Урок "Іван Котляревський. "Енеїда". Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Травестія, пародія, бурлеск, алюзія"

9 клас. Іван Котляревський. «Енеїда».

Національний колорит, зображення

життя всіх верств суспільства,

 алюзії на українську історію в ній.

Травестія, пародія, бурлеск, алюзія

                   

                                 

План-конспект

уроку української літератури

учительки Поповецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Копайгородської селищної ради

                                        Галини Пилипенко 

                   

 

Тема: І. Котляревський. «Енеїда». Національний колорит, зображення всіх верств суспільства,   алюзії   на   українську   історію   в   ній.  Травестія, бурлеск, пародія, алюзія

Мета: 

формувати ключові компетентності:

спілкування державною мовою: володіти всіма видами мовленнєвої діяльності;

інформаційну: застосовувати інформаційно-комунікативні технології, аналізувати літературні та історичні явища;

комунікаційну: формувати мовленнєву компетентність особистості, вміти доводити власну позицію;

уміння навчатися впродовж життя: здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, уміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення;

соціальну і громадянську: уміння працювати з іншими на результат; усвідомлювати важливість збереження звичаїв і традицій українців;

загальнокультурну грамотність: глибоке розуміння власної ідентичності.

Формувати предметні компетентності:

знати події життя та творчості І. Котляревського, розуміти його роль у розвитку української літератури  та національного самоусвідомлення;

пояснювати алюзію на події історії України;

зіставляти специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

Очікувані результати

На завершення уроку учні будуть:

знати:

• відомості про життя і творчість Івана Котляревського та розуміти його роль у розвитку української літератури і самоусвідомленні українців;
•  жанрові особливості поеми «Енеїда»;
• поняття травестія, бурлеск, пародія, алюзія;

вміти:

•  розуміти національний колорит, зображення життя всіх верст суспільства, алюзію на українську історію в поемі;
• опрацьовувати різноманітні джерела, вибирати необхідну інформацію для роботи над текстом;
• працювати в команді, відстоювати власну думку;

могти:

• аргументовано виражати власні думки;
• здобувати самостійно знання і вміти співпрацювати в групі;
• проявляти лідерські якості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: випереджувальні завдання; робота в групах; метод «Коментар думок»; прийоми «Інформаційне гроно», проблемна ситуація, інтерактивна гра «Незакінчене речення»,   «Літературознавча хвилинка»,  «Мікрофон».

Випереджувальні завдання: повторити вивчене з історії України про І. Котляревського, прочитати статтю підручника О. Авраменка про поета (с.79-81), підготувати повідомлення в групах.

 

Обладнання і матеріали: зміст поеми «Енеїда», портрет письменника, презентація, підручник, зошити, фрагменти мультфільму «Енеїда», таблиці, літературознавчий словник, роздатковий матеріал.

Міжпредметні зв’язки: історія України, мистецтво, зарубіжна література.

Епіграфи:

 

                                                                                                                                                          Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди.

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

Т. Шевченко

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

 

ІІ. Мотивація навчального процесу   

1. Емоційна готовність до уроку. Перегляд початку мультфільму «Енеїда».

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Гронування «Котляревський»: зачинатель нової української літератури, поет, драматург, військовий, учитель, масон, дворянин, директор театру, українець, майор, капітан, опікун благодійних закладів, новатор, пародист, знавець етнографії, дипломат.

1. Перегляд презентації.                                                               

2.      Учні коментують вислів С. Ефремова. (Метод «Коментар думок»).

ІV. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

1.                     Озвучення проблемного питання.

Проблемне питання. У чому полягає актуальність, злободенність проблем, поставлених І. Котляревським в «Енеїді»?

V. Вивчення нового навчального матеріалу

1. Теорія літератури

Вправа «Літературознавча хвилинка».

Пародія  (грецьк parodia, букв.  – переспів) – комічне наслідування художнього твору.

«Енеїда» – знаменита пародія» (Т. Шевченко).

