Урок. "Ігор Калинець. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (зб. «Дивосвіт») Талановитий український поет, автор віршів для дітей. Персоніфіковані образи природних

6 клас українська література                                                                                      ______________

Чорна О.О.

Тема: Ігор Калинець. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (зб. «Дивосвіт») Талановитий український поет, автор віршів для дітей. Персоніфіковані образи природних явищ – дивовижне й незвичайне в повсякденному житті.

Мета:    ознайомити учнів з талановитим українським поетом; вчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу «Дивосвіт»; прокоментувати образне бачення світу, явищ природи у них; пояснювати поєднання у творах уявного, фантастичного і реального; висловлювати власне бачення стежки, веселки, диму, блискавки, криниченьки; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; виховувати сприйняття краси і сили художнього слова; почуття поваги, пошани до поетичної творчості І. Калинця; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                                                                             Поезія — це завжди неповторність.

                                                                                                                                                         Л. Костенко                                   

Хід уроку:

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку. Перевірки відсутніх та наявності чергових у класі.

Емоційний настрій до заняття

Добрий день, шановні діти!

Ще один за розкладом урок.

Щоб пірнути в літературну безодню,

Давайте зробимо наступний крок.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

2. Підготовка до сприймання.

    Вчитель: Сьогодні на уроці ми продовжуємо захоплюючу мандрівку в чарівний світ художнього слова, ми завітаємо до творчої лабораторії двох сучасного українського митця, спробуємо подивитись на навколишній світ очима поетів, побачити і зрозуміти красу й небуденність цього світу.

              Поетична хвилинка.

                                Краса врятує світ

Краса Землі! Вона усіх вражає, 
В ній кольорів і форм — безмежно є.
Вона захоплює, дивує, надихає…
В ній кожен помічає щось своє.

І ми красу вчимося малювати, 
Щоб у малюнку казку залишить.
Та світле диво й радість передати,
І дивовижну, неповторну мить.

Малюють діти. І Земля світліє, 
Бо ж цілий Всесвіт в крапельці роси.
Малюють діти, значить є надія — 
Земля цвістиме й далі від краси.

Краса врятує світ, я точно знаю.
Поглянь на ці малюнки і повір!
На нашій виставці усіх-усіх вітаю.
І знаю: буде в світі щастя й мир!

3. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

 Бесіда за питаннями:

• Що необхідно для того, щоб стати справжнім поетом?
• Через що деякі українські письменники вимушені були покинути рідний край і жити за його межами?
• Назвіть відомі вам художні засоби. Яка роль приділяється художнім засобам у поетичних творах?
• Чи спостерігали ви за явищами природи? Чому вони виникають?
• Чому більшість творів художньої літератури пов’язані з усною народною творчістю?

4. Оголошення теми, мети уроку.

    Вчитель:      Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.

    «Моя дочка, — як розповідав згодом письменник, — закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».

Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки». Сьогодні ми ознайомимося з фрагментами цього циклу.

5 . Мотивація навчальної діяльності

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок познайомить мене…
• На цьому уроці я хочу дізнатися….

6.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель: Його називають «чарівним казкарем зі Львова». Письменник, громадський діяч, автор багатьох книг для дорослих, лауреат Шевченківської премії. Відзначений преміями ім. Івана Франка, ім. В. Стуса, Міжнародною премією родини Антоновичів, Міжнародною поетичною премією у Франції. Світ визнав Ігоря Калинця одним із кращих поетів нашого часу. Його вірші перекладено дванадцятьма мовами.

   Ігор Калинець виріс у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових арештів у Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною думкою. Страждав, що доводилося мати одне обличчя для родини і близьких друзів, а інше – для школи, університету, тому свої думки почав висловлювати на папері.

   Після закінчення філологічного факультету Львівського університету в 1961р. працював в обласному архіві аж до арешту 1972.

   Перша збірка віршів «Екскурсія», присвячена історії, мистецтву й архітектурі Львова, готувалася до друку у видавництві «Молодь». Вона зібрала найкращі рецензії відомих критиків, але так і не побачила світу. Часто читав вірші на неофіційних зустрічах у приватних помешканнях, де бувало 10-20 і більше осіб. Таких зустрічей було дуже багато. У їхній дім почали приїздити гості з Заходу. Ігор Калинець та його дружина беруть участь у громадських і правозахисних акціях: підписують заяви і протести проти сваволі властей, неофіційно, без дозволу виступають на громадських заходах.

  У січні 1972 була заарештована дружина Ірина Стасів-Калинець, а згодом і сам Ігор Калинець. Вирок: 6 років таборів і 3 роки заслання .

