Урок історії в 5 класі

5 клас                                                                         Михайлик О.О.

Урок № 13

Тема: Історичні джерела та їх різновиди

Мета: ознайомити учнів з різними видами історичних джерел, навчити працювати з джерелами, вчити  вмінню  працювати  з  підручником,  іншими  джерелами  інформації,  узагальнювати  матеріал,  формувати  висновки;

розвивати вміння критично ставитися до джерельних відомостей;

виховувати  повагу  до  сивої  давнини,  до своїх  предків,  бажання  вчити  історію.

Обладнання: речові пам’ятки, підручник, роздатковий матеріал, електронна презентація до уроку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття: історичні джерела, речові джерела, письмові джерела, усні джерела.

Очікувані результати:

• учні зможуть пояснювати й розрізняти види історичних джерел;
•  розповідати про те, як історики дізнаються про минулі часи на основі історичних джерел;
• наводити приклади історичних пам’яток, речових джерел, з яких можна дізнатися про давні часи;
• висловлювати судження щодо ролі історичних джерел у збереженні пам’яті про минуле.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Коротка  бесіда  за  матеріалами  попередніх  уроків:

а)  Що  означає  слово  «історія» ?

б)  Навіщо  потрібно  знати  минуле ?

в)  Закінчіть  речення:  «Хронологія  -  це  наука  про…».

г)  Яке  закінчення  має  таке  речення:  «Лічба  років  від  певної  події  називається  …».

д)  Як  ви  розумієте  цю  давню  мудрість:  «Минувшину  можна  зрозуміти  тільки  полюбивши  її».

Слово  вчителя.

Діти,  перед  вивченням  нової  теми,  я  хочу  щоб  ми  з  вами  прочитали  уривок  з  української  народної  казки  «Дідова  дочка  й  бабина  дочка»  (  текст  уривка  у  кожного  учня  на  парті).

Ото йде та йде  дідова  дочка  дуже великим лісом, коли стоїть яблунька, така зарощена бур'яном, що й не видко, та й каже:

— Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене — я тобі у великій пригоді стану!

От дідова дочка закотила рукави, обполола, обханючила і пісочком обсипала; яблунька подякувала, дівчина пішла далі.

Ото схотілось їй пити. Вона зайшла до криниці, а криничка їй говорить:

— Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене — я тобі у великій пригоді стану!

От дівчина обчистила, обханючила і пісочком обсипала; криничка їй подякувала, вона пішла далі.

Коли стоїть піч, і така облупана, а біля неї глина лежить. Ото й каже піч:

— Дівонько-голубонько, обчисть, мене, обмаж мене — я тобі у великій пригоді стану!

От дівчина замісила глину, полізла у піч, обчистила, обмазала; піч їй подякувала, дівчина пішла далі.

Запитання:

1.         Як  ви  думаєте,  що  в  цьому  уривку  є  фантастикою,  видумкою ?  (яблуня,  криниця  і  піч  розмовляють  людською  мовою).

Слово  вчителя.

Ви  добре  знаєте,  що  таке  буває  тільки  в  казках.  Але  тепер  подивіться  на  речі,  які  прийшли  до  нас  із  музейної  кімнати  школи  і  зручно  розташувалися  у  вас  на партах  (кремнієва  сокира,  глиняні  горщики,  глечики,  гільзи  від  патронів,  чорнильниці,  рушники )  і  подумайте,  чи  можуть  вони  нам  щось  сказати ?

2.        Уважно  роздивившись  кожну  із  цих  речей,  вислухавши  ваші  відповіді,  приходимо  до  висновку:  речі  теж  уміють  говорити,  допитливим  учням  вони  повідають  багато  таємниць  про  свою  добу,  про  своїх  хазяїв  і  про свою  долю.

ІІІ. Повідомлення мети, теми уроку, очікувані результати

Отже,  темою  нашого  сьогоднішнього  уроку  є  історичні  джерела та їх різновиди.

Мета уроку…

Очікувані результати…

Запишемо сьогоднішню дату,класна робота, тема уроку, план.

ПЛАН

1.  
2. Історичні джерела.

     Завданням  історика  є  відтворення  картини  минулого.  Щоб дізнатися  про  події  минулого, історики звертаються до  історичних джерел.  Учені досліджують, порівнюють їх, роблять висновки.  Адже саме історичні джерела є відображенням минулого, без яких це минуле неможливо відтворити.

Історичне джерело – це  письмові  документи,  предмети,  будівлі та  інші  пам’ятки,  які  відображають  історичні  події  та  явища .

Запис у зошит

Види історичних джерел

 Речові Усні

Писемні

Пояснення історичних джерел

• Речові джерела - пам'ятки матеріальної культури – археологічні знахідки (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети тощо), архітектурні пам'ятники;
• Писемні джерела –  записи на папірусі, на папері, письмові документи, малюнки;
• Усні джерела – народні пісні, перекази, казки, легенди, народні прислів'я, приказки та ін.

Про що історикам можуть розповісти зброя, глечик, одяг, легенда?