Бурлеск – зображення героїчного комічним або буденного високим стилем.

Травестія – перенесення персонажів героїчної поеми в інші умови.

2. Робота в групах. (Групи сформовані заздалегідь. Кожна з них мала випереджувальне домашнє завдання).

2.1. Група «Історики» розповідає про історичні події, пов’язані з поемою «Енеїда».

Під зруйнуванням Трої Котляревський зобразив знищення Запорозької Січі. 15 червня 1775 року за наказом Катерини ІІ російські війська зруйнували Запорозьку Січ. Ця подія належить до найважливіших в історії України і стала одним із кроків ліквідації автономії і повної колонізації українських земель. Перед цим запорожці допомогли москві здобути перемогу в російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. Повертаючись з османського походу, російські війська, які очолював генерал Текелія, віроломно і без будь-якого попередження напали на Січ. Це стало повною несподіванкою для козаків, значна частина яких ще не повернулася з війни або ж перебувала на промислах. Спішно скликана кошовим отаманом Петром Калнишевським рада вирішила утриматися від пролиття крові й скласти зброю, хоча рядові козаки були налаштовані чинити опір. Російські війська повністю зруйнували Січ. Старшину звинуватили у зраді і засудили до каторги. 85-літнього Калнишевського ув’язнили в ямі у Соловецькому монастирі. Запорозьку скарбницю, військові клейноди, артилерію, зброю, боєприпаси та архів вивезено до петербурга. На анексованих землях отримали величезні володіння фаворити Катерини ІІ. Після ліквідації Січі частина козаків перейшла на землі тогочасної Османської імперії, утворивши Задунайську Січ у гирлі Дунаю. Причини зруйнування Січі: росія внаслідок перемоги над Туреччиною і укладання Кючук-Кайнарджійського миру здобула вихід до Чорного моря і козаки їй стали непотрібними, Катерина не бажала терпіти демократичну Січ, яка була осередком антикріпосницької боротьби, боялася її союзу з Кримським ханством, росіяни прагнули захопити родючі землі Запорожжя.

Алюзією до спалення Трої може бути також Батуринська трагедія. 2 листопада 1708 року російські війська під командуванням генерала Меншикова знищили  Батурин – столицю гетьмана Івана Мазепи. Оточене місто героїчно оборонялося, але з допомогою зрадника росіяни проникли в Батурин підземним ходом. Історик Микола Костомаров писав: «Тоді Батурин був спалений. Жителі від малого до великого були поголовно винищені…» За різними оцінками, всього за один день у Батурині загинуло від 5 до 15 тисяч людей. Це був один з найкривавіших днів в історії України.

У поемі згадуються гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою і Бендерами, і ще віддаленіша монголо-татарська навала – автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до сучасності.

 

2.           Група «Етнографи» розповідає про українські народні страви, одяг, обряди, зображені в «Енеїді».

«Енеїду» називають енциклопедією життя українського народу  18 століття. У поемі відтворено страви традиційної української кухні: свиняча голова з хріном, локшина, куліш, каша, пиріжки, ковбаса, борщ та напої: горілка, пиво, слив’янка, узвар. Котляревський зображає деталі чоловічого одягу українців: сорочка, каптан з китайки, шапка, пояс з каламайки, бриль, постоли, свита. Жіночий одяг: кораблик, кунтуш, запаска, червоні чоботи – захоплює естетичністю та зручністю. Герої твору грають на бандурі, сопілці, скрипці, кобзі – найпопулярніших народних інструментах, співають пісні про козаків, танцюють українські танці: горлицю, санжарівку. Троянці ходять у гості з хлібом-сіллю, беруть участь у поминках, весіллях, родинах, бувають на вечорницях, досвітках; б’ються за правилами козацького штурхобочного бою.

В «Енеїді» знаходимо відгомін язичницьких вірувань українців: еней перед дорогою на той світ приносить жертву: ламає гілку з чарівної яблуні (прообраз дерева життя); троянці зустрічаються з мавками; у творі описано ворожіння і знахарство.