   Тим часом у Нью-Йорку у 1972 і 1975 рр. друкувалися його книги. Перебуваючи в таборі, Ігор Калинець став членом міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом премії імені І. Франка (Чикаго). Заслання письменник відбув разом з дружиною в Читинській області, працював токарем, кочегаром.

   Вірші, написані до арешту, увійшли до виданого у Варшаві 1991р. тому «Пробуджена муза». Написане в таборах склало виданий у Канаді того ж 1991р. том «Невольнича муза».

   Повернувся до Львова 1981. «Звичайно, це була свобода, було звичайне життя, – згадував, – але не було того натхнення, замовк як поет».

   1991 в інтерв’ю журналові «Україна» письменник висловив свій погляд на майбутнє України: «Нема таких сил у народі, з якими можна було б вимостити для України велику дорогу… Може, вони цю Україну зроблять поряднішою, не примарною».

   Робота з підручником. Виразне читання статті про Ігоря Калинця, обговорення в парах за питаннями

                       Загальна характеристика циклу поезій І. Калинця «Дивосвіт»

У доробку поета є книжки і для дітей: «Книжечка для Дзвінки» (К., 1991). Дзвінка — цим іменем, що належало й коханій ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша, названа дочка Ігоря Калинця. Коли писався цикл «Дивосвіт», вона була ще зовсім юною. Для неї зовнішній світ поставав багатобарвним, багатоголосим, дивовижно-загадковим, тобто — образним. Він пробуджував найкращі почуття, що робили її душу чистішою, добрішою, а тому і щасливою.

   Он дівчинка Дзвінка повела стежечку на високу гору, щоб глянути звідти, який він — «всенький світ». А «світ красний — голова крутиться». Бо в ньому і пустотливий легінь-вітер, і хмара з малими хмаренятами на плечах, і криничка та її мудра підземна мати, і камінь, який «серце м’яке має і маленьку дівчинку любить…»

   Барвистим, як веселка, глибоким, як криниця, і щедрим, як весняний дощ, стає життя людини серед природи, у злагоді з нею, у мирі, в любові.

                Опрацювання творів з поетичного циклу І. Калинця «Дивосвіт»

                                                «Стежечка»

 Виразне читання поезії.

 Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.

 Ідея: уславлення краси довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе.

Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.

               Обговорення змісту поезії за питаннями:

- Чим відрізняється стежечка від дороги?

- Чому стежечка у творі зображена як жива істота? За допомогою якого художнього засобу це вдалося І. Калинцю? (Метафори)

- Якою зображено стежечку на початку твору? (З нею поводяться, як з малою дитиною) А наприкінці поезії?

- Що потрапляється стежці під час її подорожі?

- Чому світ названо в поезії красним? (Красний краса)

- Що свідчить про рухливість стежки? Як про це зазначено у творі? («верчена…, як дзига»)

- Якби глянути «з гори на всенький світ», що можна було б побачити?

- Чому навчає лірична героїня твору стежечку? Чим це пояснити?

- Що вас вразило в цій поезії?

       Художні особливості твору:

• метафори: «стежечка виросла, біжить, перескакує, цвюхає, збочує, топче»; «голова крутиться»;

• епітет: «світ красний», «стежечка верчена»;

• порівняння: «…як дзига»;

• риторичні оклики: «…ого, як ти виросла!», «на всенький світ!».

                                           «Блискавка».

 Виразне читання твору.

Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною красою.

Ідея: уславлення краси як необхідність задоволення спокою героїні.

Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.

                   Обговорення змісту вірша за питаннями:

- Що вам відомо про блискавку як явище природи?

- Чим ця поезія нагадує нам казку? Поміркуйте, яку саме?

- Як зрозуміти висловлення: «Краса врятує світ»?

- Якою ми уявляємо королеву темряви?

- У чому небезпечність блискавки?

- Чому, на ваш погляд, дзеркало на питання про красу королеви до нього відповідало їй «похапцем»?

- Чи змогла б побачити власну красу королева темряви без блискавки? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

- Як люди ставилися до блискавки у давні часи? (Вважали, що це кара Божа)

                       Художні особливості твору:

• метафора: «королева зблисне світлом», «відкаже дзеркало»;

• епітет: «писана красуня»;

• риторичні запитання: «Хто на світі найгарніший?».

                                                      ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.
 

Бачу трохи вже втомились 
і на парти похилились.
Значить, час вже нам вставати 
і зарядку починати.
Руки вгору - потяглись,
На носочки піднялись.
Руки опустили вниз
і подув в обличчя бриз.
Як дерева покачало:
Вліво - вправо, вліво-вправо.
Раз присіли, два присіли.
І за парти тихо сіли.
Бо вже зараз час настав
повернутися до справ.

                                             «Веселка».

Виразне читання вірша.

Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.

