Урок історії з елементами критичного мислення

Роздробленість Київської Русі

 (урок засвоєння нових знань з елементами критичного мислення)

Мета:ознайомити учнів з особливостями періоду історії

             Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого, сформувати

             уявлення про міжусобну боротьбу між Ярославичами,

             пояснити її значення для подальшого розвитку історичних

            подій; розвивати логічне і критичне мислення, вміння 

            аналізувати історичні факти та події, що відбувалися,

            роблячи висновки ; виховувати інтерес  до історії  

            Київської Русі. 

Тип уроку:засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, карта,атласи, схеми ,ілюстрації. 

Хід уроку:

І Актуалізація опорних знань учнів:

 Метод «Асоціювання»

(учні висловлюють асоціації стосовно будь-якої теми чи вислова)

-На попередніх уроках ми з вами вчили  період «розквіту» Київської Русі, а сьогодні дізнаємося про інший період «роздробленість». Ви вже висловили свої асоціації щодо роздробленостіКиївської Русі, а чи хочете дізнатися більше про те ,що відбувалося після смерті Ярослава Мудрого?(Так)

ІІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА:

-Вивчаючи  тему уроку ми будемо використовувати

МЕТОД «ЧИТАННЯ З ЗУПИНКАМИ»

(Вчитель читає текст параграфа, роблячи зупинки.  Роль учнів полягає в тому, щоб передбачити події, які відбудуться далі; проаналізувати їх; співставити з дійсністю.)

-Слухайте уважно першу частину тексту.

Скрутні часи Київської Русі.

  По смерті Ярослава Мудрого між його синами та онуками спалахнула боротьба за владу й землі. Могутня Київська Русь розпалася на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву, а прагнули жити своїм самостійним життям. «І роздерлася вся Руська земля», --

Читаємо  про ті часи в літописі.

ЗУПИНКА №1

-Як ви думаєте, що було далі?На вашу думку, як могла роздробленість вплинути на життя та долю Київської Русі?

 Розбратом серед князів скористалися кочівники. Спершу це були половці, які з’явилися в Причорноморських степах після печенігів.

ЗУПИНКА№2

-Чи такими були ваші думки, чим вони відрізнялися?

-Чому ж на Київську Русь почали нападати кочівники?

-Яким чином можна було врятувати Київську Русь?

Грізний ворог, подолати якого можна лише спільними силами, завдавав щораз болючіших ударів. Особливо потерпали від половецьких набігів Переяславщина й Київщина. Та руські князі зволікали з примиренням поміж собою, дедалі частіше залучаючи половців у міжкнязівські чвари.

ЗУПИНКА№3

-Чи підтвердилися ваші твердження?В чому ви були неправі?

-Які князівства потерпали від половецьких набігів?Чи правильними були вчинки князів? Що могло відбутися далі?

 Століття розбрату настільки послабили колись величну державу, що вона стала легкою здобиччю нового завойовника – монголів.

ЗУПИНКА№3

• Чи так ви думали?
• На вашу думку, чи змусять ці події об’єднатися руських князів?Чому?

 Для боротьби проти них спробували були об’єднатися колишні вороги – руські князі й половці. Перший бій відбувся 1223 року на річці Калці біля Азовського моря. Для русько-половецького війська він закінчився поразкою, і завойовники підійшли до Дніпра. Із болем розповідає про ті події літописець. Зверніть увагу, що в літописі монгольських завойовників названо татарами, хоч останнім і самим доводилося потерпати від монгольських луків і мечів.

ЗУПИНКА№4

-Як ви думаєте, чому все закінчилося поразкою? Що на це вплинуло? На вашу думку, монголи зупиняться на досягнутому -чи ні?Чому?

    Новий похід монголів на Русь розпочався у 1237 році. У березні 1239 року орди монгольського хана Батия після нетривалої облоги здобули Переяслав, восени така сама доля спіткала Чернігів. Наступного року...

 ЗУПИНКА№5

 -Які князівства завоювали монголи?

-Що ж монголи могли зробити наступного року?

У грудні впав від ударів і Київ.

 На основі літописних повідомлень та археологічних розкопок історики відновили перебіг Батиєвого походу. Безперервно вдень і вночі, монголи били муроломними машинами-таранами браму і стіни, аж поки не захопили ділянку валу й не увірвалися в межі «міста Ярослава». Опір киян був настільки відчайдушним, а втрати загарбників такими великими, що Батий мусив віддати наказ про припинення бою та дав перепочинок своєму війську. Цим скористалися захисники Києва, які відійшли в межі «міста Володимира». Наступного дня знову розпочалася битва. Кияни завзято боронили кожну вулицю, кожний будинок, але сили були надто нерівними. Монголи прорвали укріплення в районіСофійських воріт – через те їх згодом почали називати Батиєвими. Завойовники оточили Десятинну церкву і вдарили в її стіни муроломними машинами. Храм завалився, заховавши під руїнами своїх героїчних захисників. Тисячі киян загинули в нерівній боротьбі. Майже всі житлові й господарські споруди, палаци й собори Києва перетворилися на згарища.

ЗУПИНКА№6

-Чи правильними були ваші твердження?

-На вашу думку, що означало завоювання Києва?

-Які події могли б відбутися далі?

 Від зруйнованої столиці завойовники рушили на Галичину й Волинь. Унаслідок походу хана Батия  на Київську Русь над її землями було встановлено монгольське ярмо – залежність від створеної держави – Золотої Орди. Та залежність виявилася насамперед у сплаті данини хлібом, худобою, грошима. Крім того, деякі руські князі змушені були їздити до Сарая – столиці Золотої Орди – за ярликом (грамотою) з дозволом князювати.

ЗУПИНКА№7

-Чи підтвердилися ваші думки ?

-Що ж призвело до завоювання монголами такої міцної держави, як Київська Русь?

-Чи можливим  було відвернути завоювання Київської Русі? Яким чином?

ІІІ УЗАГАЛЬНЕННЯ:

МЕТОД «КУБУВАННЯ»

(Використовується кубик, на кожній грані якого написані цифри(від 1 до 6) ; учні по черзі підкидають його , отримуючи для себе запитання)

1. Опишіть період роздробленості.
2. Порівняйте події періоду роздробленості з періодом розквіту (правління Ярослава Мудрого).
3. Асоціюйте їх.
4. Проаналізуйте період роздробленості Київської Русі.
5. Визначте, як період роздробленості вплинув на подальше життя в Київській Русі?
6. Запропонуйте аргументи «за» і «проти».

IV ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

 Прочитати параграф 8 , скласти кросворд, виконати завдання в контурній карті.