Урок "Історія уявлення про будову атома"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку 11 клас

Тема : Історія вивчення атома

Мета :

 узагальнити знання учнів про будову атома, отриманих на уроках хімії та фізики середніх класів, познайомити учнів з основними етапами розвитку уявлення про будову атома, ввести поняття ядерних сил та сприяти розумінню їх властивостей;

продовжити формувати науковий світогляд через пояснення фізичних явищ у мікросвіті;

розвивати комунікативні вміння, поглиблювати навички роботи в локальних групах, вміння приймати рішення та бути відповідальним.

Обладнання :  ПК, роздатковий матеріал.

План уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань
3. Вивчення нового матеріалу
   1. історія розвитку уявлень про будову атома
   2. будова атомного ядра
   3. ізотопи
   4. ядерні сили
4. Первинне закріплення/інтерактивна вправа «Логічна пара»
5. Розв’язування вправ
6. Підсумок уроку
7. Домашнє завдання.

 

 

«… відтепер мені відомо який вигляд має атом»

 Е. Резерфорд

Хід уроку

 

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

Що ви знаєте про будову речовини?

Як розвивалось уявлення людства про будова атома?

3. Вивчення нового матеріалу

3.1 Історія розвитку уявлень про будову атома

 

Ще 2,5 тисячі років тому Демокритом було висунуто твердження, що атом- це складова всіх речовин. Саме вони назвали атомом дрібну, неподільну частку, що утворює речовину. Речовина , стверджували вчені, утворюється в результаті зіткнення атомів та виникнення зв’язку між ними.

  Платон – стверджував, що атоми мають форму правильних многогранників: куба(атом землі), тетраедра(атом вогню), октаедр(атом повітря), ікосаедр (атом води).

Учень Платона Аристотель вважав, що процес поділу речовини на складові часточки нескінченний. І його думка панувала протягом довгого терміну часу, близько 2000 років.

Існування атомів не визнавали і, навіть, під загрозою страти Парижський парламент заборонив атомістичну теорію.

З винайденням технічних приладів і подальшим розвитком науки теорію Аристотеля прийшлось переглянути.

1661 рік Роберт Бойль сформував поняття хімічного елемента

1803 рік Джон Дальтон відкрив три закони що дозволили стверджувати, що атом – неподільна складова атома

1904рік після ряду великих відкриттів, таких як створення таблиці Д.І. Менделєєва , х- променів Рентгена  Пулюя, радіоактивності Беккереля та відкриття електрона, Джосеф Томсон запропонував модель де атом представляли у вигляді позитивно зарядженої кулі, в яку вкраплено електрони. Модель отримала назву «,Пудинг з родзинками».

1911 рік Ернест Резерфорд експериментально довів, що атом має відмінний, від запропонованої Томсоном моделі, вид. Він стверджував, що у середині атома розташоване позитивно заряджене ядро, в якому сконцентрована практично вся маса атома, а навколо ядра, як планети навколо Сонця, обертаються електрони. (Планетарна модель атома)

Але така будова атома все ж таки не зовсім вписувалась в закони класичної фізики, згідно якої електрони з часом мали би  припинити обертання і впасти на ядро.

1913рік датський вчений Нільс Бор доповнив планетарну модель Резерфорда. Ці доповнення відомі як постулати Бора. Одне з них говорить про те, що електрони обертаються навколо ядра по певних стаціонарних орбітах. При переході з однієї орбіти на іншу атом випромінює ч поглинає певну порцію(квант) енергії.(Квантова модель атома).В 1926 роцы Е.Шредінгер запропонував гіпоезу, що електрони не обертаються по сталим орбітам, а знаходяться в так званій  хмарі. Його модель демонструє ядро, оточене хмарами електронної щільності. Таким чином, 1926 рік вважається роком формування сучасної протонно-нейтронної моделі атома, долучився до цього процесу і наш співвітчизник Дмитро Дмитрович  Іваненко, уродженець Полтави, професор, який не зважаючи на репресії і імідж «соціально-небезпечного елемента» зробив вагомий внесок у розвиток світової науки.

2. Будова атома

 

Атом  ядро протони + нейтрони

            Оболонка –електрони

Нуклони – це протони й нейтрони, що входять до складу ядра атома

Нуклонне (масове) число (А) – це сумарна кількість протонів і нейтронів в атомі

Зарядове (протонне) число (Z) – це кількість протонів у ядрі

Кількість нейтронів (N) у цьому ядрі:

N = A – Z

Нуклід – це вид атомів, який характеризується певним значенням зарядового числа та певним значенням масового числа

 

3.3 Ізотопи

Ізотопи – це різновиди атомів того самого хімічного елемента, ядра яких містять однакове число протонів, але різну кількість нейтронів

Гідроген має три ізотопи Н,  Н,  Н   - протій, дейтерій, тритій.

У атомів хлору є два ізотопи С1-35 та С1-37 що зустрічаються у природі відповідному співвідношенні : 75% та 25% тому значення маси атома обчислюється наступним чином:

 

 

35*0,75+37*0,25=35,5 аом

 

В урана 12 ізотопів від 228 до 239.

Ізотопи бувають стабільними(в переважній більшості елементів поряковий номер меньший 89) і радіоактинийт(порядковий номер більший за 89)

3.4 Яким чином у складі одного ядра і на дуже близькій відстані один від одного утримуються протони, адже однойменно заряджені частинки відштовхуються?

Ядерні сили – це сили, які діють між протонами й нейтронами в ядрі та забезпечують існування атомних ядер.

Властивості ядерних сил:

- діють тільки сили притягання

- не залежать від заряду

- є близькодіючими

4. Первинне закріплення

Доберіть логічні пари та поясніть свій вибір(додаок 1)

 

5. Розвязування вправ

Оберіть  картку із запропонованих. Дайте відповідь на запитання.

Спробуйте знайти щасливу! (додаток 2)

6. Підсумок уроку
7. Домашнє завдання