Тема: Північна війна. Пилип Орлик і його конституція

Мета:

1) сформувати в учнів уявлення про політичний розвиток українських земель у першій чверті XVIII ст.;

2) сприяти формуванню вміння встановлювати причинно-наслідкові

зв’язки на прикладі впливу Північної війни на розвиток українських земель;

3) формувати зацікавленість до вивчення історії

Поняття:

Дати й події:

1700-1721 рр. – Північна війна

1710 рік, 5  квітня  -  обрання  Пилипа  Орлика  гетьманом  в еміграції. Прийняття Конституції.

1711 рік, весна  -  похід козацьких загонів  Пилипа  Орлика  на Правобережну Україну.

1721 рік, серпень  - Ніштадський мирний договір між Росією та Швецією. Закінчення Північної війни.

Персоналії: Іван Мазепа, Пилип Орлик, Петро І, Карл ХІІ

Підручник: Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України : підручн. lля 8 класу загальноосвіт. навч. закладів. Харків : Вид-во «Ранок», 2016. 256 с.

Використані джерела:

1. Субтельний, Орест. Україна: Історія: учебное пособие / О. Субтельний. - 3-тє вид.,перероб.і доп. - Київ : Либідь, 1993. - 720 с.

2. https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-z-istori-ukra-ni-u-8-klasi-na-temu-pilip-orlik-ta-yogo-konstituciya-1710-roku-15538.html

3. Чухліб Т. Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648—1721 рр. Київ, 2009.

Перебіг уроку

1. Повідомлення нових знань

1.1. Вступне слово та повідомлення теми уроку (1 хв)

Минулого уроку ми знайомилися з вами з політичною діяльністю видатної історичної особи, життя і вчинки якої понад два століття викликають суперечливі оцінки як істориків, так і пересічних громадян. Сьогодні ми Розглянемо Північну війну та політичну діяльність наступника Івана Мазепи Пилипа Орлика.

2.2. Розповідь учителя про перехід Івана Мазепи на бік Карла ХІІ (5 хв)

На початку XVIII ст. у взаємовигідних стосунках із царем, що їх Мазепа
так спритно підтримував, з'являється напруженість. У 1700 р. вибухнула велика Північна війна. У виснажливііі 21-річній боротьбі за володіння узбережжям Балтійського моря головними супротивниками виступали Петро І Карл. Зазнавши ряду катастрофічних поразок на початку війни, Петро 1, вирішує модернізувати армію, управління й суспільство взагалі. Значно зміцнювалася централізована влада, пильніше контролювалися всі ділянки життя, відмінялися також «застарілі звичаї». В межах цієї
політики під загрозу потрапляла гарантована у 1654 р. традиційна автономія Гетьманщини.

Під час війни цар висунув перед українцями нечувані раніше вимоги. Козаки
вперше повинні були воювати виключно за інтереси царя. Замість того щоб захищати свою землю від безпосередніх ворогів — поляків, татар і турків, українці були тепер змушені битися зі шведськими арміями у далекій Лівонії, Литві чи Центральній Польщі. Коли, намагаючись узгодити дії своїх військ, Петро 1 поставив на чолі козацьких полків російських і німецьких командирів, моральний дух козаків занепав. Коли поповзли чутки про наміри Петра І
реорганізувати козаків, старшина, положення якої було пов'язане з військовими посадами, занепокоїлася.

Війна викликала ремствування також серед українських селян і міщан. Вони
скаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилися російські війська, які завдавали утисків місцевому населенню. «Звідусіль,— писав цареві Мазепа,— я отримую скарги на свавілля російських військ».

Невдоволення, що врешті штовхнуло Мазепу шукати іншого покровителя,
було пов'язане з питанням захисту України. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра 1. Цар, чекаючи наступу шведів, відповів: «Я не можу дати навіть десяти чоловік; боронися, як знаєш». Це було для гетьмана останньою краплею. Петро 1 порушив зобов'язання обороняти Україну від ненависних поляків, що являло собою основу угоди 1654 р., і український гетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві. 28 жовтня 1708 р., коли Карл XII, котрий ішов на Москву, завернув на Україну, Мазепа, в надії запо- бігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. За ним пішло близько З тис. козаків і провідних членів старшини. Умови, за яких українці приєдналися до Карла, були встановлені у пакті, підписаному наступної весни.

2. 3. Робота з історичним документом (9 хв)

Прочитайте договір між Карлом ХІІ та Іваном Мазепою та проаналізуйте його положення.

З договору між шведським королем Карлом XII та українським гетьманом Іваном Мазепою (1708 р., жовтня 29—30)

1. [Карл ХІІ] зобов’язується обороняти Україну і прилучені до країни козаків землі й негайно вислати туди задля цього помічні війська, коли вимагатиме цього потреба і коли помочі цієї проситимуть князь і стани. Війська ці, вступаючи в країну, будуть під командою шведських генералів, але під час операцій на Україні [Карл ХІІ]  довірить керування ними князеві та його наступникам і це триватиме доти, доки Україна потребуватиме того війська, котрому [Карл ХІІ]  видаватиме платню, а козаки постачатимуть хліб і харчі.

2. Все, що воюється з бувшої території Московщини, належатиме на підставі воєнного права тому, хто цим заволодіє, але все те, що — як виявиться, належало колись українському народові, передається й задержиться при українському князівстві.

