Урок "Історія графічної культури"

Урок 1

Тема: Історія графічної культури

Мета: навчальна: засвоєння знань про графіку, її історію та види; формування вмінь розрізняти види графіки.

Розвиваюча: розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, творчу уяву, та творчі здібності.

Виховна: виховувати критичне мислення (уміння говорити, як я думаю), причинно - наслідкові зв'язки, спостережливість та вміння аналізувати нову інформацію; працелюбність та наполегливість; естетичне виховання, інформаційну культуру.

Обладнання: для вчителя: проектор, ПК, програмне забезпечення PowerPoint 2010, презентація «Історія графічної культури», інтерактивні вправи, розроблені на основі сервісу LearningApps – «Знайти пару» та  «Графічна культура», відео фізкультхвилинки, 4 картки із зображеннями (картка 1 - простий олівець, картка 2 - кольорові олівці, картка 3 - фломастери, картка 4 - фарби), додатки  «Моделі одягу», «Автомобілі», «Дерево»;

для учнів: простий олівець, кольорові олівці, фломастери, фарби, кісточка, стаканчик для води.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

1. Організаційний етап

- Перевірка присутності

- Готовність учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

Інтерактивна вправа, розроблена на основі сервісу LearningApps – «Знайти пару» (Слайд 1)

https://learningapps.org/watch?v=p1qrzwj7519

3. Мотивація навчально - трудової діяльності

Гра «Додай кольору»

Учні класу об’єднуються у 4 групи. Обирають капітана. Вчитель розкладає на столі 4 картки, на звороті яких є зображення: простий олівець, кольорові олівці, фломастери, фарби. (Додаток 1)

 

Додаток 1

Картки

Капітани підходять до столу та обирають по одній  картці. Кожна дитина отримує роздруковане зображення. Для дівчаток – зображення моделей одягу, а для хлопчиків – автомобілі. (Додаток 2)

Умова - за 5 хв. розфарбувати зображення тим засобом, який капітанам попався на картці.

Додаток 2

Моделі одягу

Моделі автомобілів

По завершенню часу вчитель запрошує дівчаток на середину класу, щоб продемонструвати створену колекцію одягу, потім виходять хлопчики та демонструють колекцію автомобілів.

Вчитель:

• Ви тільки погляньте! В нас були зовсім однакові зображення, а кожен з вас додав їм щось неповторне та індивідуальне. Ви наповнили ці картинки фарбами.  При цьому кожен з вас використали різні засоби та способи.

Саме тому сьогодні на уроці, ми з вами познайомимося з історією графічної культури.

Отже, тема нашого уроку:

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Тема: Історія графічної культури

Мета: засвоїти знання про графіку, її історію та види; формувати вміння розрізняти види графіки.

Завдання:

1.               Ознайомитися з історією графічної культури.
2.               Навчитися розрізняти види графіки.
3.               Навчитися розрізняти, якими засобами та методами створюється графіка. (Слайд 2)

План

1.               Графіка. Історія графіки
2.               Види графіки

5.               Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя супроводжується показом комп’ютерної презентації.

1. Графіка. Історія графіки

Графіка — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромну гаму.

Графічний — виконаний у стилі графіки. (Слайд 3)

Історія графіки

Графіка — різновид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури.

Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишається малюнок. Витоки малюнку можна знайти у наскельному живописі неоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога глина.

З часом малюнки перенесли на керамічні вироби і тканини. У Стародавній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний чорно фігурний вазопис, червоно фігурний вазопис). (Слайд 4).

З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.

Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб — акварелі, гуаші, пастелі, темпери. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє колорит, а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці. З часом ускладнилися засоби друкованої графіки —офорт, літографія, ліногравюра тощо.

Графічна культура – це вміння відтворювати, зберігати та передавати графічними засобами різну інформацію про предмети, процеси та явища. (Слайд 5)

 

2. Види графіки (Слайд 6):

1. Станкова — твори, що мають самостійний характер
2. Прикладна: книжкова та газетно-журнальна
3. Плакатна
4. Промислова
5. Архітектурна
6. Комп'ютерна 

Станкова графіка (Слайд 7)

Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, що виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Станкова графіка в залежності від характеру техніки підрозділяється на два типи: естамп і малюнок.

Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. (Слайд 8)

 

Прикладний вид графіки: книжкова та газетно-журнальна (Слайд 9)

 

Перші зразки газетно-журнальної графіки відносяться до XVI-XVII століть - періоду становлення періодичної преси як засобу масової комунікації.

Однак якщо технічна революція в книгопечаті сталася в середньовічній Німеччині, то типографська естетика народилася в ренесансній Італії. Техніка друкарства була привнесена в цю країну, як і в інші європейські країни, німцями у другій половині ХV століття.

Практично до кінця ХV - початку XVI ст. техніка друкарства стала надбанням усієї Європи.

Перші зразки газетно-журнальної графіки відносяться до XVI-XVII століть - періоду становлення періодичної преси як засобу масової комунікації. Будучи одним з найбільш доступних і наочних видів творчості, цей жанр мав і має широке поширення в різних країнах і користується особливою увагою суспільства в періоди політичної напруженості. Так було в Європі і Америці, те саме сталося і в Україні в період назрівання першої української революції 1905-1907 років.

Швидка зміна подій в країні, можливість використання потужного поліграфічного обладнання та зростаюча потреба в критичної інформації визначили в України попит на друковане слово. У зв'язку з цим бум політичної сатири слід розглядати як прокинулась в народі спрагу самовираження. Сторінки журналів і ілюстрованих додатків до газет, листівки і лубки перетворилися в трибуни, з яких таврувала владу.

Говорячи про кінець 19 століття, варто сказати що в цей час всі модні видання переживають справжній бум. (В 1839 з'явилася фотографія) За рахунок використання нових технологій вдалося скоротити витрати на їх виробництво і тому знизити ціни. В результаті журнали стали доступні значно більшій кількості бажаючих. Культову роль у цьому зіграв французький журнал Vogue, що існує з 1892 року. (Слайд 10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Плакатна графіка (Слайд 11)

 

Плакатна графіка – художній твір, виконаний в агітаційних, рекламних чи навчальних цілях. Плакатна графіка є поліграфічним відтворенням створеного художником оригіналу.

Витвір мистецтва, різновид тиражованої графіки. Лаконічне, помітне, найчастіше кольорове зображення з коротким текстом, виконане, як правило на великому аркуші паперу, виготовляється з рекламною,інформаційною, навчальною метою. Сучасний плакат — це найчастіше поліграфічне виконання художнього оригіналу. Основні вимоги до плакату такі: плакат повинен сприйматися з великої відстані, бути помітним на фоні інших засобів візуальної інформації. Плакат — барвисте рекламне видання великого формату.

Види плакатів

1.               Соціальний плакат — плакат, який пропагує базові соціальні цінності. В соціальному плакаті відображені соціальні прояви особистості, специфіка соціальних взаємовідносин в суспільстві, значущі соціальні проблеми, загрози та лиха
2.               Авторський — це виставковий варіант; ближчий до мистецтва, він глибший та суб'єктивніший
3.               Масовий — безособовий, безіменний; носить спонтанний характер, має тимчасовий епізодичний контакт з глядачем.

 

 

 

 

 

 

 

 

Промислова графіка (Слайд 12)

Промислова графіка — вид прикладної художньої графіки, що обслуговує сферу виробництва і збуту промислової продукції (товарні ярлики, фірмові знаки, видавничі марки, рекламні видання — каталоги, конверти тощо). В сучасній промисловій графіці важливу роль відіграють шрифт, орнамент, фотографія, кольорове й поліграфічне рішення.

Промислова графіка відома з давніх часів (клейма, торговельні марки). Поступово промислова графіка стала окремою галуззю художньої діяльності. її основні особливості склалися наприкінці 19 ст., коли з'явилися колективи професійних художників, які працювали у цій галузі.

Промислова графіка розвивається у тісному зв'язку зі стильовими напрямами того чи іншого часу.

