідоме бадьоро й радісно». Цю думку письменниця доносить до читача через образ головної героїні твору.

 

ІV. Актуалізація опорних знань

 

Прийом «Асоціативний кущ»

- А які асоціації у вас виникають із словом «Полліанна»?

На партах у вас лежать картки, на яких зазначені слова, які можна використати для характеристики літературного героя. Якщо, на вашу думку, ця риса характеру притаманна Полліанні, то прикріпіть її до нашого портрету.

(Оптимістична, позитивна, життєлюбна, винахідлива, доброзичлива, чуйна, добра, дбайлива, душевна, милосердна...)

Зачитайте ці риси та прокоментуйте.

 

До речі, в англійській мові є слово «полліанна». Воно широко використовується і означає «щира, весела людина», як наша головна  героїня.

Вчитель: Як ви вважаєте, чи хороша людина Полліанна? Чи хотіли б ви із нею потоваришувати? Так? Тоді я пропоную негайно вирушати у подорож.

 

V. Вивчення нового матеріалу

Вчитель. А тепер заплющіть оченята та займіть зручне положення. Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть себе… Будьте щирі із собою.

Вчитель. Ось ми й потрапили до Країни Радості у Місто Позитиву! Відчуйте прилив бадьорості, сил, радості. У цьому місті живе Веселкова Дівчинка (розплющіть оченята).

-Якою ви собі її уявляєте? -Що робить її дивовижною, неповторною?

 (Відповіді учнів)

У неї незвичайне ім'я – Полліанна. Ця маленька дівчинка, подібно до веселки, вміє подарувати радість усім і кожному, хто її оточує.

 

Ця  героїня твору—справжнє  диво!

Відкрита, щира, усміх на вустах,

Не докуча нікому вередливо

І завжди пурхає, неначе птах.

 

Вона  з’явилась, ніби сонечко на небі,

В червоній  сукні  вийшла  на  перон,

І гарне  личко  все  у  ластовинні

Шукало  мовчки  все  когось.

 

Оглянула  довкілля  загадково

І  гру  свою  готова  розпочать.

Що  ж, героїне, надаємо  слово—

Дорослих  зацікавить і  малят.

 

Інсценізація уривку з роману Е.Портер «Полліанна»

Ненсі: - От тобі й на! Як же ви мене налякали, міс Поліанно.

Полліанна: - Налякала? Мені так шкода!

 -Ненсі, вам не варто хвилюватися за мене. Мій татусь і Жіноча допомога теж раніше хвилювалися, але потім звикли, вони знали, що зі мною все буде в порядку.

Ненсі:- Але я навіть не знала, що ви пішли! Ніхто не бачив, як ви виходили з будинку, ніхто. Я гадаю, ви просто спурхнули з даху, га?

Полліанна: (застрибала)- Атож, тільки не вгору, а по дереву вниз.

Ненсі:- Цікаво, що сказала б ваша тітка на це (задумується).

Полліанна:-  Я навіть трішки рада, що налякала вас, бо інакше ви не пішли б по мене.

Ненсі:- Бідне ягнятко! Ви ж, певне, зголодніли. Але, боюся, що зможу запропонувати вам лише хліб з молоком, та й то разом зі мною на кухні. Ваша тітонька дуже розгнівалася, коли ви не спустилися до вечері.

-То вже вибачайте мене за хліб з молоком.

Полліанна:- А мені не шкода, я навіть рада.

Ненсі:- Рада? Чому?

Полліанна:-  Я люблю хліб із молоком, і мені подобається вечеряти з вами. От бачите, мені зовсім не важко радіти.

Ненсі:- Ото вам аби тільки радіти.

Полліанна: (розсміялася).

- Це така гра.

Ненсі:- Гра?

Полліанна:- Так, гра, що називається просто радіти. Мене навчив гратися у неї тато. Ми завжди гралися в неї, ще звідтоді, як я була малям. Я розповіла про неї Жіночій допомозі, й вони теж почали гратися в неї. Хоч і не всі...

Ненсі:- І що ж це за гра така? -Щоправда, я не надто знаюся на іграх.

Полліанна:- (засміялася). -Все почалося з того, що якось разом із місіонерськими пожертвами надіслали милиці.

Ненсі:- Милиці?! (здивувалася).

Полліанна:- Авжеж. Розумієте, я дуже хотіла ляльку, і тато їм так і написав. Але, коли надійшли чергові місіонерські пожертви, леді відписала, що ляльки там не виявилося. Тільки дитячі милиці. З цього, власне, все і почалося.

Ненсі:- Щось я поки не бачу тут нічого веселого..

Полліанна:- Суть гри полягає в тому, аби радіти, хоч і здається, що для радості нема причини. -Ми почали гратися в цю гру саме з милиць.

Ненсі:- Боже милий! Чому ж тут можна радіти, коли хочеш ляльку, а тобі дають милиці!

Полліанна: (заплескала в долоні).

- Отож-бо й воно! Радійте з того, що ці милиці... вам не потрібні.- Усе дуже просто, коли вмієш грати в цю гру.