3. Князь і Стани України, згідно з правом, яким досі користувалися, будуть заховані і вдержані на всім просторі Князівства і частин, прилучених до нього.

4. Іван Мазепа законний князь України, жодним способом не може бути нарушений у володінні цим князівством, по його смерти, яка — треба сподіватися — не наступить ще довго, стани України заховають всі воль- ності згідно зі своїми правами стародавніми законами.

5. Нічого не зміниться в тому, що досі зазначено, щодо герба й титулу князя України. [Карл ХІІ]  не могтиме ніколи присвоїти цей титул і герб.

6. Для більшого забезпечення як цього договору, так і самої України, князь і стани передадуть [Карл ХІІ]  на весь час, поки тягтиметься ця війна, а з нею й небезпека, деякі зі своїх городів, а саме: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.

2.4. Розповідь учителя про поразку шведів та втечу Івана Мазепи (6 хв)

Через кілька днів після переходу Мазепи до шведів на гетьманову столицю Батурин напав командуючий російськими військами на Україні князь Меншиков і вирізав усіх жителів: 6 тис. чоловіків, жінок і дітей. Тим часом Петро 1 наказав старшині, що не пішла за Мазепою,
обрати нового гетьмана, й II листопада 1708 р. ним став Іван Скоропадський.
Страхітливий приклад Батурина, жорстокість російських військ сіяли жах серед українців, водночас протестанти-шведи викликали в них настороженість. Тому велика частина українського населення не захотіла підтримати Мазепу. Вона воліла почекати й побачити, як розвиватимуться події. Як не дивно, але єдиною значною групою українського населення, що таки стала на бік гетьмана, були запорожці.

 У травні 1709 р. російські війська зруйнували Січ, а цар видав постійно
діючий наказ страчувати на місці кожного пійманого запорожця.

Протягом осені, зими й весни 1708—1709 рр. військові сили суперників маневрували, прагнучи знайти для себе стратегічно вигідні позиції та заручитися підтримкою українського населення. Нарешті 28 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва — одна з найважливіших битв у європейській історії. Переможцем у ній вийшов Петро 1, у результаті чого провалилися плани Швеції підпорядкувати собі Північну Європу. Щодо українців,
то битва поклала кінець їхнім намаганням відокремитися від Росії. Тепер остаточне поглинення Гетьманщини міцніючою Російською імперією було тільки питанням часу. І справді,

Втікаючи після поразки від переслідування російської кінноти. Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдавії, що належала Туреччині. Тут, біля м. Бендери, 21 ве- ресня 1709 р. вбитий горем 70-річний Мазепа помер.

2.5. Розповідь учителя про Пилипа Орлика та його конституцію (6 хв)

За Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тис. запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською
політичною еміграцією. У 1710 р. вони обирають гетьманом у вигнанні Пилипа Орлика, що при Мазепі був генеральним писарем. Намагаючись завоювати собі підтримку, Орлик складає проект конституції — так званої
Бендерської конституції. Нею він зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу на Україні. За підтримки Карла XII Орлик вступає в союз із кримськими татарами та Оттоманською Портою й на початку 1711 р. розпочинає спільний похід запорожців і татар проти росіян на Україні. Після кількох вражаючих успіхів цей похід провалився. Протягом наступних років Орлик із невеликою групою прибічників їздить від однієї європейської столиці до іншої в пошуках підтримки своєї справи. Врешті-решт гетьмана на вигнанні інтернували в Оттоманській імперії. Проте
він не припиняв бомбардувати французьких, польських, шведських і турецьких політичних діячів маніфестами про недолю України та разом із сином Григорієм планувати кроки, спрямовані на звільнення вітчизни від «московського ярма».

2. 6. Робота з контурною картою (10 хв)

Позначте на контурній карті кордони Лівобережжя у 1687-1704 рр, територіальні надбання Івана Мазепи у 1704 р. та найважливіші події Північної війни, які трапилися на українській території.

3. Закріплення знань. Бесіда (5 хв)

1.  З якою метою в Україні запроваджувався тотальний терор?

2.  У чому полягала особливість гетьманування Пилипа Орлика?

3.  Із  якою  метою  П.  Орлик  запропонував  козацтву  «Пакти  і Конституції…»?

4. Висновок (2 хв)

Доля та спадщина гетьмана П. Орлика тривалий час були піддані забуттю. Він став пер­шим гетьманом в еміграції, який продовжив справу свого попередни­ка І. Мазепи щодо визволення України з-під влади Московського царства. Гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї незалежності України за сприяння іноземних правителів. Його Конституція стала видатною правовою пам'яткою Європи та України, де вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод насе­лення. І хоча цей прогресивний до­кумент не був реалізований, все ж він з'явився на 66 років раніше від американської «Декларації незалежності» й майже на 80 - від французької «Декларації прав людини і громадянина», відобразивши цілком новітні для того часу зрушення суспільної думки (пов'язані з ідеями поділу влади, гарантіями прав особистості тощо).

5. Домашнє завдання (1 хв)

Параграф 27, прочитати сторінки 196-205, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом:

1)  релігія;

2)  територія;

3)  управління;

4)  судочинство;

5)  військо;

6)  міжнародні відносини;

7)  становище народу.