Урок інтегрований "Природні зони України. Степ. " В. Перепелюк твір "Степовий соловейко"

Продзвенів уже дзвінок,

всіх покликав на урок.

До уроку приготуйтесь,

на роботу налаштуйтесь.

Будемо активно працювати

й нові знання про природні зони України здобувати.

 

        Доброго дня, діти. Наш урок сьогодні не звичайний. Ми з вами будемо працювати відразу вивчаючи два предмети літературне читання та природознавство. Але перш ніж розпочати вивчення, мені б хотілося дізнатися чи у вас гарний настрій, чи ви чимось засмучені? Пропоную взяти смайлики, що відображають ваш настрій та прикріпити біля власних світлин. Учні беруть смайлики, підходять до дошки, де розміщені їхні світлини та прикріплюють їх над ними.

Вчитель фіксує в циклограмі кольорів настрій на початок уроку.

1. Повідомлення учнів про тварин лісостепу, занесених до Червоної книги.
2. Читання творів-мініатюр «Моя мандрівка лісостепом».

    1. Щоб зрозуміти тему нашого уроку пропоную сісти зручно, закрити очі, розслабити ноги, руки, уявити себе на тому місці, куди зараз відправляємося.

Під повільну, спокійну музику зі співом птахів вчитель читає текст.

     Безкрайні простори, вкриті рослинами, широкий простір, свобода. Так склалося, що дуже велика територія нашої країни знаходиться саме в степовій зоні. З дитинства ми зустрічаємо опис степу в багатьох творах української літератури. Степ дивує і зачаровує погляд. Він безкінечний та пра­давній. Степ, здається, займає таке важливе місце в нашо­му житті тому, що тільки тут може виспівати себе зачарована українська душа. Коли ми говоримо про степ, то обов’язково згадуємо його влітку: мерехтять ковилі, цокочуть міріади комах, перепел б’є десь у запашній гущавині і сяє над степом щедре сонечко. (слайд 1)

-- А чи доводилось вам бачити степ узимку?

 Це картина прекрасна і незабутня. (слайд 2) Куди й поділися мешканці трав’яних містечок та квіткових палаців! Тиша панує така глибока, що здається: холодне повітря дзве­нить. Біла снігова ковдра вкриває все аж до обрію, і, мов поснулі отари, стоять під снігом хвилясті ковилі. На відміну від літа, життя лісу взимку таємне й добре приховане. Щоб помітити його прояви, треба бути досить спостережливим. Ген червоняста пляма на білому тлі: то ж лисичка полює на мишок, така граційна й лукава. Ось ланцюжок вовчих слідів перетинає сніжне поле: куди це ти побіг, вовчику-братику? А далі, у яру, дзюр­коче не спиняючись струмок. Вода в ньому така крижа­на, що пече пальці. Але ж не замерзає струмок: біжить собі, мурує кришталеві вежі, пробивається крізь товщу льоду. Якщо струсити пухнастий сніг з висохлих трав та рідких кущиків, можна побачити степовий ґрунт, який поки що дрімає, мовби колишеться в довгому сні. З першим променем весняного сонця степ стрепенеться і дуже скоро зробиться таким, яким ми його звикли бачити: розкішним, палаючим яскравими фарбами, безмежним і прадавнім у своїй красі й величі .« Степ що далі, то все прекрасніше… Нічого в природі не могло бути краще. Вся поверхня землі представлялася зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів. Крізь тонкі, високі стебла трави проглядали голубі, сині й лілові волошки; біла кашка своїми шапками рябіла на поверхні; занесений бозна-звідки колос пшениці наливався в гущавині… Які ж  гарні степи!…» (слайд 3)

 

 

 

• Аж ось перед очима розкинувся неосяжно великий край. До якої природної зони ми потрапили? (слайд 4)

• Яким перед вами постав степ?

(учні висловлюють свої почуття та думки)

4.Робота з підручником природознавство (стор.160-162)

Прочитайте розповідь дівчинки Дзвіночки та Подорожника і виконайте завдання у зошитах стор.56-57

5.Фізкультхвилинка. (звучить музика співу пташки)

(Учні відтворюють рухи запропоновані вчителем.)

Уявіть , що на вашому шляху виросла чудова квітка .

Нахиліться та понюхайте її чудовий аромат.

А ось в небі грізно розправив свої крила орел і граціозно пропливає над нами. Давайте сховаємося від його погляду, тож присіли та накрили голову руками.

А неподалік пробігла ящірка та нас налякала.

Ми швидко піднялися на ноги та відскочили в бік .

Прислухалися до шелесту трав і побігли додому.

 

6. Бесіда за запитаннями

   -   Де пролягла зона степів?

• Які форми земної поверхні переважають у зоні ?
• Що є характерною ознакою степової зони?
• Які інші грунти трапляються в степовій зоні?
• Назвіть типову представницю степів.
• Що ви дізналися про ковилу?
• Чому всі види ковили занесені до Червоної книги України?
• Які інші степові рослини ви знаєте?
• Якими тваринами представлений тваринний світ степів?
• Які хижаки мешкають?
• Які птахи?