Працюємо з поняттями

Складання таблиці «Історичні джерела» в зошитах та на дошці одним учнем.

Учитель піднімає картки, на яких написані приклади історичних джерел. Учні відносять їх до певної групи.

Наприклад, перекази, малюнки, легенди, зброя, уламки глечика, берестяні грамоти, написи на каменях, листи, монети і т. ін.

Картки кріпляться у стовпчик під назвою тієї групи історичних джерел, до якої належать.

У ч и т е л ь.

Пошуком різних історичних джерел займається археолог.

. Які бувають писемні джерела

   Найбільш цінним скарбом для дослідника є все, що залишили по собі люди, а особливо те, що вони написали. Існує окрема історична наука — палеографія, яка вивчає історію письма, зміни в написанні літер, матеріали та знаряддя для письма, способи оздоблення книжок.

Словникова робота (слайд 4)

Палеографія — наука, яка вивчає історію письма.

     Близько 5 тис. рокiв тому деякi давнi народи винайшли писемність. Вiдтоді  з’явилися  набагато кращi можливостi зберiгати і передавати рiзноманiтну iнформацiю. Для письма використовували рiзнi матерiали: кору дерев, глину, камiнь, шкiру тварин тощо. Наприклад, у Давньому Єгипті люди писали на папірусі – папері, зробленому із стебла багаторічної водяної рослини.(слайд 5)

    На Русі писали на корі берези – бересті, а згодом почали використовувати пергамент -  спеціально оброблену шкіру домашніх тварин (телят, кіз).(слайд 6)

• Чи зручно було користуватися такими матеріалами для письма? Чому?

   Перший папір винайшли у Китаї близько 2000 тис. р. тому. Записи поступово накопичувалися і люди почали складати їх в книги. Перші книги були рукописними і їх написання було потрібно багато часу (слайд 7) .

   Перша друкована книга «Прогностична оцiнка поточного 1483 року...»  З’явилася 1483 р. Її автором був вчений з європейським iменем українець за походженням,  один iз перших українських докторiв філософії та медицини Юрiй Дрогобич (Котермак). Збереглися лише два примiрники цiєї книги.(слайд 8)

• Як змінювалися книги з часом? (слайд 9)
• Яке значення мало винайдення друкарського верстату?

Писемні джерела, які історики називають документами,  бувають різноманітними. Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи.

Гра «Палеограф» (слайд 14)

Учні об’єднуються в 2 групи.

Досить часто палеографам доводиться працювати з пошкодженими текстами. Допоможіть відновити втрачений текст, використовуючи підказки.

Народ, який проживав у Давньому Єгипті, для письма використовував … , зарослі якого досить часто зустрічалися на березі річки Ніл. Наші предки писали на корі  …, а згодом почали використовувати … , виготовлений із шкіри тварин. Важливі документи зберігалися в   …

Підказки: пергамент, архів, берези, папірус.

Відгадайте загадку (слайд 3)

Щоб історію писати, треба так багато знати:

І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І послухати легенди, давні вірші і казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне... (джерело).

4.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.   Опрацювати §14
2.    Творчі завдання

1. Складіть кросворд на десять слів за темою уроку.
2. Намалюйте запорозького козака.

Усна народна творчість — це поетична історія народу. Тут і родинні оповіді, і перекази про походження назв сіл, міст, річок, озер, і розповіді про видатних людей і важливі історичні події. Кожен народ має свої легенди. Ми з вами повинні знати й пишатися легендами свого народу.

Словникова робота (слайд 8)

Фольклор — з англ. Folklore- означає «народна мудрість», «знання народу» - усна народна творчість, тобто пісні, казки, прислів'я, приказки, і  ін.

    Першим і найдавнішим жанром героїчного епосу українського народу були билини. У билинах згадано лише такі міста, як Київ (найчастіше), Чернігів, Суздаль, Галич, Новгород. Центральні персонажі — Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня, Гліб Володієвич та інші, які  є історичними особами, чиї імена зафіксовані у «Повісті минулих літ», інших хроніках та рукописних документах того часу. (слайд 9)

    Поряд з історичними постатями трапляються вигадані чи містичні істоти, зокрема Змій-Горинич, якого поборов Добриня, елементи фантастики, а подекуди й казок. Попри міфологічні елементи, билини є історичним епосом, а не художнім вимислом. У билинах з казковими елементами переважає історична конкретика: точно зазначено місця подій (Київ, Новгород, Чернігів), відтворено імена і діяльність київських князів та їхніх нащадків. Вони в основному збігаються з літописними записами про діяння князів (слайд 10).

Учні об’єднуються в 2 групи.

Досить часто палеографам доводиться працювати з пошкодженими текстами. Допоможіть відновити втрачений текст, використовуючи підказки.

Народ, який проживав у Давньому Єгипті, для письма використовував … , зарослі якого досить часто зустрічалися на березі річки Ніл. Наші предки писали на корі  …, а згодом почали використовувати … , виготовлений із шкіри тварин. Важливі документи зберігалися в   …

Підказки: пергамент, архів, берези, папірус.