Урок Історична повість «Князь Єремія Вишневецький». Проблематика твору, його патріотичний пафос. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України

Розробка уроку

з української літератури, 10 клас,

профільний рівень

Тема: Історична повість «Князь Єремія Вишневецький». Проблематика твору, його патріотичний пафос. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в ХУІІ ст.

Підготувала учитель

української мови та літератури

Курахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №22

Селидівської міської ради

Сіпєєва О.В.

Урок №5

Тема: Історична повість «Князь Єремія Вишневецький». Проблематика твору, його патріотичний пафос. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в ХУІІ ст.

Мета: ознайомити учнів зі змістом твору, проблематкою та патріотичним пафосом повісті; формувати вміння характеризувати образи твору; удосконалювати навички усного мовлення, аналізу на основі прочитаного; виховувати любов до рідного краю, почуття патріотизму.

Обладнання: портрет письменника, тексти роману, словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: засвоєння нових знань, круглий стіл

Перебіг уроку

І.Орг. момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми та мети уроку

Проблемне питання:

•                  Чому І.С. Нечуй-Левицький у своїй творчості звертається до найбільш суперечливих сторінок історії України?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Складання інформаційного грона до поняття

«Риси громадянина-патріота»

Г -

Р -

О -

М -

А -

Д -

Я -

Н -

И -

Н -

1.              Евристична бесіда

1. До яких тем у своїй творчості звертався І.С.Нечуй-Левицький?
2. Коли зявився літературний псевдонім «І.Нечуй»?
3. У яких містах учителював І.С.Нечуй-Левицький?
4. Який перший твір І.С.Нечуя-Левицького був перекладений українською мовою?

ІУ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу  

1.                      Проведення засідання круглого столу

Учитель. У літературній спадщині І.С.Нечуя-Левицького, крім творів на соціально-побутові теми, є також брошури, повісті та романи історичної тематики. У 70 роках ХІХ ст. були видруковані його історико-популярні брошури «Унія і Петро Могила, київський митрополит», «Перші київські князі Олег, Ігор, Святослав і святий Володимир та його потомки», «Татари і Литва на Україні». Ці твори були першою спробою систематизувати історію України.

Ведуча: Шановний Іване Семеновичу, з якою метою ви створили низку історичних творів?

Письменник: Я мріяв створити белетризований виклад історії України, щоб викликати справжній інтерес народу до свого минулого. Ще з дитинства я добре знав народні думи та історичні пісні, ознайомився із козацькими літописами С.Величка, Г.Грабянки, Самовидця та історичними монографіями Д.Бантиш-Каменського, М.Маркевича, М.Костомарова.

Журналіст: У своїх творах ви ідеалізуєте чи засуджуєте гетьманів України?

Письменник: Я мав на меті написати історію України в такому популярному форматі « до останніх гетьманів, починаючи од Мазепи» і показати роль кожного в процесі становлення України як самостійної держави. У своїх творах я звертаюся до найбільш суперечливих сторінок історії України і, не ідеалізуючи, не перебільшуючи ролі тієї чи іншої історичної постаті, прагну допомогти читачеві осмислити її вчинки. Це дає мені змогу показати драматизм поведінки історичних діячів на порозі політичного вибору, суперечки між моральним обовязком людини і політика.

Ведуча: Настав час послухати літературного критика, який розповість про історію створення повісті «Князь Єремія Вишневецький!.

Літературний критик:  Повість «Князь Єремія Вишневецький була завершена 1897 р., за життя письменникові не вдалося її опублікувати, хоч він неодноразово звертався з цим до редації журналів «Київська старовина», «Діло».Твір було надруковано лише  1932р. в Харкоі. А пізніше він увійшов у 10-томне зібрання творів письменника. Літературна критика не відреагувала на виихід повісті, до останнього часу про неї не згадували і в монографіях, присвячених життю і творчості І.С.Нечуя-Левицького.

Літературознавець: За жанром твір «Князь Єремія Вишневецький» - це реалістична історична повість. Пишучи її Нечуй-Левицький спирався на історичні факти, зафіксовані в козацьких літописах С.Величка, Г.Грабянки,Самовидця, щоденнику двірського шляхтича князя Єремії – Богуслава Машкевича, історичних працях М.Костомарова, П.Куліша. Для зображення у творі письменник обирає один із найгероїчніших періодів історії України – козаччину. Історичним тлом роману «Князь Єремія Вишневецький» є середина ХУІІ ст., національно-визвольна війна (1648-1654) під проводом Богдана Хмельницького.

Вчитель: Визвольна війна українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького розпочалася 1648 року викликана низкою причин політичного, соціально-економічного, культурно-релігійного характеру. І зараз ми послухаємо істориків, які розкриють політичні,культурно-релігійні та соціально-економічні причини визвольної війни.

Історик №1: У середині ХУІІ ст. більшість українських земель знаходились у складі Речі Посполитої. Після придушення козацьких повстань польський уряд 1638 року обмежив права війська Запорізького, православних усували від участі в органах місцевого самоврядування, ущемляли їх права на заняття ремеслами, промислами. Було скасовано виборність козацької старшини, ліквідовано козацький суд.

Козацький діяч: Поступово йшлося до нового релігійного вибуху, тому що релігійні суперечності не були розвязані й наростали. Покатоличення українців здійснювали за допомогою уніатської церкви. Православні храми і монастирі зачиняли, замість них будували католицькі костьоли.

Економіст: Польські та українські феодали, намагаючись збільшити власний прибуток, посилювали експлуатацію селянства. Одночасно зростають натуральні ф грошові податки. Влада верхівки була необмеженою, феодал міг селянина продати, обміняти, фізично покарати. Особливо страждали селяни від передачі феодалами в оренду свох маєтків. У першій половині ХУІІ ст. більшість українських земель, що належали польській шляхті, орендували єврейські підприємці, які намагалися за короткий термін повернути з прибутками вкладені в оренду гроші, нещадно експлуатували селян.

  Отже, відсутністьвласної держави, нестримна втрата національної еліти, закріпачення селянства, релігійна та мовна дискримінація не тільки гальмували у середині ХУІІ ст. суспільний розвиток самобутності, асиміляції та зникнення з історичної сцени.

Вчитель: Ознайомившись із теоретичним матеріалом, ми можемо визначити проблеми твору иа заповнити таблицю.

Колективна робота із літературознавчим словником

Учні пояснюють та записують визначенн нових понять

Конформізм – морально-політичний термін, що означає пристосування, пасивне прийняття стану речей, законів, панівних думок.

Манкурт – термін позначає людину зі стертою памяттю.

У. Систематизація та узагальнення вивченого матеріалу

1. «Мозковий штурм»

- Які з названих проблем актуальні й сьогодні?

- Якою, на вашу думку, повинна бути національна еліта?

- До розвязання якої проблеми закликав дід Метходь, коли кинув у вічі Вишневецькому такі слова: « Оце ще недавно ці князі були нашими оборонцями, а теперечки вони ладні кишки з нас сотати».

2. Усний міні-твір «Що означає любити Україну?»

УІ. Домашнє завдання

С. 30-33 читати; дібрати матеріал до характеристики образу Єремії

Творчий рівень. Дібрати прислівя, що виражають ідею твору.