7.Літературне читання

З однієї представницею степових птахів нам і доведеться познайомитися  з твору  Володимира Перепелюка  «Степовий соловейко». Але спочатку ми познайомимося з автором цього оповідання. (слайд 5)

 

       Володимир Максимович Перепелюк – видатний український кобзар і бандурист, а також композитор, народний майстер і письменник. Народився 1910 року у селі Боришківці нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.  Любов до живої природи розкрила і літературний талант кобзаря. З великою любов’ю змальовує автор образ степової пташки в оповіданні «Степовий соловейко».

Учитель читає оповідання учні слідкують у підручнику «літературне читання» (стор. 122-123)

 Володимир Перепелюк

                                               СТЕПОВИЙ СОЛОВЕЙКО

Оповідання

Коли я приглядаюсь до цієї співливої пташки, мені здається, що вона безмежно закохана в наші українські лани. Бувають випадки, коли ще в нас лежать сніги, коли ще ночами тиснуть дошкульні морози, а вона вже в небі розсипає свої пісні, ніби срібні дзвоники.
«Дорогі, милі мої, та чого ж ви так рано прилетіли? Де ж ви притулитесь? Де знайдете їжу?»—думаю собі. А їм хоч би що! Співають собі там, у блакитному океані.
       Коли я простежив за ними, то виявилось, що вони досить винахідливі.
Перш за все в полях ще чимало ожередів* соломи, де вони знаходять собі їжу й захисток від холоду. Крім того, з сонячного боку на скибах ріллі**, на горбах є відталини, де вони теж ховаються від холоду, знаходять торішні зерна.

       Збігає ще кілька днів, сонце ще більше пригріває, сніги не витримують, збігають водами, земля розкривається в усій своїй красі, і жайвороння «б’є» своїми піснями з іще більшою силою.

      Не раз я дивувався, як така маленька пташка летить так високо в небо, співаючи.

      Я сам співаю й добре знаю, що то значить ідучи, чи тим більше біжачи, співати. А жайворонок же не йде, а летить! Або ще таке. Скільки не прислухався, але так і не вловив, коли ж він і як бере дихання? Десять, п’ятнадцять, двадцять хвилин безупинно ллється його пісня без найменшої перерви, ніби він на скрипці грає чи на якомусь іншому інструменті, якому не потрібне дихання.

      Впадає в око ще й те, що таких степових птахів, як дрохви, в нас уже давно нема, перепілок, деркачів дедалі меншає й меншає, а жайворонків повне небо.

Мені здається, це тому, що жайворонки прилітають до нас майже на два місяці раніше за перепілок і деркачів. Вони раніше гніздяться, дітей виводять ще до жнив і тому не зазнають тих згубних втрат, які терплять перепілки й деркачі.

     На вигляд це звичайна сіра пташина завбільшки як шпак. Самчик трохи більший, на голові має щось подібне до шапочки, а на грудях трохи світліше пір’я.

     Гніздяться, певна річ, на землі. Кладуть дуже багато яєчок, бо багато пташенят гинуть, як над степом прокотиться злива. Залишаються не пошкодженими тільки ті гнізда, які побудовані на підвищеннях.

     Надзвичайно пильно бережуть жайворонки свої гнізда. Наприклад, коли летять до своїх гнізд, то не прямо, а падають в хліба або в трави за метрів п’ятдесят—сто від гнізда, а тоді нишком біжать до нього.

     Ще й досі цікавить мене питання, чому самчик співати обов’язково летить високо в небо? Колись я гадав, що в полі просто нема на що сісти. Тепер же в полях повно сталевих опор, багато дротів: будь ласка, сідай, співай, як це роблять шпаки, ластівки, інші птахи. Так ні ж, не сідає на них, а летить до хмар і там співає.

8.Бесіда за запитаннями:

1)Чому жайворонок названий  «степовий соловейко»?

2)Як описано спів жайворонка?

3)Із чим порівнюється його пісня?

4)Із чого видно, що автору оповідання подобається ця пташка?

 

9.1. Словникова робота.

* Ожереди — стога.
** Рілля — пашня, пахота.

 

9.2.Вправляння читання оповідання учнями «ланцюжком».

    9.3.Робота з ілюстрацією. (стор. 122)

-Що художник зобразив на ілюстрації?

-Які кольори він використав?

-Який настрій вони створюють?

-Які б кольори використали ви? Чому?
 

І V. Підсумок уроку

Питання вчителя на засвоєння нового матеріалу на уроці:

• Якої пори року в степах буйно розростаються трави?
• Чим лісостеп відрізняється від степу?
• Які форми земної поверхні є у зоні степів?
• Як рослини пристосувалися до нестачі вологи у степу?

-    З оповіданням якого автора ви познайомились сьогодні на уроці?

-  Як називається це оповідання? Про що воно?

-   Що сподобалося на уроці?

    - У кого настрій змінився?

 Прикріпіть  смайлики з яким настроєм ви закінчили урок.(учитель фіксує в циклограмі).

V. Домашнє завдання.

Тож урок наш закінчено. Сподіваюся, що вам було цікаво.

«Літературне читання»: Вдома навчитися інтонаційно читати твір Володимира Перепелюка  «Степовий соловейко» (стор.122-123) .

«Природознавство»: дібрати цікаві відомості про природну зону степ.Читати стор.160-162, стор. 162 відповідати на запитання (усно).