Ідея: уславлення веселки — дівочої краси, стрічки веселки, наче стрічки українського віночку; казкового кохання.

Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат.

                            Обговорення змісту твору за питаннями:

- Що вам відомо про веселку як природне явище?

- Чим поезія нагадує казку Ш. Перо «Попелюшка»?

- З якою метою І. Калинець оживляє веселку?

- Які чудодійні предмети ви знаєте?

- Яким ви уявляєте подальше подружнє життя веселки і соняшника?

- Яка атмосфера панує у вашій родині?

- Коли людина відчуває себе щасливою?

                                    Художні особливості поезії:

• метафора: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів», «веселка поміряла»;

• порівняння: «як у свято»;

• епітет: «золотий черевичок»;

• риторичний оклик: «Поміряла веселка — якраз, на ніжку!».

                                                   «Криничка».

Виразне читання поезії.

Тема: зображення кринички, яка підживляється підземними водами і напоює, живить природне довкілля.

Ідея: уславлення кринички як життєдайного цілющого джерела.

Основна думка: без води не може уявити життя жодна природна істота, людина.

                        Обговорення змісту твору за питаннями:

- Чи бачили ви криничку в природному середовищі? Яке враження вона справила на вас? (Смак води, прохолода у спекотну погоду)

- Кого криничка вважає за свою матір?

- Що свідчить про різницю розповідей кринички і її матусі?Поясніть, що мав на увазі автор, висловлюючи «…весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу?»

- Згадайте, що вам відомо про русалок.

- Чому сонце, як і все живе, теж п’є воду з кринички?

- Що ми розуміємо під «золотими соломинками» сонця?

- Від чого залежить смак води з криниці?

- Чим пояснити те, що здоров’я кожної людини залежить від води?

- Чому питання збереження питної води, криничок на сьогодні є актуальним?

                                         Художні особливості твору:

• повторення: «глибоко-глибоко»;

• епітети: «підземна мати», «студене молоко», «водяне царство», «весняна калина», «калинова вода», «золоті соломинки»;

• метафори: «криничка спить, … розповідає», «калина не хоче забрати…», «сонце п’є».

                                                                    «Дим».

Виразне читання твору.

Тема: казкове відображення диму, який втік від вогнища.

Ідея: запах диму свідчить про рід діяльності людини (готування їжі, прибирання в садку, робота промислового підприємства).

Основна думка: хоча дим і «втік від вогнища», але він без нього існувати не може.

                              Обговорення змісту вірша за питаннями.

- Чому автор називає дим розпатлати?

Що свідчить про казкову форму даної поезії?

Що нагадав дим мешканцям міста?

З’ясуйте у творі реальні й уявні події.

7. Закріплення вивченого.

                                         Пошукове завдання.

— Чому, на вашу думку, в поезіях циклу «Дивосвіт» немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?

                                                Пояснення вчителя. Словникова робота

    Поезії циклу «Дивосвіт» (а цикл — це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.

      Можна прочитати учням верлібри, написані українськими поетами, що жили в різний час.

• Зимовий вечір,

Закуривши люльку,

Розсипав зорі,

Неначе іскри,

Пустив хмарки,

Мов кільця диму,

І, проскрипівши чобітьми,

Шепнув морозам,

Щоб готували вікна,

Ліси вбирали

У білий іній

Та готували

Йому постіль. (Василь Симоненко)

• Десь дощ іде —

Не мовкнуть голоси зозуль.

Чи хлопчик я?

Так хочу дохопитися рукою до гнізда,

Де блискавка лежить,

Як вовною обтулена змія.

Десь дощ іде. (Володимир Свідзінський)

                                            Робота на картках

 Картка № 1

1. Як розуміти думку, що в дитини — стежечка, а в дорослої людини — шлях? Відповідь вмотивуйте.

2. Доведіть, що цінність краси людини не тільки в зовнішності, а й у її вчинках, поведінці тощо.

 Картка № 2

1. Чим, на ваш погляд, веселка (І. Калинець «Веселка») причарувала кня-зенка соняшника? Що про це зазначено у творі?

2. Доведіть, що вода — мати всього живого (І. Калинець «Криничка»). Особисті міркування обґрунтуйте, наводячи власні приклади із поезії.

Картка № 3

1. Якою ми уявляємо ліричну героїню твору І. Калинця «Стежечка»? Особисті думки підтвердіть, посилаючись на зміст поезії.

2. Обґрунтуйте народні прислів’я: «Без диму й вогню нема» та «Немає диму без вогню». Пояснення побудуйте, посилаючись на власний досвід та твір І. Калинця «Дим».

Картка № 4

1. Дайте оцінку красі штучній і реальній. Наведіть приклади. Яка краса королеви темряви (І. Калинець «Блискавка»)?