Ненсі:- Якась дивакувата гра у вас.

Полліанна: -Зовсім ні, вона чудова!

 – З того часу ми гралися постійно. Чим важче нам було, тим цікавішою була гра.

Вчитель. Отже, Полліанна придумала нову гру – гру в радість. Яке її основне завдання?

Робота з текстом

Знайдіть у тексті, як Полліанна  намагається радіти  навіть за неприємних ситуацій (зачитати  цитати)

1. Втрата батька

 «Радіти, що тато пішов на небо, щоб бути там із мамою та іншими дітьми. Він казав, що я маю «радіти за них» (с.20). 

2. Тітка поселила Полліанну на горищі

  « Погляньте, який тут прегарний краєвид з вікна: чудові дерева, будиночки, шпиль на церкві, і річечка спалахує на сонці, неначе покрита сріблом. Та кому потрібні ці картини! Як добре, що тітонька поселила мене тут» (с. 33).

3. Заборона говорити про покійного батька

  « Втім, добре, що вона забороняє мені говорити про тата, - міркувала Полліанна. – Мабуть, мені й самій буде легше, якщо я перестану постійно думати про нього" (с. 27).

4. На горищі немає дзеркала

 «- Знаєте, добре, що на стіні немає дзеркала! Я не буду бачити своїх веснянок і засмучуватися через них» (с. 33).

5. З Полліанною стався нещасний випадок

 «Не знаю, але я майже рада, що мене збив автомобіль. – Знаєте, з того часу, як мене травмували, ви весь час називаєте мене «люба». Адже до цього ви ніколи так не казали. А мені подобається, коли рідні люди називають мене любою. Дехто з Жіночої допомоги звертався так до мене. Проте, це зовсім не те,бо вони мені не рідня» (с. 195-196).

 

Фізкультхвилинка.  А зараз, щоб трішки ви порухалися, пропоную вам фізкультхвилинку.

Вчитель. Хто може щодня радіти? «У мене болить горло, мені не до радості» - каже один, «У батьків не вистачає грошей купити новий комп'ютер, як тут радіти?»- говорить інший. А можна радіти, якщо у тебе померла мати, потім дорогий батько, і ти – маленька дівчинка, якій нема де жити? Виявляється, можна...

Дія роману «Поліанна» відбувається в невеликому американському містечку Білдінгсвіль. Сюди з Далекого Заходу до тітки, багатої старої діви Полі Гаррінґтон, приїжджає 11 річна дівчинка-сирота. Мати Поліанни померла, коли вона була ще зовсім немовлям, а батько – коли дівчинці виповнилося десять років. Деякий час про Поліанну дбали чужі люди – дами з благодійного комітету, поки молодша сестра її матері, тітка Полі, яка успадкувала весь сімейний статок, не погодилася виконати свій обов'язок і прийняти небогу на виховання. З атмосфери батьківської любові дівчинка переселилася до світу строгих правил і заборон. Тітка Поллі склала графік занять для Полліани, які, на її думку, мали допомогти племінниці стати справжньою людиною.

 

Робота з текстом. Знайдіть у тексті цей графік занять і зачитайте (с.53)

Вчитель. Що лякає Полліанну в цьому переліку?  Знайдіть і зачитайте, як Полліанна розуміє життя? Чи співпадають погляди тітоньки і племінниці на життя? Що робити в цьому випадку Полліанні?

Вчитель. Гра в радість допомагала героїні пережити важкі моменти у її житті. Дівчинка розуміла, що хвилини розпачу бувають у кожної людини, тому поділилася цією грою із мешканцями міста.

• Кого ж саме залучила Полліанна до гри в радість?

Давайте впізнаємо героїв за описом та складемо ланцюжком їхні портрети.

 

Складання ланцюжка « Кого Полліанна залучила до « гри в радість»?

1.Строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері. (міс Поллі)

2.               Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдук і шовковий циліндр, цього інші чоловіки не носили. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко і завжди сам. (містер Пендлтон)
3.               До неї ніхто не любить ходити. Як би тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалась би до неї, така вона уїдлива. ( місіс Сноу)
4.               Мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці, Я хотів мати власну домівку. Ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. (Джиммі)

5.               Бадьоро наближався найвищий з гурту чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима. (лікар Чилтон)
6.               Вона засуджувала господиню за безсердечне ставлення до сироти і зустрічала Полліанну на станції. (Ненсі)

 

Ланцюжок

Міс  Поллі – Містер Пендлтон- місіс Сноу – Джиммі – лікар Чилтон – Ненсі (Портрети героїв прикріплюють учні на дошці)

 

Вчитель. Гра в радість змінює не лише Полліанну, але й людей, які її оточували. І чорно-біле життя мешканців міста забарвлюється в веселкові кольори.

 

Інтерактивний прийом «Веселка Полліанни»

-  Зверніть увагу, на кожній парті лежать характеристики героїв: на білих смужках паперу вказано, якими були герої на початку роману, а на різнокольорових  -  як змінилися персонажі завдяки «грі в радість». Працюючи у парах, на білу частину веселки наклейте смужку  яким був герой на початку роману, а на кольоровій - як змінилося   життя цього персонажа завдяки Полліанні? Знайдіть відповідні смужки і наклейте на веселку.