Архітектурна графіка (Слайд 13)

Архітектурна графіка — графічний образ ідеї архітектора в кресленні з масштабом. Це детальна розробка плану майбутньої будівлі(або саду у ландшафтного архітектора) з використанням умовних позначок майбутніх фундаментів, стін, пілонів або колон, з позначкою майбутніх вікон, дверей. Генеральний план дозволяє показати розташування будівлі або ансамбль будівель на місцевості з означенням сторін світу. Креслення архітектора тісно пов’язане з математичними розрахунками і вказівками розмірів майбутньої будівлі, співвідношенню його частин (масштаб). Використовується, як в проектуванні нових побудов, так і фіксаційних планів існуючих або зруйнованих будівель.

Сучасну архітектурну графіку поділяють на класичну і цифрову. Класична виконується олівцями, папером, фарбами. Цифрова використовує обчислювальні системи.

Комп'ютерна графіка (Слайд 14)

Комп'ютерна графіка — розділ інформатики, який вивчає методи цифрового синтезу і обробки візуального контенту.

Комп'ютерною графікою називають також і зображення, які створюються, перетворюються, оцифровуються, обробляються і виводяться засобами обчислювальної техніки, включаючи апаратні і програмні засоби.

Робота з комп'ютерною графікою — один з найпопулярніших напрямків використання персонального комп'ютера, до того ж виконують цю роботу не тільки професійні художники і дизайнери. На будь-яких підприємствах іноді виникає необхідність подачі рекламних оголошень в газетах і журналах або просто у випуску рекламної листівки або буклету.

Розрізняють 3 види комп'ютерної графіки. Це растрова графіка, векторна графіка і фрактальна графіка. Вони відрізняються принципами формування зображення при відображенні на екрані монітора або при друці на папері. (Слайд 15)

 

Ксилографія - вид друкованої графіки, гравюра на дереві, найдавніша техніка гравірування по дереву або відбиток на папері, зроблений з такої гравюри. (Слайд 16)

 

Ліногравюра - одна з найпопулярніших технік друкованої графіки.

Це спосіб отримання зображення, при якому малюнок вирізують на лінолеум, товщиною до 3 мм, покривають отримані контури фарбою, а після роблять їх відбиток на папері. Техніка виникла в кінці XIX - початку XX століття разом з винаходом лінолеуму і дозволила створювати масштабні гравюри.  (Слайд 17)

 

Літогра́фія (від грец. λίθος — камінь та грец. γράφω — писати) — техніка гравюри, коли фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської форми на папір. При застосуванні літографії на кам'яній або металевій пластині створюється малюнок літографським олівцем або літографською тушшю.  (Слайд 18)

Офо́рт (фр. eau-forte, буквально — міцна вода; азотна кислота) — різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами. (Слайд 19)

 

(Слайд 20)

 

Області  застосування комп'ютерної графіки: (Слайд 21)

•         Наукова графіка
•         Ділова графіка
•         Конструкторська графіка
•         Ілюстративна графіка
•         Художня і рекламна графіка
•         Комп'ютерна анімація
•         Мультимедіа [2, 3]

 

 

6. Фізкультхвилинка

А зараз, давайте поглянемо на екран (Слайд 22) та попробуємо повторити всі дії, які будуть нам демонструвати герої.

(Фізкультхвилинка складається із 3 комплексів вправ: перший комплекс вправ учні вчать на 1-му уроці; другий – на 2-му, а на третьому уроці – поєднують перший та другий комплекс в єдине ціле.)

 

7. Закріплення вивченого матеріалу

Рефлексія. Інтерактивна вправа, розроблена на основі сервісу LearningApps – «Графічна культура» (Слайд 23)

https://learningapps.org/watch?v=p90ho1uet19

 

 

 

 

8. Заключна частина

1. Підведення підсумків уроку.

Вправа «Дерево»

На ватмані намалювати дерево з корінням та кроною (Додаток 4). Роздати дітям по два стікери червоного кольору та по два — зеленого. Завдання — написати дві речі, які запам’яталися чи сподобалися на уроці на зеленому стікері, і дві — що не сподобалися чи були нецікаві - на червоному стікері. Зелені стікери діти ліплять на кроні дерева, червоні — біля коріння. Вчитель зачитує написи учнів на стікерах та проводить короткий діалог з учнями.

Додаток 4

«Дерево»

 

2. Виставлення та мотивування оцінок.

3. Робота із щоденниками - оголошення домашнього завдання.