2. Як у поезії «Веселка» І. Калинець доводить думку про те, що природа чарівна, загадкова, прекрасна? Відповідаючи, посилайтеся на власні спостереження.

 Картка № 5

1. У чому, на ваш погляд, важливість кринички для довкілля? Відповідаючи, посилайтеся на текст поезії І. Калинця «Криничка» та власний досвід.

2. Простежте за твором І. Калинця «Дим», як дим змінив настрій і поведінку міського люду. Особисті міркування узагальніть.

                                         Розв’язання тестових завдань

                                         «Стежечка»

1. Стежечка виросла:

а) за горою; б) лісом; в) городом.

2. Автор поезії застерігає стежечку, щоб вона не зачепилася:

а) за камінець; б) соломку; в) грудку землі.

3. Стежечка намагалася сховатися:

а) під споришем; б) кущем калини; в) гіллям шипшини.

4. Яку ягоду «збочує» стежечка?

а) Малину; б) суницю; в) вишню.

5. При дорозі стежечка топче:

а) запашні квіти; б) комах; в) горох.

6. Через те, що стежка рухлива, швидка, вона порівнюється:

а) з вітром; б) дзигою; в) блискавкою.

                                               «Блискавка»

7. У творі розповідається про королеву:

а) чарівного сяйва; б) темряви; в) усього живого.

8. Для чого королева повсякчас дивилася у дзеркало?

а) Щоб дізнатися про своє майбутнє; б) заподіяти чаклунство;

в) помилуватися зовнішньою красою.

9. І. Калинець називає королеву:

а) писаною красунею; б) злою чародійкою; в) мудрою людиною.

10.  З яким запитанням зверталася королева до дзеркала?

а) «Чи сильніша я за всі сили природи? » б) «Хто на світі найгарніший?»

в) «Чи може хто зі мною позмагатися?»

                                                   «Веселка»

1. Що одягнула веселка?

а) Різнокольорову хустинку; б) стрічки; в) віночок.

11. Веселка пішла:

а) до річки; б) на ярмарок; в) до лісу.

12. Соняшник перестрів веселку:

а) біля її будинку; б) біля узбережжя річки; в) дорогою.

13. Зустрівши веселку, «князенко соняшник» у руці тримав: а) золотий черевичок; б) жмуток лісових квітів; в) чарівне дзеркальце.

                                                       «Криниченька»

1. Мати криниченьки знаходиться:

а) під землею; б) у ставку; в) у дощових хмарах.

2. Криничка розповідала мамі про:

а) коріння дуба; б) зорі; в) красу весняної природи.

3. Розповідаючи про хмаринку, криничка п’є:

а) дощові краплі; б) росу; в) студене молоко.

4. З водного царства мати криниченьки приводить:

а) Водяника; б) Русалку; в) Потерчат.

5. Не хоче забрати з кринички «свою подобу»:

а) могутній дуб; б) старезний явір; в) весняна калина.

                                                         «Дим»

1. Тікаючи від вогнища, дим був одягнений:

а) у теплий кожух; б) сині джинси; в) білу сорочку.

2. Дим «подався у мандри» і взяв із собою тільки:

а) парасольку; б) спечену картоплину; в) пляшку води.

3. Сівши у трамвай, дим почав:

а) принюхуватися; б) кружляти по салону; в) чхати.

4. Зітхнувши та відчувши запах диму, кондуктор мовила:

а) «Як смачно пахне картоплею!» б) «Осінь мені запахла»;

в) «Ці пахощі нагадують мені власне дитинство».

5. Водій повернув трамвай до:

а) до їдальні; б) гаю; в) лісничої хатинки.

8. Підсумок уроку.

                           Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Що вам сьогодні на уроці сподобалося і найбільше запам’яталося?

9.Оцінювання. Аргументація оцінок.

10. Домашнє завдання

Підготуватися до виразного читання поезій циклу «Дивосвіт».

— Намалювати ілюстрацію до найпоетичнішого, на вашу думку, вірша. Опрацювати матеріал підручника.

                                                    Загадки:

Ой полем, за горами золота нагайка в’ється.   (Блискавка)

Два брати рідні:

Одного всі бачать, але не чують,

Другого всякий чує, але не бачить.       (Грім і блискавка)

Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)

Така я велика,

Що кінця не маю,

Лежу собі тихо,

Нікого не займаю,

Тільки добрі люди І день, і ніч топчуть груди.   (Дорога)

Тягнеться нитка,

А в клубок не змотаєш.   (Дорога)

Стоїть верба серед села,

Розпустила пір’я у кожне подвір’я.  (Дорога)

Йде з села до села,

А з місця не зрушить.  (Дорога)

Лежить Гася,

Простяглася,

Як устане —

До неба дістане.       (Дорога)