У творі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, поромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. Автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер’єр, що свідчить про майстерність українця у всякому ремеслі.

 

2.3. Група «Мистецтвознавці» розповідає про вплив «Енеїди» на мистецтво.

Перші ілюстрації поеми з’явилися ще у 1903 році, автором був Порфирій Мартинович. Після перших академічних замальовок поему ілюстрував Георгій Нарбут. Іван Падалка втілив образи у напрямку бойчукізм, а художники Микола Бутович та Мирон Левицький ілюстрували «Енеїду» за кордоном. 

З 1968 до 1974 року існував біг-біт-гурт «Еней». Він виконував власні твори та займався обробками народних пісень. Автором першої оперної постановки «Енеїди» у 1910 році став основоположник української класичної музики композитор Микола Лисенко. У постановці режисерів Володимира Скляренка та Василя Харченка у 1950-х в Київській опері головну роль Енея виконав Дмитро Гнатюк.

У театральній постановці Сергія Данченка Енея грав Анатолій Хостікоєв, а роль автора  виконав Богдан Ступка. Поему для сценічної постановки переробив поет Іван Драч. Музичний супровід, який згодом назвали «першою українською рок-оперою», написав Сергій Бедусенко.

У 1969 році на київській кіностудії було створено мультиплікаційний фільм «Пригоди козака Енея». Анімаційний повнометражний фільм «Енеїда» режисера Володимира Дахна за мотивами поеми вийшов 1991 року.

Слово вчителя. Отже, «Енеїда» - це унікальний твір, яким почалася нова українська література. Запозичивши сюжет у Вергілія, Котляревський розповів про життя України. Уважний читач зможе побачити в поемі і минуле, і сучасне. Автор показав яскравий національний колорит, змалював широку картину життя різних прошарків населення України. Читаймо «Енеїду», насолоджуймося її мовою, її сміхом, замислюймося над тим, що приховано за веселими пригодами троянців.

VI. Узагальнення і систематизація матеріалу

«Незакінчене речення»

1. Котляревський народився в місті … (Полтава)
2. Під час французько-російської війни поет … (у Полтаві записував охочих у козацький полк)
3. Перші 3 частини «Енеїди» були видані в … (1798 р.)
4. «Енеїда» - це перший твір … (нової української літератури)
5. Котляревський був членом масонської ложі … («Любов до істини» )
6. Парпуру – видавця перших 3 частин поеми - автор помістив у пекло за те, що він … (видав твір без дозволу автора)
7. 25 р. поет був директором дому, де виховувалися діти збіднілих дворян і за це отримав чин … (майора).
8. Працюючи директором театру, Котляревський написав п’єси … («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»)
9. Покровителькою Котляревського, жінкою, яка його любила називають … (Варвара Рєпніна – донька генерал-губернатора)
10. Зображення героїчного зниженою мовою … (бурлеск).
11. Натяк на літературний твір або історичну подію - … (алюзія)
12. Жанр «Енеїди» - … (бурлескно-травестійна поема).

- У чому ж сучасність «Енеїди» Івана Котляревського?

Робота з епіграфом.

•   Як ви розумієте слова Івана Франка про те, що творчість Котляревського «не з неба впала, ані через ніч виросла, але мусила бути витвором довгої і славної історії України»
•   Дайте відповідь на проблемне питання.

VII. Підсумок уроку.

1.Вправа «Мікрофон»

-  Що виявилося найцікавішим під час виконання завдань уроку?

- Які завдання були найскладнішими?

- Які питання у вас виникли?

- З яким настроєм ви завершуєте урок?

 

Домашнє завдання

1.                     Виписати цитати для характеристики головних героїв поеми.
2.                     Завдання на вибір:

2.1. Створити власні ілюстрації до поеми.

2.2. Уявити, що ви мандруєте з Енеєм. У якій країні ви зупинилися б найдовше? Чому? Складіть карту-схему вашої подорожі.