Конспект. "Асоціативно-образна форма. Художні техніки. Монотипія".

Первомайська  гімназія                                        Кабінет                       образотворчого                           мистецтва   План-конспект уроку образотворчого мистецтва в 1(5) класі.   Тема: Асоціативно-образна форма. Художні техніки. Монотипія.         Вчитель  О. І. Кульчицький   2019 р.

 

Урок образотворчого мистецтва в 5 класі

Тема: Асоціативно – образна форма. Художні техніки. Монотипія.

Завдання: виконати колективну роботи «Осінь така мила, осінь така люба…», використавши техніку акватипії.

 Мета:  закріпити виконання та використання художніх технік у тематичній композиції.

     Розвивати навики роботи з живопису на склі,  та друкування з нього відбитку на папері.

     Виховувати естетичне сприймання неповторної краси природи та бережливого ставлення до неї.

Обладнання та матеріали:

    Зразки учнівських робіт, слайди до казки про осінь, альбомні аркуші, акварельні або гуашеві фарби, пензлі, баночки для води, скло, мило, картонні рамки для оформлення робіт, декоративні пінопластові фігурки для проведення рефлексії.

Хід уроку.

І. Організаційна частина (2 хв.)

    1. Нагадуються правила безпечного перебування і роботи в кабінеті образотворчого мистецтва.

    2. Перевіряється готовність матеріальної частини в учнів: наявність паперу, фарб, пензлів, баночок з водою, скла, мила.

ІІ.  Створення емоційного середовища. (4хв.)

     Без оголошення, вчителем читається «Казка про осінь» з демонстрацією слайдів з зображеннями образів осені та осінніх місяців. ( демонстраційний матеріал набрано на комп’ютері і через DVD проектується на екран телевізора)

 

 

 

 

  

 

 

    Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар Всесвіт, що мав доньку – царівну Осінь.

 

 

                  

 

                               

 Росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, очі - як синє небо. Коли виповнилось їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.

 

 

 

 

  Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Лише висловила бажання, щоб приніс він весільний подарунок – перли заморські. Вирушив лицар у путь дорогу, а царівна взялась до роботи: гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною – і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить: вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень.  Під’їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:

 

 

 

• Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.

Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує – та й зачарував царівну Осінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. От і настав день весілля. З усіх усюд з’їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним подарунком. Зупинив коня і питає людей:

• Що це святкують?
• Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!

Побачила  царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно – а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:

Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так

 

  знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки! - Зажурилась Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:

 

 

 

• Не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді через рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.

 Так і зробила  Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та й поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев – і стали ті золотисто-багряними, але сумною була їхня краса.

    Багато води сплило з тих часів. Бачили ви як щороку наприкінці вересня вкривається земля сріблястою паморозью? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали – свої принади – по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за  своїм втраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий листопад.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слово вчителя: (3 хв.)

• Автору казки, осінь зі своїми місяцями уявилась так як ви це почули. Насправді осінь не ходить, і ні вересень ні жовтень на конях не скачуть. Проте осіння пора відрізняється від інших своєю особливістю. Весною все поновлюється, оживає, а тільки восени рослинний світ залишають листочки, трава. Це явище природа наділила незвичайною живописністю, багатою теплою колірною гамою. Кожний вид дерева, куща, трави має тільки свої кольори і кольорові відтінки. Саме це і викликає у людей певні почуття, емоції, уяву. Все разом і створює асоціативне відображення осінньої пори в живописних картинах, музиці, поезії. От і у вас, діти, напевне після прослуханого, побаченого своїми очима в навколишній природі теж виникають певні уявні асоціативні картини осені. І сьогодні на уроці, тема і завдання також звернені до осені.

 

ІІІ.  Повідомлення теми та завдання уроку. (1хв.)

 Використовуючи одну з технік живописного друку монотипії, акватипію, виконати роботи на тему «Осінь така мила, осінь така люба…» і виставити їх у вернісажі.

 

 

 

ІV.  Знайомство та вивчення нового поняття. (4 хв.)

      

МОНОТИПІЯ   (від грецького monos – один, єдиний і typos – відбиток) – це техніка отримання відбитку живописного зображення, виконаного фарбами на склі.

 

 

 

 

АКВАТИПІЯ   (Від латинського agua – вода і від грецького typos – відбиток) виконується акварельними або гуашевими фарбами, розчиненими мильною водою.

 

   (Ці поняття на А-4 форматі закріплюються на дошці).

 

• Демонструються  зразки робіт, виконаних в техніці акватипії учнями в минулі роки.

                                                           

 

 

   

 

                                                        

  

 

 

• Дається короткий аналіз специфічним особливостям виконання робіт в техніці «Акватипія».

 

 

 V.  Практична робота. (25 хв.)

1. Нагадуються правила безпечної роботи з склом.

 

 

БУДЬ ОБЕРЕЖНИМ ПРАЦЮЮЧИ ЗІ СКЛОМ !!!

 

          (Попереджувальний плакат закріплюється на дошці)

 

        2.  Роздається скло для виконання на ньому живописного зображення згідно теми.

 

     

 

 

3. Скло накладається на альбомний аркуш паперу і обкреслюється його контур.

 

 

  

   4. В межах обкресленого контура скла виконується підготовчий малюнок.

 

 

 

 5.  На виконаний начерк накладається скло і фарбами виконується малюнок.

    

     

 

6. Після завершення роботи, змочений чистий папір прикладають на скло з малюнком і притирають його долонею.

 

      

 

 

 7.  Після притирання  змоченого паперу до скла з малюнком, його обережно знімають.

 

      

 

8. Отриманий відтиск (акватипію) оформляють в рамочку або паспарту заготовлену раніше.

 

 

 

 

9. Зайвий папір обрізається.

 

 

 

10. Завершені та оформлені роботи виставляються у вернісажі.

 

 

 

 

11.  Прибираються робочі місця.

VІ.  Підсумок уроку. (3 хв.)

    Разом з учнями обговорюється рівень виконаних робіт.

Звернути особливу увагу на композиційне вирішення зображення,

оригінальність асоціації та кольорове вирішення

VІІ.  Рефлексія. (2 хв.)

Враження від уроку виражають взявши з мініконтейнера одного декоративного птаха розписаного теплими кольорами – це позитивне враження, або декоративну фігуру пінгвіна, розписаного холодною гамою кольорів – це негативне враження від проведеного уроку.

             

    

 

VІІІ.  Домашнє завдання. (1 хв.)

1. Показати роботи дома і розповісти про техніку їх виконання.
2. Продовжити спостерігати і сприймати нерукотворну красу осені. (даний текст закріплений на дошці).

Домашнє завдання:         Показати роботи дома і розповісти про техніку їх виконання.       Продовжити спостерігати і сприймати нерукотворну красу осені