 (На дошці розміщено плакат «Веселка Полліанни», який заповнюється  учнями під час  бесіди)

 

1) (Ненсі: не любила своє ім’я та ранки по понеділках – радіє своєму імені (бо її звуть не Гіпзиба), полюбила понеділки.

2)( місіс Сноу: вередлива, примхлива, сварлива, самотня – полюбила себе, відчула  потрібною, знайшла корисне заняття).

3) (містер Пендлтон: самотній, дивакуватий   -  став привітним, усиновив хлопчика Джиммі).

4) (лікар Чілтон: привітний, добрий, але самотній і нещасний – щасливий, одружився з тіткою Поллі).

5) (вдова Бентон: постійно сумувала за чоловіком, ходила лише в чорному – почала  носити блакитну стрічку) (вгамувала душевний біль від втрати чоловіка Фредді).

6) (місіс Пейсон: сварилася з чоловіком, зневірилася – вирішила не розлучатися).

7) (міс Поллі: строга,  стримана, з почуттям обов'язку, самотня - стала турботливою, доброю, чуйною тіткою, вийшла заміж).

 

VІ.  Закріплення знань учнів

Вчитель. Як бачите, гра в радість зробила жителів міста щасливішими. То, як, діти, може, повчимося  «грати в радість»? Це так цікаво і так просто: варто знайти щось радісне навіть у прикрій ситуації. Тож спробуємо. Але перед тим, як розпочати гру, давайте складемо її правила.. На партах у вас лежать аркуші, у яких потрібно записати свої правила гри.

Складання правил  «гри в радість»

 

Правила «гри в радість»

1. Грати у гру може кожна людина.

2. Будь вдячний за все, що дає життя.

3. Щиро радію життю.

4. У будь-якій ситуації  знаходь щось таке, з чого можна було б порадіти.

5. Перетвори кожен день на маленьке свято.

6. Подаруй собі і людям  щастя.

(Діти витягують якусь ситуацію).

 

Вирішення проблемних ситуацій.

1 ситуація: Перед від’їздом до літнього табору я сильно захворів на ангіну.

2 ситуація: Мені не дозволяють допізна гуляти з друзями.

3 ситуація: Я сподівався отримати 11 балів за контрольну з математики, а отримав 7.

4 ситуація: Чому можна радіти, якщо кожного дня задають домашні завдання?

Вчитель. Молодці, справилися! Але наша подорож завершується і час повертатися додому. Відчуйте ступні ніг… приплив сил до рук і ніг… Відчуйте спину, плечі… Поверніть голову наліво, направо… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… Посміхніться один до одного!

VІІ. Підсумки уроку

Метод «Мікрофон».

- Хто з вас навчився «грати в радість»?

- Чи з’явилося у вас бажання щось змінити у своєму житті?

- Чи хотіли б ви мати такий світогляд, як у Поліанни чи ні?

- Як змінилося б наше місто (країна, планета), якби в ньому жила Поліанна або багато «Поліанн»?

 

Відповідь на проблемне запитаня:

• Чи справді радість має надзвичайно велику силу?

 

Заключне слово вчителя.

Українська Хартія вільної людини зазначає, що нам потрібна докорінна зміна ставлення один до одного. Любити означає бажати ближньому добра. Любити, означає радіти.

 «Гра в радість», яку подарувала читачам Е. Портер і її героїня – маленька дівчинка з великим серцем – зігріває душу і захоплює.

Роман вчить нас усіх протистояти проблемам і викликам часу, бути стійкими і непохитними за будь-яких обставин, шукати позитивне в темних проявах життя, вселяє віру в перемогу добра.

Поліанна стверджує, що світ все-таки можна змінити на краще. Тільки при цьому починати необхідно з себе, з власної душі. І, перш за все, навчитися бачити в людях те краще, що в них є .

Мені радісно вам повідомити, що ви всі сьогодні приймаєтесь до Клубу Поліанни, тому що навчилися радіти і шукати позитивне навіть у безрадісних ситуаціях. Хочеться, щоб гра в радість стала для вас стилем життя.

І насамкінець - створімо разом Скриньку радості, яка знаходитиметься в нашому кабінеті.  На партах у вас є смайлики, де треба записати , чого навчила  Вас Полліанна.  Кинемо їх у цю скриньку. Коли вам буде сумно, ви зможете зазирнути туди і пригадати дівчинку Полліанну та її гру в радість.

 

У житті завжди є радісні моменти!
Відкритим будь,- і їх не пропусти.
А щоб життя тобі всміхалось,
Йому частіше посміхайся ти!

- Дякую всім за урок.

 

VІІІ. Домашнє завдання

Високий рівень:

Напишіть міні-твір «Пригоди Полліанни в наші дні» (до 12 речень).

Достатній рівень:

Складіть рецепт радості від Поліанни.